Перейти до основного вмісту
Алгебра• 121 хв читання

Вправи для повторення курсу алгебри 9 класу

Д
До уроку
Опубліковано: (Оновлено: )

Назад до змісту

ВПРАВИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ КУРСУ АЛГЕБРИ 9 КЛАСУ

24.1. Запишіть у вигляді нерівності твердження:
1) — додатне число;
2) — від’ємне число;
3) модуль числа — невід’ємне число;
4) модуль суми двох раціональних чисел і не більший за суму модулів цих чисел.

1) ;

2) ;

3) ;

4) .

Відповідь: 1) ; 2) ; 3) ; 4) .

24.2. Доведіть нерівність:
1) ;
2) ;
3) ;
4) ;
5) ;
6) ;
7) ;
8) ;
9) ;
10) .

1) Знайдемо різницю лівої і правої частин нерівності:

Оскільки при будь-якому значенні , то .

2) Знайдемо різницю лівої і правої частин нерівності:

Оскільки при будь-якому значенні , то .

3) Розглянемо різницю лівої і правої частин нерівності:

Оскільки квадрат будь-якого виразу є невід’ємним, то при всіх значеннях і . Отже, .

4) Виділимо повний квадрат у лівій частині нерівності:

Оскільки при будь-якому , а , то сума .

5) Виділимо повний квадрат у лівій частині нерівності:

Оскільки при будь-якому , то .

6) Знайдемо різницю лівої і правої частин нерівності:

Оскільки при будь-якому значенні , то .

7) Знайдемо різницю лівої і правої частин нерівності:

Оскільки і , то їхня сума є невід’ємною при будь-яких значеннях і . Отже, .

8) Знайдемо різницю лівої і правої частин нерівності:

Сума квадратів трьох виразів є невід’ємною при будь-яких значеннях :

Отже, .

9) Перетворимо ліву частину нерівності, виділивши квадрати двочленів:

Оскільки , , і , то сума всіх цих доданків додатна при будь-яких значеннях і . Отже, .

10) Знайдемо різницю лівої і правої частин нерівності:

Оскільки , і , то при будь-яких значеннях і . Отже, нерівність доведено.

24.3. Доведіть, що є правильною нерівність:
1) , якщо ;
2) , якщо ;
3) , якщо .

1) Знайдемо різницю лівої і правої частин нерівності та розкладемо її на множники:

За умовою , тому . Вираз при будь-якому .
Добуток невід’ємного і додатного чисел є невід’ємним:

Отже, .

2) Розкладемо ліву частину нерівності на множники:

За умовою , тому .
Перетворимо другий множник:
при будь-якому .
Оскільки і , то їхній добуток є невід’ємним:

Отже, .

3) Знайдемо різницю лівої і правої частин нерівності та розкладемо її на множники:

За умовою , тому . При цьому при будь-якому .
Добуток недодатного і додатного чисел є недодатним:

Отже, .

24.4. Відомо, що . Порівняйте з нулем значення виразу:
1) ;
2) ;
3) ;
4) ;
5) ;
6) .

1) Перетворимо вираз:

Оскільки , то , тому .
Отже, .

2) Перетворимо вираз:

Оскільки , то , тому .
Отже, .

3) Перетворимо вираз:

Оскільки , то тим більше , звідки .
Тоді , тобто .

4) Оскільки , то перший множник , а другий множник .
Добуток додатного і від’ємного чисел є від’ємним, тому .

5) Оскільки , то чисельник і знаменник .
Частка двох додатних чисел є додатною, тому .

6) Оскільки , то знаменник . Чисельник дробу дорівнює .
Частка двох від’ємних чисел є додатною, тому .

Відповідь: 1) ; 2) ; 3) ; 4) ; 5) ; 6) .

24.5. Відомо, що . Порівняйте з нулем значення виразу:
1) ;
2) ;
3) .

1) Перетворимо вираз:

Оскільки , то , тому .
Отже, .

2) Оскільки , то , а тому .
Крім того, з умови випливає, що .
Добуток додатного і від’ємного чисел є від’ємним, тому .

3) Оцінимо знак кожного множника при :



У знаменнику добуток додатного і від’ємного чисел є від’ємним: .
Оскільки і чисельник, і знаменник дробу від’ємні, то значення дробу додатне:
.

Відповідь: 1) ; 2) ; 3) .

ВПРАВИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ КУРСУ АЛГЕБРИ 9 КЛАСУ

24.6. Доведіть, що коли , то .

Складемо різницю лівої і правої частин нерівності та перетворимо її:




Оскільки за умовою , то кожен із множників є додатним:


Добуток трьох додатних чисел є додатним числом:

Отже, . Нерівність доведено.

24.7. Доведіть, що коли , то .

Складемо різницю лівої і правої частин нерівності та розкладемо її на множники:




Оскільки за умовою , то кожен із трьох множників є від’ємним:


Добуток трьох від’ємних чисел є від’ємним числом:

Отже, . Нерівність доведено.

24.8. Порівняйте з нулем число , якщо:

1) ;

Перенесемо доданок у ліву частину нерівності:

Відповідь: .

2) ;

Перенесемо доданок у ліву частину нерівності:


Поділимо обидві частини нерівності на від’ємне число і змінимо знак нерівності на протилежний:

Відповідь: .

3) ;

Перенесемо доданок у ліву частину нерівності:


Поділимо обидві частини нерівності на додатне число :

Відповідь: .

4) .

Перенесемо доданок у ліву частину нерівності:


Поділимо обидві частини нерівності на від’ємне число і змінимо знак нерівності на протилежний:

Відповідь: .

24.9. Доведіть, що коли і , то:

1) ;

Помножимо обидві частини нерівності на додатне число :

Додамо почленно нерівності одного знака і :

Нерівність доведено.

2) .

Помножимо обидві частини нерівності на , а нерівності — на :

Додамо почленно отримані нерівності:

Оскільки , а , то за властивістю транзитивності:

Нерівність доведено.

24.10. Доведіть, що коли і , то:

1) ;

Помножимо обидві частини нерівності на додатне число :

Помножимо обидві частини нерівності на від’ємне число і змінимо знак нерівності на протилежний:

Додамо почленно нерівності одного знака і :

Нерівність доведено.

2) .

Помножимо обидві частини нерівності на додатне число :

Помножимо обидві частини нерівності на від’ємне число і змінимо знак нерівності на протилежний:

Додамо почленно нерівності одного знака і :

Оскільки , а , то за властивістю транзитивності:

Нерівність доведено.

ВПРАВИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ КУРСУ АЛГЕБРИ 9 КЛАСУ

24.11. Порівняйте, якщо можливо: 1) і , якщо і ; 2) і , якщо і ; 3) і , якщо і ; 4) і , якщо і .

1) Помножимо обидві частини нерівності на додатне число :

Додамо почленно нерівності і :


Оскільки , за властивістю транзитивності маємо:

2) Помножимо обидві частини нерівності на від’ємне число , змінивши знак нерівності на протилежний:

Додамо почленно нерівності і :


Оскільки , маємо:

3) Помножимо обидві частини нерівності на число :

Маємо нерівності протилежного змісту і , тому оцінити їхню суму однозначно неможливо.
Перевіримо на прикладах:
Нехай () і (), тоді .
Нехай () і (), тоді .
Отже, порівняти неможливо.

4) Помножимо обидві частини нерівності на від’ємне число :

Додамо почленно нерівності і :


Значення виразу є меншим від , але воно може бути як більшим за , так і меншим за або рівним .
Наприклад, якщо і , то .
Якщо і , то .
Отже, порівняти неможливо.

Відповідь: 1) ; 2) ; 3) порівняти неможливо; 4) порівняти неможливо.

24.12. Додатні числа , , і такі, що , і . Розташуйте в порядку зростання числа , , і .

За умовою всі чотири числа додатні та виконуються нерівності , і . Запишемо їх у вигляді ланцюжка в порядку зростання:

За властивістю числових нерівностей для додатних чисел і , якщо , то .
Тому для обернених чисел знаки нерівностей змінюються на протилежні:

Відповідь: ; ; ; .

24.13. Відомо, що . Оцініть значення виразу: 1) ; 2) ; 3) ; 4) .

1) Помножимо всі частини подвійної нерівності на додатне число :

2) До всіх частин нерівності додамо число :

3) Спочатку помножимо всі частини нерівності на число :

Додамо до всіх частин отриманої нерівності число :

4) Помножимо всі частини нерівності на від’ємне число , змінивши знаки нерівності на протилежні:

Запишемо у звичному вигляді:

Додамо до всіх частин нерівності число :

Відповідь: 1) ; 2) ; 3) ; 4) .

24.14. Відомо, що . Оцініть значення виразу: 1) ; 2) ; 3) .

1) Помножимо всі частини подвійної нерівності на додатне число :

2) Помножимо всі частини нерівності на від’ємне число , змінивши знаки нерівності на протилежні:


Запишемо у стандартному вигляді:

3) Помножимо всі частини нерівності на додатне число :


Додамо до всіх частин отриманої нерівності число :

Відповідь: 1) ; 2) ; 3) .

24.15. Відомо, що і . Оцініть значення виразу: 1) ; 2) ; 3) ; 4) .

1) Оцінимо доданки і :
Помножимо на :

Помножимо на :

Додамо почленно отримані нерівності:

2) Подамо вираз у вигляді :
Помножимо на :

Помножимо на :

Додамо почленно ці нерівності:

3) Оцінимо доданки і :
Помножимо на :

Помножимо на :

Додамо почленно отримані нерівності:

4) Оскільки набуває від’ємних значень (), запишемо вираз так, щоб виконувати дії лише з додатними множниками:

Помножимо нерівність на :

Оскільки всі частини нерівності додатні, оцінимо обернену величину :

Додамо до всіх частин нерівності число :


Оскільки і обидві подвійні нерівності містять лише додатні числа, перемножимо їх почленно:

Відповідь: 1) ; 2) ; 3) ; 4) .

ВПРАВИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ КУРСУ АЛГЕБРИ 9 КЛАСУ

24.16. Розв’яжіть нерівність: 1) ; 2) ; 3) ; 4) ; 5) ; 6) .

1)



2)



3)


4)
Помножимо обидві частини нерівності на :




5)



6)



Відповідь: 1) ; 2) ; 3) ; 4) ; 5) ; 6) .

24.17. Знайдіть суму натуральних чисел, які належать області визначення функції .

Область визначення функції задається умовою, за якої підкореневий вираз є невід’ємним:



Отже, область визначення функції: .

Натуральні числа, які належать цьому проміжку: .

Знайдемо їхню суму:

Відповідь: .

24.18. Дано функцію . При яких значеннях аргументу функція набуває: 1) додатних значень; 2) від’ємних значень; 3) значень, які належать проміжку ?

1) Функція набуває додатних значень, коли :



2) Функція набуває від’ємних значень, коли :



3) Функція набуває значень із проміжку , коли виконується подвійна нерівність:

Віднімемо від усіх частин нерівності:

Поділимо всі частини нерівності на :


Відповідь: 1) ; 2) ; 3) .

24.19. Придумайте нерівність виду , де — змінна, і — деякі числа, множиною розв’язків якої є: 1) проміжок ; 2) проміжок ; 3) множина дійсних чисел; 4) порожня множина.

1) Щоб отримати розв’язок , перенесемо у ліву частину:
(тут , ).

2) Щоб отримати розв’язок , запишемо нерівність:

Помножимо обидві частини на , щоб коефіцієнти були цілими:
(тут , ).

3) Щоб розв’язком була множина всіх дійсних чисел (), візьмемо і будь-яке додатне число , наприклад :

4) Щоб нерівність не мала розв’язків (), візьмемо і будь-яке недодатне число , наприклад :

Відповідь: 1) ; 2) ; 3) ; 4) .

24.20. Знайдіть множину розв’язків нерівності: 1) ; 2) ; 3) ; 4) ; 5) .

1)
Розкриємо дужки в обох частинах нерівності:


Перенесемо доданки зі змінною в ліву частину, а числа — у праву:



2)
Розкриємо дужки:






3)
Помножимо обидві частини нерівності на :








4)
Помножимо обидві частини нерівності на :





Отримана нерівність є неправильною при будь-якому значенні , тому розв’язків немає ().

5)
Помножимо обидві частини нерівності на :





Нерівність є правильною при будь-якому значенні , тому множиною розв’язків є вся числова пряма ().

Відповідь: 1) ; 2) ; 3) ; 4) ; 5) .

ВПРАВИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ КУРСУ АЛГЕБРИ 9 КЛАСУ

24.21. Чому дорівнює найменший цілий розв’язок нерівності ?

Помножимо обидві частини нерівності на :






Найменшим цілим числом, яке задовольняє нерівність , є число .

Відповідь: .

24.22. Чому дорівнює найбільший цілий розв’язок нерівності ?

Помножимо обидві частини нерівності на :




Найбільшим цілим числом, яке менше від , є число .

Відповідь: .

24.23. Чи є рівносильними нерівності:
1) і ;
2) і ;
3) і ;
4) і ?

1) Помножимо обидві частини першої нерівності на додатне число :

Отримана нерівність відрізняється від другої правою частиною ( замість ), тому їхні множини розв’язків різні. Нерівності не є рівносильними.

2) Вираз при будь-якому дійсному значенні . Поділимо обидві частини першої нерівності на додатний вираз і отримаємо рівносильну їй нерівність . Отже, дані нерівності є рівносильними.

3) Розв’яжемо першу нерівність:


У другій нерівності через знаменник виникає обмеження . Число є розв’язком першої нерівності, але не є розв’язком другої. Отже, нерівності не є рівносильними.

4) Розв’яжемо першу нерівність:


Друга нерівність має область допустимих значень . На множині умова виконується для всіх чисел, тому при відніманні дробу від обох частин другої нерівності множина розв’язків не змінюється і збігається з проміжком . Отже, дані нерівності є рівносильними.

Відповідь: 1) ні; 2) так; 3) ні; 4) так.

24.24. Розв’яжіть систему нерівностей:
1)
2)
3)
4)

1) Перенесемо доданки зі змінною в ліву частину, а числа — в праву:



Спільним розв’язком є проміжок .

2) Перенесемо доданки зі змінною в ліву частину, а числа — в праву:



Спільним розв’язком є проміжок .

3) Розкриємо дужки в кожній нерівності системи:





Спільним розв’язком є проміжок .

4) Помножимо першу нерівність на , а другу — на :






Спільним розв’язком є проміжок .

Відповідь: 1) ; 2) ; 3) ; 4) .

24.25. Знайдіть суму цілих розв’язків системи нерівностей:
1)
2)

1) Розв’яжемо систему нерівностей:



Множиною розв’язків системи є проміжок .
Цілі розв’язки системи: .
Знайдемо їхню суму:

2) Розкриємо дужки та розв’яжемо систему нерівностей:





Множиною розв’язків системи є проміжок .
Цілі розв’язки системи: .
Знайдемо їхню суму:

Відповідь: 1) ; 2) .

ВПРАВИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ КУРСУ АЛГЕБРИ 9 КЛАСУ

24.26. Придумайте систему двох лінійних нерівностей з однією змінною, множиною розв’язків якої є: 1) проміжок ; 2) проміжок ; 3) проміжок ; 4) порожня множина; 5) множина, яка складається з одного числа ; 6) множина дійсних чисел.

1) Проміжок є перетином проміжків, де і, наприклад, :

2) Проміжок задається умовами та :

3) Проміжок є перетином проміжків, де і, наприклад, :

4) Щоб множина розв’язків була порожньою (), проміжки не повинні мати спільних точок:

5) Єдине число отримуємо тоді, коли виконуються одночасно умови та :

6) Щоб розв’язком була вся множина дійсних чисел (), кожна нерівність системи має виконуватися при будь-якому значенні :

Відповідь: 1) 2) 3) 4) 5) 6)

24.27. Відомо, що . Скількох цілих значень може набувати вираз ?

Оцінимо значення виразу . Спочатку помножимо всі частини даної подвійної нерівності на додатне число :


Тепер від усіх частин нерівності віднімемо :

Цілими числами, які належать проміжку , є числа і . Отже, вираз може набувати двох цілих значень.

Відповідь: .

24.28. Розв’яжіть подвійну нерівність: 1) ; 2) ; 3) ; 4) .

1)
Додамо до всіх частин нерівності:


Поділимо всі частини на :

2)
Додамо до всіх частин нерівності:


Поділимо всі частини на :


3)
Віднімемо від усіх частин нерівності:


Поділимо всі частини на від’ємне число , змінивши знаки нерівності на протилежні:


Запишемо у стандартному вигляді від меншого до більшого:

4)
Помножимо всі частини нерівності на :

Віднімемо від усіх частин:


Помножимо всі частини на , змінивши знаки нерівності на протилежні:


Відповідь: 1) ; 2) ; 3) ; 4) .

24.29. При яких значеннях має хоча б один розв’язок система нерівностей: 1) 2) 3) 4)

1)
Система визначає числа , які одночасно більші за і менші від . Такий проміжок не порожній лише тоді, коли ліва межа строго менша за праву:

2)
Оскільки друга нерівність строга (), то при система набуває вигляду і розв’язків не має. Отже, система має розв’язки на проміжку лише тоді, коли:

3)
Обидві нерівності є нестрогими. При система має єдиний розв’язок , а при — проміжок . Отже, система має хоча б один розв’язок при:

4)
Обидві нерівності нестрогі. Щоб існувало число , яке задовольняє умову , права межа має бути не меншою від :

Відповідь: 1) ; 2) ; 3) ; 4) .

24.30. При яких значеннях не має розв’язків система нерівностей: 1) 2) 3) 4)

1)
Проміжки і не перетинаються, якщо число лежить правіше від або дорівнює (при нерівності і також не мають спільних точок):

2)
Якщо , отримуємо систему яка не має розв’язків. При проміжки і тим більше не мають спільних точок:

3)
Оскільки обидві нерівності нестрогі, при система має розв’язок . Тому розв’язків немає лише тоді, коли строго більше за :

4)
При отримуємо систему яка не має розв’язків. При проміжки та також не перетинаються:

Відповідь: 1) ; 2) ; 3) ; 4) .

ВПРАВИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ КУРСУ АЛГЕБРИ 9 КЛАСУ

24.31. При яких значеннях множиною розв’язків системи нерівностей є: 1) проміжок ; 2) проміжок ; 3) проміжок ; 4) порожня множина?

Множина розв’язків системи — це перетин двох проміжків: та . Залежно від значення цей перетин може мати лише вигляд (якщо ) або (якщо ).

1) Проміжок містить число (дужка квадратна), проте нерівність є строгою і дає лише відкритий проміжок . Отримати в перетині проміжок неможливо, тому таких значень не існує.

2) Перетином проміжків і буде проміжок тоді, коли число і всі більші за нього числа задовольняють строгу нерівність . Це виконується при .

3) Усі розв’язки системи мають задовольняти першу нерівність . Проміжок містить числа, менші від (наприклад, ), тому він не може бути розв’язком системи при жодному значенні .

4) Обидва проміжки і прямують до , тому для будь-якого числа завжди знайдуться спільні розв’язки (наприклад, числа, більші одночасно і за , і за ). Система завжди має розв’язки, тому порожня множина неможлива при жодному значенні .

Відповідь: 1) таких значень не існує; 2) ; 3) таких значень не існує; 4) таких значень не існує.

24.32. При яких значеннях рівняння має два різних від’ємних корені?

Знайдемо дискримінант квадратного рівняння:

Знайдемо корені рівняння:

Перший корінь уже є від’ємним. Щоб рівняння мало два різних від’ємних корені, другий корінь має бути від’ємним і не дорівнювати першому кореню:

Розв’яжемо кожну умову окремо:


Об’єднаємо ці умови у проміжки:

Відповідь: .

24.33. При яких значеннях рівняння має два різних корені, які належать проміжку ?

Знайдемо дискримінант рівняння:

Оскільки при будь-якому значенні , рівняння завжди має два різних корені:

За умовою обидва корені повинні належати проміжку . Складемо систему подвійних нерівностей:

Додамо до всіх частин першої нерівності , а від другої віднімемо :

Єдиним числом, яке одночасно задовольняє обидві нерівності системи, є .

Відповідь: .

24.34. На рисунку 24.1 зображено графік функції , визначеної на множині дійсних чисел. Користуючись рисунком, укажіть: 1) нулі функції; 2) проміжки зростання і спадання функції; 3) множину розв’язків нерівності .

1) Нулі функції (абсциси точок перетину графіка з віссю ): ; ; ; .

2) Функція зростає на проміжках і ; функція спадає на проміжках і .

3) Графік розташований вище від осі () при .

Відповідь: 1) ; ; ; ; 2) зростає на і , спадає на і ; 3) .

24.35. На рисунку 24.2 зображено графік функції , визначеної на проміжку . Користуючись рисунком, укажіть: 1) область значень функції; 2) нулі функції; 3) проміжки зростання і спадання функції; 4) множину розв’язків нерівності .

1) Найменше значення функції на графіку дорівнює , а найбільше — . Область значень функції: .

2) Нулі функції (точки перетину чи дотику з віссю ): ; ; ; .

3) Функція зростає на проміжках , і ; функція спадає на проміжках і .

4) Графік розташований нижче від осі або перетинає її () на проміжках , та в окремій точці .

Відповідь: 1) ; 2) ; ; ; ; 3) зростає на , і , спадає на і ; 4) .

ВПРАВИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ КУРСУ АЛГЕБРИ 9 КЛАСУ

24.36. Укажіть, які з наведених лінійних функцій є зростаючими, а які — спадними:
1) ;
2) ;
3) ;
4) .

Лінійна функція є зростаючою при і спадною при :

1) : коефіцієнт , тому функція є спадною.

2) : коефіцієнт , тому функція є зростаючою.

3) : коефіцієнт , тому функція є зростаючою.

4) : коефіцієнт , тому функція є спадною.

Відповідь: зростаючі: 2), 3); спадні: 1), 4).

24.37. Яка з наведених функцій є спадною:
1) ;
2) ;
3) ;
4) ?

1) Функція спадає на проміжку і зростає на проміжку , тому не є спадною на всій області визначення.

2) Функція спадає на кожному з проміжків та окремо, але на об’єднанні цих проміжків спадною не є (наприклад, , але ).

3) Лінійна функція має кутовий коефіцієнт , тому вона є спадною на всій області визначення .

4) Лінійна функція має кутовий коефіцієнт , тому вона є зростаючою.

Відповідь: 3) .

24.38. Розв’яжіть графічно рівняння:
1) ;
2) .

1)

Побудуємо в одній системі координат графіки функцій (парабола, вершина якої міститься в точці , а вітки напрямлені вгору) та (гіпербола, вітки якої розташовані в II і IV координатних чвертях).

Складемо таблицю значень для функції :

Складемо таблицю значень для функції :

Графічне розв'язання рівняння (x + 1)^2 = -2/x: точка перетину (-2; 1) до завдання 24.38 (1)

Графіки перетинаються в одній точці з координатами , абсциса якої дорівнює .

Перевірка: і ; .

2)

Побудуємо в одній системі координат графіки функцій (парабола, вершина якої міститься в точці , а вітки напрямлені вгору) та (вітка параболи в IV чверті, де ).

Складемо таблицю значень для функції :

Складемо таблицю значень для функції :

Графічне розв'язання рівняння x^2 - 2 = -√x: точка перетину (1; -1) до завдання 24.38 (2)

Графіки перетинаються в одній точці з координатами , абсциса якої дорівнює .

Перевірка: і ; .

Відповідь: 1) ; 2) .

24.39. Чому дорівнює абсциса вершини параболи:
1) ;
2) ?

Абсцису вершини параболи знаходимо за формулою :

1) Для функції маємо , :

2) Для функції маємо , :

Відповідь: 1) ; 2) .

24.40. Укажіть, вершина якої з даних парабол належить осі ординат, а якої — осі абсцис:
1) ;
2) ;
3) ;
4) .

Знайдемо координати вершини кожної параболи за формулами та :

1) :


Вершина не належить жодній із координатних осей.

2) :


Абсциса вершини дорівнює , тому вершина параболи належить осі ординат ().

3) :


Ордината вершини дорівнює , тому вершина параболи належить осі абсцис ().

4) :


Вершина не належить жодній із координатних осей.

Відповідь: осі ординат належить вершина параболи 2) ; осі абсцис належить вершина параболи 3) .

ВПРАВИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ КУРСУ АЛГЕБРИ 9 КЛАСУ

24.41. Знайдіть значення і , при яких функція :
1) має єдиний нуль у точці ;
2) набуває найменшого значення, що дорівнює , у точці ;
3) має нулі в точках і .

1) Якщо квадратична функція з першим коефіцієнтом має єдиний нуль у точці , то її можна записати у вигляді квадрата двочлена:

Звідси , .

2) Оскільки , функція набуває найменшого значення у вершині параболи . За умовою , .
Знайдемо з формули абсциси вершини параболи:



Підставимо координати вершини та у рівняння функції:

3) Числа і є коренями квадратного рівняння . За теоремою Вієта:





Відповідь: 1) , ; 2) , ; 3) , .

24.42. Побудуйте графік даної функції, знайдіть її область значень, проміжки зростання і спадання:
1) ;
2) ;
3) ;
4) ;
5) ;
6) ;
7) ;
8) .

1)

Графіком функції є парабола, вітки якої напрямлені вниз ().
Координати вершини параболи: , , тобто точка .

Складемо таблицю значень функції:

Графік параболи y = -2x^2 + 1 до завдання 24.42 (1)

  • Область значень: .
  • Функція зростає на проміжку .
  • Функція спадає на проміжку .

2)

Графіком функції є парабола, вітки якої напрямлені вгору ().
Координати вершини параболи: , , тобто точка .

Складемо таблицю значень функції:

Графік параболи y = 0,5x^2 - 2 до завдання 24.42 (2)

  • Область значень: .
  • Функція спадає на проміжку .
  • Функція зростає на проміжку .

3)

Знайдемо координати вершини параболи :


Вершина параболи — точка . Вітки напрямлені вгору ().

Складемо таблицю значень функції:

Графік параболи y = x^2 + 6x + 5 до завдання 24.42 (3)

  • Область значень: .
  • Функція спадає на проміжку .
  • Функція зростає на проміжку .

4)

Запишемо функцію у стандартному вигляді: .
Знайдемо координати вершини параболи :


Вершина параболи — точка . Вітки напрямлені вниз ().

Складемо таблицю значень функції:

Графік параболи y = 4x - x^2 до завдання 24.42 (4)

  • Область значень: .
  • Функція зростає на проміжку .
  • Функція спадає на проміжку .

5)

Знайдемо координати вершини параболи :


Вершина параболи — точка . Вітки напрямлені вниз ().

Складемо таблицю значень функції:

Графік параболи y = -x^2 + 4x - 3 до завдання 24.42 (5)

  • Область значень: .
  • Функція зростає на проміжку .
  • Функція спадає на проміжку .

6)

Знайдемо координати вершини параболи :


Вершина параболи — точка . Вітки напрямлені вгору ().

Складемо таблицю значень функції:

Графік параболи y = x^2 - 4x + 5 до завдання 24.42 (6)

  • Область значень: .
  • Функція спадає на проміжку .
  • Функція зростає на проміжку .

7)

Знайдемо координати вершини параболи :


Вершина параболи — точка . Вітки напрямлені вгору ().

Складемо таблицю значень функції:

Графік параболи y = 2x^2 - 3x - 2 до завдання 24.42 (7)

  • Область значень: .
  • Функція спадає на проміжку .
  • Функція зростає на проміжку .

8)

Знайдемо координати вершини параболи :


Вершина параболи — точка . Вітки напрямлені вниз ().

Складемо таблицю значень функції:

Графік параболи y = -3x^2 + 8x + 3 до завдання 24.42 (8)

  • Область значень: .
  • Функція зростає на проміжку .
  • Функція спадає на проміжку .

24.43. При якому значенні графік функції :
1) проходить через початок координат;
2) має з віссю абсцис тільки одну спільну точку;
3) перетинає вісь ординат у точці ;
4) перетинає вісь абсцис у точці ?

1) Якщо графік проходить через початок координат , то при значення :

2) Графік квадратичної функції має з віссю абсцис тільки одну спільну точку, якщо дискримінант рівняння дорівнює нулю:



3) Підставимо координати точки у рівняння функції:

4) Підставимо координати точки у рівняння функції:



Відповідь: 1) ; 2) ; 3) ; 4) .

24.44. При якому значенні графік функції :
1) має з віссю абсцис тільки одну спільну точку;
2) не має з віссю абсцис спільних точок;
3) перетинає вісь абсцис у точках, відстань між якими дорівнює ?

1) Графік має з віссю абсцис тільки одну спільну точку, коли дискримінант рівняння дорівнює нулю:



або

2) Графік не має з віссю абсцис спільних точок, коли дискримінант менший за нуль:


3) Нехай і — абсциси точок перетину графіка з віссю (корені рівняння ). За умовою відстань між ними .
Піднесемо обидві частини рівності до квадрата:

Перетворимо ліву частину, виділивши суму та добуток коренів:

За теоремою Вієта і . Підставимо ці вирази:



або
При цьому , отже, два різних корені існують.

Відповідь: 1) ; 2) ; 3) .

24.45. Графік функції проходить через точки і . Чи проходить цей графік через точку:
1) ;
2) ?

Оскільки графік проходить через точки і , підставимо їхні координати у формулу функції та складемо систему рівнянь:

Віднімемо від другого рівняння перше:


Знайдемо :

Отже, функція задається формулою .

Перевіримо належність точок графіку цієї функції:

1) Для точки :

Оскільки , графік не проходить через точку .

2) Для точки :

Оскільки , графік проходить через точку .

Відповідь: 1) ні; 2) так.

ВПРАВИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ КУРСУ АЛГЕБРИ 9 КЛАСУ

24.46. Парабола проходить через точку , а вершиною параболи є точка . Знайдіть коефіцієнти , і .

Підставимо координати точки у рівняння параболи :

Оскільки точка є вершиною параболи, то її абсциса дорівнює , звідки:

Підставимо координати вершини , та у рівняння параболи:



Знайдемо коефіцієнт :

Відповідь: , , .

24.47. Значення квадратичної функції у точці дорівнює , а при функція набуває найменшого значення, яке дорівнює . Знайдіть коефіцієнти , і .

Оскільки квадратична функція набуває свого найменшого значення у вершині параболи, то точка є вершиною параболи.

Запишемо квадратичну функцію у вигляді :

За умовою при значення . Підставимо ці значення в отриману формулу:



Розкриємо дужки та зведемо функцію до вигляду :

Отже, , , .

Відповідь: , , .

24.48. При якому значенні :
1) найменше значення функції дорівнює ;
2) найбільше значення функції дорівнює ?

1) Оскільки старший коефіцієнт , вітки параболи напрямлені вгору, і функція набуває найменшого значення у вершині параболи.
Знайдемо абсцису вершини:

Підставимо та у рівняння функції:



2) Оскільки старший коефіцієнт , вітки параболи напрямлені вниз, і функція набуває найбільшого значення у вершині параболи.
Знайдемо абсцису вершини:

Підставимо та у рівняння функції:



Відповідь: 1) ; 2) .

24.49. Побудуйте графік функції:
1) ;
2) ;
3) ;
4) .

1) Знайдемо область визначення функції: .
Спростимо праву частину функції за умови :

Графіком даної функції є парабола із виколотою точкою при , тобто точкою .
Знайдемо координати вершини параболи:


Вершина параболи — точка . Вітки напрямлені вгору ().

Складемо таблицю значень:

Графік параболи y = x^2 + 4x - 5 з виколотою точкою (0; -5) до завдання 24.49 (1)

2) Знайдемо область визначення функції: , звідки .
Спростимо праву частину функції за умови , розклавши суму кубів:

Графіком функції є парабола із виколотою точкою при :
, тобто точкою .
Вершина параболи — точка , вітки напрямлені вгору.

Складемо таблицю значень:

Графік параболи y = (x - 1)^2 з виколотою точкою (-2; 9) до завдання 24.49 (2)

3) Знайдемо область визначення функції: , звідки і .
Спростимо праву частину функції за умови :

Графіком функції є парабола із двома виколотими точками при та : і .
Вершина параболи — точка , вітки напрямлені вгору.

Складемо таблицю значень:

Графік параболи y = x^2 + 1 з виколотими точками (-1; 2) і (1; 2) до завдання 24.49 (3)

4) Знайдемо область визначення функції: , звідки і .
Розкладемо чисельник на множники:

Спростимо праву частину функції за умови :

Графіком функції є парабола із двома виколотими точками при та :
, тобто точками і .
Вершина параболи — точка , вітки напрямлені вгору.

Складемо таблицю значень:

Графік параболи y = x^2 - 4 з виколотими точками (-3; 5) і (3; 5) до завдання 24.49 (4)

24.50. При якому значенні сума квадратів коренів рівняння набуватиме найменшого значення?

Перевіримо, за яких значень рівняння має корені. Знайдемо дискримінант:

Оскільки для будь-якого , то при всіх дійсних значеннях , отже рівняння завжди має два корені і .

За теоремою Вієта:

Виразимо суму квадратів коренів через їхню суму та добуток:

Виділимо квадрат двочлена в отриманому виразі:

Оскільки для будь-якого , вираз набуває найменшого значення (яке дорівнює ) тоді, коли , тобто при .

Відповідь: .

ВПРАВИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ КУРСУ АЛГЕБРИ 9 КЛАСУ

24.51. Відомо, що . Якого найменшого значення може набувати вираз і при яких значеннях і ?

З умови виразимо змінну :

Підставимо отриманий вираз у суму квадратів :


Виділимо повний квадрат у тричлені :

Оскільки квадрат будь-якого виразу є невід’ємним числом (), то найменше значення виразу дорівнює . Воно досягається тоді, коли:

Знайдемо відповідне значення :

Відповідь: найменше значення дорівнює при , .

24.52. Розв’яжіть нерівність: 1) ; 2) ; 3) ; 4) ; 5) ; 6) ; 7) ; 8) .

1)
Знайдемо корені рівняння . За теоремою Вієта:


Вітки параболи напрямлені вгору (), тому функція набуває додатних значень при .

2)
Знайдемо корені рівняння . За теоремою Вієта:


Вітки параболи напрямлені вгору (), тому нерівність виконується при .

3)
Знайдемо дискримінант квадратного тричлена :

Оскільки і старший коефіцієнт , парабола не перетинає вісь абсцис і повністю лежить вище неї. Отже, нерівність виконується для будь-якого дійсного числа: .

4)
Знайдемо дискримінант квадратного тричлена :

Оскільки і , тричлен набуває лише додатних значень при всіх . Отже, нерівність не має розв’язків: .

5)
Помножимо обидві частини нерівності на і змінимо знак нерівності на протилежний:

Знайдемо корені рівняння :



Вітки параболи напрямлені вгору, тому .

6)
Помножимо обидві частини на :


Нулі функції: , . Вітки параболи напрямлені вгору, тому .

7)
Для будь-якого дійсного числа виконується , тому . Нерівність виконується при всіх значеннях : .

8)
Помножимо обидві частини нерівності на :



Нулі функції: , . Оскільки вітки параболи напрямлені вгору, то .

Відповідь: 1) ; 2) ; 3) ; 4) ; 5) ; 6) ; 7) ; 8) .

24.53. Знайдіть цілі розв’язки нерівності: 1) ; 2) .

1)
Помножимо обидві частини нерівності на :

Знайдемо корені рівняння . За теоремою Вієта:


Множиною розв’язків нерівності є проміжок .
Цілі числа, які належать цьому проміжку: і .

2)
Помножимо обидві частини нерівності на :

Знайдемо корені рівняння :



Множиною розв’язків нерівності є проміжок .
Цілі числа, які належать цьому проміжку: і .

Відповідь: 1) ; ; 2) ; .

24.54. При яких значеннях тричлен набуває додатного значення при будь-якому значенні ?

Квадратний тричлен має додатний перший коефіцієнт (), тому вітки відповідної параболи напрямлені вгору. Тричлен набуватиме додатних значень при будь-якому значенні тоді й тільки тоді, коли його дискримінант буде від’ємним ().

Складемо вираз для дискримінанта:

Розв’яжемо нерівність :



Відповідь: при .

24.55. Розв’яжіть систему нерівностей: 1) 2) 3) 4) 5) 6) 7) 8)

Для пунктів 1–4 спочатку знайдемо корені квадратного тричлена .
За теоремою Вієта:


Отже, розв’язком нерівності є проміжок , а нерівності — проміжок .

1)
Перетином проміжків і є проміжок .

2)
Перетином проміжків і є проміжок .

3)
Проміжки і не мають спільних точок, тому розв’язків немає: .

4)
Єдиною спільною точкою проміжків і є число .

Для пунктів 5–8 знайдемо корені квадратного тричлена :



Отже, розв’язком нерівності є об’єднання , а нерівності — об’єднання .

5)
Оскільки , перетином множин є проміжок .

6)
Оскільки , перетином множин є проміжок .

7)
Оскільки , перетином множин є об’єднання проміжків .

8)
Перетином множин є проміжок та окреме число , тобто .

Відповідь: 1) ; 2) ; 3) ; 4) ; 5) ; 6) ; 7) ; 8) .

ВПРАВИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ КУРСУ АЛГЕБРИ 9 КЛАСУ

24.56. Розв’яжіть нерівність:
1) ;
2) .

1) Знаменник дробу набуває додатних значень при всіх , крім (оскільки на нуль ділити не можна).
Тому дана нерівність рівносильна системі:

Розв’яжемо нерівність :

Множиною розв’язків є проміжок .

Врахуємо умову . Виключимо число із знайденого проміжку:
.

2) Знаменник дробу додатний при всіх значеннях , крім .
Тому дана нерівність рівносильна системі:

Знайдемо корені квадратного тричлена :

За теоремою Вієта:

Тоді нерівність має вигляд:

Розв’язком цієї нерівності є об’єднання проміжків .

Врахуємо умову . Виключимо точку із проміжку :
.

Відповідь: 1) ; 2) .

24.57. Знайдіть область визначення функції:
1) ;
2) ;
3) .

1) Підкореневий вираз у знаменнику першого дробу має бути строго додатним, а знаменник другого дробу не повинен дорівнювати нулю. Складемо систему:

Знайдемо нулі квадратного тричлена :

За теоремою Вієта:

Розв’язком нерівності є множина .
З умови маємо:

Виключимо число із проміжку та отримаємо область визначення функції:
.

2) Складемо систему умов для знаходження області визначення:

Помножимо першу нерівність на , змінивши знак нерівності:

Знайдемо корені рівняння :
За теоремою Вієта:

Тоді розв’язком нерівності є проміжок .
З другої умови знаходимо:

та

Виключимо числа і з проміжку :
.

3) Перший підкореневий вираз має бути невід’ємним, а другий (оскільки він у знаменнику) — строго додатним. Маємо систему нерівностей:

Розв’яжемо першу нерівність:


Розв’яжемо другу нерівність :
Знайдемо корені рівняння за теоремою Вієта:


Отже, .

Знайдемо перетин знайдених проміжків та :

Числова пряма з перетином проміжків від -7 до 7 та (-∞; -4) ∪ (1; +∞) до завдання 24.57

Отримуємо .

Відповідь: 1) ; 2) ; 3) .

24.58. При яких значеннях має два різних корені рівняння:
1) ;
2) ;
3) ?

1) Квадратне рівняння має два різних корені тоді й тільки тоді, коли його дискримінант строго більший за нуль ().
Знайдемо дискримінант рівняння:

Складемо нерівність:

Квадрат виразу додатний при всіх значеннях , крім того, яке перетворює його на нуль:


Отже, .

2) Щоб рівняння мало два різних корені, воно повинно бути квадратним (старший коефіцієнт не дорівнює нулю), а його дискримінант має бути додатним:

З першої умови:

Знайдемо дискримінант:

Розв’яжемо нерівність :
Знайдемо корені рівняння за теоремою Вієта:


Тоді .

Врахуємо умову . Оскільки число належить проміжку , виключимо його:
.

3) Рівняння має два різних корені за умови:

Знайдемо дискримінант:

Розв’яжемо нерівність :
Знайдемо корені рівняння :


Розв’язком нерівності є множина .
Врахуємо умову (число входить у проміжок ):
.

Відповідь: 1) ; 2) ; 3) .

24.59. При яких значеннях множиною розв’язків нерівності є множина дійсних чисел:
1) ;
2) ?

1) Оскільки старший коефіцієнт , вітки параболи напрямлені вгору. Нерівність виконується для всіх дійсних чисел тоді й тільки тоді, коли парабола повністю лежить вище осі абсцис, тобто коли дискримінант менший за нуль ().

Знайдемо дискримінант:

Складемо нерівність:



Отже, .

2) Розглянемо можливі випадки для коефіцієнта :
Якщо , то нерівність набуває вигляду , звідки — її розв’язком не є вся множина дійсних чисел.
Якщо , то це квадратна нерівність. Щоб вона виконувалася при будь-якому дійсному , вітки параболи мають бути напрямлені вниз (), а дискримінант має бути від’ємним ():

Знайдемо дискримінант:

Розв’яжемо систему:

З другої нерівності:

Перетином умов та є проміжок .

Відповідь: 1) ; 2) .

24.60. Розв’яжіть графічно систему рівнянь:
1)
2)
3)
4)

1) Виразимо через у кожному рівнянні системи:

Графіком функції є парабола з вершиною в точці , вітки якої напрямлені вгору.

Графіком функції є пряма.

Побудуємо обидва графіки в одній системі координат:

Графічне розв'язання системи рівнянь y = x^2 + 3 та y = 5 - x до завдання 24.60 (1)

Графіки перетинаються у двох точках: і .

2) Виразимо через у кожному рівнянні:

Графіком функції є пряма.

Графіком функції є гіпербола, вітки якої розташовані в II і IV координатних чвертях.

Побудуємо графіки в одній системі координат:

Графічне розв'язання системи рівнянь y = x - 7 та y = -12/x до завдання 24.60 (2)

Графіки перетинаються у точках і .

3) Побудуємо графіки обох квадратичних функцій:
Перша функція: — парабола з вершиною , вітки напрямлені вгору.

Друга функція: — парабола з вершиною , вітки напрямлені вниз.

Графічне розв'язання системи рівнянь y = x^2 - 4 та y = -x^2 + 4x - 4 до завдання 24.60 (3)

Параболи перетинаються у точках і .

4) Графіком першого рівняння є коло з центром у початку координат і радіусом .
Графіком другого рівняння є парабола з вершиною , вітки якої напрямлені вгору.

Графічне розв'язання системи рівнянь x^2 + y^2 = 25 та y = x^2 - 5 до завдання 24.60 (4)

Коло і парабола мають три спільні точки: , і .

Відповідь: 1) , ; 2) , ; 3) , ; 4) , , .

ВПРАВИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ КУРСУ АЛГЕБРИ 9 КЛАСУ

24.61. Розв’яжіть систему рівнянь:

1)

Виразимо з першого рівняння :

Підставимо цей вираз у друге рівняння:


Поділимо обидві частини рівняння на :



Знайдемо відповідні значення :
При :

При :

Відповідь: , .

2)

Виразимо з першого рівняння :

Підставимо цей вираз у друге рівняння:





Знайдемо відповідні значення :
При :

При :

Відповідь: , .

3)

Виразимо з першого рівняння :

Підставимо цей вираз у друге рівняння:





Знайдемо відповідні значення :
При :

При :

Відповідь: , .

4)

Помножимо обидві частини другого рівняння на :

Виразимо з першого рівняння :

Підставимо цей вираз у рівняння :

Поділимо обидві частини на :

За теоремою Вієта:

Знайдемо відповідні значення з рівняння :
При :

При :

Відповідь: , .

5)

Розкладемо ліву частину першого рівняння на множники за формулою різниці квадратів:

Підставимо значення у перше рівняння:

Отримаємо лінійну систему рівнянь:

Додамо почленно обидва рівняння:

Знайдемо :

Відповідь: .

6)

Виразимо з другого рівняння :

Підставимо цей вираз у перше рівняння:


За теоремою Вієта:

Знайдемо відповідні значення :
При :

При :

Відповідь: , .

7)

Виразимо з другого рівняння :

Підставимо цей вираз у перше рівняння:


За теоремою Вієта:

Знайдемо відповідні значення з рівняння :
При :

При :

Відповідь: , .

8)

Виразимо з другого рівняння :

Тоді вираз дорівнює:

Підставимо це у перше рівняння:

Звідси маємо два випадки:

1)

2)

Відповідь: , .

9)

ОДЗ: , .
Зведемо дроби у першому рівнянні до спільного знаменника:

Оскільки за другим рівнянням , підставимо це значення у чисельник:


Маємо систему рівнянь:

За теоремою, оберненою до теореми Вієта, числа і є коренями квадратного рівняння :

Обидві пари та задовольняють ОДЗ.

Відповідь: , .

10)

ОДЗ: , .
Зведемо дроби у першому рівнянні до спільного знаменника:

Підставимо значення у перше рівняння:

Виразимо з другого рівняння і підставимо у рівняння :

За теоремою Вієта:

Знайдемо відповідні значення :
При :

При :

Обидві пари задовольняють ОДЗ.

Відповідь: , .

24.62. Знайдіть розв’язки системи рівнянь:

1)

Помножимо друге рівняння на , після чого додамо і віднімемо його від першого рівняння:

Згорнемо ліві частини за формулами квадрата суми і квадрата різниці:

Звідси отримуємо чотири лінійні системи:

1)
, звідси , тоді .

2)
, звідси , тоді .

3)
, звідси , тоді .

4)
, звідси , тоді .

Відповідь: , , , .

2)

Зробимо заміну змінних: нехай , .
Тоді система набуває вигляду:

За теоремою, оберненою до теореми Вієта, отримуємо два випадки:
, або , .

Повернемося до змінних і :

1)
Звідси або .

2)
Звідси або .

Відповідь: , , , .

3)

Додамо та віднімемо почленно рівняння системи:

Поділимо обидва рівняння на :

За теоремою, оберненою до теореми Вієта, числа і є коренями рівняння :
, .

Отже, маємо дві пари розв’язків: і .

Відповідь: , .

4)

ОДЗ: , .
Нехай (). Тоді друге рівняння набуває вигляду:




Розглянемо обидва випадки:

1) , звідси .
Підставимо в перше рівняння:



2) , звідси .
Підставимо в перше рівняння:



Відповідь: , .

5)

Згорнемо ліву частину першого рівняння у квадрат суми:

Звідси або .

1) Розглянемо випадок :

Підставимо у друге рівняння:




, тоді
, тоді

2) Розглянемо випадок :

Підставимо у друге рівняння:



, тоді
, тоді

Відповідь: , , , .

6)

Оскільки , то . Виразимо з другого рівняння :

Підставимо у перше рівняння:

Помножимо обидві частини на і поділимо на :

Нехай ():


(не задовольняє умову ).

Повернемося до змінної :

, тоді
, тоді

Відповідь: , .

7)

ОДЗ: , .
Зведемо дроби у першому рівнянні до спільного знаменника:

Оскільки за другим рівнянням , маємо:


Підставимо цей вираз у друге рівняння:

За теоремою Вієта:
, тоді
, тоді

Відповідь: , .

8)

ОДЗ: , .
Зведемо дроби у першому рівнянні до спільного знаменника:

Підставимо в чисельник значення з другого рівняння:


Підставимо вираз для у друге рівняння:

Нехай ():



(не підходить, бо ).

Отже, :
, тоді
, тоді

Відповідь: , .

9)

ОДЗ: , .
Зведемо дроби у першому рівнянні до спільного знаменника:

Підставимо в чисельник значення з другого рівняння:

Отримаємо систему рівнянь:

Помножимо друге рівняння на , після чого додамо і віднімемо його від першого рівняння:

Звідси маємо чотири випадки:

1) , звідси ;

2) , звідси ;

3) , звідси ;

4) , звідси .

Відповідь: , , , .

10)

Помножимо обидві частини першого рівняння на , а другого — на :

Додамо почленно обидва отримані рівняння:

Оскільки при друге рівняння початкової системи має вигляд (що неможливо), то . Поділимо однорідне рівняння на :

Нехай :



Розглянемо обидва випадки:

1) , звідси .
Підставимо в перше рівняння системи:



При : .
При : .

2) , звідси .
Підставимо в друге рівняння системи:




При : .
При : .

Відповідь: , , , .

24.63. Знайдіть координати точок перетину:

1) прямої і параболи ;

Щоб знайти координати точок перетину, розв’яжемо систему рівнянь:

Виразимо з першого рівняння і прирівняємо праві частини:

Помножимо обидві частини рівняння на :



Знайдемо відповідні ординати :
При :

При :

Відповідь: , .

2) прямої і гіперболи ;

Складемо і розв’яжемо систему рівнянь:

Виразимо з першого рівняння , а друге рівняння помножимо на : .
Підставимо вираз для :

Поділимо обидві частини на :

За теоремою Вієта:

Знайдемо відповідні значення з рівняння :
При :

При :

Відповідь: , .

3) кола і гіперболи .

Складемо систему рівнянь:

Помножимо друге рівняння на , після чого додамо і віднімемо його від першого рівняння:

Отримуємо чотири лінійні системи:

1) , звідси ;

2) , звідси ;

3) , звідси ;

4) , звідси .

Відповідь: , , , .

24.64. При якому значенні має єдиний розв’язок система рівнянь:

1)

Виразимо з першого рівняння :

Підставимо цей вираз у друге рівняння:

Система має єдиний розв’язок тоді й тільки тоді, коли отримане квадратне рівняння має єдиний корінь, тобто його дискримінант дорівнює нулю:



Відповідь: при .

2)

Виразимо з другого рівняння :

Підставимо цей вираз у перше рівняння:


Система має єдиний розв’язок, коли дискримінант цього квадратного рівняння дорівнює нулю:




або

Відповідь: при або .

24.65. Діагональ прямокутника дорівнює 17 см, а його площа — . Знайдіть сторони прямокутника.

Дано:

  • Діагональ прямокутника:
  • Площа прямокутника:

Знайти:

  • Сторони прямокутника: і

Розв’язання:
Нехай сторони прямокутника дорівнюють і (, ).
За теоремою Піфагора сума квадратів сторін дорівнює квадрату діагоналі:

Площа прямокутника дорівнює добутку його сусідніх сторін:

Складемо систему рівнянь:

Помножимо друге рівняння на , після чого додамо і віднімемо його від першого рівняння:

Оскільки і , то , тому .
Нехай , тоді .

Маємо систему:

Додамо рівняння:

Тоді друга сторона дорівнює:

Отже, сторони прямокутника дорівнюють і .

Відповідь: і .

ВПРАВИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ КУРСУ АЛГЕБРИ 9 КЛАСУ

24.66. Гіпотенуза прямокутного трикутника дорівнює , а його площа — . Знайдіть катети трикутника.

Дано:

  • Гіпотенуза:
  • Площа:

Знайти:

  • Катети трикутника: і

Розв’язання:
Нехай і (, ) — шукані катети прямокутного трикутника.

За теоремою Піфагора сума квадратів катетів дорівнює квадрату гіпотенузи:

За формулою площі прямокутного трикутника маємо:

Складемо систему рівнянь:

Виділимо квадрат суми в першому рівнянні:

Підставимо :


Оскільки і , то :

Маємо нову систему:

Виразимо і підставимо у друге рівняння:


За теоремою Вієта:

Знайдемо відповідні значення :

1) Якщо , то .

2) Якщо , то .

Отже, катети трикутника дорівнюють і .

Відповідь: і .

24.67. Із двох міст, відстань між якими дорівнює , виїхали одночасно назустріч один одному два автомобілі. Через після початку руху відстань між автомобілями становила , причому зустріч автомобілів уже відбулася. Знайдіть швидкість кожного автомобіля, якщо весь шлях між містами один із них проїхав на годину швидше, ніж другий.

Дано:

  • Відстань між містами:
  • Час руху:
  • Відстань між автомобілями після зустрічі:
  • Різниця в часі на весь шлях:

Знайти:

  • Швидкості автомобілів: і

Розв’язання:
Нехай швидкість першого автомобіля дорівнює , а швидкість другого — (, ). Нехай перший автомобіль проїхав весь шлях швидше за другий ().

Оскільки через зустріч уже відбулася і автомобілі роз’їхалися на , то разом за вони проїхали:

Рівняння спільного руху за :

Перший автомобіль витратив на весь шлях , а другий — . Різниця в часі становить :

Складемо систему рівнянь:

Виразимо з першого рівняння та підставимо в друге рівняння:

Помножимо обидві частини рівняння на :


Знайдемо дискримінант:

Знайдемо корені рівняння:

(не задовольняє умову )

Знайдемо швидкість другого автомобіля:

Отже, швидкості автомобілів дорівнюють і .

Відповідь: і .

24.68. Із двох сіл, відстань між якими дорівнює , вирушили одночасно назустріч один одному два пішоходи, які зустрілися через . Знайдіть швидкість, з якою йшов кожний із них, якщо один пішохід долає відстань між селами на швидше за другого.

Дано:

  • Відстань між селами:
  • Час до зустрічі:
  • Різниця в часі на весь шлях:

Знайти:

  • Швидкості пішоходів: і

Розв’язання:
Нехай швидкість першого пішохода дорівнює , а другого — ().

За спільного руху назустріч вони разом пройшли :

Перший пішохід долає всю відстань між селами за , а другий — за . Оскільки перший витрачає на весь шлях на менше, маємо рівняння:

Складемо систему рівнянь:

Поділимо обидві частини другого рівняння на :

З першого рівняння виразимо і підставимо в перетворене друге рівняння:

Помножимо обидві частини на :


За теоремою Вієта:

(не задовольняє умову )

Знайдемо швидкість другого пішохода:

Отже, швидкості пішоходів дорівнюють і .

Відповідь: і .

24.69. Із пунктів і одночасно назустріч один одному вирушили відповідно велосипедистка й пішохід, які зустрілися через після початку руху. Знайдіть швидкість кожного з них, якщо велосипедистка прибула до пункту на раніше, ніж пішохід до пункту , а відстань між цими пунктами становить .

Дано:

  • Відстань між пунктами і :
  • Час до зустрічі:
  • Різниця в часі на весь шлях:

Знайти:

  • Швидкість велосипедистки:
  • Швидкість пішохода:

Розв’язання:
Нехай швидкість велосипедистки дорівнює , а швидкість пішохода — (, ).

Оскільки вони виїхали одночасно назустріч і зустрілися через , то за разом подолали :

Велосипедистка витратила на весь шлях від до час , а пішохід на шлях від до — . За умовою задачі різниця становить :

Складемо систему рівнянь:

Поділимо обидві частини другого рівняння на :

Виразимо з першого рівняння і підставимо в друге:

Помножимо обидві частини рівняння на :


За теоремою Вієта:

(не задовольняє умову )

Знайдемо швидкість пішохода:

Отже, швидкість велосипедистки становить , а пішохода — .

Відповідь: , .

24.70. Із міста до міста одночасно вирушили автобус і автомобіль. Через після початку руху автомобіль випереджав автобус на . Коли автомобіль прибув у місто , автобус знаходився на відстані від цього міста. Знайдіть швидкість автобуса і швидкість автомобіля, якщо відстань між містами і становить .

Дано:

  • Відстань між містами і :
  • Час
  • Відстань випередження за :
  • Залишок шляху автобуса в момент прибуття автомобіля:

Знайти:

  • Швидкість автобуса:
  • Швидкість автомобіля:

Розв’язання:
Нехай швидкість автомобіля дорівнює , а швидкість автобуса — ().

За автомобіль проїхав на більше за автобус:

Автомобіль проїхав увесь шлях за . За цей самий час автобус проїхав , на що витратив . Оскільки час їхнього руху до цього моменту однаковий, маємо рівняння:

Складемо систему рівнянь:

Скоротимо дроби в другому рівнянні на :

З першого рівняння виразимо і підставимо в отриману рівність:



Знайдемо швидкість автомобіля:

Отже, швидкість автобуса становить , а швидкість автомобіля — .

Відповідь: , .

ВПРАВИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ КУРСУ АЛГЕБРИ 9 КЛАСУ

24.71. До басейну підведено дві труби. Якщо відкрити обидві труби, то басейн буде наповнено водою за 1,5 год, а якщо половину басейну наповнити через одну трубу, а решту після цього — через другу, то басейн буде наповнено за 4 год. За який час можна наповнити басейн через кожну трубу?

Дано:

  • Час наповнення басейну двома трубами разом:
  • Час послідовного наповнення половин басейну:

Знайти:

  • Час наповнення басейну кожною трубою окремо: і

Розв’язання:
Приймемо об’єм усього басейну за . Нехай перша труба може наповнити басейн за , а друга — за (, ).
Тоді за перша труба наповнює частину басейну, друга — частину, а разом за вони наповнюють басейну:

Половину басейну перша труба наповнить за , а другу половину друга труба наповнить за . Разом це зайняло :

Складемо систему рівнянь:

Помножимо друге рівняння на :

Підставимо вираз для у перше рівняння:

При і помножимо обидві частини рівняння на :


Поділимо обидві частини на :

За теоремою Вієта:

Знайдемо відповідні значення :

1) Якщо , то .

2) Якщо , то .

Отже, через одну трубу басейн можна наповнити за , а через другу — за .

Відповідь: і

24.72. Двоє робітниць можуть виконати певне завдання за 9 год. Якби перша робітниця пропрацювала 1 год 12 хв, а потім друга — 2 год, то було б виконано 20 % завдання. За який час може виконати самостійно це завдання кожна робітниця?

Дано:

  • Час спільної роботи двох робітниць:
  • Час роботи першої робітниці:
  • Час роботи другої робітниці:
  • Виконана частина завдання:

Знайти:

  • Час виконання завдання кожною робітницею самостійно: і

Розв’язання:
Приймемо все завдання за . Нехай перша робітниця може виконати завдання самостійно за , а друга — за (, ).
Тоді за перша робітниця виконує частину завдання, а друга — частину. Разом за вони виконують завдання:

За перша робітниця виконає завдання, а друга за виконає завдання. Разом це становить завдання:

Складемо систему рівнянь:

Зробимо заміну змінних: нехай , . Отримаємо лінійну систему:

Помножимо друге рівняння на :

З першого рівняння виразимо :

Підставимо у перетворене друге рівняння:




Знайдемо :

Повернемося до початкових змінних:
, звідки
, звідки

Отже, перша робітниця може виконати завдання за , а друга — за .

Відповідь: і

24.73. Човен проходить 15 км за течією річки за той самий час, що й 12 км проти течії. Чому дорівнює швидкість течії, якщо 1 км за течією і 1 км проти течії човен проходить за 27 хв?

Дано:

  • Шлях за течією і проти течії човен долає за однаковий час
  • Час проходження за течією і проти течії:

Знайти:

  • Швидкість течії річки:

Розв’язання:
Нехай власна швидкість човна дорівнює , а швидкість течії річки — ().
Тоді швидкість човна за течією становить , а проти течії — .

Оскільки за течією човен проходить за той самий час, що й проти течії, маємо рівняння:

На за течією та проти течії човен витрачає :

Складемо систему рівнянь:

Скоротимо перше рівняння на :



Підставимо у друге рівняння системи:

Спростимо знаменники:


Звідси:

Отже, швидкість течії річки дорівнює .

Відповідь:

24.74. Велосипедист проїхав від села до залізничної станції по шосе завдовжки 10 км, а повернувся по ґрунтовій дорозі завдовжки 5 км, витративши на весь шлях 1 год 5 хв. Знайдіть швидкість руху велосипедиста по шосе та його швидкість руху по ґрунтовій дорозі, якщо на зворотний шлях він витратив на 15 хв менше, ніж на дорогу до станції.

Дано:

  • Довжина шляху по шосе:
  • Довжина шляху по ґрунтовій дорозі:
  • Загальний час руху:
  • Різниця у часі:

Знайти:

  • Швидкість велосипедиста по шосе і по ґрунтовій дорозі

Розв’язання:
Нехай на дорогу до станції по шосе велосипедист витратив , а на зворотний шлях по ґрунтовій дорозі — .
За умовою на весь шлях витрачено , а на зворотний шлях — на менше, ніж на дорогу до станції.

Складемо систему рівнянь (у хвилинах):

Додамо обидва рівняння:

Знайдемо час :

Тепер знайдемо швидкості руху велосипедиста на кожній ділянці за формулою :

1) Швидкість по шосе:

2) Швидкість по ґрунтовій дорозі:

Відповідь: ,

24.75. Із міст A і B, відстань між якими дорівнює 180 км, виїхали одночасно назустріч один одному автобус і вантажівка. Після їхньої зустрічі автобус, який виїхав з міста A, прибув у місто B через 1 год, а вантажівка прибула в місто A через 2 год 15 хв. Знайдіть швидкість автобуса і швидкість вантажівки.

Дано:

  • Відстань між містами A і B:
  • Час руху автобуса після зустрічі до міста B:
  • Час руху вантажівки після зустрічі до міста A:

Знайти:

  • Швидкість автобуса і швидкість вантажівки

Розв’язання:
Нехай швидкість автобуса дорівнює , а швидкість вантажівки — (, ).
Після зустрічі автобус за проїхав до міста B відстань . Цю саму ділянку шляху до зустрічі проїхала вантажівка зі швидкістю , витративши на це .

Вантажівка після зустрічі за проїхала до міста A відстань . Цю саму ділянку шляху до зустрічі проїхав автобус зі швидкістю , витративши на це .

Оскільки вони виїхали одночасно, час їхнього руху до моменту зустрічі однаковий, а сума пройдених ними після зустрічі ділянок дорівнює всій відстані . Складемо систему рівнянь:

З першого рівняння за властивістю пропорції маємо:

Оскільки і , добудемо квадратний корінь з обох частин:

Підставимо у друге рівняння системи:


Знайдемо :

Отже, швидкість автобуса дорівнює , а швидкість вантажівки — .

Відповідь: ,

ВПРАВИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ КУРСУ АЛГЕБРИ 9 КЛАСУ

24.76. Послідовність задано формулою -го члена . Знайдіть шість перших членів цієї послідовності. Чи є членом цієї послідовності число: 1) ; 2) ; 3) ; 4) ? У разі ствердної відповіді вкажіть номер цього члена.

Подамо формулу -го члена у вигляді квадрата двочлена:

Знайдемо шість перших членів послідовності:





Перевіримо, чи є задані числа членами послідовності (де ):

1)
або
або (не є натуральним числом)
Число є членом послідовності з номером .

2)
або
або (не є натуральним числом)
Число є членом послідовності з номером .

3)
Оскільки не є цілим числом, рівняння не має натуральних коренів.
Число не є членом цієї послідовності.

4)
або
або (не є натуральним числом)
Число є членом послідовності з номером .

Відповідь: ; 1) так, ; 2) так, ; 3) ні; 4) так, .

24.77. Знайдіть кількість членів скінченної арифметичної прогресії , якщо , різниця прогресії , а останній член прогресії дорівнює .

За формулою -го члена арифметичної прогресії:

Підставимо відомі значення у формулу:




Відповідь: .

24.78. Останній член арифметичної прогресії, яка містить членів, дорівнює . Знайдіть перший член цієї прогресії, якщо її різниця дорівнює .

За умовою задачі , . Запишемо формулу сьомого члена арифметичної прогресії:

Підставимо відомі значення:


Відповідь: .

24.79. Який номер має перший від’ємний член арифметичної прогресії ; ; ; ; …?

Знайдемо перший член і різницю прогресії:

За формулою -го члена прогресії маємо:

За умовою . Складемо і розв’яжемо нерівність:


Найменше натуральне число, яке задовольняє нерівність , дорівнює .

Відповідь: .

24.80. Які номери мають члени арифметичної прогресії , які більші за , але менші від ?

Знайдемо перший член і різницю прогресії:

За формулою -го члена прогресії маємо:

За умовою . Складемо подвійну нерівність:


Оскільки номер члена прогресії є натуральним числом, то набуває значень від до включно.

Відповідь: від до включно.

ВПРАВИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ КУРСУ АЛГЕБРИ 9 КЛАСУ

24.81. Сума скількох перших членів арифметичної прогресії 105, 98, 91, … дорівнює нулю?

Маємо арифметичну прогресію, у якій перший член , а другий член .
Знайдемо різницю прогресії:

За формулою суми перших членів арифметичної прогресії:

За умовою . Підставимо відомі значення та складемо рівняння:

Оскільки — кількість членів прогресії (, ), прирівняємо чисельник дробу до нуля:



Відповідь: .

24.82. Знайдіть величини кутів опуклого чотирикутника, якщо вони утворюють арифметичну прогресію з різницею .

Нехай найменший кут чотирикутника дорівнює . Оскільки різниця арифметичної прогресії , то решта три кути дорівнюють:


Сума кутів будь-якого опуклого чотирикутника дорівнює . Складемо рівняння:




Знайдемо всі кути чотирикутника:



Усі знайдені кути менші за , отже чотирикутник дійсно є опуклим.

Відповідь: , , , .

24.83. Довжини сторін прямокутного трикутника утворюють арифметичну прогресію. Знайдіть катети трикутника, якщо його гіпотенуза дорівнює .

Гіпотенуза є найбільшою стороною прямокутного трикутника, тому в зростаючій арифметичній прогресії з різницею вона є третім членом ().
Тоді більший катет дорівнює , а менший катет дорівнює .

За теоремою Піфагора сума квадратів катетів дорівнює квадрату гіпотенузи. Складемо рівняння:


Знайдемо дискримінант квадратного рівняння:

Знайдемо корені рівняння:

Якщо , то катет , що неможливо за змістом задачі (довжина сторони трикутника має бути додатною).
Отже, .

Знайдемо довжини катетів:

Відповідь: і .

24.84. Відомо, що нескінченна послідовність є арифметичною прогресією з різницею . Чи є арифметичною прогресією послідовність: 1) ; 2) ; 3) ; 4) ; 5) ; 6) ; 7) ? У разі ствердної відповіді вкажіть, чому дорівнює різниця прогресії.

За означенням арифметичної прогресії маємо для будь-якого натурального . Перевіримо кожну послідовність , знайшовши різницю між довільним наступним і попереднім її членами :

1) Загальний член послідовності має вигляд .
Знайдемо різницю сусідніх членів:

Оскільки різниця стала і не залежить від , то послідовність є арифметичною прогресією з різницею .

2) Загальний член послідовності має вигляд .
Знайдемо різницю сусідніх членів:

Послідовність є арифметичною прогресією з різницею .

3) Загальний член послідовності має вигляд .
Знайдемо різницю сусідніх членів:

Послідовність є арифметичною прогресією з різницею .

4) Загальний член послідовності має вигляд .
Знайдемо різницю перших членів:


Прирівняємо ці різниці:

Оскільки , поділимо на :


, що суперечить умові .
Отже, послідовність не є арифметичною прогресією.

5) Загальний член послідовності має вигляд .
Знайдемо різниці між сусідніми членами:


Оскільки , то , а отже . Тому ці різниці не рівні між собою.
Послідовність не є арифметичною прогресією.

6) Загальний член послідовності має вигляд .
Знайдемо різницю сусідніх членів:

Послідовність є арифметичною прогресією з різницею .

7) Загальний член послідовності має вигляд .
Знайдемо різницю сусідніх членів:

Послідовність є арифметичною прогресією з різницею .

Відповідь: 1) так, різниця дорівнює ; 2) так, різниця дорівнює ; 3) так, різниця дорівнює ; 4) ні; 5) ні; 6) так, різниця дорівнює ; 7) так, різниця дорівнює .

24.85. Сума трьох чисел, які утворюють арифметичну прогресію, дорівнює 12, а сума їхніх квадратів дорівнює 80. Знайдіть ці числа.

Нехай друге число цієї арифметичної прогресії дорівнює , а різниця прогресії дорівнює . Тоді перше число дорівнює , а третє число дорівнює .

За умовою сума цих трьох чисел дорівнює :


Таким чином, шукані числа мають вигляд , і .
За умовою сума їхніх квадратів дорівнює . Складемо рівняння:





Звідси маємо два випадки:

1) Якщо , то числа дорівнюють:



Отримуємо трійку чисел: .

2) Якщо , то числа дорівнюють:



Отримуємо ті самі три числа в зворотному порядку: .

Відповідь: , , .

ВПРАВИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ КУРСУ АЛГЕБРИ 9 КЛАСУ

24.86. Знайдіть суму перших членів послідовності: 1) , , , …; 2) , , , … .

1) Дана послідовність є арифметичною прогресією, у якій перший член дорівнює:

Знайдемо різницю прогресії :

За формулою суми перших членів арифметичної прогресії:

Підставимо значення і :

2) Дана послідовність є арифметичною прогресією, у якій перший член дорівнює:

Знайдемо різницю прогресії :

За формулою суми перших членів арифметичної прогресії:

Підставимо значення і :

Відповідь: 1) ; 2) .

24.87. Третій член арифметичної прогресії дорівнює 11, а сьомий дорівнює 27. Скільки членів цієї прогресії потрібно взяти, щоб їхня сума дорівнювала 253?

За формулою -го члена арифметичної прогресії запишемо третій і сьомий члени:

Віднімемо від другого рівняння перше:

Знайдемо перший член прогресії :


За формулою суми перших членів арифметичної прогресії:

За умовою , тому складемо рівняння:




Знайдемо дискримінант квадратного рівняння:

Знайдемо корені рівняння:

Оскільки кількість членів прогресії має бути натуральним числом (), корінь не підходить. Отже, потрібно взяти 11 членів.

Відповідь: .

24.88. Нехай — сума перших членів арифметичної прогресії . Знайдіть перший член і різницю прогресії, якщо: 1) і ; 2) і ; 3) і ; 4) і ; 5) і .

1) Виразимо члени прогресії через та :

Спростимо обидва рівняння системи:

Поділимо друге рівняння на 2 і виразимо :

Підставимо вираз для у перше рівняння:



Знайдемо :

2) Виразимо члени прогресії через та :

З першого рівняння знайдемо різницю :

Підставимо у друге рівняння:


За теоремою Вієта знайдемо корені рівняння:
або

3) Виразимо члени прогресії через та :

Спростимо перше рівняння:


Підставимо у друге рівняння:




За теоремою Вієта знайдемо корені рівняння:

Знайдемо відповідні значення :
Якщо , то .
Якщо , то .

4) Оскільки , то вираз дорівнює . Запишемо систему рівнянь:

Підставимо у друге рівняння:

Виразимо члени прогресії через та :

З другого рівняння виразимо :

Підставимо у перше рівняння:



Знайдемо :

5) Використаємо формулу суми перших членів арифметичної прогресії :

Спростимо рівняння системи:

Віднімемо від другого рівняння перше:

Підставимо у перше рівняння:



Відповідь: 1) , ; 2) , або , ; 3) , або , ; 4) , ; 5) , .

24.89. Сума трьох перших членів скінченної арифметичної прогресії дорівнює 3, сума чотирьох перших членів дорівнює 16, а сума всіх членів дорівнює 220. Знайдіть кількість членів цієї прогресії.

За умовою задачі і . Знайдемо четвертий член прогресії:

Запишемо систему рівнянь для і через та :

Спростимо перше рівняння:

Віднімемо від другого рівняння перше:

Знайдемо перший член прогресії :

Нехай прогресія містить членів. За умовою . Складемо рівняння за формулою суми перших членів:




Знайдемо дискримінант квадратного рівняння:

Знайдемо корені рівняння:

Оскільки кількість членів є натуральним числом (), то .

Відповідь: .

24.90. Чому дорівнює сума сімнадцяти перших членів арифметичної прогресії, якщо її дев’ятий член дорівнює 15?

За формулою -го члена арифметичної прогресії дев’ятий член дорівнює:

Запишемо формулу суми сімнадцяти перших членів арифметичної прогресії:

Оскільки , підставимо це значення у формулу суми:

Відповідь: .

ВПРАВИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ КУРСУ АЛГЕБРИ 9 КЛАСУ

24.91. Довжини сторін прямокутного трикутника утворюють арифметичну прогресію, а його менший катет дорівнює . Знайдіть площу трикутника.

Нехай різниця арифметичної прогресії дорівнює (). Оскільки менший катет дорівнює , то другий катет дорівнює , а гіпотенуза — .

За теоремою Піфагора складемо рівняння:

Розкриємо дужки та зведемо подібні доданки:

Розглянемо це рівняння як квадратне відносно змінної :


(не задовольняє умову )

Знайдемо другий катет трикутника:

Обчислимо площу прямокутного трикутника:

Відповідь: .

24.92. Знайдіть суму двадцяти перших непарних чисел, при діленні яких на 3 остача дорівнює 1.

Числа, які при діленні на дають в остачі , мають вигляд , де — невід’ємне ціле число. Щоб число було непарним, доданок має бути парним, тобто ().

Отже, ці числа задаються формулою і утворюють арифметичну прогресію , у якій:
(при )
(при )

Знайдемо суму двадцяти перших членів цієї прогресії за формулою :

Відповідь: .

24.93. Чому дорівнює сума всіх двоцифрових чисел, які не діляться націло ні на 3, ні на 5?

1) Знайдемо суму всіх двоцифрових чисел (від до ). Вони утворюють арифметичну прогресію, де , , :

2) Знайдемо суму двоцифрових чисел, які діляться націло на (). Це арифметична прогресія, де , , :




3) Знайдемо суму двоцифрових чисел, які діляться націло на (). Це арифметична прогресія, де , , :




4) Числа, які одночасно діляться і на , і на , кратні (). При відніманні сум і вони віднімаються двічі, тому знайдемо їхню суму. Це прогресія з першим членом , останнім і кількістю членів :

5) Обчислимо шукану суму:

Відповідь: .

24.94. Чи можуть довжини сторін прямокутного трикутника утворювати геометричну прогресію? У разі ствердної відповіді знайдіть знаменник цієї прогресії.

Припустимо, що довжини сторін прямокутного трикутника утворюють геометричну прогресію з першим членом та знаменником (). Тоді сторони трикутника дорівнюють , та .

1) Якщо прогресія зростаюча (), то найбільшою стороною (гіпотенузою) є . За теоремою Піфагора:

Поділимо обидві частини рівняння на :

Нехай (). Отримаємо квадратне рівняння:



(не підходить)

Оскільки , то . Для будь-якого нерівність трикутника виконується, бо з рівності випливає, що , тобто .

2) Якщо прогресія спадна (), то гіпотенузою є сторона . За теоремою Піфагора:

Нехай ():



(не підходить)

Тоді .

Відповідь: можуть; або .

24.95. Після двох послідовних знижень ціни на одну й ту саму кількість відсотків ціна каструлі знизилася з 300 грн до 192 грн. На скільки відсотків знижували кожного разу ціну?

Дано:

  • Початкова ціна:
  • Кінцева ціна після двох знижень:

Знайти:

  • Відсоток зниження ціни кожного разу:

Розв’язання:
Нехай щоразу ціну знижували на ().

Тоді після першого зниження ціна каструлі становила:

Після другого зниження на ціна стала дорівнювати:

За умовою задачі ця ціна становить . Складемо рівняння:

Поділимо обидві частини рівняння на :


Оскільки , то вираз є додатним:



Отже, кожного разу ціну знижували на .

Відповідь: на .

ВПРАВИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ КУРСУ АЛГЕБРИ 9 КЛАСУ

24.96. Дано геометричну прогресію зі знаменником . Знайдіть:
1) , якщо , ;
2) , якщо , ;
3) суму семи перших членів прогресії, якщо , ;
4) суму п’яти перших членів прогресії, якщо , .

1) За формулою -го члена геометричної прогресії маємо:

Підставимо відомі значення:


2) За формулою четвертого члена прогресії маємо:

Підставимо відомі значення:


3) Спочатку знайдемо перший член прогресії із формули :


Знайдемо суму семи перших членів за формулою :

4) Спочатку знайдемо перший член прогресії із формули :


Знайдемо суму п’яти перших членів за формулою :

Помножимо чисельник і знаменник дробу на спряжений вираз :

Відповідь: 1) ; 2) ; 3) ; 4) .

24.97. Сума трьох перших членів геометричної прогресії, яка містить 6 членів, у 8 разів менша від суми трьох останніх. Чому дорівнює знаменник прогресії?

Нехай дана геометрична прогресія має члени та знаменник .
За умовою задачі сума трьох останніх членів у разів більша за суму трьох перших:

Виразимо члени через і знаменник :


Підставимо ці вирази у рівняння та винесемо спільний множник за дужки:

Оскільки (інакше сума трьох останніх членів теж дорівнювала б нулю), поділимо обидві частини рівняння на вираз :

Відповідь: .

24.98. Знайдіть 4 числа, які утворюють геометричну прогресію, якщо сума її крайніх членів дорівнює , а сума середніх дорівнює .

Нехай шукані числа — це .
Оскільки вони утворюють геометричну прогресію зі знаменником , то:


За умовою задачі складемо систему рівнянь:

Запишемо систему через і :

Винесемо спільні множники за дужки та розкладемо суму кубів за формулою :

Оскільки , і , поділимо перше рівняння системи на друге:

Скоротимо дріб:

Помножимо обидві частини рівняння на :


Знайдемо дискримінант квадратного рівняння:


Розглянемо обидва випадки:

1) Якщо , підставимо це значення у рівняння :



Знайдемо решту членів прогресії:


2) Якщо , то:



Знайдемо решту членів прогресії:


Відповідь: або .

24.99. Відомо, що нескінченна послідовність є геометричною прогресією зі знаменником . Чи є геометричною прогресією послідовність:
1) ;
2) ;
3) ;
4) ?
У разі ствердної відповіді вкажіть, чому дорівнює знаменник цієї прогресії.

1) Позначимо члени нової послідовності як .
Тоді наступний член дорівнює .
Знайдемо відношення наступного члена до попереднього:

Оскільки відношення будь-якого члена, починаючи з другого, до попереднього є сталим числом , то ця послідовність є геометричною прогресією зі знаменником .

2) Перевіримо характеристичну властивість геометричної прогресії для перших трьох членів. Якщо послідовність є геометричною прогресією, то має виконуватися рівність:

Оскільки і , перетворимо обидві частини:
Ліва частина:
Права частина:

Знайдемо різницю правої та лівої частин:

Оскільки в геометричній прогресії і за умовою , то .
Отже, рівність не виконується, і дана послідовність не є геометричною прогресією.

3) Позначимо члени нової послідовності як .
Знайдемо відношення наступного члена до попереднього:

Відношення є сталим і дорівнює , тому ця послідовність є геометричною прогресією зі знаменником .

4) Позначимо члени нової послідовності як .
Тоді наступний член дорівнює .
Знайдемо відношення наступного члена до попереднього:

Відношення є сталим і дорівнює , тому ця послідовність є геометричною прогресією зі знаменником .

Відповідь: 1) так, знаменник дорівнює ; 2) ні; 3) так, знаменник дорівнює ; 4) так, знаменник дорівнює .

Теги статті:

#відповіді Алгебра Мерзляк 9 клас#повторення#підсумкові вправи
Д

До уроку

Освітній портал «До уроку»

← До розділу «Алгебра»↑ Вгору