ВПРАВИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ КУРСУ АЛГЕБРИ 9 КЛАСУ
24.1. Запишіть у вигляді нерівності твердження:
1) — додатне число;
2) — від’ємне число;
3) модуль числа — невід’ємне число;
4) модуль суми двох раціональних чисел і не більший за суму модулів цих чисел.
1) ;
2) ;
3) ;
4) .
Відповідь: 1) ; 2) ; 3) ; 4) .
24.2. Доведіть нерівність:
1) ;
2) ;
3) ;
4) ;
5) ;
6) ;
7) ;
8) ;
9) ;
10) .
1) Знайдемо різницю лівої і правої частин нерівності:
Оскільки при будь-якому значенні , то .
2) Знайдемо різницю лівої і правої частин нерівності:
Оскільки при будь-якому значенні , то .
3) Розглянемо різницю лівої і правої частин нерівності:
Оскільки квадрат будь-якого виразу є невід’ємним, то при всіх значеннях і . Отже, .
4) Виділимо повний квадрат у лівій частині нерівності:
Оскільки при будь-якому , а , то сума .
5) Виділимо повний квадрат у лівій частині нерівності:
Оскільки при будь-якому , то .
6) Знайдемо різницю лівої і правої частин нерівності:
Оскільки при будь-якому значенні , то .
7) Знайдемо різницю лівої і правої частин нерівності:
Оскільки і , то їхня сума є невід’ємною при будь-яких значеннях і . Отже, .
8) Знайдемо різницю лівої і правої частин нерівності:
Сума квадратів трьох виразів є невід’ємною при будь-яких значеннях :
Отже, .
9) Перетворимо ліву частину нерівності, виділивши квадрати двочленів:
Оскільки , , і , то сума всіх цих доданків додатна при будь-яких значеннях і . Отже, .
10) Знайдемо різницю лівої і правої частин нерівності:
Оскільки , і , то при будь-яких значеннях і . Отже, нерівність доведено.
24.3. Доведіть, що є правильною нерівність:
1) , якщо ;
2) , якщо ;
3) , якщо .
1) Знайдемо різницю лівої і правої частин нерівності та розкладемо її на множники:
За умовою , тому . Вираз при будь-якому .
Добуток невід’ємного і додатного чисел є невід’ємним:
Отже, .
2) Розкладемо ліву частину нерівності на множники:
За умовою , тому .
Перетворимо другий множник:
при будь-якому .
Оскільки і , то їхній добуток є невід’ємним:
Отже, .
3) Знайдемо різницю лівої і правої частин нерівності та розкладемо її на множники:
За умовою , тому . При цьому при будь-якому .
Добуток недодатного і додатного чисел є недодатним:
Отже, .
24.4. Відомо, що . Порівняйте з нулем значення виразу:
1) ;
2) ;
3) ;
4) ;
5) ;
6) .
1) Перетворимо вираз:
Оскільки , то , тому .
Отже, .
2) Перетворимо вираз:
Оскільки , то , тому .
Отже, .
3) Перетворимо вираз:
Оскільки , то тим більше , звідки .
Тоді , тобто .
4) Оскільки , то перший множник , а другий множник .
Добуток додатного і від’ємного чисел є від’ємним, тому .
5) Оскільки , то чисельник і знаменник .
Частка двох додатних чисел є додатною, тому .
6) Оскільки , то знаменник . Чисельник дробу дорівнює .
Частка двох від’ємних чисел є додатною, тому .
Відповідь: 1) ; 2) ; 3) ; 4) ; 5) ; 6) .
24.5. Відомо, що . Порівняйте з нулем значення виразу:
1) ;
2) ;
3) .
1) Перетворимо вираз:
Оскільки , то , тому .
Отже, .
2) Оскільки , то , а тому .
Крім того, з умови випливає, що .
Добуток додатного і від’ємного чисел є від’ємним, тому .
3) Оцінимо знак кожного множника при :
У знаменнику добуток додатного і від’ємного чисел є від’ємним: .
Оскільки і чисельник, і знаменник дробу від’ємні, то значення дробу додатне:
.
Відповідь: 1) ; 2) ; 3) .
ВПРАВИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ КУРСУ АЛГЕБРИ 9 КЛАСУ
24.6. Доведіть, що коли , то .
Складемо різницю лівої і правої частин нерівності та перетворимо її:
Оскільки за умовою , то кожен із множників є додатним:
Добуток трьох додатних чисел є додатним числом:
Отже, . Нерівність доведено.
24.7. Доведіть, що коли , то .
Складемо різницю лівої і правої частин нерівності та розкладемо її на множники:
Оскільки за умовою , то кожен із трьох множників є від’ємним:
Добуток трьох від’ємних чисел є від’ємним числом:
Отже, . Нерівність доведено.
24.8. Порівняйте з нулем число , якщо:
1) ;
Перенесемо доданок у ліву частину нерівності:
Відповідь: .
2) ;
Перенесемо доданок у ліву частину нерівності:
Поділимо обидві частини нерівності на від’ємне число і змінимо знак нерівності на протилежний:
Відповідь: .
3) ;
Перенесемо доданок у ліву частину нерівності:
Поділимо обидві частини нерівності на додатне число :
Відповідь: .
4) .
Перенесемо доданок у ліву частину нерівності:
Поділимо обидві частини нерівності на від’ємне число і змінимо знак нерівності на протилежний:
Відповідь: .
24.9. Доведіть, що коли і , то:
1) ;
Помножимо обидві частини нерівності на додатне число :
Додамо почленно нерівності одного знака і :
Нерівність доведено.
2) .
Помножимо обидві частини нерівності на , а нерівності — на :
Додамо почленно отримані нерівності:
Оскільки , а , то за властивістю транзитивності:
Нерівність доведено.
24.10. Доведіть, що коли і , то:
1) ;
Помножимо обидві частини нерівності на додатне число :
Помножимо обидві частини нерівності на від’ємне число і змінимо знак нерівності на протилежний:
Додамо почленно нерівності одного знака і :
Нерівність доведено.
2) .
Помножимо обидві частини нерівності на додатне число :
Помножимо обидві частини нерівності на від’ємне число і змінимо знак нерівності на протилежний:
Додамо почленно нерівності одного знака і :
Оскільки , а , то за властивістю транзитивності:
Нерівність доведено.
ВПРАВИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ КУРСУ АЛГЕБРИ 9 КЛАСУ
24.11. Порівняйте, якщо можливо: 1) і , якщо і ; 2) і , якщо і ; 3) і , якщо і ; 4) і , якщо і .
1) Помножимо обидві частини нерівності на додатне число :
Додамо почленно нерівності і :
Оскільки , за властивістю транзитивності маємо:
2) Помножимо обидві частини нерівності на від’ємне число , змінивши знак нерівності на протилежний:
Додамо почленно нерівності і :
Оскільки , маємо:
3) Помножимо обидві частини нерівності на число :
Маємо нерівності протилежного змісту і , тому оцінити їхню суму однозначно неможливо.
Перевіримо на прикладах:
Нехай () і (), тоді .
Нехай () і (), тоді .
Отже, порівняти неможливо.
4) Помножимо обидві частини нерівності на від’ємне число :
Додамо почленно нерівності і :
Значення виразу є меншим від , але воно може бути як більшим за , так і меншим за або рівним .
Наприклад, якщо і , то .
Якщо і , то .
Отже, порівняти неможливо.
Відповідь: 1) ; 2) ; 3) порівняти неможливо; 4) порівняти неможливо.
24.12. Додатні числа , , і такі, що , і . Розташуйте в порядку зростання числа , , і .
За умовою всі чотири числа додатні та виконуються нерівності , і . Запишемо їх у вигляді ланцюжка в порядку зростання:
За властивістю числових нерівностей для додатних чисел і , якщо , то .
Тому для обернених чисел знаки нерівностей змінюються на протилежні:
Відповідь: ; ; ; .
24.13. Відомо, що . Оцініть значення виразу: 1) ; 2) ; 3) ; 4) .
1) Помножимо всі частини подвійної нерівності на додатне число :
2) До всіх частин нерівності додамо число :
3) Спочатку помножимо всі частини нерівності на число :
Додамо до всіх частин отриманої нерівності число :
4) Помножимо всі частини нерівності на від’ємне число , змінивши знаки нерівності на протилежні:
Запишемо у звичному вигляді:
Додамо до всіх частин нерівності число :
Відповідь: 1) ; 2) ; 3) ; 4) .
24.14. Відомо, що . Оцініть значення виразу: 1) ; 2) ; 3) .
1) Помножимо всі частини подвійної нерівності на додатне число :
2) Помножимо всі частини нерівності на від’ємне число , змінивши знаки нерівності на протилежні:
Запишемо у стандартному вигляді:
3) Помножимо всі частини нерівності на додатне число :
Додамо до всіх частин отриманої нерівності число :
Відповідь: 1) ; 2) ; 3) .
24.15. Відомо, що і . Оцініть значення виразу: 1) ; 2) ; 3) ; 4) .
1) Оцінимо доданки і :
Помножимо на :
Помножимо на :
Додамо почленно отримані нерівності:
2) Подамо вираз у вигляді :
Помножимо на :
Помножимо на :
Додамо почленно ці нерівності:
3) Оцінимо доданки і :
Помножимо на :
Помножимо на :
Додамо почленно отримані нерівності:
4) Оскільки набуває від’ємних значень (), запишемо вираз так, щоб виконувати дії лише з додатними множниками:
Помножимо нерівність на :
Оскільки всі частини нерівності додатні, оцінимо обернену величину :
Додамо до всіх частин нерівності число :
Оскільки і обидві подвійні нерівності містять лише додатні числа, перемножимо їх почленно:
Відповідь: 1) ; 2) ; 3) ; 4) .
ВПРАВИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ КУРСУ АЛГЕБРИ 9 КЛАСУ
24.16. Розв’яжіть нерівність: 1) ; 2) ; 3) ; 4) ; 5) ; 6) .
1)
2)
3)
4)
Помножимо обидві частини нерівності на :
5)
6)
Відповідь: 1) ; 2) ; 3) ; 4) ; 5) ; 6) .
24.17. Знайдіть суму натуральних чисел, які належать області визначення функції .
Область визначення функції задається умовою, за якої підкореневий вираз є невід’ємним:
Отже, область визначення функції: .
Натуральні числа, які належать цьому проміжку: .
Знайдемо їхню суму:
Відповідь: .
24.18. Дано функцію . При яких значеннях аргументу функція набуває: 1) додатних значень; 2) від’ємних значень; 3) значень, які належать проміжку ?
1) Функція набуває додатних значень, коли :
2) Функція набуває від’ємних значень, коли :
3) Функція набуває значень із проміжку , коли виконується подвійна нерівність:
Віднімемо від усіх частин нерівності:
Поділимо всі частини нерівності на :
Відповідь: 1) ; 2) ; 3) .
24.19. Придумайте нерівність виду , де — змінна, і — деякі числа, множиною розв’язків якої є: 1) проміжок ; 2) проміжок ; 3) множина дійсних чисел; 4) порожня множина.
1) Щоб отримати розв’язок , перенесемо у ліву частину:
(тут , ).
2) Щоб отримати розв’язок , запишемо нерівність:
Помножимо обидві частини на , щоб коефіцієнти були цілими:
(тут , ).
3) Щоб розв’язком була множина всіх дійсних чисел (), візьмемо і будь-яке додатне число , наприклад :
4) Щоб нерівність не мала розв’язків (), візьмемо і будь-яке недодатне число , наприклад :
Відповідь: 1) ; 2) ; 3) ; 4) .
24.20. Знайдіть множину розв’язків нерівності: 1) ; 2) ; 3) ; 4) ; 5) .
1)
Розкриємо дужки в обох частинах нерівності:
Перенесемо доданки зі змінною в ліву частину, а числа — у праву:
2)
Розкриємо дужки:
3)
Помножимо обидві частини нерівності на :
4)
Помножимо обидві частини нерівності на :
Отримана нерівність є неправильною при будь-якому значенні , тому розв’язків немає ().
5)
Помножимо обидві частини нерівності на :
Нерівність є правильною при будь-якому значенні , тому множиною розв’язків є вся числова пряма ().
Відповідь: 1) ; 2) ; 3) ; 4) ; 5) .
ВПРАВИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ КУРСУ АЛГЕБРИ 9 КЛАСУ
24.21. Чому дорівнює найменший цілий розв’язок нерівності ?
Помножимо обидві частини нерівності на :
Найменшим цілим числом, яке задовольняє нерівність , є число .
Відповідь: .
24.22. Чому дорівнює найбільший цілий розв’язок нерівності ?
Помножимо обидві частини нерівності на :
Найбільшим цілим числом, яке менше від , є число .
Відповідь: .
24.23. Чи є рівносильними нерівності:
1) і ;
2) і ;
3) і ;
4) і ?
1) Помножимо обидві частини першої нерівності на додатне число :
Отримана нерівність відрізняється від другої правою частиною ( замість ), тому їхні множини розв’язків різні. Нерівності не є рівносильними.
2) Вираз при будь-якому дійсному значенні . Поділимо обидві частини першої нерівності на додатний вираз і отримаємо рівносильну їй нерівність . Отже, дані нерівності є рівносильними.
3) Розв’яжемо першу нерівність:
У другій нерівності через знаменник виникає обмеження . Число є розв’язком першої нерівності, але не є розв’язком другої. Отже, нерівності не є рівносильними.
4) Розв’яжемо першу нерівність:
Друга нерівність має область допустимих значень . На множині умова виконується для всіх чисел, тому при відніманні дробу від обох частин другої нерівності множина розв’язків не змінюється і збігається з проміжком . Отже, дані нерівності є рівносильними.
Відповідь: 1) ні; 2) так; 3) ні; 4) так.
24.24. Розв’яжіть систему нерівностей:
1)
2)
3)
4)
1) Перенесемо доданки зі змінною в ліву частину, а числа — в праву:
Спільним розв’язком є проміжок .
2) Перенесемо доданки зі змінною в ліву частину, а числа — в праву:
Спільним розв’язком є проміжок .
3) Розкриємо дужки в кожній нерівності системи:
Спільним розв’язком є проміжок .
4) Помножимо першу нерівність на , а другу — на :
Спільним розв’язком є проміжок .
Відповідь: 1) ; 2) ; 3) ; 4) .
24.25. Знайдіть суму цілих розв’язків системи нерівностей:
1)
2)
1) Розв’яжемо систему нерівностей:
Множиною розв’язків системи є проміжок .
Цілі розв’язки системи: .
Знайдемо їхню суму:
2) Розкриємо дужки та розв’яжемо систему нерівностей:
Множиною розв’язків системи є проміжок .
Цілі розв’язки системи: .
Знайдемо їхню суму:
Відповідь: 1) ; 2) .
ВПРАВИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ КУРСУ АЛГЕБРИ 9 КЛАСУ
24.26. Придумайте систему двох лінійних нерівностей з однією змінною, множиною розв’язків якої є: 1) проміжок ; 2) проміжок ; 3) проміжок ; 4) порожня множина; 5) множина, яка складається з одного числа ; 6) множина дійсних чисел.
1) Проміжок є перетином проміжків, де і, наприклад, :
2) Проміжок задається умовами та :
3) Проміжок є перетином проміжків, де і, наприклад, :
4) Щоб множина розв’язків була порожньою (), проміжки не повинні мати спільних точок:
5) Єдине число отримуємо тоді, коли виконуються одночасно умови та :
6) Щоб розв’язком була вся множина дійсних чисел (), кожна нерівність системи має виконуватися при будь-якому значенні :
Відповідь: 1) 2) 3) 4) 5) 6)
24.27. Відомо, що . Скількох цілих значень може набувати вираз ?
Оцінимо значення виразу . Спочатку помножимо всі частини даної подвійної нерівності на додатне число :
Тепер від усіх частин нерівності віднімемо :
Цілими числами, які належать проміжку , є числа і . Отже, вираз може набувати двох цілих значень.
Відповідь: .
24.28. Розв’яжіть подвійну нерівність: 1) ; 2) ; 3) ; 4) .
1)
Додамо до всіх частин нерівності:
Поділимо всі частини на :
2)
Додамо до всіх частин нерівності:
Поділимо всі частини на :
3)
Віднімемо від усіх частин нерівності:
Поділимо всі частини на від’ємне число , змінивши знаки нерівності на протилежні:
Запишемо у стандартному вигляді від меншого до більшого:
4)
Помножимо всі частини нерівності на :
Віднімемо від усіх частин:
Помножимо всі частини на , змінивши знаки нерівності на протилежні:
Відповідь: 1) ; 2) ; 3) ; 4) .
24.29. При яких значеннях має хоча б один розв’язок система нерівностей: 1) 2) 3) 4)
1)
Система визначає числа , які одночасно більші за і менші від . Такий проміжок не порожній лише тоді, коли ліва межа строго менша за праву:
2)
Оскільки друга нерівність строга (), то при система набуває вигляду і розв’язків не має. Отже, система має розв’язки на проміжку лише тоді, коли:
3)
Обидві нерівності є нестрогими. При система має єдиний розв’язок , а при — проміжок . Отже, система має хоча б один розв’язок при:
4)
Обидві нерівності нестрогі. Щоб існувало число , яке задовольняє умову , права межа має бути не меншою від :
Відповідь: 1) ; 2) ; 3) ; 4) .
24.30. При яких значеннях не має розв’язків система нерівностей: 1) 2) 3) 4)
1)
Проміжки і не перетинаються, якщо число лежить правіше від або дорівнює (при нерівності і також не мають спільних точок):
2)
Якщо , отримуємо систему яка не має розв’язків. При проміжки і тим більше не мають спільних точок:
3)
Оскільки обидві нерівності нестрогі, при система має розв’язок . Тому розв’язків немає лише тоді, коли строго більше за :
4)
При отримуємо систему яка не має розв’язків. При проміжки та також не перетинаються:
Відповідь: 1) ; 2) ; 3) ; 4) .
ВПРАВИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ КУРСУ АЛГЕБРИ 9 КЛАСУ
24.31. При яких значеннях множиною розв’язків системи нерівностей є: 1) проміжок ; 2) проміжок ; 3) проміжок ; 4) порожня множина?
Множина розв’язків системи — це перетин двох проміжків: та . Залежно від значення цей перетин може мати лише вигляд (якщо ) або (якщо ).
1) Проміжок містить число (дужка квадратна), проте нерівність є строгою і дає лише відкритий проміжок . Отримати в перетині проміжок неможливо, тому таких значень не існує.
2) Перетином проміжків і буде проміжок тоді, коли число і всі більші за нього числа задовольняють строгу нерівність . Це виконується при .
3) Усі розв’язки системи мають задовольняти першу нерівність . Проміжок містить числа, менші від (наприклад, ), тому він не може бути розв’язком системи при жодному значенні .
4) Обидва проміжки і прямують до , тому для будь-якого числа завжди знайдуться спільні розв’язки (наприклад, числа, більші одночасно і за , і за ). Система завжди має розв’язки, тому порожня множина неможлива при жодному значенні .
Відповідь: 1) таких значень не існує; 2) ; 3) таких значень не існує; 4) таких значень не існує.
24.32. При яких значеннях рівняння має два різних від’ємних корені?
Знайдемо дискримінант квадратного рівняння:
Знайдемо корені рівняння:
Перший корінь уже є від’ємним. Щоб рівняння мало два різних від’ємних корені, другий корінь має бути від’ємним і не дорівнювати першому кореню:
Розв’яжемо кожну умову окремо:
Об’єднаємо ці умови у проміжки:
Відповідь: .
24.33. При яких значеннях рівняння має два різних корені, які належать проміжку ?
Знайдемо дискримінант рівняння:
Оскільки при будь-якому значенні , рівняння завжди має два різних корені:
За умовою обидва корені повинні належати проміжку . Складемо систему подвійних нерівностей:
Додамо до всіх частин першої нерівності , а від другої віднімемо :
Єдиним числом, яке одночасно задовольняє обидві нерівності системи, є .
Відповідь: .
24.34. На рисунку 24.1 зображено графік функції , визначеної на множині дійсних чисел. Користуючись рисунком, укажіть: 1) нулі функції; 2) проміжки зростання і спадання функції; 3) множину розв’язків нерівності .
1) Нулі функції (абсциси точок перетину графіка з віссю ): ; ; ; .
2) Функція зростає на проміжках і ; функція спадає на проміжках і .
3) Графік розташований вище від осі () при .
Відповідь: 1) ; ; ; ; 2) зростає на і , спадає на і ; 3) .
24.35. На рисунку 24.2 зображено графік функції , визначеної на проміжку . Користуючись рисунком, укажіть: 1) область значень функції; 2) нулі функції; 3) проміжки зростання і спадання функції; 4) множину розв’язків нерівності .
1) Найменше значення функції на графіку дорівнює , а найбільше — . Область значень функції: .
2) Нулі функції (точки перетину чи дотику з віссю ): ; ; ; .
3) Функція зростає на проміжках , і ; функція спадає на проміжках і .
4) Графік розташований нижче від осі або перетинає її () на проміжках , та в окремій точці .
Відповідь: 1) ; 2) ; ; ; ; 3) зростає на , і , спадає на і ; 4) .
ВПРАВИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ КУРСУ АЛГЕБРИ 9 КЛАСУ
24.36. Укажіть, які з наведених лінійних функцій є зростаючими, а які — спадними:
1) ;
2) ;
3) ;
4) .
Лінійна функція є зростаючою при і спадною при :
1) : коефіцієнт , тому функція є спадною.
2) : коефіцієнт , тому функція є зростаючою.
3) : коефіцієнт , тому функція є зростаючою.
4) : коефіцієнт , тому функція є спадною.
Відповідь: зростаючі: 2), 3); спадні: 1), 4).
24.37. Яка з наведених функцій є спадною:
1) ;
2) ;
3) ;
4) ?
1) Функція спадає на проміжку і зростає на проміжку , тому не є спадною на всій області визначення.
2) Функція спадає на кожному з проміжків та окремо, але на об’єднанні цих проміжків спадною не є (наприклад, , але ).
3) Лінійна функція має кутовий коефіцієнт , тому вона є спадною на всій області визначення .
4) Лінійна функція має кутовий коефіцієнт , тому вона є зростаючою.
Відповідь: 3) .
24.38. Розв’яжіть графічно рівняння:
1) ;
2) .
1)
Побудуємо в одній системі координат графіки функцій (парабола, вершина якої міститься в точці , а вітки напрямлені вгору) та (гіпербола, вітки якої розташовані в II і IV координатних чвертях).
Складемо таблицю значень для функції :
Складемо таблицю значень для функції :
Графіки перетинаються в одній точці з координатами , абсциса якої дорівнює .
Перевірка: і ; .
2)
Побудуємо в одній системі координат графіки функцій (парабола, вершина якої міститься в точці , а вітки напрямлені вгору) та (вітка параболи в IV чверті, де ).
Складемо таблицю значень для функції :
Складемо таблицю значень для функції :
Графіки перетинаються в одній точці з координатами , абсциса якої дорівнює .
Перевірка: і ; .
Відповідь: 1) ; 2) .
24.39. Чому дорівнює абсциса вершини параболи:
1) ;
2) ?
Абсцису вершини параболи знаходимо за формулою :
1) Для функції маємо , :
2) Для функції маємо , :
Відповідь: 1) ; 2) .
24.40. Укажіть, вершина якої з даних парабол належить осі ординат, а якої — осі абсцис:
1) ;
2) ;
3) ;
4) .
Знайдемо координати вершини кожної параболи за формулами та :
1) :
Вершина не належить жодній із координатних осей.
2) :
Абсциса вершини дорівнює , тому вершина параболи належить осі ординат ().
3) :
Ордината вершини дорівнює , тому вершина параболи належить осі абсцис ().
4) :
Вершина не належить жодній із координатних осей.
Відповідь: осі ординат належить вершина параболи 2) ; осі абсцис належить вершина параболи 3) .
ВПРАВИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ КУРСУ АЛГЕБРИ 9 КЛАСУ
24.41. Знайдіть значення і , при яких функція :
1) має єдиний нуль у точці ;
2) набуває найменшого значення, що дорівнює , у точці ;
3) має нулі в точках і .
1) Якщо квадратична функція з першим коефіцієнтом має єдиний нуль у точці , то її можна записати у вигляді квадрата двочлена:
Звідси , .
2) Оскільки , функція набуває найменшого значення у вершині параболи . За умовою , .
Знайдемо з формули абсциси вершини параболи:
Підставимо координати вершини та у рівняння функції:
3) Числа і є коренями квадратного рівняння . За теоремою Вієта:
Відповідь: 1) , ; 2) , ; 3) , .
24.42. Побудуйте графік даної функції, знайдіть її область значень, проміжки зростання і спадання:
1) ;
2) ;
3) ;
4) ;
5) ;
6) ;
7) ;
8) .
1)
Графіком функції є парабола, вітки якої напрямлені вниз ().
Координати вершини параболи: , , тобто точка .
Складемо таблицю значень функції:
- Область значень: .
- Функція зростає на проміжку .
- Функція спадає на проміжку .
2)
Графіком функції є парабола, вітки якої напрямлені вгору ().
Координати вершини параболи: , , тобто точка .
Складемо таблицю значень функції:
- Область значень: .
- Функція спадає на проміжку .
- Функція зростає на проміжку .
3)
Знайдемо координати вершини параболи :
Вершина параболи — точка . Вітки напрямлені вгору ().
Складемо таблицю значень функції:
- Область значень: .
- Функція спадає на проміжку .
- Функція зростає на проміжку .
4)
Запишемо функцію у стандартному вигляді: .
Знайдемо координати вершини параболи :
Вершина параболи — точка . Вітки напрямлені вниз ().
Складемо таблицю значень функції:
- Область значень: .
- Функція зростає на проміжку .
- Функція спадає на проміжку .
5)
Знайдемо координати вершини параболи :
Вершина параболи — точка . Вітки напрямлені вниз ().
Складемо таблицю значень функції:
- Область значень: .
- Функція зростає на проміжку .
- Функція спадає на проміжку .
6)
Знайдемо координати вершини параболи :
Вершина параболи — точка . Вітки напрямлені вгору ().
Складемо таблицю значень функції:
- Область значень: .
- Функція спадає на проміжку .
- Функція зростає на проміжку .
7)
Знайдемо координати вершини параболи :
Вершина параболи — точка . Вітки напрямлені вгору ().
Складемо таблицю значень функції:
- Область значень: .
- Функція спадає на проміжку .
- Функція зростає на проміжку .
8)
Знайдемо координати вершини параболи :
Вершина параболи — точка . Вітки напрямлені вниз ().
Складемо таблицю значень функції:
- Область значень: .
- Функція зростає на проміжку .
- Функція спадає на проміжку .
24.43. При якому значенні графік функції :
1) проходить через початок координат;
2) має з віссю абсцис тільки одну спільну точку;
3) перетинає вісь ординат у точці ;
4) перетинає вісь абсцис у точці ?
1) Якщо графік проходить через початок координат , то при значення :
2) Графік квадратичної функції має з віссю абсцис тільки одну спільну точку, якщо дискримінант рівняння дорівнює нулю:
3) Підставимо координати точки у рівняння функції:
4) Підставимо координати точки у рівняння функції:
Відповідь: 1) ; 2) ; 3) ; 4) .
24.44. При якому значенні графік функції :
1) має з віссю абсцис тільки одну спільну точку;
2) не має з віссю абсцис спільних точок;
3) перетинає вісь абсцис у точках, відстань між якими дорівнює ?
1) Графік має з віссю абсцис тільки одну спільну точку, коли дискримінант рівняння дорівнює нулю:
або
2) Графік не має з віссю абсцис спільних точок, коли дискримінант менший за нуль:
3) Нехай і — абсциси точок перетину графіка з віссю (корені рівняння ). За умовою відстань між ними .
Піднесемо обидві частини рівності до квадрата:
Перетворимо ліву частину, виділивши суму та добуток коренів:
За теоремою Вієта і . Підставимо ці вирази:
або
При цьому , отже, два різних корені існують.
Відповідь: 1) ; 2) ; 3) .
24.45. Графік функції проходить через точки і . Чи проходить цей графік через точку:
1) ;
2) ?
Оскільки графік проходить через точки і , підставимо їхні координати у формулу функції та складемо систему рівнянь:
Віднімемо від другого рівняння перше:
Знайдемо :
Отже, функція задається формулою .
Перевіримо належність точок графіку цієї функції:
1) Для точки :
Оскільки , графік не проходить через точку .
2) Для точки :
Оскільки , графік проходить через точку .
Відповідь: 1) ні; 2) так.
ВПРАВИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ КУРСУ АЛГЕБРИ 9 КЛАСУ
24.46. Парабола проходить через точку , а вершиною параболи є точка . Знайдіть коефіцієнти , і .
Підставимо координати точки у рівняння параболи :
Оскільки точка є вершиною параболи, то її абсциса дорівнює , звідки:
Підставимо координати вершини , та у рівняння параболи:
Знайдемо коефіцієнт :
Відповідь: , , .
24.47. Значення квадратичної функції у точці дорівнює , а при функція набуває найменшого значення, яке дорівнює . Знайдіть коефіцієнти , і .
Оскільки квадратична функція набуває свого найменшого значення у вершині параболи, то точка є вершиною параболи.
Запишемо квадратичну функцію у вигляді :
За умовою при значення . Підставимо ці значення в отриману формулу:
Розкриємо дужки та зведемо функцію до вигляду :
Отже, , , .
Відповідь: , , .
24.48. При якому значенні :
1) найменше значення функції дорівнює ;
2) найбільше значення функції дорівнює ?
1) Оскільки старший коефіцієнт , вітки параболи напрямлені вгору, і функція набуває найменшого значення у вершині параболи.
Знайдемо абсцису вершини:
Підставимо та у рівняння функції:
2) Оскільки старший коефіцієнт , вітки параболи напрямлені вниз, і функція набуває найбільшого значення у вершині параболи.
Знайдемо абсцису вершини:
Підставимо та у рівняння функції:
Відповідь: 1) ; 2) .
24.49. Побудуйте графік функції:
1) ;
2) ;
3) ;
4) .
1) Знайдемо область визначення функції: .
Спростимо праву частину функції за умови :
Графіком даної функції є парабола із виколотою точкою при , тобто точкою .
Знайдемо координати вершини параболи:
Вершина параболи — точка . Вітки напрямлені вгору ().
Складемо таблицю значень:
2) Знайдемо область визначення функції: , звідки .
Спростимо праву частину функції за умови , розклавши суму кубів:
Графіком функції є парабола із виколотою точкою при :
, тобто точкою .
Вершина параболи — точка , вітки напрямлені вгору.
Складемо таблицю значень:
3) Знайдемо область визначення функції: , звідки і .
Спростимо праву частину функції за умови :
Графіком функції є парабола із двома виколотими точками при та : і .
Вершина параболи — точка , вітки напрямлені вгору.
Складемо таблицю значень:
4) Знайдемо область визначення функції: , звідки і .
Розкладемо чисельник на множники:
Спростимо праву частину функції за умови :
Графіком функції є парабола із двома виколотими точками при та :
, тобто точками і .
Вершина параболи — точка , вітки напрямлені вгору.
Складемо таблицю значень:
24.50. При якому значенні сума квадратів коренів рівняння набуватиме найменшого значення?
Перевіримо, за яких значень рівняння має корені. Знайдемо дискримінант:
Оскільки для будь-якого , то при всіх дійсних значеннях , отже рівняння завжди має два корені і .
За теоремою Вієта:
Виразимо суму квадратів коренів через їхню суму та добуток:
Виділимо квадрат двочлена в отриманому виразі:
Оскільки для будь-якого , вираз набуває найменшого значення (яке дорівнює ) тоді, коли , тобто при .
Відповідь: .
ВПРАВИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ КУРСУ АЛГЕБРИ 9 КЛАСУ
24.51. Відомо, що . Якого найменшого значення може набувати вираз і при яких значеннях і ?
З умови виразимо змінну :
Підставимо отриманий вираз у суму квадратів :
Виділимо повний квадрат у тричлені :
Оскільки квадрат будь-якого виразу є невід’ємним числом (), то найменше значення виразу дорівнює . Воно досягається тоді, коли:
Знайдемо відповідне значення :
Відповідь: найменше значення дорівнює при , .
24.52. Розв’яжіть нерівність: 1) ; 2) ; 3) ; 4) ; 5) ; 6) ; 7) ; 8) .
1)
Знайдемо корені рівняння . За теоремою Вієта:
Вітки параболи напрямлені вгору (), тому функція набуває додатних значень при .
2)
Знайдемо корені рівняння . За теоремою Вієта:
Вітки параболи напрямлені вгору (), тому нерівність виконується при .
3)
Знайдемо дискримінант квадратного тричлена :
Оскільки і старший коефіцієнт , парабола не перетинає вісь абсцис і повністю лежить вище неї. Отже, нерівність виконується для будь-якого дійсного числа: .
4)
Знайдемо дискримінант квадратного тричлена :
Оскільки і , тричлен набуває лише додатних значень при всіх . Отже, нерівність не має розв’язків: .
5)
Помножимо обидві частини нерівності на і змінимо знак нерівності на протилежний:
Знайдемо корені рівняння :
Вітки параболи напрямлені вгору, тому .
6)
Помножимо обидві частини на :
Нулі функції: , . Вітки параболи напрямлені вгору, тому .
7)
Для будь-якого дійсного числа виконується , тому . Нерівність виконується при всіх значеннях : .
8)
Помножимо обидві частини нерівності на :
Нулі функції: , . Оскільки вітки параболи напрямлені вгору, то .
Відповідь: 1) ; 2) ; 3) ; 4) ; 5) ; 6) ; 7) ; 8) .
24.53. Знайдіть цілі розв’язки нерівності: 1) ; 2) .
1)
Помножимо обидві частини нерівності на :
Знайдемо корені рівняння . За теоремою Вієта:
Множиною розв’язків нерівності є проміжок .
Цілі числа, які належать цьому проміжку: і .
2)
Помножимо обидві частини нерівності на :
Знайдемо корені рівняння :
Множиною розв’язків нерівності є проміжок .
Цілі числа, які належать цьому проміжку: і .
Відповідь: 1) ; ; 2) ; .
24.54. При яких значеннях тричлен набуває додатного значення при будь-якому значенні ?
Квадратний тричлен має додатний перший коефіцієнт (), тому вітки відповідної параболи напрямлені вгору. Тричлен набуватиме додатних значень при будь-якому значенні тоді й тільки тоді, коли його дискримінант буде від’ємним ().
Складемо вираз для дискримінанта:
Розв’яжемо нерівність :
Відповідь: при .
24.55. Розв’яжіть систему нерівностей: 1) 2) 3) 4) 5) 6) 7) 8)
Для пунктів 1–4 спочатку знайдемо корені квадратного тричлена .
За теоремою Вієта:
Отже, розв’язком нерівності є проміжок , а нерівності — проміжок .
1)
Перетином проміжків і є проміжок .
2)
Перетином проміжків і є проміжок .
3)
Проміжки і не мають спільних точок, тому розв’язків немає: .
4)
Єдиною спільною точкою проміжків і є число .
Для пунктів 5–8 знайдемо корені квадратного тричлена :
Отже, розв’язком нерівності є об’єднання , а нерівності — об’єднання .
5)
Оскільки , перетином множин є проміжок .
6)
Оскільки , перетином множин є проміжок .
7)
Оскільки , перетином множин є об’єднання проміжків .
8)
Перетином множин є проміжок та окреме число , тобто .
Відповідь: 1) ; 2) ; 3) ; 4) ; 5) ; 6) ; 7) ; 8) .
ВПРАВИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ КУРСУ АЛГЕБРИ 9 КЛАСУ
24.56. Розв’яжіть нерівність:
1) ;
2) .
1) Знаменник дробу набуває додатних значень при всіх , крім (оскільки на нуль ділити не можна).
Тому дана нерівність рівносильна системі:
Розв’яжемо нерівність :
Множиною розв’язків є проміжок .
Врахуємо умову . Виключимо число із знайденого проміжку:
.
2) Знаменник дробу додатний при всіх значеннях , крім .
Тому дана нерівність рівносильна системі:
Знайдемо корені квадратного тричлена :
За теоремою Вієта:
Тоді нерівність має вигляд:
Розв’язком цієї нерівності є об’єднання проміжків .
Врахуємо умову . Виключимо точку із проміжку :
.
Відповідь: 1) ; 2) .
24.57. Знайдіть область визначення функції:
1) ;
2) ;
3) .
1) Підкореневий вираз у знаменнику першого дробу має бути строго додатним, а знаменник другого дробу не повинен дорівнювати нулю. Складемо систему:
Знайдемо нулі квадратного тричлена :
За теоремою Вієта:
Розв’язком нерівності є множина .
З умови маємо:
Виключимо число із проміжку та отримаємо область визначення функції:
.
2) Складемо систему умов для знаходження області визначення:
Помножимо першу нерівність на , змінивши знак нерівності:
Знайдемо корені рівняння :
За теоремою Вієта:
Тоді розв’язком нерівності є проміжок .
З другої умови знаходимо:
та
Виключимо числа і з проміжку :
.
3) Перший підкореневий вираз має бути невід’ємним, а другий (оскільки він у знаменнику) — строго додатним. Маємо систему нерівностей:
Розв’яжемо першу нерівність:
Розв’яжемо другу нерівність :
Знайдемо корені рівняння за теоремою Вієта:
Отже, .
Знайдемо перетин знайдених проміжків та :
Отримуємо .
Відповідь: 1) ; 2) ; 3) .
24.58. При яких значеннях має два різних корені рівняння:
1) ;
2) ;
3) ?
1) Квадратне рівняння має два різних корені тоді й тільки тоді, коли його дискримінант строго більший за нуль ().
Знайдемо дискримінант рівняння:
Складемо нерівність:
Квадрат виразу додатний при всіх значеннях , крім того, яке перетворює його на нуль:
Отже, .
2) Щоб рівняння мало два різних корені, воно повинно бути квадратним (старший коефіцієнт не дорівнює нулю), а його дискримінант має бути додатним:
З першої умови:
Знайдемо дискримінант:
Розв’яжемо нерівність :
Знайдемо корені рівняння за теоремою Вієта:
Тоді .
Врахуємо умову . Оскільки число належить проміжку , виключимо його:
.
3) Рівняння має два різних корені за умови:
Знайдемо дискримінант:
Розв’яжемо нерівність :
Знайдемо корені рівняння :
Розв’язком нерівності є множина .
Врахуємо умову (число входить у проміжок ):
.
Відповідь: 1) ; 2) ; 3) .
24.59. При яких значеннях множиною розв’язків нерівності є множина дійсних чисел:
1) ;
2) ?
1) Оскільки старший коефіцієнт , вітки параболи напрямлені вгору. Нерівність виконується для всіх дійсних чисел тоді й тільки тоді, коли парабола повністю лежить вище осі абсцис, тобто коли дискримінант менший за нуль ().
Знайдемо дискримінант:
Складемо нерівність:
Отже, .
2) Розглянемо можливі випадки для коефіцієнта :
Якщо , то нерівність набуває вигляду , звідки — її розв’язком не є вся множина дійсних чисел.
Якщо , то це квадратна нерівність. Щоб вона виконувалася при будь-якому дійсному , вітки параболи мають бути напрямлені вниз (), а дискримінант має бути від’ємним ():
Знайдемо дискримінант:
Розв’яжемо систему:
З другої нерівності:
Перетином умов та є проміжок .
Відповідь: 1) ; 2) .
24.60. Розв’яжіть графічно систему рівнянь:
1)
2)
3)
4)
1) Виразимо через у кожному рівнянні системи:
Графіком функції є парабола з вершиною в точці , вітки якої напрямлені вгору.
Графіком функції є пряма.
Побудуємо обидва графіки в одній системі координат:
Графіки перетинаються у двох точках: і .
2) Виразимо через у кожному рівнянні:
Графіком функції є пряма.
Графіком функції є гіпербола, вітки якої розташовані в II і IV координатних чвертях.
Побудуємо графіки в одній системі координат:
Графіки перетинаються у точках і .
3) Побудуємо графіки обох квадратичних функцій:
Перша функція: — парабола з вершиною , вітки напрямлені вгору.
Друга функція: — парабола з вершиною , вітки напрямлені вниз.
Параболи перетинаються у точках і .
4) Графіком першого рівняння є коло з центром у початку координат і радіусом .
Графіком другого рівняння є парабола з вершиною , вітки якої напрямлені вгору.
Коло і парабола мають три спільні точки: , і .
Відповідь: 1) , ; 2) , ; 3) , ; 4) , , .
ВПРАВИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ КУРСУ АЛГЕБРИ 9 КЛАСУ
24.61. Розв’яжіть систему рівнянь:
1)
Виразимо з першого рівняння :
Підставимо цей вираз у друге рівняння:
Поділимо обидві частини рівняння на :
Знайдемо відповідні значення :
При :
При :
Відповідь: , .
2)
Виразимо з першого рівняння :
Підставимо цей вираз у друге рівняння:
Знайдемо відповідні значення :
При :
При :
Відповідь: , .
3)
Виразимо з першого рівняння :
Підставимо цей вираз у друге рівняння:
Знайдемо відповідні значення :
При :
При :
Відповідь: , .
4)
Помножимо обидві частини другого рівняння на :
Виразимо з першого рівняння :
Підставимо цей вираз у рівняння :
Поділимо обидві частини на :
За теоремою Вієта:
Знайдемо відповідні значення з рівняння :
При :
При :
Відповідь: , .
5)
Розкладемо ліву частину першого рівняння на множники за формулою різниці квадратів:
Підставимо значення у перше рівняння:
Отримаємо лінійну систему рівнянь:
Додамо почленно обидва рівняння:
Знайдемо :
Відповідь: .
6)
Виразимо з другого рівняння :
Підставимо цей вираз у перше рівняння:
За теоремою Вієта:
Знайдемо відповідні значення :
При :
При :
Відповідь: , .
7)
Виразимо з другого рівняння :
Підставимо цей вираз у перше рівняння:
За теоремою Вієта:
Знайдемо відповідні значення з рівняння :
При :
При :
Відповідь: , .
8)
Виразимо з другого рівняння :
Тоді вираз дорівнює:
Підставимо це у перше рівняння:
Звідси маємо два випадки:
1)
2)
Відповідь: , .
9)
ОДЗ: , .
Зведемо дроби у першому рівнянні до спільного знаменника:
Оскільки за другим рівнянням , підставимо це значення у чисельник:
Маємо систему рівнянь:
За теоремою, оберненою до теореми Вієта, числа і є коренями квадратного рівняння :
Обидві пари та задовольняють ОДЗ.
Відповідь: , .
10)
ОДЗ: , .
Зведемо дроби у першому рівнянні до спільного знаменника:
Підставимо значення у перше рівняння:
Виразимо з другого рівняння і підставимо у рівняння :
За теоремою Вієта:
Знайдемо відповідні значення :
При :
При :
Обидві пари задовольняють ОДЗ.
Відповідь: , .
24.62. Знайдіть розв’язки системи рівнянь:
1)
Помножимо друге рівняння на , після чого додамо і віднімемо його від першого рівняння:
Згорнемо ліві частини за формулами квадрата суми і квадрата різниці:
Звідси отримуємо чотири лінійні системи:
1)
, звідси , тоді .
2)
, звідси , тоді .
3)
, звідси , тоді .
4)
, звідси , тоді .
Відповідь: , , , .
2)
Зробимо заміну змінних: нехай , .
Тоді система набуває вигляду:
За теоремою, оберненою до теореми Вієта, отримуємо два випадки:
, або , .
Повернемося до змінних і :
1)
Звідси або .
2)
Звідси або .
Відповідь: , , , .
3)
Додамо та віднімемо почленно рівняння системи:
Поділимо обидва рівняння на :
За теоремою, оберненою до теореми Вієта, числа і є коренями рівняння :
, .
Отже, маємо дві пари розв’язків: і .
Відповідь: , .
4)
ОДЗ: , .
Нехай (). Тоді друге рівняння набуває вигляду:
Розглянемо обидва випадки:
1) , звідси .
Підставимо в перше рівняння:
2) , звідси .
Підставимо в перше рівняння:
Відповідь: , .
5)
Згорнемо ліву частину першого рівняння у квадрат суми:
Звідси або .
1) Розглянемо випадок :
Підставимо у друге рівняння:
, тоді
, тоді
2) Розглянемо випадок :
Підставимо у друге рівняння:
, тоді
, тоді
Відповідь: , , , .
6)
Оскільки , то . Виразимо з другого рівняння :
Підставимо у перше рівняння:
Помножимо обидві частини на і поділимо на :
Нехай ():
(не задовольняє умову ).
Повернемося до змінної :
, тоді
, тоді
Відповідь: , .
7)
ОДЗ: , .
Зведемо дроби у першому рівнянні до спільного знаменника:
Оскільки за другим рівнянням , маємо:
Підставимо цей вираз у друге рівняння:
За теоремою Вієта:
, тоді
, тоді
Відповідь: , .
8)
ОДЗ: , .
Зведемо дроби у першому рівнянні до спільного знаменника:
Підставимо в чисельник значення з другого рівняння:
Підставимо вираз для у друге рівняння:
Нехай ():
(не підходить, бо ).
Отже, :
, тоді
, тоді
Відповідь: , .
9)
ОДЗ: , .
Зведемо дроби у першому рівнянні до спільного знаменника:
Підставимо в чисельник значення з другого рівняння:
Отримаємо систему рівнянь:
Помножимо друге рівняння на , після чого додамо і віднімемо його від першого рівняння:
Звідси маємо чотири випадки:
1) , звідси ;
2) , звідси ;
3) , звідси ;
4) , звідси .
Відповідь: , , , .
10)
Помножимо обидві частини першого рівняння на , а другого — на :
Додамо почленно обидва отримані рівняння:
Оскільки при друге рівняння початкової системи має вигляд (що неможливо), то . Поділимо однорідне рівняння на :
Нехай :
Розглянемо обидва випадки:
1) , звідси .
Підставимо в перше рівняння системи:
При : .
При : .
2) , звідси .
Підставимо в друге рівняння системи:
При : .
При : .
Відповідь: , , , .
24.63. Знайдіть координати точок перетину:
1) прямої і параболи ;
Щоб знайти координати точок перетину, розв’яжемо систему рівнянь:
Виразимо з першого рівняння і прирівняємо праві частини:
Помножимо обидві частини рівняння на :
Знайдемо відповідні ординати :
При :
При :
Відповідь: , .
2) прямої і гіперболи ;
Складемо і розв’яжемо систему рівнянь:
Виразимо з першого рівняння , а друге рівняння помножимо на : .
Підставимо вираз для :
Поділимо обидві частини на :
За теоремою Вієта:
Знайдемо відповідні значення з рівняння :
При :
При :
Відповідь: , .
3) кола і гіперболи .
Складемо систему рівнянь:
Помножимо друге рівняння на , після чого додамо і віднімемо його від першого рівняння:
Отримуємо чотири лінійні системи:
1) , звідси ;
2) , звідси ;
3) , звідси ;
4) , звідси .
Відповідь: , , , .
24.64. При якому значенні має єдиний розв’язок система рівнянь:
1)
Виразимо з першого рівняння :
Підставимо цей вираз у друге рівняння:
Система має єдиний розв’язок тоді й тільки тоді, коли отримане квадратне рівняння має єдиний корінь, тобто його дискримінант дорівнює нулю:
Відповідь: при .
2)
Виразимо з другого рівняння :
Підставимо цей вираз у перше рівняння:
Система має єдиний розв’язок, коли дискримінант цього квадратного рівняння дорівнює нулю:
або
Відповідь: при або .
24.65. Діагональ прямокутника дорівнює 17 см, а його площа — . Знайдіть сторони прямокутника.
Дано:
- Діагональ прямокутника:
- Площа прямокутника:
Знайти:
- Сторони прямокутника: і
Розв’язання:
Нехай сторони прямокутника дорівнюють і (, ).
За теоремою Піфагора сума квадратів сторін дорівнює квадрату діагоналі:
Площа прямокутника дорівнює добутку його сусідніх сторін:
Складемо систему рівнянь:
Помножимо друге рівняння на , після чого додамо і віднімемо його від першого рівняння:
Оскільки і , то , тому .
Нехай , тоді .
Маємо систему:
Додамо рівняння:
Тоді друга сторона дорівнює:
Отже, сторони прямокутника дорівнюють і .
Відповідь: і .
ВПРАВИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ КУРСУ АЛГЕБРИ 9 КЛАСУ
24.66. Гіпотенуза прямокутного трикутника дорівнює , а його площа — . Знайдіть катети трикутника.
Дано:
- Гіпотенуза:
- Площа:
Знайти:
- Катети трикутника: і
Розв’язання:
Нехай і (, ) — шукані катети прямокутного трикутника.
За теоремою Піфагора сума квадратів катетів дорівнює квадрату гіпотенузи:
За формулою площі прямокутного трикутника маємо:
Складемо систему рівнянь:
Виділимо квадрат суми в першому рівнянні:
Підставимо :
Оскільки і , то :
Маємо нову систему:
Виразимо і підставимо у друге рівняння:
За теоремою Вієта:
Знайдемо відповідні значення :
1) Якщо , то .
2) Якщо , то .
Отже, катети трикутника дорівнюють і .
Відповідь: і .
24.67. Із двох міст, відстань між якими дорівнює , виїхали одночасно назустріч один одному два автомобілі. Через після початку руху відстань між автомобілями становила , причому зустріч автомобілів уже відбулася. Знайдіть швидкість кожного автомобіля, якщо весь шлях між містами один із них проїхав на годину швидше, ніж другий.
Дано:
- Відстань між містами:
- Час руху:
- Відстань між автомобілями після зустрічі:
- Різниця в часі на весь шлях:
Знайти:
- Швидкості автомобілів: і
Розв’язання:
Нехай швидкість першого автомобіля дорівнює , а швидкість другого — (, ). Нехай перший автомобіль проїхав весь шлях швидше за другий ().
Оскільки через зустріч уже відбулася і автомобілі роз’їхалися на , то разом за вони проїхали:
Рівняння спільного руху за :
Перший автомобіль витратив на весь шлях , а другий — . Різниця в часі становить :
Складемо систему рівнянь:
Виразимо з першого рівняння та підставимо в друге рівняння:
Помножимо обидві частини рівняння на :
Знайдемо дискримінант:
Знайдемо корені рівняння:
(не задовольняє умову )
Знайдемо швидкість другого автомобіля:
Отже, швидкості автомобілів дорівнюють і .
Відповідь: і .
24.68. Із двох сіл, відстань між якими дорівнює , вирушили одночасно назустріч один одному два пішоходи, які зустрілися через . Знайдіть швидкість, з якою йшов кожний із них, якщо один пішохід долає відстань між селами на швидше за другого.
Дано:
- Відстань між селами:
- Час до зустрічі:
- Різниця в часі на весь шлях:
Знайти:
- Швидкості пішоходів: і
Розв’язання:
Нехай швидкість першого пішохода дорівнює , а другого — ().
За спільного руху назустріч вони разом пройшли :
Перший пішохід долає всю відстань між селами за , а другий — за . Оскільки перший витрачає на весь шлях на менше, маємо рівняння:
Складемо систему рівнянь:
Поділимо обидві частини другого рівняння на :
З першого рівняння виразимо і підставимо в перетворене друге рівняння:
Помножимо обидві частини на :
За теоремою Вієта:
(не задовольняє умову )
Знайдемо швидкість другого пішохода:
Отже, швидкості пішоходів дорівнюють і .
Відповідь: і .
24.69. Із пунктів і одночасно назустріч один одному вирушили відповідно велосипедистка й пішохід, які зустрілися через після початку руху. Знайдіть швидкість кожного з них, якщо велосипедистка прибула до пункту на раніше, ніж пішохід до пункту , а відстань між цими пунктами становить .
Дано:
- Відстань між пунктами і :
- Час до зустрічі:
- Різниця в часі на весь шлях:
Знайти:
- Швидкість велосипедистки:
- Швидкість пішохода:
Розв’язання:
Нехай швидкість велосипедистки дорівнює , а швидкість пішохода — (, ).
Оскільки вони виїхали одночасно назустріч і зустрілися через , то за разом подолали :
Велосипедистка витратила на весь шлях від до час , а пішохід на шлях від до — . За умовою задачі різниця становить :
Складемо систему рівнянь:
Поділимо обидві частини другого рівняння на :
Виразимо з першого рівняння і підставимо в друге:
Помножимо обидві частини рівняння на :
За теоремою Вієта:
(не задовольняє умову )
Знайдемо швидкість пішохода:
Отже, швидкість велосипедистки становить , а пішохода — .
Відповідь: , .
24.70. Із міста до міста одночасно вирушили автобус і автомобіль. Через після початку руху автомобіль випереджав автобус на . Коли автомобіль прибув у місто , автобус знаходився на відстані від цього міста. Знайдіть швидкість автобуса і швидкість автомобіля, якщо відстань між містами і становить .
Дано:
- Відстань між містами і :
- Час
- Відстань випередження за :
- Залишок шляху автобуса в момент прибуття автомобіля:
Знайти:
- Швидкість автобуса:
- Швидкість автомобіля:
Розв’язання:
Нехай швидкість автомобіля дорівнює , а швидкість автобуса — ().
За автомобіль проїхав на більше за автобус:
Автомобіль проїхав увесь шлях за . За цей самий час автобус проїхав , на що витратив . Оскільки час їхнього руху до цього моменту однаковий, маємо рівняння:
Складемо систему рівнянь:
Скоротимо дроби в другому рівнянні на :
З першого рівняння виразимо і підставимо в отриману рівність:
Знайдемо швидкість автомобіля:
Отже, швидкість автобуса становить , а швидкість автомобіля — .
Відповідь: , .
ВПРАВИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ КУРСУ АЛГЕБРИ 9 КЛАСУ
24.71. До басейну підведено дві труби. Якщо відкрити обидві труби, то басейн буде наповнено водою за 1,5 год, а якщо половину басейну наповнити через одну трубу, а решту після цього — через другу, то басейн буде наповнено за 4 год. За який час можна наповнити басейн через кожну трубу?
Дано:
- Час наповнення басейну двома трубами разом:
- Час послідовного наповнення половин басейну:
Знайти:
- Час наповнення басейну кожною трубою окремо: і
Розв’язання:
Приймемо об’єм усього басейну за . Нехай перша труба може наповнити басейн за , а друга — за (, ).
Тоді за перша труба наповнює частину басейну, друга — частину, а разом за вони наповнюють басейну:
Половину басейну перша труба наповнить за , а другу половину друга труба наповнить за . Разом це зайняло :
Складемо систему рівнянь:
Помножимо друге рівняння на :
Підставимо вираз для у перше рівняння:
При і помножимо обидві частини рівняння на :
Поділимо обидві частини на :
За теоремою Вієта:
Знайдемо відповідні значення :
1) Якщо , то .
2) Якщо , то .
Отже, через одну трубу басейн можна наповнити за , а через другу — за .
Відповідь: і
24.72. Двоє робітниць можуть виконати певне завдання за 9 год. Якби перша робітниця пропрацювала 1 год 12 хв, а потім друга — 2 год, то було б виконано 20 % завдання. За який час може виконати самостійно це завдання кожна робітниця?
Дано:
- Час спільної роботи двох робітниць:
- Час роботи першої робітниці:
- Час роботи другої робітниці:
- Виконана частина завдання:
Знайти:
- Час виконання завдання кожною робітницею самостійно: і
Розв’язання:
Приймемо все завдання за . Нехай перша робітниця може виконати завдання самостійно за , а друга — за (, ).
Тоді за перша робітниця виконує частину завдання, а друга — частину. Разом за вони виконують завдання:
За перша робітниця виконає завдання, а друга за виконає завдання. Разом це становить завдання:
Складемо систему рівнянь:
Зробимо заміну змінних: нехай , . Отримаємо лінійну систему:
Помножимо друге рівняння на :
З першого рівняння виразимо :
Підставимо у перетворене друге рівняння:
Знайдемо :
Повернемося до початкових змінних:
, звідки
, звідки
Отже, перша робітниця може виконати завдання за , а друга — за .
Відповідь: і
24.73. Човен проходить 15 км за течією річки за той самий час, що й 12 км проти течії. Чому дорівнює швидкість течії, якщо 1 км за течією і 1 км проти течії човен проходить за 27 хв?
Дано:
- Шлях за течією і проти течії човен долає за однаковий час
- Час проходження за течією і проти течії:
Знайти:
- Швидкість течії річки:
Розв’язання:
Нехай власна швидкість човна дорівнює , а швидкість течії річки — ().
Тоді швидкість човна за течією становить , а проти течії — .
Оскільки за течією човен проходить за той самий час, що й проти течії, маємо рівняння:
На за течією та проти течії човен витрачає :
Складемо систему рівнянь:
Скоротимо перше рівняння на :
Підставимо у друге рівняння системи:
Спростимо знаменники:
Звідси:
Отже, швидкість течії річки дорівнює .
Відповідь:
24.74. Велосипедист проїхав від села до залізничної станції по шосе завдовжки 10 км, а повернувся по ґрунтовій дорозі завдовжки 5 км, витративши на весь шлях 1 год 5 хв. Знайдіть швидкість руху велосипедиста по шосе та його швидкість руху по ґрунтовій дорозі, якщо на зворотний шлях він витратив на 15 хв менше, ніж на дорогу до станції.
Дано:
- Довжина шляху по шосе:
- Довжина шляху по ґрунтовій дорозі:
- Загальний час руху:
- Різниця у часі:
Знайти:
- Швидкість велосипедиста по шосе і по ґрунтовій дорозі
Розв’язання:
Нехай на дорогу до станції по шосе велосипедист витратив , а на зворотний шлях по ґрунтовій дорозі — .
За умовою на весь шлях витрачено , а на зворотний шлях — на менше, ніж на дорогу до станції.
Складемо систему рівнянь (у хвилинах):
Додамо обидва рівняння:
Знайдемо час :
Тепер знайдемо швидкості руху велосипедиста на кожній ділянці за формулою :
1) Швидкість по шосе:
2) Швидкість по ґрунтовій дорозі:
Відповідь: ,
24.75. Із міст A і B, відстань між якими дорівнює 180 км, виїхали одночасно назустріч один одному автобус і вантажівка. Після їхньої зустрічі автобус, який виїхав з міста A, прибув у місто B через 1 год, а вантажівка прибула в місто A через 2 год 15 хв. Знайдіть швидкість автобуса і швидкість вантажівки.
Дано:
- Відстань між містами A і B:
- Час руху автобуса після зустрічі до міста B:
- Час руху вантажівки після зустрічі до міста A:
Знайти:
- Швидкість автобуса і швидкість вантажівки
Розв’язання:
Нехай швидкість автобуса дорівнює , а швидкість вантажівки — (, ).
Після зустрічі автобус за проїхав до міста B відстань . Цю саму ділянку шляху до зустрічі проїхала вантажівка зі швидкістю , витративши на це .
Вантажівка після зустрічі за проїхала до міста A відстань . Цю саму ділянку шляху до зустрічі проїхав автобус зі швидкістю , витративши на це .
Оскільки вони виїхали одночасно, час їхнього руху до моменту зустрічі однаковий, а сума пройдених ними після зустрічі ділянок дорівнює всій відстані . Складемо систему рівнянь:
З першого рівняння за властивістю пропорції маємо:
Оскільки і , добудемо квадратний корінь з обох частин:
Підставимо у друге рівняння системи:
Знайдемо :
Отже, швидкість автобуса дорівнює , а швидкість вантажівки — .
Відповідь: ,
ВПРАВИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ КУРСУ АЛГЕБРИ 9 КЛАСУ
24.76. Послідовність задано формулою -го члена . Знайдіть шість перших членів цієї послідовності. Чи є членом цієї послідовності число: 1) ; 2) ; 3) ; 4) ? У разі ствердної відповіді вкажіть номер цього члена.
Подамо формулу -го члена у вигляді квадрата двочлена:
Знайдемо шість перших членів послідовності:
Перевіримо, чи є задані числа членами послідовності (де ):
1)
або
або (не є натуральним числом)
Число є членом послідовності з номером .
2)
або
або (не є натуральним числом)
Число є членом послідовності з номером .
3)
Оскільки не є цілим числом, рівняння не має натуральних коренів.
Число не є членом цієї послідовності.
4)
або
або (не є натуральним числом)
Число є членом послідовності з номером .
Відповідь: ; 1) так, ; 2) так, ; 3) ні; 4) так, .
24.77. Знайдіть кількість членів скінченної арифметичної прогресії , якщо , різниця прогресії , а останній член прогресії дорівнює .
За формулою -го члена арифметичної прогресії:
Підставимо відомі значення у формулу:
Відповідь: .
24.78. Останній член арифметичної прогресії, яка містить членів, дорівнює . Знайдіть перший член цієї прогресії, якщо її різниця дорівнює .
За умовою задачі , . Запишемо формулу сьомого члена арифметичної прогресії:
Підставимо відомі значення:
Відповідь: .
24.79. Який номер має перший від’ємний член арифметичної прогресії ; ; ; ; …?
Знайдемо перший член і різницю прогресії:
За формулою -го члена прогресії маємо:
За умовою . Складемо і розв’яжемо нерівність:
Найменше натуральне число, яке задовольняє нерівність , дорівнює .
Відповідь: .
24.80. Які номери мають члени арифметичної прогресії , які більші за , але менші від ?
Знайдемо перший член і різницю прогресії:
За формулою -го члена прогресії маємо:
За умовою . Складемо подвійну нерівність:
Оскільки номер члена прогресії є натуральним числом, то набуває значень від до включно.
Відповідь: від до включно.
ВПРАВИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ КУРСУ АЛГЕБРИ 9 КЛАСУ
24.81. Сума скількох перших членів арифметичної прогресії 105, 98, 91, … дорівнює нулю?
Маємо арифметичну прогресію, у якій перший член , а другий член .
Знайдемо різницю прогресії:
За формулою суми перших членів арифметичної прогресії:
За умовою . Підставимо відомі значення та складемо рівняння:
Оскільки — кількість членів прогресії (, ), прирівняємо чисельник дробу до нуля:
Відповідь: .
24.82. Знайдіть величини кутів опуклого чотирикутника, якщо вони утворюють арифметичну прогресію з різницею .
Нехай найменший кут чотирикутника дорівнює . Оскільки різниця арифметичної прогресії , то решта три кути дорівнюють:
Сума кутів будь-якого опуклого чотирикутника дорівнює . Складемо рівняння:
Знайдемо всі кути чотирикутника:
Усі знайдені кути менші за , отже чотирикутник дійсно є опуклим.
Відповідь: , , , .
24.83. Довжини сторін прямокутного трикутника утворюють арифметичну прогресію. Знайдіть катети трикутника, якщо його гіпотенуза дорівнює .
Гіпотенуза є найбільшою стороною прямокутного трикутника, тому в зростаючій арифметичній прогресії з різницею вона є третім членом ().
Тоді більший катет дорівнює , а менший катет дорівнює .
За теоремою Піфагора сума квадратів катетів дорівнює квадрату гіпотенузи. Складемо рівняння:
Знайдемо дискримінант квадратного рівняння:
Знайдемо корені рівняння:
Якщо , то катет , що неможливо за змістом задачі (довжина сторони трикутника має бути додатною).
Отже, .
Знайдемо довжини катетів:
Відповідь: і .
24.84. Відомо, що нескінченна послідовність є арифметичною прогресією з різницею . Чи є арифметичною прогресією послідовність: 1) ; 2) ; 3) ; 4) ; 5) ; 6) ; 7) ? У разі ствердної відповіді вкажіть, чому дорівнює різниця прогресії.
За означенням арифметичної прогресії маємо для будь-якого натурального . Перевіримо кожну послідовність , знайшовши різницю між довільним наступним і попереднім її членами :
1) Загальний член послідовності має вигляд .
Знайдемо різницю сусідніх членів:
Оскільки різниця стала і не залежить від , то послідовність є арифметичною прогресією з різницею .
2) Загальний член послідовності має вигляд .
Знайдемо різницю сусідніх членів:
Послідовність є арифметичною прогресією з різницею .
3) Загальний член послідовності має вигляд .
Знайдемо різницю сусідніх членів:
Послідовність є арифметичною прогресією з різницею .
4) Загальний член послідовності має вигляд .
Знайдемо різницю перших членів:
Прирівняємо ці різниці:
Оскільки , поділимо на :
, що суперечить умові .
Отже, послідовність не є арифметичною прогресією.
5) Загальний член послідовності має вигляд .
Знайдемо різниці між сусідніми членами:
Оскільки , то , а отже . Тому ці різниці не рівні між собою.
Послідовність не є арифметичною прогресією.
6) Загальний член послідовності має вигляд .
Знайдемо різницю сусідніх членів:
Послідовність є арифметичною прогресією з різницею .
7) Загальний член послідовності має вигляд .
Знайдемо різницю сусідніх членів:
Послідовність є арифметичною прогресією з різницею .
Відповідь: 1) так, різниця дорівнює ; 2) так, різниця дорівнює ; 3) так, різниця дорівнює ; 4) ні; 5) ні; 6) так, різниця дорівнює ; 7) так, різниця дорівнює .
24.85. Сума трьох чисел, які утворюють арифметичну прогресію, дорівнює 12, а сума їхніх квадратів дорівнює 80. Знайдіть ці числа.
Нехай друге число цієї арифметичної прогресії дорівнює , а різниця прогресії дорівнює . Тоді перше число дорівнює , а третє число дорівнює .
За умовою сума цих трьох чисел дорівнює :
Таким чином, шукані числа мають вигляд , і .
За умовою сума їхніх квадратів дорівнює . Складемо рівняння:
Звідси маємо два випадки:
1) Якщо , то числа дорівнюють:
Отримуємо трійку чисел: .
2) Якщо , то числа дорівнюють:
Отримуємо ті самі три числа в зворотному порядку: .
Відповідь: , , .
ВПРАВИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ КУРСУ АЛГЕБРИ 9 КЛАСУ
24.86. Знайдіть суму перших членів послідовності: 1) , , , …; 2) , , , … .
1) Дана послідовність є арифметичною прогресією, у якій перший член дорівнює:
Знайдемо різницю прогресії :
За формулою суми перших членів арифметичної прогресії:
Підставимо значення і :
2) Дана послідовність є арифметичною прогресією, у якій перший член дорівнює:
Знайдемо різницю прогресії :
За формулою суми перших членів арифметичної прогресії:
Підставимо значення і :
Відповідь: 1) ; 2) .
24.87. Третій член арифметичної прогресії дорівнює 11, а сьомий дорівнює 27. Скільки членів цієї прогресії потрібно взяти, щоб їхня сума дорівнювала 253?
За формулою -го члена арифметичної прогресії запишемо третій і сьомий члени:
Віднімемо від другого рівняння перше:
Знайдемо перший член прогресії :
За формулою суми перших членів арифметичної прогресії:
За умовою , тому складемо рівняння:
Знайдемо дискримінант квадратного рівняння:
Знайдемо корені рівняння:
Оскільки кількість членів прогресії має бути натуральним числом (), корінь не підходить. Отже, потрібно взяти 11 членів.
Відповідь: .
24.88. Нехай — сума перших членів арифметичної прогресії . Знайдіть перший член і різницю прогресії, якщо: 1) і ; 2) і ; 3) і ; 4) і ; 5) і .
1) Виразимо члени прогресії через та :
Спростимо обидва рівняння системи:
Поділимо друге рівняння на 2 і виразимо :
Підставимо вираз для у перше рівняння:
Знайдемо :
2) Виразимо члени прогресії через та :
З першого рівняння знайдемо різницю :
Підставимо у друге рівняння:
За теоремою Вієта знайдемо корені рівняння:
або
3) Виразимо члени прогресії через та :
Спростимо перше рівняння:
Підставимо у друге рівняння:
За теоремою Вієта знайдемо корені рівняння:
Знайдемо відповідні значення :
Якщо , то .
Якщо , то .
4) Оскільки , то вираз дорівнює . Запишемо систему рівнянь:
Підставимо у друге рівняння:
Виразимо члени прогресії через та :
З другого рівняння виразимо :
Підставимо у перше рівняння:
Знайдемо :
5) Використаємо формулу суми перших членів арифметичної прогресії :
Спростимо рівняння системи:
Віднімемо від другого рівняння перше:
Підставимо у перше рівняння:
Відповідь: 1) , ; 2) , або , ; 3) , або , ; 4) , ; 5) , .
24.89. Сума трьох перших членів скінченної арифметичної прогресії дорівнює 3, сума чотирьох перших членів дорівнює 16, а сума всіх членів дорівнює 220. Знайдіть кількість членів цієї прогресії.
За умовою задачі і . Знайдемо четвертий член прогресії:
Запишемо систему рівнянь для і через та :
Спростимо перше рівняння:
Віднімемо від другого рівняння перше:
Знайдемо перший член прогресії :
Нехай прогресія містить членів. За умовою . Складемо рівняння за формулою суми перших членів:
Знайдемо дискримінант квадратного рівняння:
Знайдемо корені рівняння:
Оскільки кількість членів є натуральним числом (), то .
Відповідь: .
24.90. Чому дорівнює сума сімнадцяти перших членів арифметичної прогресії, якщо її дев’ятий член дорівнює 15?
За формулою -го члена арифметичної прогресії дев’ятий член дорівнює:
Запишемо формулу суми сімнадцяти перших членів арифметичної прогресії:
Оскільки , підставимо це значення у формулу суми:
Відповідь: .
ВПРАВИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ КУРСУ АЛГЕБРИ 9 КЛАСУ
24.91. Довжини сторін прямокутного трикутника утворюють арифметичну прогресію, а його менший катет дорівнює . Знайдіть площу трикутника.
Нехай різниця арифметичної прогресії дорівнює (). Оскільки менший катет дорівнює , то другий катет дорівнює , а гіпотенуза — .
За теоремою Піфагора складемо рівняння:
Розкриємо дужки та зведемо подібні доданки:
Розглянемо це рівняння як квадратне відносно змінної :
(не задовольняє умову )
Знайдемо другий катет трикутника:
Обчислимо площу прямокутного трикутника:
Відповідь: .
24.92. Знайдіть суму двадцяти перших непарних чисел, при діленні яких на 3 остача дорівнює 1.
Числа, які при діленні на дають в остачі , мають вигляд , де — невід’ємне ціле число. Щоб число було непарним, доданок має бути парним, тобто ().
Отже, ці числа задаються формулою і утворюють арифметичну прогресію , у якій:
(при )
(при )
Знайдемо суму двадцяти перших членів цієї прогресії за формулою :
Відповідь: .
24.93. Чому дорівнює сума всіх двоцифрових чисел, які не діляться націло ні на 3, ні на 5?
1) Знайдемо суму всіх двоцифрових чисел (від до ). Вони утворюють арифметичну прогресію, де , , :
2) Знайдемо суму двоцифрових чисел, які діляться націло на (). Це арифметична прогресія, де , , :
3) Знайдемо суму двоцифрових чисел, які діляться націло на (). Це арифметична прогресія, де , , :
4) Числа, які одночасно діляться і на , і на , кратні (). При відніманні сум і вони віднімаються двічі, тому знайдемо їхню суму. Це прогресія з першим членом , останнім і кількістю членів :
5) Обчислимо шукану суму:
Відповідь: .
24.94. Чи можуть довжини сторін прямокутного трикутника утворювати геометричну прогресію? У разі ствердної відповіді знайдіть знаменник цієї прогресії.
Припустимо, що довжини сторін прямокутного трикутника утворюють геометричну прогресію з першим членом та знаменником (). Тоді сторони трикутника дорівнюють , та .
1) Якщо прогресія зростаюча (), то найбільшою стороною (гіпотенузою) є . За теоремою Піфагора:
Поділимо обидві частини рівняння на :
Нехай (). Отримаємо квадратне рівняння:
(не підходить)
Оскільки , то . Для будь-якого нерівність трикутника виконується, бо з рівності випливає, що , тобто .
2) Якщо прогресія спадна (), то гіпотенузою є сторона . За теоремою Піфагора:
Нехай ():
(не підходить)
Тоді .
Відповідь: можуть; або .
24.95. Після двох послідовних знижень ціни на одну й ту саму кількість відсотків ціна каструлі знизилася з 300 грн до 192 грн. На скільки відсотків знижували кожного разу ціну?
Дано:
- Початкова ціна:
- Кінцева ціна після двох знижень:
Знайти:
- Відсоток зниження ціни кожного разу:
Розв’язання:
Нехай щоразу ціну знижували на ().
Тоді після першого зниження ціна каструлі становила:
Після другого зниження на ціна стала дорівнювати:
За умовою задачі ця ціна становить . Складемо рівняння:
Поділимо обидві частини рівняння на :
Оскільки , то вираз є додатним:
Отже, кожного разу ціну знижували на .
Відповідь: на .
ВПРАВИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ КУРСУ АЛГЕБРИ 9 КЛАСУ
24.96. Дано геометричну прогресію зі знаменником . Знайдіть:
1) , якщо , ;
2) , якщо , ;
3) суму семи перших членів прогресії, якщо , ;
4) суму п’яти перших членів прогресії, якщо , .
1) За формулою -го члена геометричної прогресії маємо:
Підставимо відомі значення:
2) За формулою четвертого члена прогресії маємо:
Підставимо відомі значення:
3) Спочатку знайдемо перший член прогресії із формули :
Знайдемо суму семи перших членів за формулою :
4) Спочатку знайдемо перший член прогресії із формули :
Знайдемо суму п’яти перших членів за формулою :
Помножимо чисельник і знаменник дробу на спряжений вираз :
Відповідь: 1) ; 2) ; 3) ; 4) .
24.97. Сума трьох перших членів геометричної прогресії, яка містить 6 членів, у 8 разів менша від суми трьох останніх. Чому дорівнює знаменник прогресії?
Нехай дана геометрична прогресія має члени та знаменник .
За умовою задачі сума трьох останніх членів у разів більша за суму трьох перших:
Виразимо члени через і знаменник :
Підставимо ці вирази у рівняння та винесемо спільний множник за дужки:
Оскільки (інакше сума трьох останніх членів теж дорівнювала б нулю), поділимо обидві частини рівняння на вираз :
Відповідь: .
24.98. Знайдіть 4 числа, які утворюють геометричну прогресію, якщо сума її крайніх членів дорівнює , а сума середніх дорівнює .
Нехай шукані числа — це .
Оскільки вони утворюють геометричну прогресію зі знаменником , то:
За умовою задачі складемо систему рівнянь:
Запишемо систему через і :
Винесемо спільні множники за дужки та розкладемо суму кубів за формулою :
Оскільки , і , поділимо перше рівняння системи на друге:
Скоротимо дріб:
Помножимо обидві частини рівняння на :
Знайдемо дискримінант квадратного рівняння:
Розглянемо обидва випадки:
1) Якщо , підставимо це значення у рівняння :
Знайдемо решту членів прогресії:
2) Якщо , то:
Знайдемо решту членів прогресії:
Відповідь: або .
24.99. Відомо, що нескінченна послідовність є геометричною прогресією зі знаменником . Чи є геометричною прогресією послідовність:
1) ;
2) ;
3) ;
4) ?
У разі ствердної відповіді вкажіть, чому дорівнює знаменник цієї прогресії.
1) Позначимо члени нової послідовності як .
Тоді наступний член дорівнює .
Знайдемо відношення наступного члена до попереднього:
Оскільки відношення будь-якого члена, починаючи з другого, до попереднього є сталим числом , то ця послідовність є геометричною прогресією зі знаменником .
2) Перевіримо характеристичну властивість геометричної прогресії для перших трьох членів. Якщо послідовність є геометричною прогресією, то має виконуватися рівність:
Оскільки і , перетворимо обидві частини:
Ліва частина:
Права частина:
Знайдемо різницю правої та лівої частин:
Оскільки в геометричній прогресії і за умовою , то .
Отже, рівність не виконується, і дана послідовність не є геометричною прогресією.
3) Позначимо члени нової послідовності як .
Знайдемо відношення наступного члена до попереднього:
Відношення є сталим і дорівнює , тому ця послідовність є геометричною прогресією зі знаменником .
4) Позначимо члени нової послідовності як .
Тоді наступний член дорівнює .
Знайдемо відношення наступного члена до попереднього:
Відношення є сталим і дорівнює , тому ця послідовність є геометричною прогресією зі знаменником .
Відповідь: 1) так, знаменник дорівнює ; 2) ні; 3) так, знаменник дорівнює ; 4) так, знаменник дорівнює .