Перейти до основного вмісту
Українська мова• 5 хв читання

Тема 6. Опис пам’ятки історії та культури. Вибірковий усний переказ розповідного тексту з елементами опису пам’ятки історії та культури в художньому стилі (вправи 544–550)

Д
До уроку
Опубліковано: (Оновлено: )

Зміст

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Згідно з підручником, слід розрізняти значення слів: пам’ятник — це архітектурна споруда на честь когось або на могилі, а пам’ятка — це предмет матеріальної чи духовної культури минулого.

547. Сканувавши QR-код або перейшовши за посиланням https://cutt.ly/WebFeJHZ, ви знайдете добірку видатних пам’яток історії та культури України. Замки, фортеці, храми, пам’ятники, ікони, рукописи тощо можуть багато розповісти про час свого розквіту. Вони надихатимуть вас подорожувати Україною знову й знову.

Ознайомившись із матеріалами добірки, я відкрив для себе велич Кам’янець-Подільської та Хотинської фортець, красу собору Святої Софії в Києві та унікальність рукописного Пересопницького Євангелія. Ці пам’ятки наочно демонструють багатовікову культуру нашого народу та надихають на пізнавальні подорожі Україною.

548. І. Прочитайте тексти-описи пам’яток історії та культури. Визначте, покликаючись на тексти, у чому особливість кожної пам’ятки. Що нового ви дізналися?

  • Особливість кожної пам’ятки:
    • Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (текст А): створений у другій половині ХІХ століття архітектурний ансамбль схожий на середньовічний замок; має високі цегляні стіни з різьбленим каменем, стрункі вежі та круті дахи з різнокольорової черепиці, що відтворює візерунки буковинських килимів.
    • Олександрійський маяк (текст Б): одне із семи чудес світу, яке, крім архітектурної краси, мало практичне значення для безпеки моряків; був найвищою спорудою того часу (100–140 метрів), а його світло було видно на відстані 60 кілометрів.
  • Що нового дізналися:
    • У Чернівецькому університеті у 2012 році проходили зйомки українського фільму «Тіні незабутих предків».
    • Олександрійський маяк зруйнувався через серію землетрусів і остаточно зник після 1303–1323 років.

ІІ. На основі прочитаних текстів оберіть два твердження, які містять недостовірну інформацію. Обґрунтуйте свою думку.

Твердження:
А Територію Чернівецького університету з 2000 року не використовують для зйомок фільмів, аби не порушувати освітнього процесу.
Б Низка землетрусів стала причиною руйнування пам’ятки, описаної в тексті Б.
В Візерунки черепиці на даху будівлі Чернівецького університету відтворюють тенденції національного мистецтва.
Г Пам’ятку архітектури, описану в тексті Б, уважають одним із семи чудес світу через її схожість із середньовічним замком.
Д Олександрійський маяк у Фаросі було споруджено насамперед із міркувань безпеки.

Недостовірну інформацію містять твердження А та Г.

Обґрунтування:

  • Твердження А недостовірне, оскільки в тексті А зазначено, що у 2012 році на території університету знімали фільм «Тіні незабутих предків».
  • Твердження Г недостовірне, тому що із середньовічним замком порівнюють Чернівецький університет (текст А), а маяк (текст Б) вважають дивом світу через його колосальну висоту та важливу практичну функцію гарантування безпеки мореплавцям.

549. Ознайомтеся зі словничком архітектурних термінів. Які із цих слів для вас нові, а які вам відомі?

  • Відомі слова: арка (дугоподібне перекриття прорізу в стіні), колона (високий стовп для підтримки споруди), фасад (лицьовий, зовнішній бік будівлі).
  • Нові слова: аркада (ряд арок, що спираються на стовпи або колони), барельєф (скульптурне зображення на площині, що виступає менше ніж на половину своєї товщини), колонада (ряд колон, що підтримують спільне перекриття).

Висновок: деякі базові терміни були знайомими з повсякденного життя та екскурсій містом, проте поняття аркада, барельєф і колонада стали для мене новими збагаченнями словникового запасу.

550. І. Прочитайте текст або прослухайте його з голосу вчителя / вчительки. Визначте типи мовлення, які в ньому поєднані, і його стиль. Поясніть, покликаючись на текст, чому пам’ятник гетьману встановлено саме на Софійському майдані.

  • Типи мовлення: розповідь з елементами опису пам’ятки.
  • Стиль тексту: художній (із публіцистичними рисами).
  • Чому на Софійському майдані: саме тут, на площі навпроти Софійського собору, кияни урочисто зустрічали гетьмана Богдана Хмельницького після його звитяжних перемог під Пилявою та Зборовом.

ІІ. Знайдіть і перечитайте уривок тексту, де описано пам’ятник Богданові Хмельницькому. На які деталі звертає увагу авторка? Випишіть ключові слова чи словосполучення для опису пам’ятника.

Авторка звертає увагу на масштабність статуї, гранітний постамент, рух неспокійного коня, поставу гетьмана, елементи його козацького одягу та зброї, вираз обличчя і погляду, а також на силует пам’ятника на тлі неба та Софійського собору.

Ключові слова та словосполучення для опису:
бронзова кінна статуя понад 10 метрів; високий гранітний п’єдестал; дикий, неотесаний камінь; гарцює неспокійний кінь; міцна і вправна рука; упевнено тримається в сідлі; могутня постать; лівою рукою придержує повід; правиця стискає булаву; козацький жупан, свита, шаровари; поблискує бронзою шабля; виразне лице; глибокі зморшки на високому чолі; довгі козацькі вуса; тяжка задума, утома й неспокій в очах; чіткий силует на тлі неба; гармонує з обрисами Софійського собору.

ІІІ. Складіть простий план переказу зазначеного уривка тексту. Зіставте ваш варіант плану з тим, що подано нижче.

План переказу опису пам’ятника:

1) Розміри кінної статуї та гранітний п’єдестал.

2) Гетьман на неспокійному коні, що гарцює.

3) Ретельно відтворений козацький одяг і шабля.

4) Суворе, замислене та втомлене обличчя Хмельницького.

5) Гармонія силуету пам’ятника з небом і Софійським собором.

Зіставлення: Складений план за змістом, послідовністю пунктів та структурою повністю відповідає логіці розгортання авторської думки в підручнику.

ІV. Перекажіть усно за планом частину тексту, у якій описано пам’ятник Богданові Хмельницькому.

Зразок усного вибіркового переказу:
Пам’ятник Богданові Хмельницькому в Києві вирізняється чималими розмірами. Бронзова кінна статуя заввишки понад десять метрів височіє на постаменті з граніту, який нагадує дику скелю з неотесаного каменю.

Кінь під вершником неспокійно гарцює, проте гетьман стримує його твердою і вправною рукою. Полководець упевнено сидить у сідлі, його могутня постать сповнена сили. Лівицею Богдан натягує повід, а в правій руці стискає булаву — знак гетьманської влади. Скульптор ретельно передав деталі традиційного козацького вбрання: жупан, свиту, просторі шаровари, а на боці виблискує шабля.

Особливо привертає увагу обличчя ватажка. Високе чоло вкрите глибокими зморшками, довгі козацькі вуса надають йому суворості, а в очах відчуваються втома, неспокій і тягар відповідальності за життя людей і долю України.

Здалеку монумент чітко вимальовується на тлі неба та чудово гармонує з обрисами Софійського собору.

Теги статті:

#8 клас укрмова Заболотний
Д

До уроку

Освітній портал «До уроку»

← До розділу «Українська мова»↑ Вгору