Перейти до основного вмісту
Українська мова• 11 хв читання

Тема 5. Інформація та її види. Надійність і ненадійність джерел інформації (вправи 537–543)

Д
До уроку
Опубліковано: (Оновлено: )

Зміст

Вправа 537. Напишіть невеликий роздум на одну із запропонованих тем.

Устигнути все

Іноді здається, що день пролітає швидше, ніж я моргаю, і зробити все просто нереально. Але щоразу я розумію: проблема не в кількості справ, а в тому, як я їх планую. Коли я чітко знаю, що маю зробити спочатку, тоді все йде набагато легше. Найважче — змусити себе почати з найскладнішого завдання. Але якщо це зробити, то далі справи йдуть швидше.

Я також помітив, що важливо не забувати про відпочинок, бо без нього просто «вигораєш». Звичайно, інколи я все одно нічого не встигаю, але тепер хоча б розумію, чому. Устигнути все можливо, якщо не лінуватися, правильно розподіляти час і не відволікатися на дрібниці. І головне — не засмучуватися, якщо щось не вдалося, бо завтра є шанс зробити краще.

Чому важливо цінувати час

Час — це одна з небагатьох речей, які не можна повернути назад. Саме тому так важливо цінувати кожну хвилину. Коли ми марнуємо час, нам здається, що це дрібниця, але насправді ми втрачаємо можливість навчитися чомусь новому, відпочити або зробити корисну справу.

Я помітив, що коли планую свій день, то встигаю більше й почуваюся спокійніше. Цінувати час — означає не гаяти його на дурниці, не сидіти годинами в телефоні та не відкладати важливі справи. Але це не означає, що треба працювати без перерви. Навпаки — варто знаходити час і для відпочинку, і для друзів, і для улюблених занять.

Час — наш найкращий помічник, якщо ми ставимося до нього розумно.

Як організувати свій день

Організувати свій день — означає зробити його зрозумілим і передбачуваним. Я переконався, що навіть невеликий план на день допомагає не розгубитися й не забути важливі справи. Спочатку я записую три головні завдання, які маю виконати. Найскладніше — роблю першим, доки не втомився.

Після цього ділю день на блоки: уроки, відпочинок, улюблені заняття. Дуже допомагають нагадування в телефоні, бо вони не дають «випасти» з ритму. Ще одне правило — не робити все одночасно, бо так тільки витрачається більше часу.

Коли день організований, почуваєшся впевненіше й бачиш результат. І тоді здається, що все під контролем.

Раціональний розподіл часу

Раціональний розподіл часу — це не просто правильне планування, а мистецтво балансувати між навчанням, відпочинком і власними інтересами. Я зрозумів, що не можна весь час працювати або весь час відпочивати — потрібна золота середина.

Для цього я намагаюся ділити день на частини й визначати, скільки хвилин витрачу на певну справу. Наприклад, уроки — півтори години, потім перерва, а вже після цього — хобі. Такий підхід допомагає не перевтомитися й водночас не занедбати обов’язки.

Раціональний розподіл часу навчає дисципліни та відповідальності. Я бачу, що саме завдяки цьому можу робити більше, ніж раніше, і при цьому залишатися в гарному настрої.

Згаяного часу й конем не наздоженеш

Це прислів’я дуже точно описує те, що відбувається, коли ми відкладаємо все «на потім». Багато разів я жалкував, що не зробив завдання вчасно, бо потім доводилося все робити поспіхом і нервувати. Час, який уже минув, неможливо повернути — він не чекає нікого.

Тому я намагаюся не відкладати найважливіші справи. Навіть якщо не хочеться, краще витратити двадцять хвилин зараз, ніж годину завтра. І хоч інколи я все одно помиляюся, це прислів’я нагадує мені: час треба використовувати мудро.

Хто не цінує час сьогодні, той шкодує про це завтра.

Що нині втече, те завтра не спіймаєш

У житті є моменти, які трапляються лише один раз. Якщо не скористатися можливістю зараз, завтра її може вже не бути. Це стосується не тільки важливих рішень, а й звичайних справ — навчання, хобі, допомоги іншим.

Я багато разів помічав, що коли відкладаєш щось на потім, це «потім» може так і не настати. Тому варто діяти сьогодні, а не чекати ідеального моменту. Іноді достатньо зробити маленький крок, і це вже змінює день.

Що втекло сьогодні, не повернеться завтра — тому важливо ловити свій шанс і не боятися рухатися вперед.

Вправа 538. З’ясуйте, з яким видом інформації за способом подання асоціюється кожне зображення. Перевірте відповідь за поданим нижче теоретичним матеріалом.

1) Дорожній знак «Пішохідний перехід» — графічна інформація.

2) Хлопець із кінохлопавкою — мультимедійна інформація.

3) Годинник і настінний календар — числова інформація.

4) Нотний стан і скрипковий ключ — звукова інформація.

5) Регулювальник дорожнього руху — жести, міміка.

Вправа 539. КОЛО ДУМОК. Поміркуйте, що можуть означати подані терміни.

  • Інформаційна потреба — це необхідність людини в отриманні нових знань чи відомостей для вирішення завдань (наприклад, знайти розклад або правило).
  • Інформаційна безпека — це захист особистих і суспільних даних від викрадення, зламу чи знищення (паролі, антивіруси, надійні сайти).
  • Інформаційний запит — це звернення користувача (питання у пошуковику Google чи запит до бази даних) для отримання потрібної відповіді.
  • Власник інформації — це особа чи установа, якій офіційно належать права на дані (наприклад, автор статті або власник фотографій).
  • Автоматизований пошук інформації — це пошук матеріалів у мережі Інтернет чи базах даних за допомогою спеціальних програм і алгоритмів без участі людини.
  • Інформаційний шум — це зайва, вторинна, несуттєва чи повторювана інформація, яка перешкоджає швидкому сприйняттю головного повідомлення.

Вправа 540. Зіставте інформацію з двох колонок. Чи може вона бути корисною саме для вас? Поясніть свою відповідь.

Надійні вебсайти зазвичай мають:Ненадійні вебсайти зазвичай мають:
• актуальну інформацію;• застарілий матеріал, помилкові посилання;
• професійний дизайн;• сенсаційне або емоційне наповнення без жодних доказів;
• докладну інформацію про авторів або організації, що публікують матеріали;• інформацію від анонімних дописувачів;
• контактну інформацію, яку легко знайти та якою можна скористатися (телефон, адреса);• багато реклами та вікон, які спливають;
• авторитетних експертів.• нечітку інформацію про власника;
• незвичні доменні імена.

Ця інформація є надзвичайно корисною для мене, оскільки я щодня використовую інтернет-джерела під час підготовки домашніх завдань. Знання цих ознак дозволяє швидко відрізнити правдивий контент від шахрайських ресурсів і не стати жертвою маніпуляцій.

Вправа 541. І. Прочитайте текст. Що нового для себе ви дізналися? Для чого, на вашу думку, шахраї в медіапросторі перевантажують сайти чи окремі повідомлення «зайвою» інформацією?

З тексту я дізнався, що інформація перетворюється на інформаційний шум, коли втрачає своє практичне значення або є надлишковою для читача. Шахраї навмисно перевантажують сайти зайвими повідомленнями та рекламою, щоб розсіяти увагу людини, заплутати її, викликати втому й полегшити маніпулювання чи обман.

ІІ. Поміркуйте, що спільного між поняттями «маніпулятивна інформація» та «інформаційний шум».

Спільним є те, що обидва явища заважають людині побачити реальні факти й об’єктивну дійсність. І маніпулятивна інформація, і шум відволікають від суті справи та спрямовані на те, щоб спрямувати дії людини у вигідному для зловмисників напрямку.

Вправа 542. Поміркуйте над запитаннями.

1. Отримання інформації – це обов’язкова умова існування людини?
Так, це базова умова існування, адже без актуальних даних людина не зможе орієнтуватися у просторі, ухвалювати життєво важливі рішення, навчатися та безпечно жити в соціумі.

2. Чи стикалися ви з випадками отримання недостовірної інформації? Якщо так, то хто цю інформацію поширював?
Так, я стикався з фейками в соціальних мережах, які поширювали анонімні телеграм-канали або сумнівні інтернет-пабліки заради збільшення кількості підписників та переглядів.

3. Чи може застаріла або недостовірна інформація призвести до негативних наслідків?
Так, вона призводить до хибних рішень, необдуманих фінансових витрат, шкоди здоров’ю (якщо це псевдомедичні поради) або масової необґрунтованої паніки.

Вправа 543. І. Прочитайте тексти А і Б. Який це вид інформації за способом подання?
Обидва тексти належать до текстового виду інформації (подані у формі новинних заміток на вебсайтах).

ІІ. Запитання та завдання:

1. Назвіть джерело кожної інформації.
Джерелом тексту А є вебсайт міста Тернополя 0352.ua. Джерелом тексту Б є інтернет-видання «24 Канал».

2. Про що ви дізналися? Чи актуальна ця інформація сьогодні?
У текстах ідеться про погіршення погодних умов і похолодання в Україні 14 листопада 2022 року. Ця інформація сьогодні є неактуальною, оскільки прогнозована дата давно минула.

3. Заголовок до якого з текстів є нейтральним, а до якого – емоційним? Знайдіть використану емоційну лексику.
Заголовок тексту Б нейтральний («В Україні сильно й різко похолодає…»). Заголовок тексту А — емоційний. Емоційна лексика: жахливий снігопад, крижана гроза хлине, жахлива несподіванка.

4. Уявіть, що у вас є можливість прочитати лише текст А або лише текст Б. Який із них, зважаючи на заголовки, ви обрали б і чому? Для чого автор тексту А надав заголовку емоційності?
Я б обрав текст Б, оскільки його заголовок стриманий, об’єктивний і не містить паніки. Автор тексту А надав заголовку штучної сенсаційності (клікбейту), щоб залякати читача й спонукати його перейти за посиланням.

5. Поміркуйте, чи може заголовок до тексту А посіяти паніку й страх серед громадян. До яких дій він може спонукати? Як потрібно правильно реагувати на подібні заголовки?
Так, такий заголовок може спричинити тривогу, необґрунтовану відмову від поїздок або скупку товарів. На такі матеріали варто реагувати спокійно та перевіряти факти за зведеннями офіційних джерел (Укргідрометцентр).

6. Інформація якого з текстів є першоджерелом для іншого? Наведіть кілька доказів.
Текст Б є першоджерелом для тексту А:

1) У тексті А прямо зазначено: «Як інформує “24”…»;

2) Текст Б опубліковано раніше (8 листопада 2022 року, 08:00), а текст А — пізніше (9 листопада 2022 року, 14:13);

3) Останнє речення тексту А дослівно скопійовано з тексту Б.

7. Чи обидві інформації є достовірними? Поясніть свою відповідь.
Інформація в тексті Б є достовірною, оскільки вона спирається на синоптичні факти та подана виважено. Текст А втрачає достовірність через маніпулятивні перебільшення («жахливий», «грози хлинуть»), що спотворюють реальну картину погоди.

ІІІ. Проаналізуйте обидва тексти щодо мовної грамотності (некоректні мовні звороти, стилістичні й орфографічні помилки тощо). Що ви запропонували б виправити в цих текстах? Поясніть, чому потрібно дотримуватися мовних норм, зокрема в медіапросторі.

1) Аналіз помилок та стилістики:

  • У тексті А вжито русизм та невдалий прийменниковий зворот: «слід чекати на радикальне похолодання» краще замінити на природне «варто очікувати значного похолодання».
  • Невиправдане стилістичне перебільшення: «крижана гроза хлине» (грози в листопаді під час мінусової температури є науково некоректним поняттям).
  • У тексті Б вираз «опуститься до – 5 градусів» краще записати словом: «до мінус 5 градусів» або «до 5 градусів морозу».

2) Чому потрібно дотримуватися мовних норм: мовна грамотність у медіа формує культуру всього суспільства, забезпечує точність передачі змісту й свідчить про професійність та авторитетність видання.

Вправа 544. СИТУАЦІЯ. Уявіть, що ви головний редактор / головна редакторка інтернет-видання. Вам пропонують розмістити цікавий допис. Ознайомтесь із цим дописом і, перевіривши його на достовірність, прийміть рішення: розміщувати чи ні.

Рішення: категорично не розміщувати цей допис, оскільки він є відвертим фейком та інструментом накручування репостів.

Поміркуйте й перевірте:

1) Чи проходила на Полтавщині така олімпіада?
Ні, всесвітніх олімпіад із програмування в таких масштабах там не проводилося.

2) Чи дійсно місто Шепетівка розташоване на Полтавщині?
Ні, місто Шепетівка розташоване в Хмельницькій області.

3) Чи могло невеличке містечко розмістити таку кількість учасників?
Ні, районне містечко не має інфраструктури для одночасного розміщення 12 тисяч гостей.

4) Скільки всього є країн у світі?
У світі налічується лише 195 загальновизнаних незалежних держав (навіть із невизнаними територіями їх не більше 250, але ніяк не 350).

5) Чи схожий юнак, зображений на фото, на десятикласника?
Ні, на світлині зображений дорослий чоловік студентського або викладацького віку.

6) Чи поширюватимете ви подібну інформацію?
Ні, поширення такої вигаданої інформації дезінформує суспільство та підриває довіру до медіа.

Вправа 545. ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Чому важливо вміти берегти особисту інформацію?

Берегти особисту інформацію необхідно задля власної фінансової, моральної та фізичної безпеки. Розголошення паролів, домашньої адреси, номерів карток чи особистих листувань робить людину вразливою для шахраїв, кібербулінгу, крадіжок майна чи несанкціонованого зламу профілів у соціальних мережах.

Вправа 546. Виконайте завдання одного з варіантів.

Варіант А

1. Достовірний допис:
Заголовок: Оновлення графіка роботи міської бібліотеки
З першого жовтня міська бібліотека імені Лесі Українки переходить на зимовий графік роботи. Заклад працюватиме щодня з 09:00 до 18:00, крім понеділка. Для отримання читацького квитка обов’язково мати при собі учнівський або паспорт. Подробиці та перелік нових надходжень можна знайти на офіційному вебсайті закладу. Запрошуємо всіх охочих до читальної зали!

2. Недостовірний допис:
Заголовок: ШОК! Усі школи міста закривають на рік!
Термінова новина від таємного джерела з міністерства! Вже з понеділка всі школи повністю зупиняють навчання на невизначений строк. Усі учні автоматично перейдуть на дистанційне навчання без жодних підручників і вчителів. Поділіться цим постом з усіма знайомими, щоб усі встигли дізнатися правду! Тисніть на посилання, щоб побачити таємний указ!

Варіант Б

1) Достовірна публікація (з офіційного каналу ДСНС України):
«За повідомленням Укргідрометцентру, 15 листопада на дорогах західних областей очікується ожеледиця. Закликаємо водіїв бути уважними й дотримуватися дистанції».
Пояснення: інформація актуальна, оскільки попереджає про небезпеку під час зміни сезону; джерело офіційне, наведено перевірені дані.

2) Недостовірна публікація (із групи в соцмережі):
«Простий відвар із соснової хвої назавжди позбавляє від усіх вірусів та грипу за дві години без ліків!».
Пояснення: недостовірність визначено за відсутністю підтверджених клінічних досліджень, відсутністю авторства лікаря-експерта та використанням типових популістських кліше («назавжди», «за дві години»).

Теги статті:

#8 клас укрмова Заболотний
Д

До уроку

Освітній портал «До уроку»

← До розділу «Українська мова»↑ Вгору