Перейти до основного вмісту
Українська мова• 6 хв читання

Тема 10. Особливості будови опису місцевості. Стислий письмовий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості в художньому стилі (вправи 555–558)

Д
До уроку
Опубліковано: (Оновлено: )

Зміст

ПРИГАДАЙМО. Що таке опис? Чим опис відрізняється від розповіді та роздуму?

Опис — це тип мовлення, у якому подано характеристику предмета, особи, явища чи місцевості шляхом перелічення їхніх суттєвих ознак і властивостей (відповідає на питання який? яка? яке? які?).

Опис фіксує ознаки предмета в певний момент часу (він статичний), тоді як розповідь передає розвиток подій, послідовні дії чи зміни (вона динамічна, відповідає на питання що сталося? що робить?). Від роздуму опис відрізняється тим, що не містить висунення тези, аргументів, доказів та висновків (роздум відповідає на питання чому?).

Вправа 555

І. Прочитайте текст. Сформулюйте його основну думку одним реченням.

Щоб якнайкраще пізнати нове місто, варто прогулятися його вулицями та обов’язково відвідати краєзнавчий музей, який розкриє його історію та особливості.

ІІ. Опишіть усно ваші враження від відвідування міста (села), де ви колись побували вперше. Із чого розпочалося ваше знайомство із цим населеним пунктом?

Моє знайомство зі Львовом розпочалося з площі перед головним вокзалом і поїздки старовинним трамваєм до центру. Найбільше мене вразили вузькі бруковані вулички, витончена старовинна архітектура кам’яниць та неповторний аромат кави й шоколаду, що линув із затишних кав’ярень. Місто одразу полонило своєю особливою атмосферою європейської казки.

Вправа 556

І. Прочитайте один із поданих текстів. Визначте, на яких деталях опису зосереджує увагу автор. Як у тексті передано ставлення автора до описуваного?

(Аналіз тексту «Хрещатик»)

Автор зосереджує увагу на просторі та масштабі вулиці (порівняння з Дніпром), зовнішньому вигляді та формі споруд (багатоповерхівки, схожі на кахляні груби; дзеркальний ЦУМ; масивна десятиповерхова міськрада), висоті телевізійної вежі, банях костелу та напрямку вулиці до Європейської площі й філармонії.

Ставлення автора сповнене щирого захоплення, теплоти й гумору. Це передано за допомогою емоційних речень, вигуків («Оце висота!»), олюднення міського простору (Хрещатик «викроковує», «хоче пірнути в Дніпро», будинки «на Печерськ лізуть»). Київ постає величним, живим і рідним.

ІІ. Випишіть з обраного тексту 7–8 означень і обставин разом зі словами, від яких вони залежать. З’ясуйте роль означень і обставин в описі місцевості.

1) Широкий, як Дніпро, Хрещатик (означення).

2) Багатоповерхові будинки (означення).

3) Величезні, кахлею обкладені груби (означення).

4) Громадяться праворуч (обставина місця).

5) Лізучи угору (обставина напрямку).

6) Виблискує на сонці (обставина місця).

7) Десятиповерхова міськрада (означення).

8) Звертає праворуч (обставина напрямку).

Роль означень і обставин: означення допомагають створити наочний, детальний образ споруд та об’єктів (колір, розмір, матеріал), а обставини вказують на їхнє просторове розташування та напрям руху, завдяки чому читач легко може уявити маршрут і саму місцевість.

Вправа 557

Розкажіть, чим вулиця (провулок, проспект, бульвар), на якій розташований ваш заклад освіти, відрізняється від інших вулиць (провулків, проспектів, бульварів).

Вулиця, де розташована наша школа, суттєво відрізняється від галасливих міських проспектів. Вона значно затишніша, захищена від бурхливого транспортного руху зеленими смугами старих крислатих каштанів. Тут завжди облаштовано безпечні пішохідні переходи й широкі тротуари, якими щоранку прямують учні. Поруч зі шкільним подвір’ям розкинувся невеликий сквер, тому повітря тут свіже, а навколо панує спокійна навчальна атмосфера.

Вправа 558

І. Прочитайте текст. Які типи мовлення поєднано в ньому? Доведіть, що текст належить до художнього стилю.

У тексті поєднано розповідь (про щоденне життя дідуся й бабусі, приготування борщу, поведінку за столом, догляд за рослинами) та опис (опис зовнішності стареньких, опис їхньої хати, городу, старих груш і барвінку).

Текст належить до художнього стилю, тому що його головна мета — образне змалювання дійсності й виклик естетичних почуттів. Автор використовує багатство художніх засобів: епітети (дрімучі груші, цукристих дичок), порівняння (тоненький, як дубова жердка; немов дитячі очі землі), метафори та уособлення (хата загрузла в землю, кожна рослина відповідала любов’ю).

ІІ. Виконайте завдання та дайте відповіді на запитання за текстом.

1. Знайдіть опис місцевості. На яких деталях автор зосереджує особливу увагу? Що вас найбільше вразило?

Опис місцевості подано в другому й третьому абзацах. Автор зосереджує увагу на розташуванні старої хати над шляхом біля лісу, її похилених стінах, підпертих стовпами, на двох крилах городу з дрімучими грушами, а також на кущах вічнозеленого барвінку.

Найбільше вражає поетичне порівняння квітів барвінку з довірливими дитячими очима землі, а також щедрий «грушкопад» солодких дичок.

2. Якою ви уявляєте місцевість, описану письменником? Чим вона подібна до тієї, яка є біля вашого будинку, або до тієї, яку ви могли бачити біля оселі когось із рідних, знайомих?

Я уявляю спокійну, зворушливу сільську садибу на узліссі, де повітря пахне медовими грушами, травами та лісовою прохолодою. Ця картина дуже схожа на подвір’я моїх дідуся й бабусі в селі, де так само біля тину ростуть високі яблуні й густі кущі барвінку, а кожен куточок саду доглянуто з турботою й любов’ю.

3. Знайдіть художні засоби, які використовує автор. Поясніть їхню роль у тексті.

  • Епітети: невеличка, висохла й тонка бабуся, нікудишня хата, старі, дрімучі груші, цукристих дичок, цупке зелене листя. Вони роблять опис зримим, емоційним і колоритним.
  • Порівняння: дід… тоненький, як дубова жердка; барвінок зацвітав так, немов дитячі очі землі дивилися на тебе довірливо. Порівняння підкреслюють самобутній вигляд дідуся та ніжну красу квітів.
  • Метафори й уособлення: хата загрузла в землю, грушкопад дичок, кожна рослина відповідала їй такою ж любов’ю, листя пробивалося на світ. Вони оживлюють природу, показують нерозривний зв’язок людини й навколишнього світу.

4. Випишіть 6–8 означень разом зі словами, від яких вони залежать.

1) Бабуся (яка?) невеличка, висохла, тонка.

2) Борщ (який?) смачний.

3) Дід (який?) сухенький, тоненький.

4) Хата (яка?) нікудишня.

5) Груші (які?) старі, дрімучі.

6) Листя (яке?) цупке зелене.

7) Дичок (яких?) цукристих.

8) Листя (якого?) дрібного.

5. Складіть складний план тексту. Зіставте його з поданим.

Складний план тексту:
І. Бабуся та дідусь.

1) Бабусині турботи й смачний борщ.

2) Вихованість за родинним столом.

3) Худенький дідусь у полотняній сорочці.
ІІ. Оселя стареньких.

1) Стара хата на узліссі над шляхом.

2) Два крила городу зі старими грушами.

3) Барвінковий килим під вікнами.
ІІІ. Любов і шана до кожної рослини.

1) Бабусин захист квітів і городини.

2) Взаємна любов людини й живої природи.

Зіставлення: складений план детальніше розкриває зміст підпунктів, проте повністю зберігає логіку й тематичну послідовність поданого в підручнику орієнтовного плану.

ІІІ. Прочитайте текст удруге. За планом стисло перекажіть прочитане (письмово), звернувши особливу увагу на опис місцевості. Скористайтеся пам’яткою, поданою нижче.

Рідна оселя

Бабуся була худенькою, сухорлявою жінкою, яка дивовижно смачно варила борщ і суворо стежила за спокійною, гідною поведінкою сім’ї за столом. Дід був таким же тоненьким і високим.

Їхня стара, вросла у землю по самі вікна хата тулилася над шляхом біля лісу. Її стіни доводилося підпирати стовпами, щоб не розсипалися. По обидва боки до оселі прилягали два крила городу, де росли дві старі, дрімучі груші. Щоосені вони рясно осипали землю солодкими дичками. Справжньою окрасою садиби був вічнозелений барвінок, чиї квіти навесні нагадували довірливі дитячі очі самої землі.

Бабуся обожнювала все живе на землі: берегла польові квіти, городній цвіт і кожну пагінку. Здавалося, що природа відчувала це й платила старенькій такою ж щирою любов’ю.

Теги статті:

#8 клас укрмова Заболотний
Д

До уроку

Освітній портал «До уроку»

← До розділу «Українська мова»↑ Вгору