Перейти до основного вмісту
Інформатика• 6 хв читання

Пам’ять комп’ютера. Носії інформації

Д
До уроку
Опубліковано: (Оновлено: )

Зміст

З’ЯСОВУЄМО, ДЛЯ ЧОГО ПОТРІБНА ПАМ’ЯТЬ

Склади розповідь за малюнками, як ти отримуєш, опрацьовуєш, зберігаєш і відтворюєш інформацію.

Спочатку я отримую інформацію через органи чуття — розглядаю предмети довкола та слухаю розповіді. Потім я опрацьовую її: досліджую за допомогою лупи, міркую і роблю висновки. Далі мій мозок зберігає корисні факти та правила в пам’яті. На уроці я відтворюю збережені знання, коли відповідаю біля дошки й розв’язую приклади.

Згадай, які носії використовувалися та використовуються для збереження інформації. У вигляді яких повідомлень?

У давнину люди використовували каміння, глиняні дощечки, сувої папірусу, бересту та папір. Інформацію фіксували у вигляді малюнків, знаків і рукописного тексту.

Сьогодні використовують паперові книги, жорсткі диски, карти пам’яті, оптичні диски та флешки. На них дані записують у вигляді друкованого тексту, фотографій, звукозаписів і відео.

ДІЗНАЄМОСЯ ПРО ВИДИ ПАМ’ЯТІ КОМП’ЮТЕРА

Наведи приклади, яку інформацію ти зберігаєш під час роботи з комп’ютером.

Власні малюнки з програми Paint, тексти шкільних творів і повідомлень у Word, слайди презентацій та готові проєкти у Scratch. Також на комп’ютері зручно зберігати навчальні підручники, фотографії з екскурсій та пісні.

РОЗГЛЯДАЄМО ПРИСТРОЇ ЗБЕРІГАННЯ

Розглянь схему. Які пристрої зовнішньої пам’яті ти знаєш?

Жорсткий диск (вінчестер), зовнішній жорсткий диск, оптичний диск, флешпам’ять (флешку) та карту пам’яті.

ВИКОНУЄМО ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

Завдання: дізнатися, на яких зовнішніх запам’ятовуючих пристроях комп’ютера можна зберігати свої файли.

1) Запускаю текстовий редактор (наприклад, Microsoft Word або Блокнот) через меню Пуск або ярлик на Робочому столі.

2) Вводжу в документ відомі мені назви: жорсткий диск, флешнакопичувач, оптичний диск, карта пам’яті.

3) Зберігаю текст у файлі:

1) Натискаю меню Файл Зберегти як Огляд.

2) У лівій частині вікна вибираю розділ Цей ПК.

3) Значки запам’ятовуючих пристроїв позначені великими латинськими літерами з двокрапкою: локальні диски — (C:) та (D:), дисковод — (F:), а підключена флешка — (E:).

4) Обираю диск (D:), відкриваю власну папку для робіт з інформатики.

5) У полі «Ім’я файлу» пишу назву Носії_пам’яті і натискаю кнопку Зберегти.

4) Висновок: мені вдалося дізнатися, що до комп’ютера під’єднані локальні диски комп’ютера та флешнакопичувач, на яких можна надійно зберігати створені файли.

ЗАКРІПЛЮЄМО ВИВЧЕНЕ

1. Для чого потрібна пам’ять?

Вона фіксує та зберігає знання, враження і набутий людиною досвід. Завдяки пам’яті ми запам’ятовуємо правила, навчаємося в школі, опрацьовуємо інформацію та вчасно відтворюємо потрібні відомості.

2. Які види пам’яті має комп’ютер?

Внутрішню (оперативну) та зовнішню. Внутрішня пам’ять утримує програми й дані тільки під час увімкненого комп’ютера, а зовнішня надійно зберігає інформацію впродовж тривалого часу.

3. Наведи приклади зовнішньої пам’яті комп’ютера. Якими із цих пристроїв ти користуєшся?

Жорсткий диск (вінчестер), флешнакопичувач (флешка), карта пам’яті, зовнішній жорсткий диск та оптичний диск (CD чи DVD). Найчастіше я користуюся флешкою для перенесення шкільних презентацій, картою пам’яті в смартфоні та вбудованим жорстким диском ноутбука.

4. З’ясуй, яку зовнішню пам’ять має твій комп’ютер. Які ще зовнішні запам’ятовуючі пристрої можна під’єднати до нього?

У моєму комп’ютері встановлений вбудований жорсткий диск, який у системі позначений літерами C: та D:. Додатково до комп’ютера можна під’єднати USB-флешку, зовнішній переносний жорсткий диск або вставити карту пам’яті через спеціальний роз’єм.

5. Склади казку про запам’ятовуючі пристрої, які вирішують, хто з них найважливіший.

В одному системному блоці запам’ятовуючі пристрої почали сперечатися, хто серед них найголовніший.

— Я найважливіша! — гордо заявила Оперативна пам’ять. — Я працюю найшвидше за всіх, миттєво передаю дані процесору і запускаю всі ігри та програми!

— Але ти забуваєш усе одразу після вимкнення живлення, — похитав головою великий Жорсткий диск. — А я роками надійно бережу операційну систему, важливі документи, фільми та малюнки. Я тут головне сховище!

— Зате ти важкий і сидиш замкнений усередині блока, — засміялася яскрава кишенькова Флешка. — А мене діти кладуть у портфель, носять до школи і швидко передають проєкти однокласникам!

Тоді до них звернувся мудрий Процесор:
— Не сваріться, друзі! Без Оперативної пам’яті я не зможу виконати жодного завдання. Без Жорсткого диска люди втратять усі файли після вимкнення живлення. А без Флешки ніхто не зможе поділитися роботою з іншими. Ви всі однаково важливі, бо справжня сила комп’ютера — у вашій злагодженій команді.

Пристрої погодилися, помирилися і дружно продовжили спільну роботу.

6. Користуючись кодом, закодуй зображення за зразком. Створи ще зображення, які можна закодувати цифрами 0 і 1.

Код смужки з підручника (жовтий — 0, помаранчевий — 1):
1 1 0 0 1 0 0

Власне зображення (візерунок 5×5):

Схема двійкового кодування піксельного зображення 5×5 цифрами 0 та 1

Числовий двійковий код цього малюнка по рядках:
1 рядок: 0 1 0 1 0
2 рядок: 1 1 1 1 1
3 рядок: 1 1 1 1 1
4 рядок: 0 1 1 1 0
5 рядок: 0 0 1 0 0

ДОСЛІДНИЦЬКА ЛАБОРАТОРІЯ

Чому сучасні носії інформації називають цифровими?

Будь-які дані на них (текст, музика, малюнки, відео) записуються і зберігаються у вигляді комбінацій чисел — двійкового коду з цифр 0 та 1.

Дослід. Як зберігати повідомлення за допомогою цифр?

Кожному символу, літері чи кольору присвоюють спеціальний числовий код із нулів та одиниць. Комп’ютер записує цей набір цифр на диск або флешку, а під час відкриття знову перетворює числа на текст чи картинку на екрані.

1. Розглянь приклади кодування графічного і текстового повідомлень за допомогою цифр. Закодуй власні повідомлення.

Текстові повідомлення за кодом літер (А = 00, Б = 01, І = 10, О = 11):

  • Слово «БОБ»: 01 11 01
  • Слово «БАБА»: 01 00 01 00
  • Слово «БОА»: 01 11 00

Графічне повідомлення (код кольорів: 00 — жовтий, 01 — зелений, 10 — помаранчевий, 11 — синій):
Візерунок із чотирьох квадратів (2×2):

  • Верхній лівий — зелений (01), верхній правий — жовтий (00)
  • Нижній лівий — синій (11), нижній правий — помаранчевий (10)
    Код візерунка:
    1 рядок: 01 00
    2 рядок: 11 10

2. Досліди, скільки кольорів і літер можна закодувати послідовностями з трьох цифр, використовуючи цифри 0 і 1.

Усього можна закодувати 8 кольорів або 8 літер.
Кожна з трьох позицій має 2 варіанти (0 або 1): 2 × 2 × 2 = 8 комбінацій.

Усі 8 можливих послідовностей:

1) 000

2) 001

3) 010

4) 011

5) 100

6) 101

7) 110

8) 111

З’ясуй, які записи можуть бути іменами файлів або папок.

Можуть бути іменами файлів або папок:

  • Мій край.pptx (містить букви, пробіл та крапку перед розширенням файлу)
  • Інформатика (складається зі звичайних букв)
  • Комп’ютер_1 (містить букви, апостроф, знак підкреслення та цифру)

Не можуть бути іменами файлів або папок:

  • Приклади?задачі.docx (знак «?» заборонено використовувати в іменах)
  • **Світлини**.jpg (знак «*» заборонено використовувати в іменах)
  • <Dogs-cats> (знаки «<» та «>» заборонено використовувати в іменах)

ЗГАДУЄМО ПРО ФАЙЛИ І ПАПКИ

Розглянь схему. Поясни, як утворюється ім’я файлу.

Повна назва файлу складається з двох частин, які розділені крапкою: власного імені та розширення. Власне ім’я (наприклад, «моя подорож») придумує і вводить сам користувач, а розширення (наприклад, «pptx») автоматично додає програма. За цим розширенням комп’ютер розпізнає тип даних у файлі та відкриває його потрібною програмою.

Теги статті:

#4 клас інформатика Корнієнко#інформатика 4 клас#гдз інформатика 4 клас#пам’ять комп’ютера. носії інформації
Д

До уроку

Освітній портал «До уроку»

← До розділу «Інформатика»↑ Вгору