Вправа 1
1. Заповніть таблицю прикладами.
Приклади для довідки:
- Цвітуть бузки, садок біліє і тихо ронить пелюстки (М. Рильський).
- Защебетав соловейко — пішла луна гаєм (Т. Шевченко).
- Сичі в гаю перекликались, та ясен раз у раз скрипів (Т. Шевченко).
- Звідти, звідки показалася блискавка, сунули хмари (Панас Мирний).
- Чужих два слова в пісні буде — і пісня вся тоді чужа (Д. Павличко).
- Мені здається: твої очі в мою душу світять з вишини (В. Сосюра).
- Дмухнув вітер понад ставом — і сліду не стало (Т. Шевченко).
| Правило вживання розділового знака | Приклад |
|---|---|
| Між частинами складносурядного речення ставимо: | |
| кому, якщо вони виражають одночасність, послідовність подій або протиставлені | Сичі в гаю перекликались, та ясен раз у раз скрипів (Т. Шевченко). |
| тире (перед і), якщо вони виражають різку зміну подій | Дмухнув вітер понад ставом — і сліду не стало (Т. Шевченко). |
| кому або тире (за бажанням автора), якщо вони виражають причиново-наслідкові зв’язки | Чужих два слова в пісні буде — і пісня вся тоді чужа (Д. Павличко). |
| Між частинами складнопідрядного речення ставимо: | |
| кому | Звідти, звідки показалася блискавка, сунули хмари (Панас Мирний). |
| Між частинами безсполучникового складного речення ставимо: | |
| кому, якщо вони виражають одночасність або послідовність подій | Цвітуть бузки, садок біліє і тихо ронить пелюстки (М. Рильський). |
| двокрапку, якщо друга частина означає причину того, про що йдеться в першій, або доповнює, пояснює її | Мені здається: твої очі в мою душу світять з вишини (В. Сосюра). |
| тире, якщо вони за змістом порівнюються, протиставляються або зіставляються, а також коли друга частина виражає наслідок або висновок із того, про що йдеться в першій | Защебетав соловейко — пішла луна гаєм (Т. Шевченко). |
Вправа 2
2. Перепишіть речення та розставте розділові знаки.
1) Ще сонячні промені сплять — досвітні огні вже горять (Леся Українка). (БСР, частини протиставляються — тире)
2) Лягла зима, і білі солов’ї затьохкали холодними вустами (М. Вінграновський). (ССР, послідовність дій — кома)
3) Не буде птахів — серце людське стане черствим (М. Стельмах). (БСР, перша частина виражає умову, друга — наслідок — тире)
4) Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля (М. Коцюбинський). (ССР з повторюваним сполучником не то… не то — кома між частинами; збігаючи в Дунай — дієприслівниковий зворот, виділяється з обох боків комами)
5) А на тому місці, де стояла тінь, іскрило сонце широкою плямою (Панас Мирний). (СПР, підрядна частина всередині головної — виділяється комами)
6) Торкнувся гілки — кілька яблук упало (Ю. Винничук). (БСР, друга частина вказує на швидкий наслідок — тире)
7) Було і буде так у всі часи: любов, як сонце, світу відкриває безмежну велич людської краси (В. Симоненко). (БСР, друга частина розкриває зміст першої — двокрапка; як сонце — порівняльний зворот, виділяється комами)
Вправа 3
3. Перепишіть речення та розставте розділові знаки.
1) Усміх пославши в останнім промінні, згинуло радісне літо; дощик уїдливий, дощик осінній сіється, наче крізь сито (Г. Чупринка).
(Усміх пославши в останнім промінні — відокремлена обставина, виражена дієприслівниковим зворотом; між відносно незалежними й поширеними частинами безсполучникового речення ставиться крапка з комою; дощик уїдливий, дощик осінній — кома між однорідними членами; наче крізь сито — порівняльний зворот).
2) Осінній вітер в лузі свище, вербу хитаючи тонку, а я схиляюся ще нижче, себе побачити в струмку (Т. Осьмачка).
(вербу хитаючи тонку — дієприслівниковий зворот; перед сполучником протиставлення а у складносурядному реченні ставимо кому; себе побачити в струмку — інфінітивна обставина мети).
3) Було, мабуть, гарно: вночі випав сніг, і сліпучо-біла вулиця леліла сріблом; крізь просвічені скісним заполудневим сонцем шибки вікон зеленіло ялинкове гілля; з крутосхилу Ботанічної злітали верхи на ґриджолятах хлопчаки (В. Дрозд).
(мабуть — вставне слово; двокрапка після першої частини, що має узагальнювальне значення; кома перед і в складносурядному зв’язку; крапка з комою розділяє далекі за змістом та поширені частини безсполучникового зв’язку).
Вправа 4
4. Виконайте завдання в тестовій формі.
1. Кому НЕ ТРЕБА ставити між частинами складносурядного речення (розділові знаки пропущено)
- А Тільки коники сюрчать та перепел іноді підпадьомкає.
- Б І наперед не треба ворожити і за минулим плакати не варт.
- В Над Дніпром клубочиться задуха і пахне степом сизий деревій.
- Г Пливе над світом осінь як медуза і мокре листя падає на брук.
Відповідь: В.
Пояснення: Частини речення мають спільну обставину місця (над Дніпром): Над Дніпром (що робить?) клубочиться задуха і (над Дніпром що робить?) пахне степом сизий деревій.
2. Кому НЕ ТРЕБА ставити між частинами складносурядного речення (розділові знаки пропущено)
- А Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе!
- Б І журиться вікнами наша хатина і шепче задумливий сад.
- В Лиш храм збудуй а люди в нього прийдуть.
- Г Танула сиза мла й у первісній величі сходило сонце.
Відповідь: А.
Пояснення: Обидві частини є спонукальними та окличними реченнями, об’єднаними часткою хай.
3. Кому НЕ ТРЕБА ставити між частинами складносурядного речення (розділові знаки пропущено)
- А Чи то мені здається чи то справді свист тихшає?
- Б Під вечір стихли голоси й засяяли в небесах зорі.
- В Не сплять лиш цвіркуни і фонтан та кліпа очима-зорями небо.
- Г А гуси знов ґелґочуть на озерах і пахнуть медом плавні навесні.
Відповідь: Б.
Пояснення: Обидві частини речення мають спільну обставину часу (під вечір).
Вправа 5
5. Перепишіть речення та розставте розділові знаки.
1) Подивилась ясно — заспівали скрипки (П. Тичина). (БСР, тире між частинами, оскільки друга виражає наслідок)
2) Та назвіть мені ріку, яка б лишень прямо текла, деревце молоде, щоб на буйних вітрах не шуміло (С. Пушик). (СПР з підрядними означальними частинами, що відокремлюються комами)
3) Пройшов дощ, і дерева заясніли під сонцем (У. Самчук). (ССР, кома перед сполучником і)
4) Коли ідеш ранковим полем, там грають бризки від роси (В. Сосюра). (СПР, підрядна обставинна часу стоїть перед головною й виділяється комою)
5) Дивиться лисицею — думає вовком (нар. тв.). (БСР, частини протиставляються за змістом — тире)
6) Мені відкрилась істина печальна: життя зникає, як ріка Почайна (Л. Костенко). (БСР, друга частина розкриває зміст першої — двокрапка; як ріка Почайна — порівняльний зворот, виділяється комою)
7) Минають дні, минає літо, настала осінь (Т. Шевченко). (БСР, частини виражають послідовність явищ — коми)