Перейти до основного вмісту
Українська мова• 8 хв читання

§ 59. Звук як найменша одиниця мови й мовлення. Звуки та букви (Авраменко)

Д
До уроку
Опубліковано: (Оновлено: )

Зміст

1. Заповніть таблицю прикладами.

Приклади: [б], [п], [ф], [г], [к], [х], [ґ], [д], [т], [з], [с], [ц], [ж], [ч], [ш], [дж], [дз], [д′], [т′], [з′], [с′], [ц′], [дз′].

Приголосні звукитвердім’які
глухі[п], [ф], [к], [х], [т], [с], [ц], [ш], [ч]— (лише напівпом’якшені)
дзвінкі[б], [г], [ґ], [д], [з], [ж], [дж], [дз][д′], [з′], [дз′]
сонорні[м], [в], [н], [л], [р][н′], [л′], [р′], [й]

2. Випишіть слова в три колонки: 1) з глухими приголосними; 2) із дзвінкими приголосними; 3) із сонорними приголосними.

Слова: Багаж, частота, лиман, ара, аспект, угода, шепотіти, налий, ацтеки, новина, Гіза, Аврора.

З перших букв виписаних слів складіть назви українських річок.

1) Тільки з глухими приголосними: частота, аспект, шепотіти, ацтеки (назва річки — Чаша).

2) Тільки із дзвінкими приголосними: багаж, угода, Гіза (назва річки — Буг).

3) Тільки із сонорними приголосними: лиман, ара, налий, новина, Аврора (назва річки — Ланна).

Назви українських річок: Чаша, Буг, Ланна.

3. Зробіть звуковий розбір слів (за зразком).

Слова: Щастя, джміль, відзвук, маячня, поліпшення, передмістя, щирість, зв’язок, піддашшя, з’ясування, узбіччя, над’яр’я.

Джміль [джм’іл′]
дж [дж] — пригол., дзв., тв.
м [м’] — пригол., сон., пом’якш.
і [і] — гол., наголош.
л [л′] — пригол., сон., м’як.
ь — звукового значення не має
5 б., 4 зв.

Відзвук [в’і́дзвук]
в [в’] — пригол., сон., пом’якш.
і [і] — гол., наголош.
д [д] — пригол., дзв., тв.
з [з] — пригол., дзв., тв.
в [в] — пригол., сон., тв.
у [у] — гол., ненаголош.
к [к] — пригол., гл., тв.
7 б., 7 зв.

Маячня [майачн′а́]
м [м] — пригол., сон., тв.
а [а] — гол., ненаголош.
я [й] — пригол., сон., м’як.
[а] — гол., ненаголош.
ч [ч] — пригол., гл., тв.
н [н′] — пригол., сон., м’як.
я [а] — гол., наголош.
6 б., 7 зв.

Поліпшення [пол′і́пшен′:а]
п [п] — пригол., гл., тв.
о [о] — гол., ненаголош.
л [л′] — пригол., сон., м’як.
і [і] — гол., наголош.
п [п] — пригол., гл., тв.
ш [ш] — пригол., гл., тв.
е [е] — гол., ненаголош.
нн [н′:] — пригол., сон., м’як., подовж.
я [а] — гол., ненаголош.
10 б., 8 зв.

Передмістя [передм’і́с′т′а]
п [п] — пригол., гл., тв.
е [е] — гол., ненаголош.
р [р] — пригол., сон., тв.
е [е] — гол., ненаголош.
д [д] — пригол., дзв., тв.
м [м’] — пригол., сон., пом’якш.
і [і] — гол., наголош.
с [с′] — пригол., гл., м’як.
т [т′] — пригол., гл., м’як.
я [а] — гол., ненаголош.
10 б., 10 зв.

Щирість [шчи́р′іс′т′]
щ [ш] — пригол., гл., тв.
[ч] — пригол., гл., тв.
и [и] — гол., наголош.
р [р′] — пригол., сон., м’як.
і [і] — гол., ненаголош.
с [с′] — пригол., гл., м’як.
т [т′] — пригол., гл., м’як.
ь — звукового значення не має
7 б., 7 зв.

Зв’язок [звйазо́к]
з [з] — пригол., дзв., тв.
в [в] — пригол., сон., тв.
’ — апостроф, звука не позначає
я [й] — пригол., сон., м’як.
[а] — гол., ненаголош.
з [з] — пригол., дзв., тв.
о [о] — гол., наголош.
к [к] — пригол., гл., тв.
6 б., 7 зв.

Піддашшя [п’ід:а́ш’:а]
п [п’] — пригол., гл., пом’якш.
і [і] — гол., ненаголош.
дд [д:] — пригол., дзв., тв., подовж.
а [а] — гол., наголош.
шш [ш’:] — пригол., гл., пом’якш., подовж.
я [а] — гол., ненаголош.
8 б., 5 зв.

З’ясування [зйасува́н′:а]
з [з] — пригол., дзв., тв.
’ — апостроф, звука не позначає
я [й] — пригол., сон., м’як.
[а] — гол., ненаголош.
с [с] — пригол., гл., тв.
у [у] — гол., ненаголош.
в [в] — пригол., сон., тв.
а [а] — гол., наголош.
нн [н′:] — пригол., сон., м’як., подовж.
я [а] — гол., ненаголош.
9 б., 8 зв.

Узбіччя [узб’і́ч’:а]
у [у] — гол., ненаголош.
з [з] — пригол., дзв., тв.
б [б’] — пригол., дзв., пом’якш.
і [і] — гол., наголош.
чч [ч’:] — пригол., гл., пом’якш., подовж.
я [а] — гол., ненаголош.
7 б., 5 зв.

Над’яр’я [надйа́рйа]
н [н] — пригол., сон., тв.
а [а] — гол., ненаголош.
д [д] — пригол., дзв., тв.
’ — апостроф, звука не позначає
я [й] — пригол., сон., м’як.
[а] — гол., наголош.
р [р] — пригол., сон., тв.
’ — апостроф, звука не позначає
я [й] — пригол., сон., м’як.
[а] — гол., ненаголош.
6 б., 8 зв.

4. Прочитайте чистомовки. Потренуйтеся в групах вимовляти звук [ч] твердо (пом’якшено — перед я, ю, є та і). Візьміть участь у конкурсі на найкращого читця чистомовок.

Звук [ч] в українській мові за своєю природою твердий: [кáчечка], [кр́яче], [чýдна], [чóрні]. Напівпом’якшеним він стає лише перед голосним [і]: [в óч’і], [дв’і́ч’і].

5. Виконайте завдання в тестовій формі.

1. За алфавітом записано всі слова рядка

  • Г лимон, лісовик, літачок, ліхтар

2. Звук [д] є в кожному слові у варіанті

  • Б порядок, Дарина, сад, друзі

3. Звук [й] є в кожному слові варіанта

  • В своя, троє, країна, роз’юшений

6. Прочитавши текст, виконайте завдання.

А. Який звук не вміє вимовляти Яришка? Якого ефекту досяг автор, наділивши літературну героїню цією звуковою особливістю?

Яришка не вміє вимовляти звук [р], замінюючи його звуком [г] («опозогив», «загаза», «чогтова»). Автор використовує цю рису для створення гумористичного ефекту: сердиті й грізні слова маленької дівчинки звучать наївно та кумедно, увиразнюючи її дитячу щирість.

Б. Перекажіть текст (усно). Заверште переказування коротким роздумом про роль грамотної вимови в житті людини.

Зразок усного переказу:
Мати хлопчика Яви працювала ланковою та була депутатом райради, чим родина дуже пишалася. Одного разу між Явою та його молодшою сестрою Яришкою виникла сварка, і хлопець зопалу надавав їй духопелів. Замість звичних сліз дівчинка несподівано зчинила неймовірний галас на всю вулицю: кричала, що брат зганьбив маму-депутата на все село, та називала його «чортовою заразою». Особливо кумедно це звучало через те, що вона гаркавила, не вимовляючи звук [р]. Від сорому Ява почервонів як рак і чимдуж утік геть. Утім, попри цей випадок, хлопець мав твердий і рішучий характер.

Роздум про роль грамотної вимови в житті людини:
Чітке й правильне мовлення є запорукою успішного спілкування та взаєморозуміння. Порушення дикції або звуковимови в дорослому віці може спотворювати зміст висловлювання, ускладнювати професійну діяльність і спричиняти ніяковість. Водночас виразна, літературна вимова свідчить про внутрішню культуру людини, додає впевненості під час публічних виступів та формує авторитет серед співрозмовників.

7. Запам’ятайте, як правильно наголошувати слова.

дóнька, дочкá, вітчи́м, нéбіж.

8. Зробіть звуковий розбір слів народження, Запоріжжя, щавель, поріддя, фюзеляж, в’язкість (за зразком вправи 3).

Народження [нарóджен′:а]
н [н] — пригол., сон., тв.
а [а] — гол., ненаголош.
р [р] — пригол., сон., тв.
о [о] — гол., наголош.
дж [дж] — пригол., дзв., тв.
е [е] — гол., ненаголош.
нн [н′:] — пригол., сон., м’як., подовж.
я [а] — гол., ненаголош.
10 б., 7 зв.

Запоріжжя [запор′і́ж’:а]
з [з] — пригол., дзв., тв.
а [а] — гол., ненаголош.
п [п] — пригол., гл., тв.
о [о] — гол., ненаголош.
р [р′] — пригол., сон., м’як.
і [і] — гол., наголош.
жж [ж’:] — пригол., дзв., пом’якш., подовж.
я [а] — гол., ненаголош.
9 б., 7 зв.

Щавель [шчавéл′]
щ [ш] — пригол., гл., тв.
[ч] — пригол., гл., тв.
а [а] — гол., ненаголош.
в [в] — пригол., сон., тв.
е [е] — гол., наголош.
л [л′] — пригол., сон., м’як.
ь — звукового значення не має
6 б., 6 зв.

Поріддя [пор′і́д′:а]
п [п] — пригол., гл., тв.
о [о] — гол., ненаголош.
р [р′] — пригол., сон., м’як.
і [і] — гол., наголош.
дд [д′:] — пригол., дзв., м’як., подовж.
я [а] — гол., ненаголош.
7 б., 5 зв.

Фюзеляж [ф’узел′а́ж]
ф [ф’] — пригол., гл., пом’якш.
ю [у] — гол., ненаголош.
з [з] — пригол., дзв., тв.
е [е] — гол., ненаголош.
л [л′] — пригол., сон., м’як.
я [а] — гол., наголош.
ж [ж] — пригол., дзв., тв.
7 б., 7 зв.

В’язкість [вйа́зк’іс′т′]
в [в] — пригол., сон., тв.
’ — апостроф, звука не позначає
я [й] — пригол., сон., м’як.
[а] — гол., наголош.
з [з] — пригол., дзв., тв.
к [к’] — пригол., гл., пом’якш.
і [і] — гол., ненаголош.
с [с′] — пригол., гл., м’як.
т [т′] — пригол., гл., м’як.
ь — звукового значення не має
8 б., 8 зв.

Теги статті:

#9 клас мова Авраменко
Д

До уроку

Освітній портал «До уроку»

← До розділу «Українська мова»↑ Вгору