Вправа 1
1. Розглянувши світлини, виконайте завдання.
А. Визначте, хто чи що для вас є джерелом мудрих порад.
Джерелом мудрих порад для мене є батьки, дідусь і бабуся (світлина 3), які діляться життєвим досвідом і щирою любов’ю. Також безцінними наставниками є вчителі (світлина 4), котрі навчають критично мислити, та хороші книжки й афоризми мислителів (світлини 1 і 2), які допомагають глибше пізнати себе й навколишній світ.
Б. Чи доводилося вам давати поради? Кому?
Так, мені доводилося давати поради. Найчастіше друзям — коли виникали непорозуміння з однокласниками або труднощі у навчанні, а також молодшому братові, коли він учився планувати свій день і долати невпевненість у власних силах.
Вправа 2
2. Прочитавши тексти, виконайте завдання.
А. Визначте тему, основну думку, тип і стиль мовлення текстів.
Текст І («Кому — що»)
- Тема: розмова двох товаришів — столяра та музиканта — під час мандрівки вологим лісом у пошуках дерева.
- Основна думка: кожен сприймає дійсність крізь власне бачення та внутрішній світ: прагматик бачить лише буденні перешкоди й вигоду, а митець — приховану красу та високу мету.
- Тип мовлення: розповідь із елементами опису та роздуму.
- Стиль мовлення: художній.
Текст ІІ («Порада»)
- Тема: праця митця й високе покликання майстра слова.
- Основна думка: будь-яку справу, особливо літературну творчість, потрібно виконувати з повною самовіддачею і щирим серцем, несучи людям світло й знання.
- Тип мовлення: роздум.
- Стиль мовлення: публіцистичний з елементами художнього.
Текст ІІІ («Бабусина мудрість»)
- Тема: передача духовної мудрості й моральних заповітів від бабусі до онуків.
- Основна думка: справжня мудрість полягає в повазі до батьків, житті за чистим сумлінням та щирій вірі в добро.
- Тип мовлення: роздум.
- Стиль мовлення: художній (поетичний).
Б. Знайдіть, де є, тези й аргументи. Прочитайте їх.
- Текст І:
- Теза: «Двоє дивляться вниз: один бачить калюжу, інший — зорі. Кому — що».
- Аргументи: столяр помічає болото та деревину, не придатну для міцних меблів («А що з верби зробиш?», «Смерека та явір теж не міцні!»); натомість музикант бачить красу природи й уявляє чудову скрипку, яка лунатиме зі світових сцен.
- Текст ІІ:
- Теза: «Світ сей належить майстрам. Будь і ти майстром свого діла».
- Аргументи: служіння Слову — це тяжке самообмеження; рядок наповнюється силою лише тоді, коли серце автора промовляє до серця читача; творчість має дарувати людям світло й пізнання, інакше немає сенсу псувати папір.
- Текст ІІІ:
- Теза: «Бо лише Мудрість вчить…».
- Аргументи (життєві правила): треба шанувати батьків, щоб доля складалася щасливо; хто має чисте сумління, той спить спокійно; прямий шлях до Бога пролягає через щире людське серце.
Вправа 3
3. Прочитавши вислови, використайте один із них (на вибір) в есе.
Есе на основі вислову: «Найвища мудрість — дякувати» (М. Дочинець)
Ми звикли оцінювати мудрість кількістю прочитаних книжок чи складністю здобутих знань. Проте Мирослав Дочинець влучно зауважив: «Найвища мудрість — дякувати». Справді, щира вдячність потребує значно більшої душевної зрілості, ніж проста ерудиція.
Уміння дякувати змінює оптику нашого сприйняття світу. Людина, яка не помічає дрібних щоденних благословень — підтримки рідних, теплого сонця, мирного ранку чи щирого слова друга, — завжди почуватиметься обділеною. Вдячність відкриває очі на добро й допомагає долати егоїзм. Вона не є ознакою слабкості; навпаки, це прояв внутрішньої сили та гармонії із собою і світом. Той, хто вміє дякувати за пережите, перетворює кожен життєвий досвід на джерело духовної сили.
Вправа 4
4. Напишіть есе на одну з орієнтовних тем (на вибір). За потреби використайте опорні слова: довіра, справа, краса, успішний, природжений, повсякденний, випробуваний, вибраний, наповнений, поважати, приваблювати, сприяти, завчасу, достоту, десь-інколи.
Варіант 1. «Чи важливо бути відповідальним?»
Відповідальність — це внутрішній стрижень особистості, без якого годі уявити гармонійне співіснування людей. Саме завдяки цій чесноті тримається суспільна довіра. Якщо кожен виконуватиме свої обов’язки сумлінно й завчасу, життя стане значно передбачуванішим і безпечнішим.
Бути відповідальним означає чесно ставитися до свого покликання. Коли людина щиро любить вибраний фах і бере на себе тягар рішень, вона приречена стати справжнім майстром. Таку людину починають щиро поважати рідні, друзі та колеги. Це не природжений дар, який дістається задарма, а щоденний, повсякденний гарт характеру, випробуваний життєвими викликами. Коли ми тримаємо слово й піклуємося про тих, хто поруч, ми робимо світ кращим.
Варіант 2. «Моє майбутнє залежить від мене»
Часто можна почути, що долю людини визначають обставини або випадковий збіг подій. Проте я переконаний: кожен із нас — творець власного завтра. Будь-який успішний крок уперед починається зі щоденної копіткої праці над собою, самодисципліни та вміння не опускати руки після невдач.
Звісно, шлях до мети не буває простим: десь-інколи доводиться сумніватися чи шукати нові стежки. Але характер, випробуваний труднощами, стає тільки міцнішим. Якщо прагнути знань, наполегливо працювати й плекати в душі щирі прагнення, це обов’язково буде сприяти здійсненню найсміливіших мрій. Майбутнє не приходить саме по собі — ми творимо його власними руками кожної хвилини.
Варіант 3. «У чому вони — мої зорі?»
У відомій притчі сказано, що серед калюж під ногами лише один зуміє розгледіти відблиск зоряного неба. Для мене зорі — це не просто небесні світила, а високі життєві орієнтири, мрії та внутрішнє прагнення до добра.
Мене завжди захоплювала непідробна краса світу: тиша світанку, шелест лісу, щира пісня й мудре слово. Усе це здатне надихати й приваблювати душу до самовдосконалення. Життя, наповнений високими помислами та любов’ю до людей, стає достоту схожим на зоряне сяйво серед найтемнішої ночі. Мої зорі — це прагнення творити добро, жити чесно й дарувати радість тим, хто поруч.