Вправа 1
1. Розглянувши світлини, виконайте завдання.
А. Визначте, у яких випадках доречно застосовувати вибіркову інформацію.
Вибіркову інформацію доречно застосовувати в ситуаціях, коли з усього обсягу даних потрібно виокремити лише конкретні відомості для розв’язання практичного завдання:
- У магазині (світлина 1): покупця цікавить лише ціна, склад або вага потрібного товару;
- На вокзалі (світлина 3): пасажир звертає увагу на номер свого поїзда, колію відправлення та час прибуття.
Натомість під час спілкування з близькими (світлина 2) або на прийомі в лікаря чи під час навчальної бесіди (світлина 4) вибірковість є небажаною, оскільки важливо уважно сприймати співрозмовника повністю, без пропуску деталей.
Б. Яка із зображених ситуацій мовлення потребує інформації, що відповідає на питання скільки?, а яка — о котрій?
- Інформації, що відповідає на питання скільки?, потребує ситуація на світлині 1 (купівля товарів у магазині: скільки коштує товар? скільки одиниць потрібно придбати?).
- Інформації, що відповідає на питання о котрій?, потребує ситуація на світлині 3 (розклад руху на вокзалі: о котрій годині відправляється поїзд?).
Вправа 2
2. Прочитавши новелу, виконайте завдання.
А. Визначте тему, основну думку новели, стиль і тип мовлення тексту.
- Тема: ідейне зіткнення у вагоні поїзда між ситим самовдоволеним паном та скаліченим на фронті юним офіцером щодо сутності війни та патріотизму.
- Основна думка: справжня любов до Вітчизни ґрунтується на праці, культурі та справедливості; війна — це злочин, насильство та трагедія людини, а не виправдання для цинізму багатіїв.
- Стиль мовлення: художній (з елементами публіцистичного в діалозі).
- Тип мовлення: розповідь із виразними елементами опису зовнішності героїв та роздуму.
Б. Назвіть морально-етичні проблеми, порушені у творі.
1) Жахіття та антигуманна сутність війни як злочину проти людини.
2) Справжній патріотизм (жертовність і духовне творення) проти фальшивого, показного галасу привілейованих кіл.
3) Байдужість і цинізм ситої частини суспільства щодо страждань народу та скалічених воїнів.
4) Знецінення людського життя та перевага високої культури над мілітаризмом і насильством.
5) Суспільна справедливість і моральна відповідальність влади та громадян.
Вправа 3
3. Прочитайте орієнтовні назви мікротем тексту «Гермес Праксителя» (вправа 2).
А. Запишіть у правильній послідовності орієнтовні заголовки мікротем тексту.
1) Пасажири вагону першого класу. (4)
2) Смуток і краса юнака. (1)
3) Розмова панка про природність контрастів — війни на фронті й спокійного життя в тилу. (8)
4) Різке заперечення молодого офіцера самовпевненому панкові. (7)
5) Звинувачення офіцера в богохульстві. (6)
6) Відповідь військового про справжніх богів. (3)
7) Аргументи панка на користь війни, офіцера — на користь культури. (9)
8) Вимога панка заарештувати юнака. (5)
9) «Порожні рукави хиталися по боках…» (2)
Б. Виберіть із новели діалог між офіцером і панком. Запишіть складний план уривка.
Складний план уривка (діалогу офіцера та панка)
I. Початок словесного двобою.
1) Засудження війни офіцером як ганьби людства.
2) Обурення панка та звинувачення в богохульстві.
II. Зіткнення двох світоглядів.
1) Погляд юнака на справжній порятунок Вітчизни через працю та любов.
2) Порівняння сили мистецтва зі штучним патріотизмом ситих.
3) Роздуми офіцера про солдатів у болоті як істинних богів.
4) Твердження панка про війну як невідворотну традицію історії.
5) Заперечення юнака: культура людства ще не досягла зрілості.
III. Несподівана кульмінація конфлікту.
1) Погрози панка та вимога пред’явити документи.
2) Порожні рукави пелерини — гірка ціна війни для скаліченого юнака.
Вправа 4
4. Перекажіть вибраний уривок із новели «Гермес Праксителя» за самостійно складеним планом, замінюючи пряму мову непрямою (усно).
Орієнтовний зразок переказу
Голос цивільного панка гудів із непохитною впевненістю, наче барабан. Молодий офіцер спідлоба поглянув на співрозмовника, і в його очах майнув глумливий усміх. Юнак стримано процідив, що війна є найбільшою підлотою та соромом для людства.
Почувши це, панок витріщив очі й обурено скрикнув, як узагалі військовий сміє так висловлюватися про святий обов’язок оборони рідного краю. Він назвав позицію юнака заколотом проти національної етики та зневагою до загальної моралі.
На це офіцер твердо відповів, що Батьківщину захищають щирою працею та любов’ю, а не загарбництвом, гнітом і насиллям. Він з гіркотою додав, що йому байдуже до суспільства, яке безжально грабує людину й відбирає життя, тоді як звичайна скрипкова струна або сторінка рукопису варті значно більше, ніж обіцянки нероб. Воїн запитав, невже панок не помічає несправедливості: бідні щиро звертаються до Бога, але Його ласка дістається багатим, тоді як справжні герої змушені гинути в болотах.
Панок розлютився й наполягав, що збройна боротьба є давньою традицією людської цивілізації. Офіцер заперечив йому, наголосивши, що історія досі нічого не навчила людей, якщо вони не знаходять іншого шляху для розв’язання протиріч.
Втративши терпець, панок заволав, аби зухвалий офіцер замовк, погрожуючи негайним арештом і вимагаючи документи.
Коли юнак підвівся, до нього наблизився слуга й дбайливо розгорнув поли пелерини, щоб власноруч дістати папери з нагрудної кишені. Лише тоді всі присутні побачили, що порожні рукави військового мундира безпорадно звисали: юний офіцер повернувся з фронту без обох рук.