Перейти до основного вмісту
Українська мова• 9 хв читання

§ 52. Пряма мова (Авраменко)

Д
До уроку
Опубліковано: (Оновлено: )

Зміст

1. Прочитавши телефонне повідомлення, виконайте завдання.

Холодно сказав тренер: «Джонні, одягнися тепліше».
Холодно сказав тренер Джонні: «Одягнися тепліше».
«Холодно! — сказав тренер. — Джонні, одягнися тепліше».
«Холодно! — сказав тренер Джонні. — Одягнися тепліше».

А. Визначте слова, які належать тренерові. Прочитайте їх.

  • У 1-му варіанті: «Джонні, одягнися тепліше».
  • У 2-му варіанті: «Одягнися тепліше».
  • У 3-му варіанті: «Холодно! Джонні, одягнися тепліше».
  • У 4-му варіанті: «Холодно! Одягнися тепліше».

Б. Прочитавши варіанти цього sms-повідомлення, розкажіть, як розділові знаки впливають на зміст написаного.

Розділові знаки цілком змінюють значення висловлювання:

  • Роль слова «Джонні»: у 1-му та 3-му варіантах це звертання (виділене комами), тобто тренер говорить до хлопця на ім’я Джонні. У 2-му та 4-му варіантах «Джонні» не є звертанням — це або ім’я самого тренера (тренер Джонні), або додаток (кому сказав тренер? — Джонні).
  • Роль слова «холодно»: у 1-му та 2-му варіантах слово виступає обставиною способу дії у складі слів автора (сказав як? — холодно, байдужим або суворим тоном). У 3-му та 4-му варіантах це частина прямої мови — окличне безособове речення (повідомлення про низьку температуру надворі).

2. Прочитавши речення, виконайте завдання.

1. «Це я, ваш Пірат, упізнаєте?» — гавкав він крізь сльози. 2. Далі я подумав, дивлячись на ластівок: «От коли б повипадали з кубла ластовенята! Я зараз же нагодував би їх мухами й хлібом, аби тільки ластівка бачила, на які діла я здатний, і розказала Ісусу Христу». 3. «Що ж його зробить? — думав я, залишивши ластівок. — Піду на вулицю шанувати великих людей. Дід казав, що за це прощається багато всяких гріхів на тім світі». 4. Пірат прокинувся та гавкнув спросоння: «А хто там бігає по двору?» (О. Довженко). 5. «Чого я перекладаю, коли ж можу фейлетони писати! А потім — письменником можна бути. Он скільки письменників різних є, а я ще не письменник. Кваліфікації, — думаю собі, — у мене особливої немає, бухгалтерії не знаю, що я, — думаю собі, — робитиму?» 6. А я ото лежу, було, під ліжком, тремтю, носом сьорбаю і думаю печально: «Господи! Чого тільки не доводиться переживати через ту літературу?!» 7. А мати, було, лається: «Яка ото лиха година картоплю підриває?» (Остап Вишня).

А. Визначте, де слова автора, а де пряма мова.

1) Пряма мова: «Це я, ваш Пірат, упізнаєте?». Слова автора: гавкав він крізь сльози.

2) Слова автора: Далі я подумав, дивлячись на ластівок. Пряма мова: «От коли б повипадали з кубла ластовенята! Я зараз же нагодував би їх мухами й хлібом, аби тільки ластівка бачила, на які діла я здатний, і розказала Ісусу Христу».

3) Пряма мова: «Що ж його зробить? … Піду на вулицю шанувати великих людей. Дід казав, що за це прощається багато всяких гріхів на тім світі». Слова автора: думав я, залишивши ластівок.

4) Слова автора: Пірат прокинувся та гавкнув спросоння. Пряма мова: «А хто там бігає по двору?».

5) Пряма мова: вся репліка за винятком авторських вставок. Слова автора: думаю собі (вжито двічі).

6) Слова автора: А я ото лежу, було, під ліжком, тремтю, носом сьорбаю і думаю печально. Пряма мова: «Господи! Чого тільки не доводиться переживати через ту літературу?!».

7) Слова автора: А мати, було, лається. Пряма мова: «Яка ото лиха година картоплю підриває?».

Б. Прокоментуйте розділові знаки в реченнях.

1) Пряма мова перед словами автора береться в лапки, після неї знак питання й тире, слова автора з малої букви: «П?» — а.

2) Слова автора стоять перед прямою мовою: після них двокрапка, пряма мова береться в лапки й починається з великої букви: А: «П». (У словах автора дієприслівниковий зворот виділено комою).

3) Слова автора розривають пряму мову на межі окремих речень. Після першої частини — знак питання й тире, після слів автора — крапка й тире, друга частина прямої мови з великої букви: «П? — а. — П».

4) Слова автора перед прямою мовою: двокрапка, пряма мова в лапках, знак питання перед закритими лапками: А: «П?».

5) Слова автора розривають речення прямої мови, тому з обох боків виділяються комами й тире, пряма мова після них продовжується з малої букви: «П, — а, — п, — а, — п?».

6) Слова автора стоять перед прямою мовою: після них двокрапка, у словах автора виділено комами вставне слово було. Пряма мова в лапках містить звертання Господи!, у кінці комбінований знак ?!: А: «П! П?!».

7) Слова автора перед прямою мовою: двокрапка, вставне слово було в словах автора виділено комами з обох боків, пряма мова в лапках: А: «П?».

В. Поміркуйте, чому Остап Вишня використав неправильну форму тремтю (замість тремчу).

Автор свідомо використав розмовну просторічну форму тремтю для створення гумористичного ефекту, а також для точного відтворення наївного, щирого сприйняття подій очима маленького сільського хлопчика.

3. Прочитавши речення, виконайте завдання (розділові знаки пропущено).

А. Перепишіть речення та розставте розділові знаки.

1) «До речі, — зазирнув до купе провідник, — мені здається, зараз ваша станція, молоді люди» (Я. Стельмах).

2) Дід якось нагадав вельможному за плату, але той лише розреготався та крізь сміх сказав: «То це ж, Дем’яне, завелика честь, коли пан винен мужикові! Чи тобі не досить її?» (М. Стельмах).

3) «А для чого якомусь там опудалу така розкішна сомбрера? — міркував Федько, присипляючи свою совість. — Страхатиме горобців і без бриля, а Вітьці на відповідальне побачення позаріз треба… Та зрештою, я не краду бриль, а тільки позичаю…»

4) «Жаль, звичайно, серенади, — буркнув Федько й, смачно позіхнувши, додав: — Ходімо спати, а завтра щось придумаємо» (В. Чемерис).

5) «Не ймення тебе красить, а ти його краси», — говорили козаки.

6) Батько, звичайно, в такім випадку грозив Павлусеві пальцем, а до Ганни промовляв: «Козир-дівка! Тебе лише в посли слати…» (А. Чайковський).

Б. Згадайте назви художніх творів, з яких використано речення, й упізнайте героїв і героїнь на ілюстраціях.

  • Речення 1: повість Ярослава Стельмаха «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера» (ілюстрація 1 — Митько та Сергій у купе поїзда).
  • Речення 2: повість Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять…» (ілюстрація 2 — дід Дем’ян і маленький Михайлик).
  • Речення 3 і 4: повість Василя Чемериса «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання» (ілюстрація 4 — Вітька Горобець та Федько Котигорошок у сомбреро).
  • Речення 5: народна приказка (козацьке прислів’я).
  • Речення 6: історико-пригодницька повість Андрія Чайковського «За сестрою» (ілюстрація 3 — Павлусь і Ганна Судаки).

4. Прочитавши речення, виконайте завдання.

1. Ясність — головне достоїнство мови (Арістотель). 2. Мовчання — золото (нар. тв.). 3. Не завжди говори, що знаєш, але завжди знай, що говориш (Клавдій). 4. Найбільша розкіш — це розкіш людського спілкування (А. де Сент-Екзюпері). 5. Заговори, щоб я тебе побачив (Сократ).

А. Складіть і запишіть речення з прямою мовою, використавши подані вислови й самостійно дібравши слова автора.

1) Арістотель стверджував: «Ясність — головне достоїнство мови».

2) «Мовчання — золото», — влучно наголошує народне прислів’я.

3) «Не завжди говори, що знаєш, — застерігав римський імператор Клавдій, — але завжди знай, що говориш».

4) Французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері зазначав: «Найбільша розкіш — це розкіш людського спілкування».

5) «Заговори, — звертався мудрий Сократ до нового учня, — щоб я тебе побачив».

Б. Побудуйте схему до кожного речення.

1) А: «П».

2) «П», — а.

3) «П, — а, — п».

4) А: «П».

5) «П, — а, — п».

5. Виконайте завдання в тестовій формі.

Реченню Стійте вигукнув Остап і додав Треба зачекати на підмогу (розділові знаки пропущено) відповідає схема:
«Стійте! — вигукнув Остап і додав: — Треба зачекати на підмогу».

Правильна відповідь: Г («П! — а: — П».)

6. Розглянувши ілюстрацію, виконайте завдання.

Опорні слова: черга, крайній, останній, пані, молодий чоловік, шановний / шановна, неподобство, неввічливий / неввічлива, вибачте.

А. За зображеною ситуацією складіть і запишіть текст (п’ять–сім речень). За потреби використайте опорні слова.

Біля каси супермаркету повільно рухалася довга черга. Раптом уперед квапливо попрямував молодий чоловік і голосно запитав людей: «Хто крайній?». Поважна літня пані суворо подивилася на хлопця через окуляри й зауважила: «Вибачте, але правильно казати останній». Юнак знітився під докірливими поглядами покупців і зрозумів свою помилку. «Шановний, займайте своє місце позаду, адже лізти без черги — справжнє неподобство!» — обурився літній дідусь. Неввічливий відвідувач вибачився перед громадою та спокійно став у кінець черги.

Б. Запишіть речення, що відповідають поданим схемам.

1) А: «П?»
Касирка чемно поцікавилася в покупця: «Чи потрібен вам пакет для покупок?»

2) «П, — а, — п».
«Будь ласка, — спокійно звернувся контролер, — зберігайте чеки до завершення покупок».

7. Запам’ятайте, як правильно наголошувати слова.

  • кажу́
  • закінчи́ти
  • навести́
  • зру́чний
  • фахови́й

8. Прочитавши речення, виконайте завдання (розділові знаки пропущено).

А. Випишіть лише речення з прямою мовою та розставте в них розділові знаки.

1) «Іване, — перервав хтось урешті тишу, — розкажи-но, як тебе жінка била та як ти від неї забіг аж сюди» (М. Коцюбинський).

2) «Не великий пан, одчиниш і сам», — каже Вернигора (нар. тв.).

3) «Слухай-но, дурепо, — обірвав її проповідь Орел, — не тому загинула премудра твоя прабаба, що літала, а тому, що взялася не за свою справу» (Г. Сковорода).

4) «Ох, — каже, — як не гріх котам таких малесеньких, безвинних не жаліти! І їм же хочеться на світі жити…» (Л. Глібов).

5) «Оце повісьте в корчмі, аби лицарів до бою надихало, — сказав радник із відчутно пригаслим настроєм і вже відходячи докинув: — Так мені голову замакітрити!» (Ю. Винничук).

6) «Дивна дівчина, — думалося йому раз по разу. — Такої я ще й не видав ніколи!»

7) Розстановивши ціле товариство, Максим дав ось який розпорядок: «Тепер помолімося, кому хто знає, а потім разом заграймо в роги» (І. Франко).

8) Перед брамою пастушок поклонився та промовив: «Вельмишановна брамо, чи була б ти така ласкава й випустила нас на волю, бо тільки ти можеш нас випустити?» (Е. Андієвська).

9) «Заповідник далеко звідси, — відповів дядько. — Сюди із заповідника лосі не бігають» (Є. Гуцало).

(Усі 9 речень містять пряму мову).

Б. Побудуйте схеми до виписаних речень.

1) «П, — а, — п».

2) «П», — а.

3) «П, — а, — п».

4) «П, — а, — п! П…».

5) «П, — а: — П!».

6) «П, — а. — П!».

7) А: «П».

8) А: «П?».

9) «П, — а. — П».

Теги статті:

#9 клас мова Авраменко
Д

До уроку

Освітній портал «До уроку»

← До розділу «Українська мова»↑ Вгору