Перейти до основного вмісту
Українська мова• 10 хв читання

§ 46. Словосполучення і речення. Члени речення. Типи речень (вправи 508–515)

Д
До уроку
Опубліковано: (Оновлено: )

Зміст

Вправа 508. Гра «Асоціації». З яким зображенням, на вашу думку, асоціюється кожен із поданих мовознавчих термінів? Обґрунтуйте свою відповідь. До якого терміна ви могли б дібрати власне зображення-асоціацію?
1. Означення / додаток / обставина.
2. Односкладне речення / двоскладне речення.
3. Повне речення / неповне речення.

1. Означення / додаток / обставина:

  • Означення асоціюється з другим дорожнім знаком («Слизька дорога»), оскільки звивисті сліди коліс нагадують хвилясту лінію, якою підкреслюють означення.
  • Додаток асоціюється з третім дорожнім знаком («Перестроювання на сусідню смугу»), бо переривчасті смуги розмітки схожі на пунктирну лінію, якою підкреслюють додаток.
  • Обставина асоціюється з першим дорожнім знаком («Викидання кам’яних матеріалів»), де дрібні камінці утворюють візуальну штрих-пунктирну лінію, подібну до підкреслення обставини.

2. Односкладне речення / двоскладне речення:

  • Односкладне речення асоціюється з бутербродом (має один шматочок хліба — один головний член речення: або підмет, або присудок).
  • Двоскладне речення асоціюється з бургером (має дві булочки — два головні члени: підмет і присудок).

3. Повне речення / неповне речення:

  • Повне речення асоціюється з рослиною у вазоні (усі складові на місці: коренева система, стебло, листя).
  • Неповне речення асоціюється зі зрізаними квітами у воді (коріння відсутнє, тобто пропущений член речення, проте життя і зміст зберігаються завдяки воді / контексту).

Власне зображення-асоціація:

  • До терміна «уточнювальний член речення» можна дібрати зображення лупи (збільшувального скла), тому що воно «наближає» предмет і робить інформацію точнішою й детальнішою.

Вправа 509. Виконайте тестові завдання.

1. Доберіть приклад до кожного виду присудка (один приклад зайвий).
Вид присудка:
1 простий
2 складений дієслівний
3 складений іменний
Приклад речення:
А Зелений чай.
Б Зелений чай був ароматним.
В Я хочу купити зелений чай.
Г Брат приготував зелений чай.

Відповідь:

  • 1 — Г (присудок приготував — простий дієслівний);
  • 2 — В (присудок хочу купити — складений дієслівний: допоміжне дієслово + інфінітив);
  • 3 — Б (присудок був ароматним — складений іменний: дієслово-зв’язка + прикметник).
    (Зайвий приклад: А — називне речення без присудка).

2. Визначте вид виділеної в реченні обставини за значенням (один вид обставини зайвий).
Речення:
1 У понеділок купили квитки на концерт.
2 Присутні з радощів плескали в долоні.
3 Ми теж приїхали послухати співачку.
4 Концерт відбувсь у Палаці спорту.
Вид обставини:
А способу дії
Б місця
В часу
Г причини
Д мети

Відповідь:

  • 1 — В (купили коли? — у понеділок, часу);
  • 2 — Г (плескали чому? з якої причини? — з радощів, причини);
  • 3 — Д (приїхали навіщо? з якою метою? — послухати, мети);
  • 4 — Б (відбувсь де? — у Палаці спорту, місця).
    (Зайвий вид: А способу дії).

3. Визначте тип кожного односкладного речення (один тип речення зайвий).
Речення:
1 Цікава, захоплива гра у волейбол.
2 У травні проведемо волейбольний турнір.
3 Волейбольний матч завершено о 17 год.
4 Граю у волейбол зі своїми друзями.
Тип односкладного речення:
А означено-особове
Б неозначено-особове
В узагальнено-особове
Г безособове
Д називне

Відповідь:

  • 1 — Д (головний член речення у формі підмета — гра, називне);
  • 2 — А (присудок проведемо у формі 1-ї особи множини майбутнього часу, означено-особове);
  • 3 — Г (головний член виражений безособовою формою на -но — завершено, безособове);
  • 4 — А (присудок граю у формі 1-ї особи однини теперішнього часу, означено-особове).
    (Зайві типи: Б неозначено-особове та В узагальнено-особове).

Вправа 510. І. Прочитайте текст. Визначте в ньому мікротеми й тематичні речення.

Мікротеми та тематичні речення:

1) Мікротема 1: Загальне значення та спадкоємність гасел українського війська.
Тематичне речення: «Гасла українського війська – це відображення подвигу та нескореності».

2) Мікротема 2: Офіційне військове вітання.
Тематичне речення: «У 2018 році офіційним військовим вітанням стало гасло “Слава Україні!”».

3) Мікротема 3: Бойові гасла окремих родів військ.
Тематичне речення: «Окремі роди військ (сил) мають ще й свої бойові гасла».

ІІ. Виконайте завдання за текстом.

1. Напишіть три хештеги, якими можна позначити цей текст у соціальних мережах.
#ЗСУ #БойовіГасла #СлаваУкраїні

2. Випишіть п’ять словосполучень (на вибір). Поставте усно питання від головного слова до залежного.

  • українського ← (якого?) війська;
  • рідної ← (якої?) землі;
  • офіційним ← (яким?) вітанням;
  • легендарному ← (якому?) вислові;
  • морської ← (якої?) піхоти.

3. Знайдіть два складені присудки. Які вони – іменні чи дієслівні?

  • стало вітанням — складений іменний (дієслово-зв’язка стало + іменник вітанням);
  • дають змогу зрозуміти — складений дієслівний (допоміжне словосполучення дають змогу + інфінітив зрозуміти).

4. Знайдіть у реченнях тексту щонайменше п’ять означень, п’ять додатків, три обставини.

  • Означення: українського, рідної, офіційним, бойові, легендарному.
  • Додатки: подвигу, поколінь, вітанням, клятву, держави.
  • Обставини: у 2018 році (часу), завжди (часу), однозначно (способу дії).

5. Знайдіть односкладне речення та визначте його тип.

  • «У цьому легендарному вислові зафіксовано чітке попередження» — односкладне безособове речення (головний член виражений предикативною формою на -но: зафіксовано).
    (Також наведене в тексті гасло «Іду на ви!» є односкладним означено-особовим реченням).

6. Обґрунтуйте вживання тире в реченнях тексту.

  • «Гасла українського війська – це відображення подвигу та нескореності» — тире між підметом і присудком, вираженими іменниками в називному відмінку, перед часткою це.
  • «У ньому – героїчне минуле, сьогодення та майбутнє» — тире на місці пропущеного присудка в неповному реченні (зібрано / поєднано).
  • «Гасло морської піхоти – «Вірний завжди!» — тире між підметом і присудком, вираженими іменником і цитатою в значенні власної назви.

7. З’ясуйте, якими є всі речення в тексті за метою висловлювання (розповідними, питальними чи спонукальними).
Усі речення тексту є розповідними (містять розповідь про факти без спонукання чи запитання).

Вправа 511. І. Спишіть речення, розкриваючи дужки.
ІІ. Виконайте завдання.
1. Підкресліть члени речення.
2. Визначте вид кожного присудка за будовою.
3. Визначте спосіб вираження кожного означення.
4. Визначте вид за значенням кожної обставини. Якими частинами мови виражені обставини?

1. Золоте свічадо розливає теплі ноти дня.

  • Присудок: розливає — простий дієслівний.
  • Означення: золоте (узгоджене, прикметник), теплі (узгоджене, прикметник), дня (неузгоджене, іменник).

2. Світало по-березневому рано.

  • Присудок: світало — простий дієслівний (безособове дієслово).
  • Обставини: по-березневому (способу дії, прислівник), рано (часу, прислівник).

3. На крилах жовтої синички летять думки у край чудес.

  • Присудок: летять — простий дієслівний.
  • Означення: жовтої (узгоджене, прикметник), синички (неузгоджене, іменник), чудес (неузгоджене, іменник).
  • Обставини: на крилах (місця, іменник з прийменником), у край (місця, іменник з прийменником).

4. П’ять пальців твоєї руки неоднакові. Де ж ти бачив подібних людей?

  • Присудки: неоднакові — складений іменний (іменна частина — прикметник, нульова дієслівна зв’язка); бачив — простий дієслівний.
  • Означення: твоєї (узгоджене, присвійний займенник), руки (неузгоджене, іменник), подібних (узгоджене, прикметник).
  • Обставина: де (місця, прислівник).

5. А жита́ – як літа його, а літа́ – як жита.

  • Присудки: як літа, як жита — складені іменні (порівняльні звороти в ролі іменних частин присудка з нульовою зв’язкою).
  • Означення: його (неузгоджене, особовий займенник у значенні присвійного).

Вправа 512. Розкажіть, як ви ходили в супермаркет за покупками або як збирали гриби чи рибалили (8–10 речень). Не забудьте описати свій настрій чи передати свої емоції. Використайте лише односкладні називні речення та не більше двох означено-особових. Зверніть увагу, що в називних реченнях не може бути обставин і додатків.

Похід по гриби

1) Ранок.

2) Густий прадавній ліс.

3) Прохолода.

4) Срібна роса.

5) Шукаю білі гриби. (означено-особове речення)

6) Повний кошик.

7) Справжній азарт.

8) П’янке лісове повітря.

9) Відчуваю невимовну радість. (означено-особове речення)

10) Приємна втома.

Вправа 513. І. Об’єднайтесь у групи (по 3–4 особи). Запишіть номери: 1) односкладних речень; 2) неповних речень; 3) речень зі складеним присудком; 4) непоширених речень. Визначте, у якої групи більше правильних відповідей.

1. Односкладні речення:

  • 2 («На небі зоріло» — односкладне безособове);
  • 9 («Майстрами не народжуються» — односкладне узагальнено-особове).

2. Неповні речення:

  • 1 («В просвітку дерев – віддзеркалення міста» — пропущено присудок видно або видніється);
  • 5 («Над Білою Церквою смуга багряна» — пропущено присудок лежить або тягнеться).

3. Речення зі складеним присудком:

  • 7 (присудок як вії — складений іменний);
  • 8 (присудок перестали танцювати — складений дієслівний);
  • 10 (присудок це перевага — складений іменний).

4. Непоширені речення:

  • 3 («Жита мовчать» — містить лише підмет жита та присудок мовчать);
  • 8 («Дівчата перестали танцювати» — містить підмет дівчата та складений дієслівний присудок перестали танцювати, другорядні члени відсутні);
  • 10 («Уміти спілкуватися – це перевага» — містить підмет уміти спілкуватися та присудок перевага, другорядні члени відсутні).

ІІ. Поясніть використання тире в останньому реченні.
У реченні «Уміти спілкуватися – це перевага» тире ставиться між підметом, вираженим інфінітивним сполученням (уміти спілкуватися), та складеним іменним присудком, вираженим іменником у називному відмінку (перевага), перед часткою це.

Вправа 514. Відредагуйте речення. Поясніть суть помилок.

1) Софія подякувала тренерці.
Помилка: дієслово дякувати керує давальним відмінком (кому?), а не знахідним.

2) Вибачте мені, будь ласка.
Помилка: дієслово вибачити в українській мові вимагає додатка в давальному відмінку (кому?), а не в знахідному.

3) Будемо навчати правил безпеки.
Помилка: дієслово навчати вимагає керованого слова в родовому відмінку (чого?), а не в давальному.

4) Їхали й милувалися краєвидами.
Помилка: дієслово милуватися керує орудним відмінком без прийменника (чим?), конструкція «милуватися з» є калькою.

5) Працювали не тільки на городі, а й у саду.
Помилка: парний сполучник не тільки… а й має стояти безпосередньо перед першим з однорідних членів речення.

6) Вітаю, шановний Юрію Тарасовичу!
Помилка: у звертанні іменники мають стояти у кличному відмінку; ім’я Юрій належить до м’якої групи й має закінчення -ю.

7) Здається, сьогодні буде злива.
Помилка: використано суржикове просторічне слово «кажеться» замість нормативного вставного слова здається.

8) А ось і Наталя, яка перемогла в олімпіаді.
Помилка: ненормативне вживання активного дієприкметника минулого часу на -ш- («перемігша»); конструкцію виправлено підрядним означальним реченням.

9) Коли ми поспішали, нас таки наздогнав дощ.
Помилка: дія дієприслівника поспішаючи і дія присудка наздогнав стосуються різних суб’єктів; дієприслівниковий зворот замінено підрядною частиною часу.

10) Матвій назбирав більше білих грибів, а Олесь — опеньків.
Помилка: тавтологічний повтор слів назбирав більше; друге речення зроблено неповним із тире на місці пропущеного присудка.

Вправа 515. Послухайте уривок подкасту (авт. Д. Сімонов), перейшовши за QR-кодом або посиланням https://cutt.ly/WeJlO83G. Напишіть есе на основі почутого (8–10 речень). Висловіть свої міркування. Використайте щонайменше один складений дієслівний присудок, одне односкладне речення.

Таємниці пізнання світу

Наука повсякчас відкриває людству дивовижні таємниці буття. Кожне нове дослідження допомагає глибше збагнути наше минуле та сучасність. Маємо прагнути (складений дієслівний присудок) до пізнання законів всесвіту щодня. Світ живої природи вражає своєю досконалістю й крихким балансом. Наукові відкриття допомагають зберегти неповторне різноманіття флори й фауни на Землі. Цінуймо (односкладне означено-особове речення) невтомну працю науковців, які присвятили своє життя дослідницькому пошуку. Людина є лише частиною гармонійної природної системи, а не її володарем. Саме тому ми повинні відповідально ставитися до навколишнього середовища. Справжні знання дають змогу побудувати усвідомлене й безпечне майбутнє.

Теги статті:

#8 клас укрмова Заболотний
Д

До уроку

Освітній портал «До уроку»

← До розділу «Українська мова»↑ Вгору