Перейти до основного вмісту
Українська мова• 7 хв читання

§ 45. Розвиток мовлення. Письмовий твір у публіцистичному стил (Авраменко)

Д
До уроку
Опубліковано: (Оновлено: )

Зміст

1. Розглянувши світлини, виконайте завдання.

А. Уявіть ситуацію: ви берете участь у тренінгу для особистісного розвитку. У візитівці треба представити свої моральні цінності. Про що ви розкажете?

Орієнтуючись на подані світлини, у своїй візитівці я представлю такі моральні орієнтири:

1) Любов до рідної землі та патріотизм (світлина 1): вдячність захисникам і готовність підтримувати свою державу.

2) Цінність родини й духовного зв’язку поколінь (світлина 2): повага до батьків, взаємна турбота й тепло родинного кола.

3) Шанування праці та народних традицій (світлина 3): хліб як святиня, уміння працювати чесно й цінувати доробок попередників.

4) Дружба, солідарність і взаємопідтримка (світлина 4): готовність подати руку допомоги у скрутну мить і діяти злагоджено в команді.

Б. Якими яскравими мовними засобами захопите увагу учасників заходу?

Для захоплення уваги слухачів доцільно використати:

  • риторичні запитання та вигуки («Хіба можна бути щасливим наодинці?», «У чому ж насправді вимірюється сила людини?»);
  • влучні афоризми та прислів’я («Дерево тримається корінням, а людина — родиною»);
  • метафори й порівняння («рука допомоги як надійний міст над прірвою», «вогонь родинного вогнища»);
  • прямі звертання до авдиторії («друзі», «шановні учасники»);
  • емоційно забарвлену, суспільно-активну лексику (незламність, гідність, плекати, надихати).

2. Прочитавши тексти, виконайте завдання.

І. ЦІННІСНІ ОРІЄНТИРИ ПІДЛІТКІВ
Американський психолог польського походження Мілтон Рокич розробив концепцію ціннісних орієнтирів особистості. Поняття «цінність» науковець розглядає як стійке переконання в перевазі певних завдань і способів. Відповідно до методики, ціннісні орієнтири особистості так чи інакше впливають на будь-які суспільні явища.
Методикою відомого психолога послуговуються і професійні українські дослідники, і психологи-початківці.

ІІ. МАГІЯ ТВОРЧОСТІ
Натхнення як мана: не знаєш, де спіткає. Заволодівши тобою, починає вирувати. І вже ти в полоні ідеї, яка мережиться, розвивається, міцнішає, стає явною. Серце шалено стукотить, розпашіле обличчя горить вогнем, мозок напружено працює: треба запам’ятати свої думки!
Коли натхненно працюєш, то не мрієш про Парнас. Лише усвідомлюєш: ти мусиш торувати цей шлях, адже твоя праця (а вона ж «сродна»!) — це той внесок у професію, що сприятиме, допомагатиме, а може, і наснажуватиме інших.
Урешті-решт, на стіл лягає книжка або книжечка як матеріалізація творчого пориву. Тут, бачиться, автор має пережити відчуття польоту, нестримного щастя, вибух емоцій! Натомість у душі панує тиха радість… Залишається подякувати Богу та музі, що не покинули, бо вже в думках плекаєш нову ідею, знову перебуваючи у творчому неспокої (З. Якубова).

ІІІ. ***
Переді мною далеч океанна…
Лиш оступись, і доля — нанівець!
Тоді сюрчи, як сонний цвіркунець,
Що небо — сіре, далина — туманна…
Розвиднівсь день! Мій тихий путівець,
Мій кожен крок Земля благословляє!
Землі не треба стоптаних сердець,
Вагатися доба не дозволяє.
(М. Вінграновський)

А. Визначте тему, основну думку, стиль і тип мовлення текстів.

Текст І («Ціннісні орієнтири підлітків»):

  • Тема: науковий підхід М. Рокича до визначення ціннісних орієнтирів та їх роль у житті особистості й суспільства.
  • Основна думка: життєві цінності є основою вибору людини й безпосередньо впливають на всі процеси в суспільстві.
  • Стиль мовлення: науковий (науково-популярний підстиль).
  • Тип мовлення: розповідь із елементами опису.

Текст ІІ («Магія творчості» З. Якубової):

  • Тема: стан творчого натхнення митця та значення улюбленої («сродної») праці.
  • Основна думка: справжня творча праця покликана наснажувати інших людей і дарувати авторові глибоку духовну радість та невпинний пошук.
  • Стиль мовлення: публіцистичний (з елементами художнього).
  • Тип мовлення: роздум із елементами опису психологічного стану.

Текст ІІІ (поезія М. Вінграновського):

  • Тема: життєвий вибір людини, її шлях на рідній землі та відповідальність за кожен свій крок.
  • Основна думка: людина повинна жити сміливо, діяти впевнено, не марнувати життя на скарги та не схиляти серця перед труднощами.
  • Стиль мовлення: художній.
  • Тип мовлення: роздум.

Б. Про які моральні цінності йдеться в текстах?

  • У тексті І: пріоритет фундаментальних людських цінностей — здоров’я, дружби, активного діяльного життя, любові, щасливої сім’ї.
  • У тексті ІІ: відданість улюбленій справі («сродна праця»), творче самовираження, безкорисливий внесок у суспільство, духовна вдячність.
  • У тексті ІІІ: мужність, гідність, цілеспрямованість, відповідальність за власну долю, нерозривний зв’язок із рідною землею.

3. Прочитавши вислови, використайте один із них (на вибір) у творі.

1) Багатством живиться лише тіло — душу звеселяє споріднена праця (Г. Сковорода).

2) Людині бійся душу ошукать, бо в цьому схибиш, то уже навіки! (Л. Костенко).

3) Гідна людина не та, у якої немає недоліків, а та, у якої є чесноти (В. Ключевський).

4) Українське сонце зійшло. Хай яскраво світить воно! (С. Соловій).

4. Напишіть твір на одну з тем (на вибір). За потреби використайте опорні слова.

Опорні слова:

  • іменники: вдячність, емпатія, діяльність;
  • прикметники: безмежний, безкорисливий, потрібний;
  • дієприкметники: звільнений, об’єднаний, омріяний;
  • дієслова: відстоювати, опікуватися, утілювати;
  • прислівники: щиро, щоразу, гармонійно.

Нижче наведено зразки творів у публіцистичному стилі до кожної з запропонованих тем.

Варіант 1. «Хто є моїм захисником / моєю захисницею?»

Сьогодні слово «захисник» набуло для кожного з нас священного значення. Ми звикли бачити захисників у пікселі, зі зброєю в руках на передовій. І це найвища істина: воїни Збройних сил України щомиті ризикують життям, щоб кожен звільнений населений пункт знову бачив мирне небо, а ми мали змогу вчитися, мріяти й жити. Я відчуваю безмежну вдячність до кожного солдата, який продовжує мужньо відстоювати суверенітет нашої Батьківщини.

Водночас захист буває різним. Моєю щоденною захисницею є і моя родина. Мама й тато невпинно продовжують опікуватися моїм духовним станом, створюючи вдома простір затишку, безпеки й тепла. Їхня підтримка — це той надійний щит, який береже мою душу від розчарувань і страху перед невідомим. Вони щиро вірять у мої сили, надихають іти вперед і вчать залишатися людиною за будь-яких обставин.

Відомий історик Василь Ключевський колись зазначив: «Гідна людина не та, у якої немає недоліків, а та, у якої є чесноти». Мої захисники — воїни на фронті та батьки в тилу — демонструють найвищі людські чесноти: самопожертву, любов і вірність обов’язку. Завдяки їм я прагну виховувати стійкість і в собі, щоб у майбутньому стати надійною опорою для своєї країни та близьких.

Варіант 2. «Щоб повірити в добро, треба творити його»

У сучасному світі, сповненому викликів і тривог, нерідко можна почути нарікання на жорстокість довкілля. Проте чи варто сидіти й пасивно чекати на диво, коли ми самі здатні його творити? Справжня віра в добро народжується не з абстрактних роздумів, а з конкретних учинків. Щоб побачити світле навколо, необхідно діяти.

Коли людина робить перший крок назустріч тому, хто потребує допомоги, її внутрішній світ змінюється. У серці прокидається емпатія — здатність тонко відчувати чужий біль, як свій власний. Наш шкільний колектив, об’єднаний прагненням допомогти переселенцям і пораненим бійцям, неодноразово проводив благодійні акції. Ця волонтерська діяльність доводить: навіть найменший внесок є надзвичайно потрібним. Коли бачиш сльози радості на очах людей, розумієш, що безкорисливий жест підтримує життя.

Дуже влучно про моральний вибір висловилася Ліна Костенко: «Людині бійся душу ошукать, бо в цьому схибиш, то уже навіки!». Творити добро — це передусім не ошукувати власне сумління. Роблячи добрі справи, людина не шукає вигоди чи слави, вона діє за покликом серця. Тільки вчинками ми утверджуємо людяність, і саме так народжується незламна віра в перемогу світла над темрявою.

Варіант 3. «У чому моє покликання?»

Кожна молода людина на порозі самостійного життя замислюється над тим, яку стежку обрати. Знайти своє покликання — означає знайти своє місце у світі, збагнути власне призначення й спрямувати сили туди, де вони принесуть найбільшу користь людям.

Покликання не приходить саме по собі як готовий подарунок. Це результат тривалих роздумів, пошуків і наполегливої праці над собою. Для мене важливо обрати фах, де мої природні здібності та знання будуть гармонійно поєднані із суспільною потребою. Мій омріяний шлях — стати фахівцем, здатним розбудовувати повоєнну Україну, утілювати передові технології та змінювати якість життя людей на краще. Я щиро прагну, щоб кожен мій крок був сповнений сенсу.

Великий український філософ Григорій Сковорода повчав: «Багатством живиться лише тіло — душу звеселяє споріднена праця». Ці слова є дороговказом для кожного з нас. Покликання — це і є ота сковородинська «сродна праця», яка дарує внутрішній мир, наснагу до життя й перетворює буденну роботу на свято духу. Знайти її — найбільше щастя, заради якого варто невтомно вчитися й розвиватися щодня.

Теги статті:

#9 клас мова Авраменко
Д

До уроку

Освітній портал «До уроку»

← До розділу «Українська мова»↑ Вгору