Перейти до основного вмісту
Українська мова• 14 хв читання

§ 40. Відокремлені означення (вправи 429–448)

Д
До уроку
Опубліковано: (Оновлено: )

Зміст

ПРИГАДАЙМО

1. Що таке означення та означуване слово?

Означення — це другорядний член речення, який указує на ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий?. Означуване слово — це слово (зазвичай іменник або займенник), від якого ми ставимо питання до означення і яке це означення характеризує.

2. Що таке дієприкметниковий зворот?

Дієприкметниковий зворот — це дієприкметник разом із залежними від нього словами. У реченні він зазвичай виконує синтаксичну роль поширеного означення.

Вправа 429

А. Прочитайте виразно речення. Чи однаково їх інтонуємо?

Речення інтонуються по-різному. У першому реченні означення вимовляються разом із означуваним словом без пауз. У другому реченні після слова «борщ» ми робимо паузу, а означення «смачний, наваристий» вимовляємо з особливим виділенням голосом.

Б. У якому реченні є відокремлені означення? Як їх виділено на письмі?

Відокремлені означення є у другому реченні: «Сьогодні приготуємо борщ, смачний, наваристий». На письмі вони виділені комами.

В. Зробіть висновок про особливості відокремлених означень. Яка їхня роль у мові?

Відокремлені означення виділяються в реченні інтонаційно та за допомогою розділових знаків для того, щоб надати їм більшої змістової ваги, художньої виразності та експресивності. Вони конкретизують, уточнюють ознаку предмета або надають їй додаткового смислового відтінку.

Вправа 430

І. Прочитайте виразно речення вголос. Поясніть, чому підкреслені означення відокремлено. Від якого слова вони залежать та на яке питання відповідають?

1) Останні хризантеми відцвітуть, а ми, безпечні, смутку не зазнаєм.
Означення безпечні залежить від особового займенника ми (ми які?). Відокремлюється комами, оскільки стосується особового займенника.

2) Абрикоса цвіте, промениста, натхненна, крислата…
Означення промениста, натхненна, крислата залежать від іменника абрикоса (яка?). Відокремлюються, оскільки відділені від означуваного слова присудком цвіте.

3) Ранок, піснею сповитий, в день омріяний іде.
Означення піснею сповитий залежить від іменника ранок (який?). Відокремлюється, оскільки виражене дієприкметниковим зворотом і стоїть після означуваного слова.

4) Така краса, висока і нетлінна, що хоч спинись і з Богом говори.
Означення висока і нетлінна залежать від іменника краса (яка?). Відокремлюються, бо два однорідні означення стоять після означуваного іменника, перед яким уже є залежне означення (така).

5) Стомлені спрагою, коні здалеку почули воду й почали іржати.
Означення стомлені спрагою залежить від іменника коні (які?). Відокремлюється, оскільки дієприкметниковий зворот стоїть перед означуваним словом і має додатковий обставинний відтінок причини (почули воду, бо були стомлені спрагою).

6) Розгублений, хлопець не міг нічого сказати.
Означення розгублений залежить від іменника хлопець (який?). Відокремлюється, оскільки стоїть перед означуваним словом і має додатковий обставинний відтінок причини (не міг сказати, тому що розгубився).

ІІ. Які з означень виражені прикметниками, а які – дієприкметниковими зворотами?

  • Прикметниками: у реченнях 1 (безпечні), 2 (промениста, натхненна, крислата), 4 (висока і нетлінна), 6 (розгублений — дієприкметник, що перейшов у прикметник).
  • Дієприкметниковими зворотами: у реченнях 3 (піснею сповитий), 5 (стомлені спрагою).

ІІІ. Укажіть речення, у яких відокремлені означення однорідні.

Відокремлені означення є однорідними в реченнях:

  • 2: промениста, натхненна, крислата;
  • 4: висока і нетлінна.

Вправа 431

І. Спишіть речення. Розставте пропущені розділові знаки й обґрунтуйте їх. Підкресліть відокремлені означення та означувані слова як члени речення.

1) Пішохідний перехід — це ділянка, призначена для руху пішоходів через дорогу.
(Дієприкметниковий зворот стоїть після означуваного іменника, тому відокремлюється комою).

2) Радісні й окрилені, ми відвідали всі локації фестивалю.
(Означення стосуються особового займенника «ми», тому обов’язково відокремлюються комою).

3) Славко лежав на вигрітій сонцем траві.
(Розділові знаки не потрібні, оскільки дієприкметниковий зворот стоїть безпосередньо перед означуваним іменником «траві» і не має додаткового обставинного відтінку).

4) Ллється пісня на просторі, вільна, сильна наче море, про мій милий рідний край.
(Означення відокремлюються комами, оскільки вони відірвані від означуваного іменника «пісня» іншими членами речення).

5) Ті слова, сміливі й пекучі, здіймали в голові рої думок.
(Два одиничні означення стоять після означуваного слова, перед яким уже є залежне означення «ті», тому виділяються комами з обох боків).

6) Зморений страхом, безсонням і холодом, Олег заснув.
(Означення стоїть перед іменником «Олег» і має додатковий обставинний відтінок причини: заснув, бо був зморений).

ІІ. Випишіть два слова (на вибір), у коренях яких можливе чергування звуків. Запишіть звуки, які чергуємо в цих словах.

  • Перехід — переходу (чергування голосних [і] — [о] у закритому та відкритому складах);
  • Дорогу — у дорозі — дорожній (чергування приголосних [г] — [з’] — [ж]).

Вправа 432

КОЛО ДУМОК. Прочитайте речення, замінивши фото словом ВАРЕНИКИ. Чому в одному з речень означення не відокремлене, а в інших – відокремлені?

1) А ось і наші вареники, смачні, ароматні.
(Означення відокремлені, бо два одиничні прикметники стоять після означуваного іменника, перед яким уже є залежне означення «наші»).

2) У нас люблять вареники, приготовані на парі.
(Означення відокремлене, бо виражене дієприкметниковим зворотом, що стоїть після означуваного іменника).

3) Розміщені дуже щільно, вареники злиплись у каструлі.
(Означення відокремлене, бо дієприкметниковий зворот стоїть перед означуваним іменником і має додатковий обставинний відтінок причини: злиплись, тому що були розміщені дуже щільно).

4) Пропонуємо вареники домашні із сиром.
(Означення не відокремлене, оскільки воно стоїть після іменника, перед яким немає іншого означення; воно тісно пов’язане з іменником за змістом і вимовляється без паузи).

Вправа 433

Утворіть із кожної пари речень А і Б одне, ускладнене відокремленим означенням. Утворені речення запишіть. Поясніть умову відокремлення.

1) На фініші він, виснажений, але задоволений, роздавав автографи.
(Означення стосується особового займенника).

2) Алфавіт — це сукупність букв, розміщених у певному порядку.
(Дієприкметниковий зворот стоїть після означуваного слова).

3) Кут — це геометрична фігура, утворена двома променями.
(Дієприкметниковий зворот стоїть після означуваного слова).

4) Цей рік, сповнений цікавих прем’єр, був яскравим для театру.
(Означення, виражене прикметником із залежними словами, стоїть після означуваного іменника).

5) На березі Сули розкинулося старовинне місто Ромни, затишне й неповторне.
(Два одиничні означення стоять після означуваного іменника / власної назви, перед яким уже є залежне означення «старовинне»).

Вправа 434

І. Прочитайте виразно текст уголос. Простежте, як за допомогою відокремлених означень автор створює художній образ та досягає лаконізму й виразності опису.

Відокремлені означення концентрують увагу на неповторних художніх деталях (запах, колір, форма), збагачують розповідь живописними образами та уникають громіздких складних конструкцій, роблячи мовлення струнким, лаконічним і мелодійним.

ІІ. Укажіть відокремлені означення разом з означуваними словами. Які із цих означень виражені прикметниками, а які – дієприкметниковими зворотами?

  • Озвучені бджолами, вони — означуване слово вони; виражене дієприкметниковим зворотом.
  • тіло кобз, пахуче, укрите жовтим пилом, проросле пелюстками — означуване слово тіло; виражене прикметником (пахуче) та двома дієприкметниковими зворотами (укрите жовтим пилом, проросле пелюстками).
  • соняшники сміються, веселі, але по-доброму замислені — означуване слово соняшники; виражене прикметником (веселі) та дієприкметниковим зворотом (по-доброму замислені).
  • нього, уважного й доброзичливого — означуване слово нього; виражене однорідними прикметниками.

ІІІ. Складіть і запишіть одне речення за темою тексту, використавши відокремлене означення.

Золотоголові соняшники, купані в щедрому серпневому теплі, дружно звертають свої погляди до сонця.

Вправа 435

Перебудуйте речення так, щоб у кожному з них було відокремлене означення. Перебудовані речення запишіть, розставте розділові знаки, підкресліть відокремлені означення.

1) Чоловік, сивий, статечний, найшановніший у громаді, благословляв чумаків перед нелегкою дорогою.

2) Трамвайні вагончики, вузькі, низенькі, скригикають, похитують нас, колесують ранковою вулицею.

3) Підприємство виконує підготовчі роботи, передбачені для розбудови автошляхів.

4) Домовленості, досягнуті під час переговорів, матимуть позитивний вплив.

5) Спека, викликана зміною клімату, збільшує ризик виникнення лісових пожеж.

Вправа 436

Спишіть речення, добираючи до виділених слів відокремлені означення.

1) Холодний вітер, різкий та невблаганний, проймав наскрізь.

2) Вона ще довго сиділа біля відчиненого вікна, задумана та сумна.

3) Фотографії, зроблені минулого літа, надіслали електронною поштою.

4) Піцу, ще гарячу та надзвичайно смачну, доставили вчасно.

Вправа 437

Запишіть речення послідовно залежно від умови відокремлення означень: 1) означуваним словом є особовий займенник; 2) відділені іншими членами речення; 3) зворот стоїть після означуваного слова. Розставте пропущені розділові знаки.

1) Означуваним словом є особовий займенник:
Сам лагідний, сумирний, він давно не міг зрозуміти, від чого все те лихе.

2) Відділені іншими членами речення:
Все місто спить, суворе й мовчазне.

3) Зворот стоїть після означуваного слова:
Ген килим, витканий із птиць, летить над морем.

Вправа 438

СИТУАЦІЯ. Уявіть, що вам дуже сподобалася домашня тварина ваших знайомих. Висловіть своє захоплення цією твариною (4–5 речень), використавши відокремлені означення. Ви можете скористатися поданими зразками означень.

У моїх знайомих живе дивовижне кошеня. Воно, схоже на білий клубочок, миттєво підбігло до дверей і лагідно потерлося об ноги. Цей пухнастик, лагідний, добрий і слухняний, охоче муркоче й дарує всім радість. Його оченята, надзвичайно допитливі й кмітливі, випромінюють дитячу щирість. Для мене це справді найкращий у світі чотирилапий друг!

Вправа 439

І. Прочитайте вголос текст, замінюючи, якщо можливо, виділені фрагменти відокремленими означеннями.

Водосховища – це великі штучні водойми, створені для нагромадження води й подальшого її використання протягом року. В Україні найбільші з них споруджено на Дніпрі, зокрема Київське, Канівське, Кременчуцьке та інші. Вони утворюють групу, розміщену уступами за течією річки. Таку групу називають каскадом. Дніпровський каскад створювали майже пів століття з метою використання води Дніпра для виробництва електроенергії.
На Сіверському Дінці є велике Печенізьке водосховище, розташоване в Харківській області. А на Південному Бузі – Ладиженське, яке стало окрасою Вінниччини.

ІІ. Визначте тип і стиль мовлення тексту. У якій ситуації спілкування можливе це висловлення?

  • Тип мовлення: опис із елементами розповіді.
  • Стиль мовлення: науково-популярний.
  • Ситуація спілкування: на уроці географії чи природознавства, у навчальному посібнику, під час наукової доповіді.

ІІІ. Складіть і запишіть одне речення за темою тексту, використавши відокремлене означення.

Київське море, овіяне свіжими вітрами, служить надійним джерелом прісної води та енергії для столиці.

Вправа 440

Розгляньте фото, на яких зображено незвичайні архітектурні споруди. Оберіть одне фото й поділіться усно своїми враженнями, використавши відокремлене означення. Розпочніть висловлення реченням «Архітектори дивують світ своєю бурхливою фантазією».

Архітектори дивують світ своєю бурхливою фантазією. «Будинок-рояль зі скрипкою» в китайському місті Хуайнань, збудований із прозорого та затемненого скла, вражає своєю вишуканою формою. Ця неймовірна споруда, схожа на справжні велетенські музичні інструменти, викликає захоплення в кожного туриста.

Вправа 441

І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть відокремлені означення й означувані слова як члени речення.

1) Занесена вгору з мечем рука боярина вже втомилась, і він її важко опустив.
(Кома не ставиться, бо дієприкметниковий зворот стоїть перед означуваним іменником і не має відтінку причини).

2) Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою.

3) Живе життя і силу ще таїть оця гора, зелена і дрімлива.

4) Смутний і виснажений, став він підніматися на гору вузькою вулицею, запорошеною кам’яним вугіллям.

5) Останній день старого року, чепурний і яскравий, хоче залишити по собі спогад.

6) Прикмета червня — найкоротша ніч, замріяна, казково-загадкова.

7) Громом налякана, змахує крилами чапля сердита.

ІІ. Обґрунтуйте використання тире в шостому реченні.

Тире в реченні «Прикмета червня – найкоротша ніч…» ставиться між підметом (прикмета) та іменною частиною присудка (ніч), вираженими іменниками в називному відмінку при нульовій дієслівній зв’язці.

Вправа 442

1. Визначте умову відокремлення означення в поданих реченнях (одна умова зайва).

1) Моря, розміщені на окраїнах материків, називають окраїнними. — В зворот стоїть після означуваного слова.

2) Спокійні, зосереджені, ми ще довго сиділи біля моря. — А стосується особового займенника.

3) Осяяне місячним світлом, перед нами розкрилося море. — Б відділено іншими членами речення.

(Зайва умова: Г має обставинний відтінок).

2. Відокремлене означення є в реченні

✅ Г На появу хмар впливає низка факторів, пов’язаних в основному з вологістю, тиском і температурою.

3. Пунктуаційну помилку допущено в реченні

✅ Б Краплі, зронені хмарами були настояні на польових травах.
(Правильно: «Краплі, зронені хмарами, були настояні на польових травах» — пропущено кому, що закриває дієприкметниковий зворот).

Вправа 443

І. Прочитайте вголос речення, інтонуючи їх відповідно до розділових знаків. Укажіть відокремлені означення та визначте, чим вони виражені.

1) Спить земля, охмарена і славна.
(Відокремлені означення виражені дієприкметником і прикметником).

2) Ідуть дощі легкі й прозорі.
(Означення «легкі й прозорі» не відокремлені, оскільки автор вимовив їх без видільної інтонації).

3) Хай з дощем молодим і рясним в піднебессі веселка заграє.
(Означення «молодим і рясним» не відокремлені, бо стоять перед означуваним іменником «дощем»).

4) Народилося море, безкрає, з неосяжним морським обрієм.
(Відокремлені означення виражені одиничним прикметником і прийменниково-іменниковою конструкцією — неузгодженим означенням).

5) Високо, трохи не серед неба, стояв місяць, ясний, блискучий, повний.
(Відокремлені однорідні означення виражені якісними прикметниками).

6) Швидко надходив вечір морозний і зоряний.
(Означення «морозний і зоряний» не відокремлені).

ІІ. Визначте епітети й метафори.

  • Епітети: земля охмарена і славна; дощі легкі й прозорі; дощем молодим і рясним; безкрає море; неосяжним обрієм; місяць ясний, блискучий, повний; вечір морозний і зоряний.
  • Метафори: спить земля; ідуть дощі; веселка заграє; народилося море; надходив вечір.

Вправа 444

І. Спишіть речення. Знайдіть і підкресліть неузгоджені означення до виділених означуваних слів. Поясніть, чому автори зробили ці означення відокремленими.

1) Звучав потемнілий дзвін, пудів на тридцять.
(Відокремлено комою для увиразнення фізичної характеристики дзвона).

2) Праворуч від дороги стояв високий молодий чоловік, у потертих джинсах, стоптаних кросівках…
(Відокремлено комами, щоб деталізувати опис зовнішності людини).

3) Над ставком стояла Довбишева хата, уся в черешнях.
(Відокремлено комою, щоб підкреслити живописну художню деталь).

4) У нього була одна звичка – записувати все побачене.
(Відокремлено за допомогою тире, оскільки означення виражене неозначеною формою дієслова зі значенням «а саме»).

5) Великій меті – піднімати народ із віковічної темряви – служив і Шевченків талант.
(Відокремлено з обох боків за допомогою тире, бо означення виражене інфінітивом із залежними словами і розкриває зміст слова «меті»).

6) Божий дар ти маєш з неба – людям долю віщувати.
(Відокремлено за допомогою тире, оскільки означення-інфінітив конкретизує значення іменника «дар»).

Висновок: автори зробили ці неузгоджені означення відокремленими для надання їм більшої змістової ваги, художньої виразності та конкретизації змісту означуваного слова.

Вправа 445

І. Розгляньте картину «Загадка моря». Як ви розумієте її назву?

Назва «Загадка моря» вказує на приховані таємниці морських глибин, сюрреалістичну незбагненність підводного світу та філософський ключ, який ніби відкриває вхід до невідомого.

ІІ. Доберіть кілька означень разом з означуваними словами, за допомогою яких можна описати зображене на полотні. Складіть і запишіть за картиною три речення з відокремленими означеннями.

Словосполучення з означеннями: море, глибоке й таємниче; ключ, підвішений на тонкій нитці; піщане дно, усіяне мушлями.

1) Морські простори, пронизані чарівним світлом, манять своєю глибиною та тишею.

2) Старовинний ключ, прив’язаний до тонкої мотузки, висить просто посеред товщі води як символ розгадки таємниці.

3) Піщане дно, вкрите дрібними мушлями та водоростями, нагадує золотавий килим.

Вправа 446

І. Спишіть речення, розкриваючи дужки та розставляючи пропущені розділові знаки.
ІІ. Підкресліть відокремлені означення.
ІІІ. Знайдіть односкладні речення, визначте їхній тип.

1) Незвична музика, біла, безголоса, живе, тремтить, біліє на одній ноті.

2) Олеся йде сама дорогою, легка, витончена, прудка.

3) Відцвіла, немов остання скрипка соло, пізня липа, неспокійна і рясна.

4) Як я, бідна, тут горюю, прийди, подивися.
(Друга частина складного речення — «прийди, подивися» — є односкладним означено-особовим реченням).

5) Широкою, вкритою туманом долиною верталися додому.
(Це просте односкладне неозначено-особове речення: присудок «верталися» у формі множини минулого часу).

6) Ще спить земля, укутана снігами, мовчать в льоди заковані річки.

7) У поета була хороша звичка — записувати в щоденник свої враження від мандрівок.

Вправа 447

Виконайте завдання одного з варіантів. Використайте щонайменше два речення з відокремленими означеннями, а також однорідні присудки.

Варіант А. Складіть і запишіть висловлення на тему «Фантазія змінює світ» (6–8 речень).

Людська уява завжди випереджає свій час. Фантазія, безмежна й смілива, спонукає нас до дивовижних відкриттів та розсуває звичні горизонти. Великі винахідники, окрилені вірою у свої сили, конструювали складні апарати, досліджували невідомі закони природи й дарували людям нові можливості. Саме творча думка долає всі перешкоди, перетворює буденність на казку та надихає нові покоління. Без мрії людина стояла б на одному місці. Кожен із нас, захоплений улюбленою справою, може змінювати реальність навколо себе. Отож мріймо, творімо й упевнено крокуймо назустріч великим звершенням!

Вправа 448

Створіть невелику інтерактивну стрічку часу з додаванням фото-, відео- чи аудіоматеріалів «Подорож у минуле України (мого села, міста)». Використайте в роботі відокремлені означення. Для цього ви можете скористатися підручниками історії та одним із зручних сервісів в інтернеті.

Текстовий супровід для стрічки часу:

1) Х століття. Могутній давній Київ.
Столиця Русі-України, оточена величними земляними валами та глибокими ровами, вражала іноземних послів своїми золотими банями й жвавою торгівлею.

2) XVII століття. Славна козацька доба.
Запорозькі козаки, загартовані в багатьох боях і походах, мужньо обороняли рідну землю від нападників та закладали основи української державності.

3) 1991 рік. Проголошення незалежності.
Україна, відроджена після століть боротьби за волю, обрала демократичний шлях розвитку та впевнено заявила про своє повноправне місце в європейській родині.

Теги статті:

#8 клас укрмова Заболотний
Д

До уроку

Освітній портал «До уроку»

← До розділу «Українська мова»↑ Вгору