Завдання 1. Оберіть і прочитайте про одну із ситуацій. Обговоріть, які техногенні аварії в цьому разі можливі. Якими можуть бути наслідки за таких умов? Як повинні діяти мешканці / мешканки та відповідні служби?
Аналіз ситуації 4 (атака дронів на АЗС, СТО, сонячні панелі та сільськогосподарський ангар):
• Можливі техногенні аварії: вибух підземних або наземних резервуарів із паливом на АЗС, масштабна хімічна пожежа через займання мастил і технічних рідин, виділення токсичного диму через горіння фотоелементів сонячних панелей (сполуки свинцю та кадмію).
• Наслідки: сильне отруєння повітря токсичними продуктами горіння, поширення вогню на сусідні житлові будинки, ураження людей вибуховою хвилею й уламками, опіки та отруєння чадним газом.
• Дії жителів: негайно перейти в захисне укриття або скористатися правилом «двох стін», щільно зачинити вікна та двері, вимкнути вентиляцію, завісити вентиляційні отвори вологою тканиною і чекати офіційних повідомлень від ДСНС.
• Дії служб: рятувальники локалізують осередок полум’я, охолоджують уцілілі місткості з пальним, поліція перекриває рух транспорту довкола небезпечної зони, медики надають допомогу потерпілим, а лабораторії контролюють рівень шкідливих газів у повітрі.
Завдання 2. Обговорення теми «Види техногенних аварій, які виникли внаслідок воєнних дій». Уявіть, що ви — експерт / експертка з безпекових питань. Використовуючи таблиці «Матриця оцінювання ризику» та «Індекси ризику небезпеки», подані в параграфі 7 підручника «Здоров’я, безпека та добробут» для 8-го класу, оцініть імовірність наслідків запропонованих небезпек і їхню частоту виникнення. Визначте індекси ризику для різних видів небезпек. Ознайомтеся з таблицею на с. 34 та заповніть її в зошиті.
| № з/п | Вид промислового підприємства | Категорія серйозності небезпеки | Очікувана частота небезпеки | Наслідки / загрози | Дії населення / держави |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Влучання ударного дрона в електричну трансформаторну станцію | Значна | Часто | Для навколишнього середовища: витік і загоряння трансформаторного мастила, хімічне забруднення ґрунту. Для людини: ураження струмом, тривале знеструмлення, перебої з водою, теплом і зв’язком. | Перебування в житлі: вимкнути побутові електроприлади з розеток, зробити запас води й тримати зарядженими ліхтарики та повербанки. Перебування просто неба: триматися далі від станції, не торкатися обірваних проводів (радіус небезпеки не менше 8 метрів). |
| 2 | Пожежа внаслідок влучання снаряду в АЗС | Критична | Ймовірно | Для навколишнього середовища: масивні викиди сажі, чадного газу й канцерогенів в атмосферу. Для людини: тепловий удар, важкі опіки, баротравми від вибуху резервуарів, отруєння димом. | Перебування в житлі: щільно зачинити вікна, зволожити повітря, дихати крізь вологу тканину. Перебування просто неба: швидко відійти від АЗС перпендикулярно до напрямку вітру на відстань не менше 500 метрів. |
| 3 | Пожежа на хімічному підприємстві внаслідок влучання керованої авіабомби | Катастрофічна | Рідко | Для навколишнього середовища: зараження повітря, ґрунту й водойм небезпечними хімічними речовинами (хлор, аміак тощо). Для людини: токсичні набряки легень, хімічні опіки очей і шкіри, загроза життю. | Перебування в житлі: загерметизувати щілини скотчем чи мокрою тканиною, вимкнути вентиляцію, одягнути респіратори або протигази. Перебування просто неба: негайно знайти герметичне укриття, захистити ніс і рот тканиною, виходити із зони зараження перпендикулярно до вітру. |
| 4 | Влучання дрона в газовий / нафтовий трубопровід | Критична | Рідко | Для навколишнього середовища: розлив нафтопродуктів, отруєння підземних вод, пожежі на відкритій місцевості. Для людини: вибухова хвиля, детонація газу, припинення газопостачання в оселі. | Перебування в житлі: перекрити ввідні газові вентилі, не запалювати сірники та конфорки, провітрити приміщення в разі запаху газу. Перебування просто неба: не користуватися відкритим вогнем і телефонами поблизу витоку, терміново відійти на безпечну відстань. |
| 5 | Підрив (руйнування) дамби / греблі водосховища | Катастрофічна | Вкрай рідко | Для навколишнього середовища: затоплення гектарів родючих земель, загибель тварин, розмивання скотомогильників і каналізацій. Для людини: загибель від повені, руйнування домівок, спалахи кишкових інфекцій через неякісну воду. | Перебування в житлі: вимкнути газ і струм, піднятися на верхні поверхи чи дах, чекати рятувальників із сигналом про допомогу. Перебування просто неба: бігти на найближчі пагорби, підвищення або капітальні багатоповерхові споруди. |
Завдання 3. Ознайомтеся із ситуаціями. Виконайте завдання. За потреби скористайтеся порадами ШІ.
Ситуація 1. Змоделюйте (спрогнозуйте), як діяти мешканцям / мешканкам та відповідним службам у цих випадках.
• Випадок А (руйнування ТЕС, знеструмлення, відсутність тепла та гарячої води):
Мешканцям потрібно утеплити оселю (закрити щілини у вікнах, завісити вікна цупкими шторами), підготувати багатошаровий теплий одяг, термобілизну і спальні мішки, зробити запас технічної та питної води на 3–5 діб, підготувати продукти тривалого зберігання та з’ясувати адреси найближчих «Пунктів незламності».
Службам необхідно негайно перепідключити лінії на резервні джерела струму, підвезти потужні генератори до лікарень і насосних станцій, розгорнути пункти обігріву, підвозити питну воду й ремонтувати теплотраси.
• Випадок Б (пошкодження греблі, підняття води на півтора метра):
Мешканцям потрібно уважно стежити за сповіщеннями місцевої влади через радіо чи телефон, спакувати документи, гроші, ліки та теплі речі в непромокальні пакети («тривожну валізу»), перенести цінні речі на верхні поверхи чи горища, вимкнути електрику, перекрити газ і бути готовими негайно вийти на пагорби або на евакуаційний пункт.
Службам потрібно цілодобово відстежувати рівень води, підготувати моторні човни, автомобілі високої прохідності, відкрити тимчасові пункти розміщення людей на підвищеннях і регулювати безпечний скид води нижче за течією.
Ситуація 2. Петро та Айше під час повернення з укриття побачили частини якогось механічного пристрою, який видавав цокання. Як діяти підліткам у цьому разі? Відповідь обґрунтуйте.
Підліткам необхідно негайно зупинитися, не наближатися до предмета, не торкатися його і не штовхати ногою. Потрібно застерегти інших перехожих, розвернутися і повернутися назад тим самим безпечним шляхом на відстань не менше 100 метрів. На безпечній відстані слід зателефонувати за номерами 101 або 102.
Цокання свідчить про наявність годинникового або сповільненого механізму підривника вибухового пристрою. Будь-який дотик, крок чи навіть вібрація від мобільного телефону поруч можуть спричинити миттєву детонацію.
Ситуація 3. Змоделюйте небезпечні ситуації, які можуть виникати під час повітряних тривог або артилерійських обстрілів, і опишіть у таблиці, як діяти, переписавши її в зошит.
| Небезпечна ситуація (модель) | Дії підлітків |
|---|---|
| Пролунав сигнал повітряної тривоги, Кася й Остап перебувають у будинку | Перекрити газ, вимкнути світло з розеток, перекрити воду, взяти документи, аптечку та тривожний рюкзак, швидко спуститися до сертифікованого укриття. Якщо добігти неможливо — сісти у внутрішньому коридорі за правилом «двох стін» подалі від скла, дзеркал і кахлю. |
| Пролунав сигнал повітряної тривоги, Кася й Остап на вулиці | Швидко озирнутися, знайти капітальне укриття (станцію метро, підземний перехід, підвал) і зайти туди. Уникати скляних вітрин, зупинок громадського транспорту, автозаправок і високих панельних будинків. У разі початку вибухів негайно лягти на землю в будь-яку яму, рів або бордюр обличчям донизу, відкрити рот і прикрити голову руками. |
| Кася й Остап побачили над собою ворожий ударний (бойовий) дрон | Негайно сховатися в найближчій міцній споруді або за бетонною огорожею, лягти на землю подалі від вікон, дверей та автомобілів. Не знімати дрон на телефон, не бігти відкритою місцевістю, не привертати увагу яскравим одягом і криком. Після зникнення небезпеки зателефонувати до поліції (102) та сповістити напрямок польоту дрона. |
Завдання 4. Ознайомтеся з інформацією. Якими мають бути дії місцевих органів влади в такій ситуації? Що в цьому разі слід зробити дітям? Як підготуватися родині / дитині до евакуації?
• Дії місцевих органів влади: оголосити через гучномовці, радіо й телебачення час і місця збору на евакуацію, організувати безпечні маршрути та супровід транспорту поліцією, забезпечити рейсові автобуси чи потяги, організувати соціальних працівників для адресної допомоги маломобільним людям та сім’ям з немовлятами, підготувати безпечне житло й гаряче харчування в пунктах прийому.
• Що слід зробити дітям: зберігати спокій, слухати всі вказівки батьків, завжди триматися поруч і не губитися в натовпі, покласти в кишеню записку зі своїми даними та телефонами рідних, постійно тримати свій рюкзак при собі.
• Підготовка родини й дитини до евакуації: зібрати легку й міцну «тривожну валізу» (паспорти, свідоцтва про народження, гроші, документи на житло у водонепроникному пакеті), запакувати аптечку з рецептурними ліками, покласти питну воду й сухі поживні продукти на 2–3 доби, зарядити телефони та повербанки, підготувати практичний одяг за сезоном, зручне взуття і теплі пледи.
Завдання 5. Оберіть одну з двох ситуацій. Визначте в групі, хто шукатиме та записуватиме інформацію щодо кожного параметра.
План виконання завдання для групи 1 «Виявлення вибухонебезпечних предметів»:
1) Причина потрапляння вибухонебезпечного предмета на місцевості:
Вибухонебезпечний предмет з’явився внаслідок артилерійського обстрілу житлового району ворожими військами під час спроби штурму міста.
2) Місце розташування вибухонебезпечного предмета:
Вибухонебезпечний предмет влучив у край пісочниці на дитячому майданчику в житловому дворі та застряг у піску.
3) Вид чи фрагмент вибухонебезпечного предмета:
Ідеться про такий вибухонебезпечний предмет: артилерійський снаряд калібру 122 мм, який не здетонував під час падіння.
4) Наслідки, до яких може призвести вибух (детонація) вибухонебезпечного предмета:
Унаслідок детонації артилерійського снаряда виникають такі загрози: для навколишнього середовища — утворення глибокої вирви в ґрунті, пошкодження дерев, вибивання шибок у радіусі кількох десятків метрів, руйнування паркових споруд; для людей — тяжка контузія, поранення уламками, втрата слуху, кінцівок або загибель.
5) Ситуація, унаслідок якої підліток / підлітки виявили вибухонебезпечний предмет і в який час доби:
Підлітки натрапили на вибухонебезпечний предмет під час денної прогулянки у дворі після закінчення повітряної тривоги. Вони помітили незвичний металевий хвостовик, який визирав із піску.
6) Як діяти підліткам, ураховуючи попередньо визначені параметри, для забезпечення збереження життя та здоров’я:
Підлітки мають негайно завмерти на місці, не робити різких рухів, у жодному разі не торкатися снаряда руками чи гілками, попередити інших дітей поблизу, обережно відійти назад своїми слідами на відстань понад 100 метрів за кут найближчої будівлі.
7) Алгоритм взаємодії з рятувальними службами для інформування про виявлення вибухонебезпечного або підозрілого предмета:
Під час виявлення вибухонебезпечного предмета підлітки зателефонували в рятувальну службу за номером 101 і повідомили:
• Точну адресу та орієнтири (місто, вулиця, номер будинку, дитячий майданчик біля арки).
• Що саме виявили (металевий корпус, схожий на нерозірваний снаряд).
• Точний час знахідки та наявність людей поблизу.
• Своє прізвище, ім’я та контактний номер телефону.
• Залишилися чекати на безпечній відстані, зустріли екіпаж ДСНС і вказали шлях до місця знахідки.
План виконання завдання для групи 2 «Потрапляння / перебування на замінованій території»:
1) Причини й умови потрапляння на заміновану територію:
Спроба скоротити шлях через лісосмугу або пустир, похід у ліс по гриби чи ягоди в зоні колишніх бойових дій, з’їзд на узбіччя польової дороги автомобілем або велосипедом, ігнорування знаків мінної небезпеки.
2) Ознаки замінованої території:
Встановлені червоні або білі попереджувальні таблички з написом «НЕБЕЗПЕЧНО, МІНИ!» або «DANGER MINES!», наявність розтяжок (тонких дротів чи волосіні над землею), сліди недавніх окопів і траншей, кинута розбита техніка, покинуті ящики від боєприпасів, кістяки загиблих тварин, нерівномірні горбки або ділянки свіжо перекопаної землі.
3) Правила поведінки під час потрапляння на заміновану територію:
• Зупинитися, не робити більше жодного кроку й не панікувати.
• Не чіпати жодних предметів, гілок, мотузок, не кидати нічого вперед.
• Уважно оглянути простір навколо ніг.
• Розвернутися на 180 градусів і дуже повільно відходити назад строго по власних свіжих слідах.
• Якщо поруч є люди, голосно попередити їх і наказати зупинитися.
• Відійшовши на безпечну асфальтовану ділянку дороги, зателефонувати 101 або 112.
4) Профілактичні заходи підлітка для НЕпотрапляння на заміновану територію:
Ходити тільки перевіреними твердими асфальтованими дорогами, категорично уникати лісів, полів, лісосмуг, берегів водойм і покинутих будівель у регіонах, де велися бойові дії, ніколи не ігнорувати сигнальні стрічки та попереджувальні щити.
Завдання 6. Створіть інтелект-карту «Вибухонебезпечні предмети та правила поведінки з ними». Скористайтеся запропонованими або самостійно розробленими критеріями, ураховуючи причиново-наслідковий характер.
Структура інтелект-карти:
1) Види вибухонебезпечних предметів:
• Боєприпаси армійського зразка (протипіхотні та протитанкові міни, артилерійські снаряди, мінометні міни, авіабомби).
• Сучасні повітряні загрози (касетні елементи суббоєприпасів, уламки збитих ракет, нерозірвані бойові дрони).
• Замасковані пастки (вибухівка в іграшках, коробках, побутових приладах, гаджетах).
2) Місця підвищеної небезпеки:
• Лісосмуги, поля, стежки в зоні бойових дій.
• Узбіччя автомобільних і польових доріг.
• Покинуті блокпости, окопи, бліндажі, розбита техніка.
• Зруйновані будинки, промислові зони, підвали.
3) Ознаки небезпеки на місцевості:
• Попереджувальні щити «Обережно, міни!» з черепом і схрещеними кістками.
• Натягнуті тонкі дроти чи мотузки над землею (розтяжки).
• Металеві або пластикові предмети, які стирчать із ґрунту або трави.
4) Головні правила поведінки (Золоте правило мінної безпеки):
• Не підходь! Заборонено наближатися до будь-яких підозрілих речей.
• Не чіпай! Категорично заборонено брати в руки, кидати, заливати водою чи бити.
• Повертайся назад! Відходь тією ж дорогою, якою прийшов, на відстань від 100 метрів.
• Телефонуй 101 або 102! Повідом рятувальників про точне місцезнаходження знахідки.
5) Наслідки порушення правил:
• Миттєва детонація заряду.
• Тяжкі осколкові та фугасні поранення, втрата зору, ампутація кінцівок.
• Смертельна небезпека для себе та оточуючих людей.
Домашнє завдання. Зафільмуйте коротке (до 1 хв) відео для учнівства 5-го класу на тему «Чому важливо знати правила поведінки в небезпечних ситуаціях, які виникають у різних середовищах (природному, суспільному, техногенному)?».
Сценарій відеоролика (хронометраж: 55 секунд):
• Вступ (0–10 сек):
(Учень у кадрі говорить впевнено й доброзичливо):
«Привіт усім п’ятикласникам! Наш світ навколо сповнений пригод, але іноді він випробовує нас на уважність і сміливість. Чи знаєте ви, яка суперсила рятує життя? Це знання простих правил безпеки!»
• Основна частина (10–45 сек):
«Дивіться самі:
1) У природі під час сильної грози чи пожежі в лісі правила вчать нас не ховатися під високими деревами й швидко виходити на відкритий простір проти вітру.
2) У суспільстві знання допомагають розпізнати небезпечних незнайомців, уникнути тисняви в натовпі та не потрапити в біду на вулиці.
3) А в техногенному середовищі під час повітряної тривоги чи аварії на заводі вони рятують життя: ви знаєте, як знайти укриття, захистити ніс і рот від диму та ніколи не торкатися підозрілих предметів і снарядів!»
• Фінал і заклик (45–55 сек):
«Правила безпеки — це не нудні заборони, а щит, який захищає вас щодня. Знайте правила, передбачайте небезпеку, зберігайте спокій і бережіть себе!»