Перейти до основного вмісту
Українська мова• 6 хв читання

§ 35. Твір-роздум (за складним планом) (Авраменко)

Д
До уроку
Опубліковано: (Оновлено: )

Зміст

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

1. Розглянувши ілюстрації, виконайте завдання.

А. Визначте, яке емодзі відповідає роздуму. Що передають інші зображення?

Роздуму, глибокому осмисленню та аналізу найбільше відповідає емодзі 3 (погляд убік, рука підтримує підборіддя, окуляри підкреслюють зосереджене міркування). Також жест роздумів або спроби щось пригадати притаманний емодзі 2.

Інші зображення передають такі емоційні стани:

  • 1 — радість, задоволення, оптимізм, схвалення (жест «великий палець угору»);
  • 2 — задумливість, сумнів, розгубленість, спробу згадати щось важливе;
  • 4 — здивування, нерозуміння, подив або шок.

Б. Для чого сучасній особистості треба набувати навичок міркування?

Навички міркування необхідні сучасній людині для розвитку критичного мислення, вміння ухвалювати виважені та відповідальні рішення, переконливо аргументувати власну точку зору та об’єктивно аналізувати як свої вчинки, так і дії оточення. Людина, яка вміє розмірковувати, стійка до інформаційних маніпуляцій, поважає власну гідність і чітко розрізняє справжні моральні чесноти та вади.

2. Прочитавши тексти, виконайте завдання.

А. Визначте тему текстів (усно).

Тема текстів: моральні цінності людини, відповідальність за власне життя та слова; глибина впливу сказаного на душі інших; сенс людського буття та добрий слід, який кожен має залишити після себе на землі.

Б. Дайте відповіді «так — ні» (усно).

1) Заголовки обох текстів (І, ІІ) спонукають до роздуму — так (вони сформульовані у формі риторичних запитань, які змушують замислитися над сенсом буття).

2) Бабуся навчає онука того, що залишити по собі треба добрі справи — так (вона порівнює яскраву людину із зіркою, яка залишає світло після себе).

3) Тексти І і ІІ мають яскраво виражений повчальний характер — так (притча та оповідання несуть глибоку життєву мораль).

4) Вислови з добірки (ІІІ) сформульовані словосполученнями — ні (усі вислови є синтаксично завершеними реченнями).

5) У текстах (І, ІІ) і добірці висловів (ІІІ) ідеться про моральні цінності людини — так (у центрі уваги — честь, характер, доброта, гідність та чуйність).

6) Картина О. Шупляка ілюструє текст І — ні (картина «Український космос» тематично перегукується з текстом ІІ, де хлопчик із бабусею споглядають зоряне небо й Чумацький Шлях).

3. Напишіть твір-роздум у публіцистичному стилі на одну з тем, самостійно підготувавши складний план. За потреби використайте вислови відомих людей (вправа 2) та опорні слова.

Варіант 1. «Добре ім’я — найкраще багатство»

Складний план

I. Вступ. Що криється за поняттям «добре ім’я»?
II. Чому чесне ім’я дорожче за матеріальні статки:

1) Гроші можна здобути чи втратити, а добре ім’я залишається назавжди.

2) Добре ім’я — основа беззастережної довіри та поваги суспільства.

3) Життєвий приклад сили чесного слова й сумлінної праці.
III. Висновок. Обов’язок берегти незаплямовану репутацію впродовж усього життя.

Твір

Кожна людина прагне бути успішною та заможною, але чи є матеріальні статки справжнім мірилом щастя? Певен, що найбільше багатство — це добре ім’я, тобто щира повага та довіра суспільства, яку кожен здобуває щоденними справами.

По-перше, матеріальні цінності тимчасові: їх можна легко втратити за одну мить. Натомість чесне ім’я, збагачене добрими вчинками, залишається з людиною завжди. Недарма мудра бабуся з оповідання Галини Марчук наставляла онука повчальними словами: живи так, щоб лишити по собі світлий слід, наче зірка на нічному небі.

По-друге, особистості з бездоганною репутацією безмежно довіряють. Мій дідусь усе життя сумлінно працював агрономом, не порушив жодної обіцянки й нікого не підвів. Дотепер у рідному краї, коли дізнаються, чий я онук, люди щиро усміхаються й раді допомогти. Отже, чесне ім’я старшого покоління продовжує благородно «працювати» на нащадків.

Найгірше для будь-кого — зруйнувати довіру до себе ганебним, нечесним вчинком. Адже якщо добре ім’я спаплюжене або морально знищене, відновити його практично неможливо. Треба повсякчас діяти відкрито й справедливо, щоб наше життя було достойним, а згадка про нас — яскравою та чистою.

Варіант 2. «Без гідності людина не особистість»

Складний план

I. Вступ. Гідність — наріжний камінь внутрішньої свободи.
II. Втрата гідності як руйнування індивідуальності:

1) Небезпека підлабузництва й прагнення догоджати оточенню.

2) Здатність обстоювати власну позицію навіть на самоті.

3) Незламність українців у боротьбі за людські права.
III. Висновок. Гідність як основа свідомого суспільного вибору.

Твір

Що відрізняє людину зрілу та внутрішньо багату від безликої маси? Безперечно, це почуття власної гідності. Гідність — це глибоке усвідомлення власної самоцінності, повага до себе та до кожного, хто поруч. Без цієї якості особистість перестає існувати.

По-перше, людина без внутрішнього стрижня не здатна мати твердих моральних переконань. Вона починає принижуватися й бездумно догоджати іншим заради миттєвої вигоди. Вона добровільно відмовляється від права голосу. Французький письменник Нікола Шамфор влучно зауважив: «У кого слабкий характер, той не людина, а річ».

По-друге, гідна особистість завжди готова мужньо відстоювати власні принципи навіть тоді, коли опиняється в меншості чи залишається наодинці з труднощами. Революція Гідності та героїчна оборона нашої Батьківщини довели всьому світу, що для українців збереження честі й свободи важливіше за будь-які компроміси зі злом.

Справжня гідність робить людину внутрішньо вільною. Відомий історик Василь Ключевський писав: «Гідна людина не та, у якої немає недоліків, а та, у якої є чесноти». Бережімо в собі цю чесноту як запоруку нашої людяності!

Варіант 3. «Мати власну думку — означає мати характер»

Складний план

I. Вступ. Чому важливо не губитися в натовпі.
II. Сміливість бути собою та сила людського характеру:

1) Уміння захистити власні переконання всупереч тиску більшості.

2) Залежність безхарактерної людини від чужих стереотипів і маніпуляцій.

3) Приклад принципового вчинку в житті.
III. Висновок. Власна позиція — головний критерій стійкості характеру.

Твір

У сучасному світі легко розчинитися в загальному хорі думок та стереотипів соцмереж. Проте справжній характер виявляється саме тоді, коли особа не боїться мислити критично й по-своєму, відкрито демонструючи неповторну індивідуальність.

По-перше, людина з міцним характером ніколи не зрадить правду лише через те, що більшість думає інакше. Пам’ятаю, як моя однокласниця сміливо стала на захист новенького учня, над яким глузували інші. Її шляхетний протест, виражений у кількох щирих словах, змусив замислитися навіть найзухваліших підлітків.

По-друге, особистість без власної позиції надзвичайно вразлива перед підступними навіюваннями. Жан д’Аламбер справедливо застерігав: «Немає нічого небезпечнішого в суспільстві, ніж людина без характеру». Той, хто звик пливти за течією, легко стає маріонеткою в чужих руках і здатен на зраду.

Отже, незалежна думка — це найстійкіший доказ зрілості людини. Варто невпинно навчатися, формувати свій світогляд і відважно захищати істину, щоб за будь-яких обставин залишатися собою.

Теги статті:

#9 клас мова Авраменко
Д

До уроку

Освітній портал «До уроку»

← До розділу «Українська мова»↑ Вгору