Перейти до основного вмісту
Українська мова• 7 хв читання

§ 34. Однорідні й неоднорідні означення (вправи 362–371)

Д
До уроку
Опубліковано: (Оновлено: )

Зміст

ДОСЛІДЖЕННЯ

ПРИГАДАЙМО. Що таке означення та означувані слова?

  • Означення — це другорядний член речення, який називає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий?
  • Означуване слово — це слово (найчастіше іменник або займенник), ознаку якого виражає означення і від якого до нього ставиться запитання.

362. А. Знайдіть у першому реченні означення. Як вони характеризують іменник іграшки: з одного боку (за кольором, матеріалом або смаком) чи з різних?

Означення: дерев’яних, глиняних, тканинних.
Вони характеризують іменник іграшки з одного боку — за матеріалом, з якого вони виготовлені.

Б. Знайдіть означення в другому реченні. Поміркуйте, з якого боку (за кольором, розміром, матеріалом, часом створення) кожне з них характеризує іменник іграшки.

Означення: старовинні, глиняні.
Старовинні характеризує предмет за часом створення, а глиняні — за матеріалом (характеризують предмет із різних боків).

В. Зробіть висновок, за якої умови означення будуть однорідними.

Означення є однорідними, коли вони характеризують предмет з одного боку (за кольором, матеріалом, розміром тощо) або вказують на низку споріднених ознак.

363. І. Визначте, у яких реченнях підкреслені означення однорідні, а в яких — неоднорідні. Назвіть означувані слова.

№Підкреслені означенняВид означеньОзначуване слово
1густім зеленім березовімнеодноріднігаю
2чорняві, біляві, русявіоднорідніголівки
3сірі, сумні, осінніодноріднілани
4здорових, важкиходноріднікрапель
5заметільна, сніжна, морознаодноріднізима
6темне, усипане зорямиодноріднішатро
7припорошені пилом розквітлінеоднорідніакації

ІІ. Поясніть, чому в першому та сьомому реченнях не ставимо коми між підкресленими означеннями.

  • У 1-му реченні: означення характеризують предмет із різних боків (густім — густота, зеленім — колір, березовім — порода дерева), тому вони неоднорідні, кома не ставиться.
  • У 7-му реченні: перше означення є поширеним (дієприкметниковий зворот припорошені пилом), а друге — непоширеним (розквітлі). У такій послідовності («зворот + прикметник») перед означуваним словом вони вважаються неоднорідними, кома між ними не ставиться.

364. КОЛО ДУМОК. Чому в першому реченні між означеннями є кома, а в другому — немає? Звірте свою відповідь із міркуванням, поданим нижче.

1) Назустріч вийшов плечистий, сильний парубок.

2) Назустріч вийшов плечистий вусатий парубок.

  • У першому реченні: означення плечистий, сильний сприймаються як низка позитивних споріднених ознак, що характеризують людину з одного боку (як фізично міцну). Між ними можна умовно поставити сполучник і — вони є однорідними, тому між ними ставиться кома.
  • У другому реченні: означення плечистий (статура) та вусатий (зовнішня прикмета) характеризують особу з різних боків — вони неоднорідні, тому кома між ними не ставиться.

365. І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Обґрунтуйте вживання розділових знаків. Підкресліть означення.

1) Великими блакитними очима дивлюся я довірливо на світ (В. Симоненко) (неоднорідні означення: розмір і колір — без коми).

2) Настав похмурий, задушливий вечір (М. Старицький) (однорідні означення: споріднені негативні ознаки — ставимо кому).

3) Падав тихий лапатий сніг (О. Чорногуз) (неоднорідні означення: стан і форма — без коми).

4) І пада сніг лапатий, волохатий (М. Рильський) (однорідні означення, що стоять після означуваного слова — ставимо кому).

5) Цілує сонце рушники у чистій материній хаті (Д. Луценко) (неоднорідні означення: якісна ознака і присвійність — без коми).

6) Між листом зашелестів густий, рівний дощ (С. Васильченко) (однорідні означення: споріднені ознаки — ставимо кому).

ІІ. Складіть усно одне речення, використавши прикметники теплий, лагідний як однорідні означення. Форму прикметників можна змінювати.

Над землею повіяв теплий, лагідний весняний вітерець.

366. І. Перебудуйте речення так, щоб неоднорідні означення стали однорідними. Запишіть перебудовані речення, розставляючи розділові знаки.
ІІ. Підкресліть означення.

1) Стартували продажі енергоефективного, оснащеного камерою нового покоління смартфона.

2) Експерти радять замість метушливого, переповненого туристами Парижа відвідати французьке місто Реймс.

3) Продаємо новий, підключений до газопостачання будинок.

4) Керамічний, виготовлений із надміцних матеріалів фільтр для води ідеальний для використання в екстремальних умовах.

5) Приготуйте хрустке, посипане цукровою пудрою печиво з апельсиновою цедрою.

ІІІ. Прочитайте виразно вголос перші два подані та перебудовані речення.

(Речення читаються з інтонацією переліку та паузою на місці коми перед дієприкметниковим зворотом).

367. І. Прочитайте текст. Назвіть 3–4 ключові деталі рекламованого товару, на яких зосереджує увагу продавець. Яка із зображених моделей велосипедів якнайточніше підходить до цього допису? Поясніть свою відповідь.

Ключові деталі:

1) Триколісна конструкція (вантажний велосипед).

2) Вантажопідйомність до 150 кг.

3) Велика задня корзина (до 20 кг) та передній кошик.

4) Сталева рама, регульоване широке сидіння, подвійний алюмінієвий обід.

Найточніше допису відповідає модель А, оскільки це триколісний велосипед, обладнаний як задньою корзиною, так і переднім кошиком.

ІІ. Випишіть із тексту спочатку однорідні означення разом з означуваними словами, а потім — неоднорідні.

  • Однорідні означення: неважких і малогабаритних (вантажів); надійний, комфортний, якісний (транспортний засіб).
  • Неоднорідні означення: триколісний вантажний (велосипед); велика задня (корзина); надійну сталеву (раму); м’яке регульоване широке (сидіння); високе зручне (кермо); з подвійним алюмінієвим (ободом).

ІІІ. Скільки рядів однорідних членів є в першому реченні? Визначте смислові відношення між цими однорідними членами речення.

У першому реченні є 2 ряди однорідних членів:

1) як для прогулянок, так і для поїздок — однорідні обставини мети / непрямі додатки, поєднані парним сполучником (єднально-зіставні відношення).

2) у магазин, на дачу — однорідні обставини місця з безсполучниковим зв’язком (єднальні відношення).

368. І. Поширте усно подані речення спочатку однорідними означеннями, а потім — неоднорідними.

1) Прийшов вечір. → Прийшов тихий, спокійний вечір. / Прийшов тихий літній вечір.

2) Опустився туман. → Опустився густий, непроглядний туман. / Опустився густий ранковий туман.

3) Розгулявся вітер. → Розгулявся сильний, пронизливий вітер. / Розгулявся сильний північний вітер.

4) Принишк ліс. → Принишк темний, мовчазний ліс. / Принишк темний сосновий ліс.

ІІ. Складіть усно невелику розповідь, увівши до неї якомога більше утворених речень з однорідними чи неоднорідними означеннями.

Після спекотного дня прийшов тихий літній вечір. Над річкою опустився густий, молочно-білий туман. Раптом розгулявся сильний північний вітер. Принишк темний сосновий ліс, і все навколо стало спокійним, тихим, задумливим.

369. СИТУАЦІЯ. Оберіть одне зображення та напишіть відповідний рекламний текст (4–5 речень). Використайте неоднорідні й однорідні означення.

Пропонуємо вашій увазі нові вишукані сукні з нашої останньої колекції. Наші майстри використовують дорогі, якісні, натуральні тканини. Кожна модель має неповторний оригінальний дизайн, що підкреслить вашу індивідуальність. Завітайте у наш просторий затишний салон уже сьогодні. Обирайте стильний сучасний одяг для особливих подій!

ПЕРЕВІР СЕБЕ (ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ)

370. Виконайте тестові завдання.

1. Однорідними означеннями ускладнено речення (розділові знаки пропущено)
А Над Харковом іде справжній тропічний дощ.
Б На горі височів зелений запорозький дуб.
✅ В Зимовим садом носився холодний пронизливий вітер.
Г Край села притулився низький дерев’яний будинок.

2. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А Настурція, і півонія, і айстра росли біля хати кущами (Є. Гуцало).
Б Темні, дрімучі бори переходять у густі чагарники (В. Козаченко).
В Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі? (П. Тичина).
✅ Г Довга, затяжна, волинська осінь (М. Олійник).

371. І. Спишіть спочатку речення з однорідними означеннями, а потім — з неоднорідними. Поставте пропущені розділові знаки. Підкресліть означення.

Речення з однорідними означеннями:

  • Весь чарівний, барвистий світ мінився і прозорився (Ірина Вільде).
  • Тільки рівненькі, посаджені під шнурок кленочки, тополі, дубки, ясени пнуться до сонця (Г. Тютюнник).

Речення з неоднорідними означеннями:

  • Холодна кришталева блакить віщувала світанок (З. Тулуб).
  • Тепла липнева ніч пролітає садками, посадками (О. Гончар).
  • І на слова мої дивилася вода кленовими осінніми очима (М. Вінграновський).
  • Широкий синій Дніпро оперізував Київ (З. Тулуб).
  • Над озером схилилося з десяток старих розлогих верб (В. Рутківський).
  • На пляжах купинням зачорніли викинуті прибоєм морські водорості (Олесь Гончар).

ІІ. Складіть і запишіть одне речення з однорідними означеннями та одне — з неоднорідними.

1) На столі лежали соковиті, солодкі яблука. (однорідні)

2) У нічному небі світив ясний повний місяць. (неоднорідні)

ІІІ. Запишіть виділені слова фонетичною транскрипцією. Укажіть кількість звуків і букв. У якому з них звуків більше, ніж букв?

  • прибо́єм — [приебо́йем] — 7 б., 8 зв. (буква є після голосного позначає два звуки [й], [е]).
  • поса́джені — [поса́д͡жеин’і] — 9 б., 8 зв. (буквосполучення дж належить до кореня й позначає один злитий дзвінкий звук [д͡ж]).

Більше звуків, ніж букв, у слові прибоєм (7 букв, 8 звуків).

Теги статті:

#8 клас укрмова Заболотний
Д

До уроку

Освітній портал «До уроку»

← До розділу «Українська мова»↑ Вгору