Перейти до основного вмісту
Українська мова• 11 хв читання

§ 22. Порівняльний зворот (вправи 230–241)

Д
До уроку
Опубліковано: (Оновлено: )

Зміст

ПРИГАДАЙМО. Що таке порівняння як художній засіб?

Порівняння — це троп (художній засіб), у якому одне явище, предмет або дія зіставляється з іншим, що має подібні риси чи ознаки, з метою яскравішого, образнішого та емоційнішого зображення. Найчастіше порівняння приєднується за допомогою сполучників як, мов, мовби, немов, наче, неначе, ніби тощо.

231. А. Знайдіть порівняння. Яку ознаку образно характеризує кожне з них?
1. Сю ніч зорі чомусь колючі, як налякані їжачки (Л. Костенко).
2. Стебла кругом неживі, пожовклі й гострі, як стріли (В. Герасим’юк).

1) Порівняння «як налякані їжачки» образно характеризує ознаку «колючі» (зорі).

2) Порівняння «як стріли» образно характеризує ознаку «гострі» (стебла).

Б. Поміркуйте, чи допомогли порівняння чіткіше, образніше висловити думку.

Так, порівняння допомагають оживити опис, створюючи виразні зорові та тактильні асоціації (колючість, гостроту), роблять авторську думку наочною та емоційно насиченою.

В. Зробіть висновок, з якою метою використовують порівняння в мовленні.

Порівняння використовують для збагачення мови, увиразнення художніх образів, надання мовленню образності, точності та емоційного забарвлення.

232. І. Прочитайте текст. Оберіть порівняльний зворот, який можна поставити на місці пропуску біля виділеного слова. Поясніть свій вибір.
Довідка: наче м’ячики, як скатерть, неначе топольки, як руно.

От стеляться розложисті, як скатерть, зелені левади. Густа, як руно, трава й дрібненька, тонісінька осока доходять до самої води. Подекуди по жовто-зеленій скатерті розкидані темно-зелені кущі верболозу, то кругленькі, наче м’ячики, то гостроверхі, неначе топольки. Між м’якими зеленими берегами в’ється гадюкою Роставиця. А там далі вона повилася між високими вербами та лозами, що обступили її стіною з обох боків (За І. Нечуєм-Левицьким).

Пояснення вибору: зворот «як скатерть» передає рівну гладінь широких левад; «як руно» вказує на густоту й м’якість трави; «наче м’ячики» підкреслює круглу форму кущів, а «неначе топольки» — витягнуту вгору форму гостроверхих кущів.

ІІ. Зіставте два варіанти тексту – з порівняльними зворотами й без них. Поясніть роль порівняльних зворотів як засобу художнього вираження.

Варіант із порівняльними зворотами є значно мальовничішим і виразнішим: читач може наочно уявити форми, кольори та фактуру рослинності. Без зворотів текст є сухим констатувальним описом природи.

233. КОЛО ДУМОК. Чому в першому реченні є кома перед порівняльним зворотом, а в інших – немає?
1. В небі чистім і прозорім сонце сяє, наче в морі (М. Рильський).
2. Цей дощ – як душ… Цей день такий ласкавий (Л. Костенко).
3. Місяць мов скибочка дині (Д. Іванов).
4. Я мокрий як хлющ, але я радий цьому багатству води (М. Грушевський).

  • У 1-му реченні зворот «наче в морі» виступає відокремленою обставиною способу дії (пояснює присудок сяє), тому виділяється комою.
  • У 2-му та 3-му реченнях порівняльні звороти («як душ», «мов скибочка дині») є частиною складеного іменного присудка (у 2-му між підметом і присудком стоїть тире, а кома перед зворотом-присудком не ставиться).
  • У 4-му реченні зворот «як хлющ» є стійким фразеологічним сполученням (усталеним порівнянням), тому комою не виділяється.

234. І. Спишіть речення. Підкресліть порівняльні звороти як члени речення та виділіть їх, де потрібно, комою (комами).

1) Тихесенько стукає в шибку бентежне, як сон, зітхання (Н. Гамалій).

2) Погляди збираю, наче квіти, погляди зриваю, наче цвіт (Є. Гуцало).

3) Вечір чеше розпущені коси в золотому, як сон, ручаї (Г. Коваль).

4) Пів неба охопили нерухомі заграви, дощ лив як із відра (Олесь Гончар). (Кома не ставиться, бо це усталене порівняння).

5) І дивиться місяць на землю, де в цвіті, немов у фаті, йде весна (Д. Іванов).

6) Моя любов як море, що висохнуть не може… (В. Сосюра). (Кома не ставиться, бо зворот є частиною присудка).

7) Припадаю вустами до слова, мов до стиглого грона калини (Н. Кащук).

8) І місяць в небі, як підкова, бездумно котиться у світ (А. Малишко).

ІІ. Поясніть, який предмет, дію чи ознаку допоміг схарактеризувати кожен порівняльний зворот.

  • як сон (у 1-му реченні) — образно характеризує ознаку (бентежне).
  • наче квіти, наче цвіт — характеризують дію (збираю, зриваю).
  • як сон (у 3-му реченні) — образно характеризує ознаку (в золотому).
  • як із відра — характеризує інтенсивність дії (лив).
  • немов у фаті — характеризує спосіб і стан дії (йде в цвіті).
  • як море — характеризує предмет/поняття (любов — безмежна).
  • мов до стиглого грона калини — характеризує дію (припадаю).
  • як підкова — характеризує предмет за формою (місяць) та його рух (котиться).

235. ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Як ви розумієте вислів «Усе пізнається через порівняння»?

Справжню ціну, величину, красу або важливість будь-якого явища можна збагнути лише тоді, коли зіставити його з іншим, уже відомим досвідом чи еталоном (наприклад, радість пізнається в порівнянні з горем, а світло — з темрявою).

236. І. Прочитайте речення. Знайдіть усталені широковживані порівняння. Поясніть, що вони означають. Чому порівняльні звороти не відокремлено комами?
1. Жив собі як вареник у маслі (Ю. Збанацький). 2. Запахло сіркою, горілим, і дощ линув як із відра (Панас Мирний). 3. Вона знала кожного з нас як облупленого (О. Довженко). 4. Глянув на матір, а вона як стіна біла (Панас Мирний). 5. Сам не знаю, як те сталося, а загадав я собі: якщо не загублю сопілки, то живий буду! І беріг її як зіницю ока (І. Цюпа). 6. Я Кармелюка як свої п’ять пальців знаю… (М. Старицький).

  • як вареник у маслі — жити дуже добре, у повному достатку, розкошах, безтурботно.
  • як із відра — про дуже сильний, проливний дощ (зливу).
  • як облупленого — знати людину досконало, дуже добре, в усіх деталях.
  • як стіна біла — надзвичайно бліда (від переляку чи хвилювання).
  • як зіницю ока — берегти надзвичайно пильно, турботливо, як найдорожче.
  • як свої п’ять пальців — знати щось досконало й безпомилково.

Порівняльні звороти не відокремлено комами, оскільки вони є стійкими фразеологічними сполученнями (усталеними виразами).

ІІ. Спишіть три перші речення та підкресліть члени речення.

1) Жив собі як вареник у маслі (Ю. Збанацький). (Слово «собі» — частка, не підкреслюється).

2) Запахло сіркою, горілим, і дощ линув як із відра (Панас Мирний).

3) Вона знала кожного з нас як облупленого (О. Довженко).

ІІІ. Знайдіть у поданих реченнях два фразеологізми, які є синонімічними.

Синонімічні фразеологізми: знати як облупленого — знати як свої п’ять пальців (обидва означають «знати дуже добре, досконало»).

237. І. Доповніть речення порівняльними зворотами й запишіть. Скористайтеся підказками в довідці.
ДОВІДКА. Ніжними бувають долоні матері; білим буває айсберг; прямим буває промінь; чистим буває дощ; єдиною буває Дніпрова течія; здоровими бувають дуби; великими бувають гори.
ІІ. Розставте розділові знаки й підкресліть порівняльні звороти як члени речення.

1) Повітря ніжне, мов долоні матері, і хочеться його поцілувати (За Д. Павличком).

2) Бабуся скидала хустку й ставала біла, наче айсберг (За Л. Костенко).

3) Люблю я слово строге і вагоме, пряме, як промінь, чисте, мов дощ (За В. Бичком).

4) На світі білому єдине домашнє вогнище родинне, оселя наша і сім’я, як Дніпрова течія (За Д. Білоусом).

5) На дворі ростуть здорові груші та черешні, неначе дуби (За І. Нечуєм-Левицьким).

6) По небу пливуть великі хмарини, ніби гори (За У. Самчуком).

238. І. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Доберіть до поданих слів (сполучень слів) по кілька образних порівнянь (усно). Форму слів можна змінювати.
ЗРАЗОК. Струнка, як тополя; нестримний, як вітер; хвацький, як козак; горда, мов князівна.

  • Привітний, як весняне сонце; як щирий господар.
  • Жвавий, як рибка у воді; як вогник.
  • Спокійний, наче лісове озеро; наче ніч.
  • Балакучий, як сорока; як весняний струмок.
  • Легковажний, як пушинка; як метелик.
  • Очі сині, немов волошки в житі; немов бездонне небо.
  • Голос дзвінкий, як срібний дзвіночок; як ранковий струмок.
  • Погляд холодний, як крига; як зимова завія.
  • Погляд теплий, як літній промінь; як мамині руки.
  • Стрункий, мов тополя в полі; мов очерет.
  • Довірливий, як мале дитя; як пухнасте цуценя.
  • Сміливий, як сокіл; як відважний козак.

ІІ. Напишіть розповідь (4–5 речень) про друга / подругу чи про когось зі своїх рідних, знайомих, використавши порівняльні звороти. Скористайтесь утвореними конструкціями.

Мій найкращий друг Сашко — жвавий, як весняний вітерець, і ніколи не сидить на місці. Його голос завжди дзвінкий, як срібний дзвіночок, а посмішка привітна, наче тепле травневе сонце. Він стрункий, мов молодий явір, і має очі сині, немов два лісових озерця. Сашко довірливий, як дитина, проте в скрутну хвилину стає сміливим, як справжній козак. Поруч із таким щирим товаришем день завжди минає радісно й легко.

239. І. Спишіть речення, ставлячи пропущені розділові знаки. Підкресліть члени речення.

1) А ранок золотий, немов перо жар-птиці (Є. Гуцало).

2) Земля — як панцир черепах (Л. Костенко).

3) Очі великі, круглі, сині, наче волошки (О. Кониський).

4) Це місто прекрасне, як усмішка долі (Л. Костенко).

5) Душа ласкава, наче озеро, і трохи синім віддає (В. Стус).

6) Верба — мов чорний покруч ікебани (Л. Костенко).

7) Вечірні ліхтарі — мовби осінні птахи (А. Мойсієнко).

ІІ. Перебудуйте усно перше речення так, щоб порівняльний зворот став частиною складеного присудка.

А ранок золотий був немов перо жар-птиці (або: А золотий ранок — немов перо жар-птиці).

240. І. Випишіть послідовно номери речень, у яких порівняльний зворот потрібно виділити комою (комами).
1. Як фіалка ти вродлива і маленька як вона (М. Черняхівський). 2. І зоряне небо як споминів рій… (В. Сосюра). 3. Білий наче аркуш крейдяного паперу Андрій Сидорович повернувся і вийшов… (В. Дрозд). 4. Вже колоски, довірливі як діти звелись навшпиньки, туляться до рук (В. Скомаровський). 5. Вишитий рушник як місток до наших душ від часів недавніх і далеких… (М. Чудна). 6. Вічності сила срібляста як ртуть б’ється в каміння (Д. Павличко). 7. Я знав цю стежку як свої п’ять пальців, міг знайти її безпомилково (Ю. Збанацький). 8. Світ складний як сніжинка кожна (І. Павлюк).

Номери речень, у яких порівняльні звороти відокремлюються комами: 1, 3, 4, 6, 8.

  • 1 (зворот стосується прикметника: маленька, як вона);
  • 3 (зворот пояснює прикметник перед підметом: Білий, наче аркуш крейдяного паперу, Андрій Сидорович…);
  • 4 (зворот виділяється комами з обох боків: довірливі, як діти,);
  • 6 (зворот виділяється комами: срібляста, як ртуть,);
  • 8 (порівняльний зворот стоїть у кінці речення: складний, як сніжинка кожна).

(У реченнях 2, 5 порівняльні звороти є частиною іменного присудка; у реченні 7 — стійкий фразеологізм).

КЛЮЧ. Використавши дешифратор, прочитайте закінчення прислів’я «Пильнуй свого носа, а не чужого …».

  • 1 — П
  • 3 — Р
  • 4 — О
  • 6 — С
  • 8 — А

Закінчення прислів’я: «Пильнуй свого носа, а не чужого проса».

ІІ. Спишіть речення, у якому є фразеологізм. Підкресліть члени речення, надпишіть над кожним словом частину мови.

Язайм. знавдієсл. цюзайм. стежкуім. якспол. своїзайм. п’ятьчисл. пальцівім., мігдієсл. знайтидієсл. їїзайм. безпомилковоприсл..

І таке буває

Восьмикласники списували речення, розставляючи розділові знаки.
Ось як це зробив Денис: «У тебе очі – мов зорі ясні».
А ось як це зробив Сашко: «У тебе очі, мов зорі, ясні».
Хлопці з нетерпінням чекали на результат. Які ж вони були здивовані, коли вчителька сказала, що ніхто з них не припустився помилки.
Як ви думаєте, невже вчителька не помітила помилки в роботі одного з учнів?

Вчителька не помітила помилки, тому що помилки немає в жодному варіанті — обидва учні розставили розділові знаки правильно відповідно до обраної синтаксичної структури:

1) У Дениса: порівняльний зворот разом із прикметником входить до складу іменного присудка («очі — мов зорі ясні»). За правилом між підметом і присудком із порівняльним сполучником можна ставити тире, а кома перед зворотом у цьому разі не ставиться.

2) У Сашка: присудком виступає прикметник «ясні» (очі є ясними), а зворот «мов зорі» є відокремленим порівняльним зворотом (означенням), що стоїть усередині речення, тому виділяється комами з обох боків.

241. І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть порівняльні звороти як члени речення.

1) Зимовий вечір, закуривши люльку, розсипав зорі, наче іскри (В. Симоненко).

2) Увечері везли віолончель, немов джмеля дрімотного й німого (В. Стус).

3) Їх сміх і спів як джерело, з якого п’єш травневі роси (М. Боровко).

4) Вистелена сміхом дітвори, наче листям, течія лінива (Д. Павличко).

5) І липень, що в густі покоси вгруз, селу, неначе хлопчику малому, натяг на очі сонечка картуз (М. Боровко).

6) Я ріс золоточубий, наче сонях (І. Доценко).

7) Чого їй недостає? Як сир у маслі купається, а ще й плаче (Панас Мирний). (Зворот є фразеологізмом, комою не виділяється; кома ставиться перед протиставним сполучником «а»).

8) Кругом хати ріс зелений та густий, як руно, спориш (І. Нечуй-Левицький).

ІІ. Утворіть від виділених слів нові за допомогою префіксів.

  • розсипав посипав, засипав, пересипав, підсипав, зсипав.
  • везли привезли, завезли, відвезли, підвезли, довезли.
  • вистелена застелена, перестелена, настелена, постелена.
  • густий прегустий, загустий.
  • плаче заплаче, поплаче, виплаче, розплачеться.

Теги статті:

#8 клас укрмова Заболотний
Д

До уроку

Освітній портал «До уроку»

← До розділу «Українська мова»↑ Вгору