Перейти до основного вмісту
Алгебра• 24 хв читання

22. Класичне визначення ймовірності

Д
До уроку
Опубліковано: (Оновлено: )

Назад до змісту

1. Яку подію називають достовірною?

Подію, яка за даним комплексом умов обов’язково відбудеться в будь-якому випробуванні, називають достовірною (вірогідною).

2. Яку подію називають неможливою?

Подію, яка за даним комплексом умов не може відбутися в жодному випробуванні, називають неможливою.

3. Яка ймовірність: 1) достовірної події; 2) неможливої події?

1) Ймовірність достовірної події дорівнює : .

2) Ймовірність неможливої події дорівнює : .

4. За якою формулою визначають ймовірність події у випробуванні з рівноможливими результатами?

Ймовірність події визначають за формулою , де — загальна кількість рівноможливих результатів випробування, а — кількість результатів, які приводять до настання події (сприятливих результатів).

ВПРАВИ

22.1.° Наведіть приклади достовірних подій.

1) Якщо підкинути звичайний гральний кубик, випаде натуральне число очок від до .

2) Вода в чайнику закипить за температури при нормальному атмосферному тиску.

3) Після неділі обов’язково настане понеділок.

22.2.° Наведіть приклади неможливих подій.

1) Якщо підкинути звичайний гральний кубик, випаде очок.

2) Із кошика, у якому лежать тільки сливи, навмання дістали апельсин.

3) Днем народження учня виявилося лютого.

22.3.° У кошику лежать 10 червоних і 15 зелених яблук. Яка ймовірність взяти навмання з кошика грушу? яблуко?

1) У кошику лежать лише яблука і немає жодної груші, тому взяти звідти грушу — це неможлива подія. Її ймовірність дорівнює .

2) Оскільки в кошику лежать тільки яблука ( штук), то будь-який узятий навмання фрукт обов’язково буде яблуком. Це достовірна подія, тому її ймовірність дорівнює .

Відповідь: грушу — ; яблуко — .

22.4.° Навмання вибирають три парні цифри. Яка ймовірність того, що число, записане цими цифрами, буде непарним?

Будь-яке число, записане лише парними цифрами, закінчується парною цифрою, а отже, завжди є парним. Отримати непарне число з трьох парних цифр неможливо. Це неможлива подія, тому її ймовірність дорівнює .

Відповідь: .

22.5.° Навмання вибирають три непарні цифри. Яка ймовірність того, що число, записане цими цифрами, буде непарним?

Оскільки всі три вибрані цифри непарні, то остання цифра записаного числа обов’язково буде непарною, а отже, і саме число завжди буде непарним. Це достовірна подія, тому її ймовірність дорівнює .

Відповідь: .

22.6.° Яка ймовірність того, що, переставивши букви в слові «алгебра», ми отримаємо слово «геометрія»?

Слово «алгебра» складається із 7 букв, а слово «геометрія» — із 9 букв і містить літери («м», «т», «і», «я»), яких немає в слові «алгебра». Отримати слово «геометрія» неможливо, тому ця подія є неможливою і її ймовірність дорівнює .

Відповідь: .

22.7.° Монету підкидають 3 рази та підраховують, скільки разів випав герб. Як ви думаєте, яка з наведених подій є достовірною? неможливою? Обговоріть це питання у класі. Кількість гербів:
1) дорівнює 3;
2) дорівнює 2;
3) менша від 8;
4) більша за 4.

При трьох підкиданнях монети герб може випасти , , або рази.

1) Подія є випадковою, бо герб може випасти як рази, так і меншу кількість разів.

2) Подія є випадковою, бо герб може випасти рази, але не обов’язково.

3) Подія є достовірною, бо найбільша можлива кількість гербів дорівнює , а будь-яке число від до менше від .

4) Подія є неможливою, бо за кидки герб не може випасти більше ніж рази.

Відповідь: достовірна подія — 3); неможлива подія — 4).

22.8.° Кидають два гральних кубики та підраховують суму очок на кубиках. Яка з наведених подій є достовірною? неможливою?
Сума очок:
1) дорівнює 7;
2) дорівнює 1;
3) менша від 15;
4) більша за 4.

На кожному кубику може випасти від до очок, тому сума очок на двох кубиках може набувати значень від () до ().

1) Подія є випадковою, бо сума може випасти (наприклад, ), а може випасти й інша сума.

2) Подія є неможливою, бо найменша можлива сума очок на двох кубиках дорівнює .

3) Подія є достовірною, бо найбільша можлива сума очок дорівнює , що завжди менше від .

4) Подія є випадковою, бо сума очок може бути як більшою за , так і рівною , або .

Відповідь: достовірна подія — 3); неможлива подія — 2).

22.9.° Наведіть приклади дослідів з рівноможливими результатами.

1) Підкидання симетричної монети один раз (випадіння герба або цифри).

2) Кидання правильного грального кубика один раз (випадіння , , , , або очок).

3) Витягування навмання однієї карти з добре перетасованої колоди або одного білета на іспиті.

22.10.° Наведіть приклади дослідів з нерівноможливими результатами.

1) Витягування навмання однієї кулі з коробки, у якій лежать синіх і червоні кулі (результати «витягнути синю кулю» та «витягнути червону кулю» є нерівноможливими).

2) Постріл у мішень (події «влучити в мішень» і «схибити» є нерівноможливими та залежать від майстерності стрільця).

3) Підкидання зігнутої монети або грального кубика зі зміщеним центром тяжіння.

22.11.° Із п’яти більярдних куль з номерами від 1 до 5 навмання беруть одну кулю. Як ви думаєте, чи є рівноймовірними події A і B:

1) подія A: узяли кулю з номером 1;
подія B: узяли кулю з номером 3;

2) подія A: узяли кулю з парним номером;
подія B: узяли кулю з непарним номером?
Обговоріть це питання у класі.

Усього є рівноможливих результатів: узяти кулю з номером або .

1) Так, події і є рівноймовірними. Для кожної з них сприятливим є лише один результат із п’яти:

2) Ні, події і не є рівноймовірними. Серед чисел від до парними є два числа ( і ), а непарними — три числа ( і ). Отже, ймовірності цих подій різні:

Відповідь: 1) так; 2) ні.

22.12.° Із шести уроків у розкладі 9-А класу навмання вибрали один шкільний предмет (рис. 22.4). Чи є рівноймовірними події A і B:

1) подія A: вибрали історію України;
подія B: вибрали біологію;

2) подія A: вибрали українську мову;
подія B: вибрали алгебру?

У розкладі всього уроків.

1) Так, події і є рівноймовірними. Історія України (2-й урок) та біологія (3-й урок) зустрічаються в розкладі по одному разу:

2) Ні, події і не є рівноймовірними. Українська мова є в розкладі один раз (1-й урок), а алгебра — два рази (4-й і 5-й уроки):

Відповідь: 1) так; 2) ні.

22.13.° Яка ймовірність того, що при одному киданні грального кубика випаде кількість очок, що дорівнює:

1) одному;

2) трьом;

3) непарному числу;

4) числу, яке не ділиться націло на 3;

5) числу, яке кратне 5;

6) числу, яке кратне 9?

При одному киданні грального кубика можна отримати один із рівноможливих результатів: або очок. Скористаємося класичною формулою ймовірності :

1) Випадінню очка сприяє результат:

2) Випадінню очок сприяє результат:

3) Серед чисел від до непарними є три числа (), тому :

4) Націло на не діляться чотири числа (), тому :

5) Серед чисел від до кратним є лише одне число (), тому :

6) Серед чисел від до немає жодного числа, кратного , тому ця подія є неможливою ():

Відповідь: 1) ; 2) ; 3) ; 4) ; 5) ; 6) .

22.14.° Уяви собі, що в класі, у якому ти навчаєшся, розігрується одна безкоштовна туристична поїздка до Лондона. Яка ймовірність того, що до Лондона поїдеш ти?

Нехай у класі навчається учнів. Оскільки розігрується одна поїздка і всі учні мають рівні шанси її виграти, то загальна кількість рівноможливих результатів дорівнює , а сприятливим є лише результат.

За формулою класичної ймовірності:

Наприклад, якщо в нашому класі учнів, то ймовірність поїхати до Лондона становить .

Відповідь: , де — кількість учнів у класі.

22.15.° Щоб скласти іспит, потрібно вивчити 35 білетів. Студентка бездоганно вивчила тільки 30 білетів. Яка ймовірність того, що, відповідаючи на один витягнутий білет, вона отримає оцінку «відмінно»? Як ви думаєте, які припущення треба зробити про те, як проходить такий іспит? Обговоріть це питання з однокласниками й однокласницями.

Усього на іспиті є білетів, а сприятливими для отримання оцінки «відмінно» є вивчених білетів.

За формулою класичної ймовірності:

Для застосування цієї формули потрібно зробити такі припущення про перебіг іспиту:

1) Усі білетів лежать на столі та є однаковими на вигляд, тому витягування будь-якого білета є рівноможливим.

2) Якщо студентка витягне один із вивчених білетів, вона обов’язково відповість без помилок і гарантовано отримає «відмінно» (екзаменатор не знизить оцінку за додаткові запитання з інших тем).

3) Якщо їй попадеться один із невивчених білетів, вона точно не зможе відповісти на нього на оцінку «відмінно».

Відповідь: .

22.16.° Щоб скласти іспит з математики, треба вивчити 30 білетів. Учень не вивчив тільки один білет. Яка ймовірність того, що, відповідаючи на один навмання вибраний білет, він не складе іспит?

Усього є рівноможливих варіантів витягнути білет. Події «не складе іспит» сприяє лише результат (невивчений білет).

За класичним визначенням ймовірності:

Відповідь: .

22.17.° У лотереї 20 виграшних білетів і 280 білетів без виграшу. Яка ймовірність виграти, купивши один білет?

Знайдемо загальну кількість білетів у лотереї:

Кількість сприятливих результатів (виграшних білетів) дорівнює .

Обчислимо ймовірність виграшу:

Відповідь: .

22.18.° У коробці лежать 7 синіх і 5 жовтих кульок. Яка ймовірність того, що вибрана навмання кулька виявиться: 1) жовтою; 2) синьою?

Усього в коробці лежить кульок:

1) Кількість жовтих кульок дорівнює . Тоді ймовірність витягнути жовту кульку:

2) Кількість синіх кульок дорівнює . Тоді ймовірність витягнути синю кульку:

Відповідь: 1) ; 2) .

22.19.• У коробці було 23 картки, пронумерованих від 1 до 23. Із коробки навмання взяли одну картку. Яка ймовірність того, що на ній записано число:
1) 11;
2) 24;
3) кратне 6;
4) кратне 5;
5) одноцифрове;
6) складене;
7) у записі якого є цифра 7;
8) у записі якого є цифра 2;
9) у записі якого відсутня цифра 4;
10) сума цифр якого ділиться націло на 3;
11) яке при діленні на 11 дає в остачі 2;
12) у записі якого відсутня цифра 1?

Загальна кількість карток (рівноможливих результатів) дорівнює .

1) Картка з числом лише одна, тому :

2) Картки з числом у коробці немає (це неможлива подія), тому :

3) Числа, кратні (від до ): . Усього картки:

4) Числа, кратні (від до ): . Усього картки:

5) Одноцифрові числа: . Усього карток:

6) Складені числа від до : (число не є ні простим, ні складеним). Усього карток:

7) Числа, у записі яких є цифра : . Усього картки:

8) Числа, у записі яких є цифра : . Усього карток:

9) Числа з цифрою : це і (їх ). Тоді без цифри є картка:

10) Сума цифр ділиться націло на , якщо саме число ділиться на . Такі числа: . Усього карток:

11) Числа виду серед чисел від до : (при ) та (при ). Усього картки:

12) Числа, у записі яких є цифра : (їх ). Тоді без цифри залишається карток:

Відповідь: 1) ; 2) ; 3) ; 4) ; 5) ; 6) ; 7) ; 8) ; 9) ; 10) ; 11) ; 12) .

22.20.• З натуральних чисел від 1 до 30 навмання вибирають одне число. Яка ймовірність того, що це число буде:
1) простим;
2) дільником числа 18;
3) квадратом натурального числа?

Усього є рівноможливих результатів.

1) Прості числа від до : . Усього таких чисел .

2) Дільники числа : . Усього таких чисел .

3) Квадрати натуральних чисел від до : . Усього таких чисел .

Відповідь: 1) ; 2) ; 3) .

22.21.• Набираючи номер телефону свого товариша, Микола забув: 1) останню цифру; 2) першу й останню цифри. Яка ймовірність того, що він з першої спроби набере правильний номер?

1) Усього існує цифр: . Оскільки на останньому місці може стояти будь-яка з них, загальна кількість рівноможливих варіантів становить . Правильною є лише одна цифра ().
За класичним визначенням ймовірності:

2) Для вибору першої цифри є варіантів, і для вибору останньої цифри також є варіантів. За комбінаторним правилом добутку загальна кількість можливих пар цифр становить:

Оскільки правильним є лише один набір цифр (), шукана ймовірність дорівнює:

(Зауваження: якщо вважати, що номер телефону не може починатися з цифри , то для першої цифри є варіантів, для останньої — варіантів, усього варіантів, і тоді ймовірність становить ).

Відповідь: 1) ; 2) (або ).

22.22.•• Настя забула дві останні цифри номера телефону й набирає їх навмання. Яка ймовірність правильно набрати номер, якщо Настя тільки пам’ятає, що дві останні цифри: 1) непарні; 2) різні й парні?

1) Усього існує непарних цифр: .
Передостанню цифру можна вибрати способами, і останню цифру (оскільки в умові не вказано, що вони різні) також можна вибрати способами. За правилом добутку загальна кількість рівноможливих варіантів становить:

Сприятливим є лише один правильний варіант ().
Шукана ймовірність:

2) Усього існує парних цифр: .
Оскільки цифри різні, то передостанню цифру можна вибрати способами, а останню — способами (будь-яку з решти чотирьох парних цифр). За правилом добутку загальна кількість рівноможливих варіантів становить:

Правильною є лише одна комбінація ().
Шукана ймовірність:

Відповідь: 1) ; 2) .

22.23.•• Грані кубика пофарбовано в червоний або білий колір (кожну грань в один колір). Ймовірність випадіння червоної грані дорівнює , а ймовірність випадіння білої грані — . Скільки червоних і скільки білих граней у кубика?

У кубика всього граней, тому загальна кількість рівноможливих результатів при киданні дорівнює .

Нехай у кубика червоних граней і білих граней.
За формулою класичної ймовірності маємо:
Ймовірність випадіння червоної грані:

Ймовірність випадіння білої грані:

Отже, у кубика червоних граней і біла грань.

Відповідь: червоних і біла грань.

22.24.•• У коробці лежать 4 сині кулі та кілька червоних. Скільки червоних куль у коробці, якщо ймовірність того, що вибрана навмання куля виявиться синьою, дорівнює ?

Нехай у коробці лежить червоних куль ().
Тоді загальна кількість куль у коробці дорівнює .
Кількість сприятливих результатів (вибрати синю кулю) становить .

За умовою ймовірність витягнути синю кулю дорівнює . Складемо рівняння за формулою :

Скористаємося основною властивістю пропорції:




Отже, у коробці лежить червоних куль.

Відповідь: червоних куль.

22.25.•• Картки з номерами 1, 2, 3 довільним чином поклали в ряд. Яка ймовірність того, що картки з непарними номерами опиняться поруч?

Випишемо всі можливі варіанти розташування трьох карток із номерами у ряд:
, , , , , .
Усього є рівноможливих результатів.

Непарними є номери і . Знайдемо серед виписаних варіантів ті, у яких картки і лежать поруч (сприятливі результати):
, , , .
Кількість сприятливих результатів дорівнює .

Обчислимо ймовірність події:

Відповідь: .

22.26.•• На лавочку довільним чином сідають два хлопчики й одна дівчинка. Яка ймовірність того, що хлопчики опиняться поруч?

Позначимо хлопчиків як і , а дівчинку — як .

Випишемо всі можливі варіанти їхнього розташування на лавочці:

1) , ,

2) , ,

3) , ,

4) , ,

5) , ,

6) , ,

Усього маємо рівноможливих результатів.

Хлопчики сидять поруч у перших чотирьох випадках, отже, кількість сприятливих результатів дорівнює .

Знайдемо ймовірність цієї події:

Відповідь: .

22.27.•• Кидають одночасно два гральних кубики. За допомогою рисунка 22.2 установіть, яка ймовірність того, що випадуть:
1) дві одиниці;
2) два однакових числа;
3) числа, сума яких дорівнює 7;
4) числа, сума яких більша за 10;
5) числа, добуток яких дорівнює 6.

За рисунком 22.2 загальна кількість усіх рівноможливих результатів при киданні двох кубиків становить .

1) Дві одиниці випадають лише в одному випадку, тому .

2) Два однакових числа — це пари , , , , , . Таких результатів є .

3) Числа, сума яких дорівнює , — це пари , , , , , . Таких результатів є .

4) Сума чисел більша за означає, що сума дорівнює або . Це пари , та . Таких результатів є .

5) Числа, добуток яких дорівнює , — це пари , , , . Таких результатів є .

Відповідь: 1) ; 2) ; 3) ; 4) ; 5) .

22.28.•• Гральний кубик кидають 2 рази. Яка ймовірність того, що:
1) першого разу випаде менше ніж 4 очки, а другого — більше ніж 4;
2) першого разу випаде менше очок, ніж другого;
3) у сумі за два кидки випаде 5 очок?

При дворазовому киданні грального кубика всього можливих упорядкованих пар результатів є .

1) Менше ніж очки — це числа ( варіанти для першого кидка).
Більше ніж очки — це числа ( варіанти для другого кидка).
Сприятливими є пари: , , , , , — усього результатів.

2) Із можливих пар у парах числа однакові: , , , , , .
Решта пар мають різні числа. Оскільки випадки «перше число менше за друге» і «перше число більше за друге» є симетричними, то сприятливих результатів рівно половина з , тобто .

3) У сумі очок дають пари: , , , . Усього сприятливих результати.

Відповідь: 1) ; 2) ; 3) .

22.29.•• Яка ймовірність того, що при двох кидках грального кубика:
1) першого разу випаде число, менше від 5, а другого — більше за 4;
2) шістка випаде тільки другого разу;
3) першого разу випаде більше очок, ніж другого?

Загальна кількість рівноможливих результатів при двох кидках кубика становить .

1) Число, менше від , — це ( варіанти для першого кидка).
Число, більше за , — це ( варіанти для другого кидка).
Кількість сприятливих пар становить : , , , , , , , .

2) Щоб шістка випала тільки другого разу, першого разу має випасти будь-яке число з ( варіантів), а другого — обов’язково ( варіант).
Це пари , , , , — усього сприятливих результатів.

3) Із можливих пар у випадках випадають однакові числа. Із решти пар у половині випадків першого разу випадає більше очок, ніж другого, тому .

Відповідь: 1) ; 2) ; 3) .

22.30.•• Дмитро й Ольга одночасно кидають по одному гральному кубику. Якщо сума очок, що випали, дорівнює 6, то виграє Дмитро, а якщо в сумі випадає 7 очок, то виграє Ольга. У кого з них більше шансів виграти в цій грі?

Усього при одночасному киданні двох кубиків є рівноможливих результатів.

Знайдемо ймовірність виграшу Дмитра (сума очок дорівнює ).
Цій події сприяють пар: , , , , .
Ймовірність виграшу Дмитра:

Знайдемо ймовірність виграшу Ольги (сума очок дорівнює ).
Цій події сприяють пар: , , , , , .
Ймовірність виграшу Ольги:

Оскільки , то в Ольги більше шансів виграти.

Відповідь: в Ольги.

22.31.•• Двічі кидають монету. Яка ймовірність того, що випадуть: 1) два герби; 2) герб і цифра?

При дворазовому підкиданні монети можливі 4 рівноможливі результати ():

  • герб і герб (ГГ);
  • герб і цифра (ГЦ);
  • цифра і герб (ЦГ);
  • цифра і цифра (ЦЦ).

1) Події «випадуть два герби» сприяє лише 1 результат (ГГ), тобто .

2) Події «випадуть герб і цифра» сприяють 2 результати (ГЦ та ЦГ), тобто .

Відповідь: 1) ; 2) .

ПРОЄКТ

Якщо вам сподобалося розв’язувати задачі з теорії ймовірностей, то радимо прочитати оповідання «Спочатку була гра» (с. 220–223), а також взяти участь у роботі над проєктом «Застосування правил комбінаторики для розв’язування задач з теорії ймовірностей». Зміст проєкту може стати більш різноманітним, якщо ви об’єднаєтеся в групи. Поради, як працювати у груповому проєкті, ви можете знайти на с. 258.

План групового проєкту «Застосування правил комбінаторики для розв’язування задач з теорії ймовірностей»:

1) Мета проєкту полягає в тому, щоб показати, як комбінаторні правила суми та добутку допомагають швидко знаходити загальну кількість результатів () і кількість сприятливих результатів () без виписування всіх варіантів вручну.

2) Розподіл ролей у групі:

  • Теоретики шукають історичні відомості про листування Блеза Паскаля і П’єра Ферма та формулюють правила суми й добутку.
  • Практики підбирають і розв’язують задачі про коди, паролі, лотереї та розсаджування людей.
  • Дизайнери оформлюють презентацію, таблиці та схеми дерева можливих варіантів.

3) Приклад задачі для проєкту:
Умова: На полиці випадковим чином ставлять 4 різні підручники (з алгебри, геометрії, фізики та історії). Яка ймовірність того, що підручники з алгебри та геометрії стоятимуть поруч?
Розв’язання:
За правилом добутку загальна кількість способів розставити 4 книги дорівнює:

Розглянемо книги з алгебри та геометрії як один об’єкт. Тоді маємо 3 об’єкти, які можна переставити способами. Самі книги з алгебри і геометрії можна поміняти місцями між собою 2 способами. За правилом добутку кількість сприятливих результатів становить:

Шукана ймовірність:

4) Висновок: Правила комбінаторики значно спрощують обчислення ймовірностей у випадках, коли кількість можливих варіантів є великою.

ВПРАВИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

22.32. Знайдіть множину розв’язків нерівності:
1) ;
2) .

1) Розкриємо дужки в обох частинах нерівності:

Перенесемо доданки зі змінною у ліву частину, а числа — у праву:

Поділимо обидві частини нерівності на , змінивши знак нерівності на протилежний:

2) Помножимо обидві частини нерівності на найменший спільний знаменник :

Розкриємо дужки та зведемо подібні доданки:



Поділимо обидві частини нерівності на , змінивши знак нерівності на протилежний:



Відповідь: 1) ; 2) .

22.33. При яких значеннях і вершиною параболи є точка ?

Абсциса вершини параболи знаходиться за формулою .

Для даної параболи , , . Підставимо ці значення у формулу:


Оскільки вершина належить параболі, підставимо координати , та знайдене значення у рівняння функції:



Відповідь: , .

22.34. Скоротіть дріб:
1) ;
2) .

1) Подамо число як і винесемо спільний множник у чисельнику за дужки:

2) Подамо число як і винесемо в чисельнику спільний множник за дужки:

Відповідь: 1) ; 2) .

Теги статті:

#відповіді Алгебра Мерзляк 9 клас#класична ймовірність#теорія ймовірностей#рівноможливі події
Д

До уроку

Освітній портал «До уроку»

← До розділу «Алгебра»↑ Вгору