Вправа 214
І. Спишіть речення. Підкресліть присудки й додатки.
1. Нацбанк випустив банкноти з патріотичним гаслом «Слава Україні! Героям Слава!».
2. Уряд планує забезпечити автономними джерелами електроенергії школи й лікарні.
3. Українські аграрії ведуть активний діалог із європейськими колегами про впровадження нових стандартів продуктів харчування.
4. Компанія «Авіалінії Антонова» спеціалізується на перевезенні габаритних і надважких вантажів на літаках АН-124 «Руслан».
5. Організатори ювілейного етнофестивалю «Країна мрій» запросили на музичне дійство різні українські колективи, облаштували дитячу зону, алею майстрів та провели тематичні виставки.
ІІ. Знайдіть у поданих реченнях складні слова. Поясніть, як ці слова утворено.
- Нацбанк — складноскорочене слово (абревіатура), утворене поєднанням частини слова та повнозначного слова: національний банк.
- Електроенергії — складне слово, утворене складанням основ електро- + енергія за допомогою сполучного голосного [о].
- Етнофестивалю — складне слово, утворене поєднанням іншомовного компонента етно- (етнічний) та іменника фестиваль.
- Авіалінії — складне слово, утворене поєднанням іншомовного компонента авіа- та іменника лінії.
ІІІ. Складіть і запишіть із назвою Чумацький Шлях три речення так, щоб ця назва була: 1) підметом; 2) додатком; 3) прикладкою (різновидом означення).
1. Чумацький Шлях сріблястою смугою простягнувся через усе нічне небо. (підмет)
2. У ясну зоряну ніч ми довго роздивлялися Чумацький Шлях. (додаток)
3. Наша галактика Чумацький Шлях налічує мільярди яскравих зірок. (прикладка)
ПРИГАДАЙМО. На які питання відповідають прислівники?
Прислівники відповідають на питання: як? яким способом? де? куди? звідки? коли? відколи? доки? чому? з якої причини? навіщо? з якою метою? якою мірою? наскільки? скільки разів?
Вправа 215
А. Прочитайте текст спочатку з виділеними обставинами, а потім — без них. Що втрачає текст без цих обставин?
Український археолог Вікентій Хвойка проводив розкопки на Київщині та Черкащині.
Під час досліджень археолог виявив поблизу Трипілля залишки стародавніх поселень, глиняні фігурки, посуд, знаряддя праці.
Без виділених обставин текст стає надто загальним, позбавленим просторової та часової конкретики: втрачається інформація про те, де саме велися розкопки, у який час і де саме знайдено залишки трипільської культури.
Б. Визначте, від якого слова залежить кожна виділена обставина та що вона означає.
- Проводив (де?) на Київщині та Черкащині — залежить від дієслова-присудка, означає місце дії.
- Виявив (коли?) під час досліджень — залежить від дієслова-присудка, означає час дії.
- Виявив (де?) поблизу Трипілля — залежить від дієслова-присудка, означає місце дії.
В. Зробіть висновок про роль обставин у мовленні.
Обставини конкретизують дію чи стан, зазначаючи спосіб, місце, час, причину або мету їхнього перебігу. Вони роблять висловлення точним, змістовним та інформативним.
Вправа 216
ДВА – ЧОТИРИ – УСІ РАЗОМ. Знайдіть у реченні обставину й додаток. Обґрунтуйте свою думку.
Упала паморозь на сливи, тумани бродять по ярах (М. Овдієнко).
- По ярах — обставина місця, бо вказує на локацію переміщення туманів і відповідає на питання де? (бродять де? по ярах).
- На сливи — іменник із конкретним предметним значенням, тому за правилом підручника тяжіє до додатка (упала на що? на сливи), хоча водночас має й відтінок просторового спрямування дії (упала куди?).
Вправа 217
І. Спишіть речення. Підкресліть обставини.
1. Надворі дощ, холодний вітер виє.
2. Опалий лист лягає горілиць.
3. В заколисані трави падають стрімко розгублені зорі.
4. Утік за ліс холодний вітруган.
5. Дороги йшли на всі чотири сторони.
6. Старий пароплав прибув до Канева надвечір.
ІІ. Визначте усно спосіб вираження кожної обставини, а також слово, від якого вона залежить, і питання, на яке відповідає.
- Дощ / [іде] (де?) надворі — виражена прислівником.
- Лягає (як?) горілиць — виражена прислівником.
- Падають (куди?) в трави — виражена іменником із прийменником.
- Падають (як?) стрімко — виражена прислівником.
- Утік (куди?) за ліс — виражена іменником із прийменником.
- Йшли (куди?) на всі чотири сторони — виражена фразеологізмом.
- Прибув (куди?) до Канева — виражена іменником із прийменником.
- Прибув (коли?) надвечір — виражена прислівником.
Вправа 218
Прочитайте речення. Визначте, користуючись таблицею, вид за значенням кожної підкресленої обставини.
1. Розлого й лунко сповідається в любові до цього краю іволга.
Розлого й лунко — способу дії (як?).
2. Удосвіта хвилі дніпровські барвінком цвітуть.
Удосвіта — часу (коли?); барвінком — способу дії (як?).
3. До нестями хотілося побути на самоті.
До нестями — міри і ступеня (якою мірою? наскільки?); на самоті — способу дії (як? у якому стані?).
4. Од переляку на його лобі виступив холодний піт.
Од переляку — причини (чому? з якої причини?).
5. І два віки зійшлися на пораду.
На пораду — мети (для чого? з якою метою?).
6. А дуб стоїть наперекір напастям.
Наперекір напастям — допустова (усупереч чому? незважаючи на що?).
7. Прилетіла зозуленька над ними кувати.
Кувати — мети (навіщо? з якою метою?).
8. На зеленім лузі ліг туман спочити.
На зеленім лузі — місця (де?); спочити — мети (для чого? з якою метою?).
Вправа 219
І. Поширте кожне речення обставиною того виду, який указано в дужках, і запишіть. Скористайтеся словами-підказками, поданими поряд.
ІІ. Підкресліть у кожному реченні обставину.
1. Повітря пожовтіло від засухи. (причини)
2. Урожай збільшився в кілька разів. (міри і ступеня)
3. Фермери працювали від світання до смеркання. (часу)
4. Тече маленька річечка через ліси й поля. (місця)
5. Беремо удар на себе в разі небезпеки. (умови)
6. Виросли високі акації наперекір суховіям. (допустова)
Вправа 220
І. Спишіть речення. Підкресліть члени речення. Надпишіть скорочено над кожною обставиною її вид за значенням.
1. Село було засипане снігом до половини.
2. На хаті спросоння клацнув дзьобом лелека.
3.** Спадає вечір сторожко, помалу, ворушить зорі в темряві криниць.
4. З хвилини на хвилину можуть бути поранені.
5. Упала паморозь на сливи, тумани бродять по ярах.
6. Обабіч чорною стіною виструнчилися сосни.
7. Обабіч шляху вставали височезні пожежі.
ІІ. Зіставте виділені слова. Яке з них прислівник, а яке – прийменник? Складіть і запишіть спочатку речення з прислівником навколо, а потім – з прийменником навколо.
- У реченні 6 слово обабіч є прислівником, оскільки вжите самостійно (без іменника) і відповідає на питання де?.
- У реченні 7 слово обабіч є прийменником, оскільки вжите разом з іменником шляху для вираження просторових відношень.
Речення з прислівником:
Діти зупинилися й здивовано озирнулися навколо.
Речення з прийменником:
Навколо нашої школи посадили молоді каштани.
Вправа 221
ДВА – ЧОТИРИ – УСІ РАЗОМ. Знайдіть у реченнях обставини, визначте спосіб вираження та вид за значенням кожної з них.
1. Птиці зелені у пізню пору (сполучення іменника з прийменником і прикметником, часу) спати (інфінітив, мети) злетілись на свіжий поруб (іменник з прийменником та прикметником, місця).
2. Хлопець занімів від здивування (іменник із прийменником, причини).
3. Ішов кобзар до Києва (іменник із прийменником, місця) та сів спочивати (інфінітив, мети).
4. Натрудилася душа натщесерце (прислівник, способу дії) до сьомого поту (фразеологізм, міри і ступеня).
5. Запорожці вставали завжди (прислівник, часу) до схід сонця (сполучення слів, часу) та йшли на річку (іменник із прийменником, місця) купатися (інфінітив, мети).
Вправа 222
І. Оберіть із кожної колонки один прислівник. Складіть і запишіть із кожним із них речення. Підкресліть прислівники як члени речення.
- Способу дії (пліч-о-пліч): Українські воїни пліч-о-пліч обороняли рідну землю.
- Міри і ступеня (двічі): Учитель двічі пояснив складне правило.
- Причини (спросоння): Хлопчик спросоння не міг пригадати свій сон.
- Мети (навмисне): Друг навмисне прийшов раніше, щоб допомогти нам приготувати сюрприз.
ІІ. Складіть усно речення зі словом напам’ять і сполученням слів на пам’ять.
- Учень швидко вивчив вірш напам’ять. (прислівник)
- Однокласники подарували мені спільну світлину на пам’ять. (іменник із прийменником)
Вправа 223
І. Поміркуйте, у якому реченні на місці пропуску можна поставити ту чи ту з поданих обставин. Доведіть, що обставини допомогли увиразнити, конкретизувати думку.
1. Одна помилка часто тягне за собою низку інших.
2. Усе минає, але любов завжди зостається.
3. І мудрий після всього спотикається.
4. Щоб любити добро, треба всім серцем ненавидіти зло.
5. Жити — значить безперервно рухатися вперед.
Доведення: Обставини посилюють зміст висловів: вказують на регулярність дії (часто), часову незмінність (завжди), результат пережитого досвіду (після всього), ступінь щирості (всім серцем) та характер неперервного руху (безперервно). Завдяки їм думка стає завершеною та філософськи переконливою.
ІІ. Оберіть два висловлення та поясніть, як ви їх розумієте.
- «Усе минає, але любов завжди зостається»: Матеріальні речі, труднощі та слава є тимчасовими, тоді як справжня щира любов і людське добро не втрачають цінності впродовж віків.
- «Жити — значить безперервно рухатися вперед»: Справжнє життя полягає в постійному самовдосконаленні, набутті знань і вмінні не зупинятися перед труднощами.
Вправа 224
І. Установіть відповідність між фразеологізмом та його лексичним значенням.
- не у своїй тарілці — зніяковіло;
- до нестями — надзвичайно сильно;
- з розкритими обіймами — привітно;
- крок за кроком — поступово;
- світ за очі — невідомо куди;
- у чотирьох стінах — у самотині;
- до сьомого поту — дуже виснажливо;
- за сімома замками — дуже надійно;
- рукою подати — дуже близько.
ІІ. Складіть і запишіть чотири речення, увівши до кожного з них фразеологізм (на вибір). Підкресліть фразеологізми як члени речення.
1. Після довгої розлуки бабуся зустріла онуків з розкритими обіймами.
2. Спортсмени тренувалися перед змаганнями до сьомого поту.
3. Від мого будинку до річки рукою подати.
4. У новій незнайомій компанії хлопець почувався не у своїй тарілці.
Вправа 225
І. Чи потрапляли ви в ситуацію, коли друзі, знайомі намагалися вмовити вас зробити щось небезпечне? Чи зуміли ви відмовитися від такої пропозиції?
Так, одного разу знайомі підбурювали мене залізти на високу покинуту споруду заради ефектного відео. Я твердо відмовився, оскільки справжня сміливість полягає не в безрозсудності, а у здатності вчасно сказати «ні».
ІІ. Напишіть висловлення-відмову (4–5 речень) від пропозиції, що загрожує вашому життю або здоров’ю, на тему «Ризик у комп’ютерних іграх, фантастичних фільмах та ризик у реальності». Використайте обставини.
Я рішуче відмовляюся від цієї пропозиції, адже в реальному житті немає додаткових життів. На екранах гаджетів герої ризикують безкарно й легко перемагають. У дійсності навіть найменша помилка може закінчитися трагічно. Заради сумнівної забави не варто ризикувати здоров’ям. Справжня розвага має приносити радість, а не загрожувати життю.
Вправа 226. ТЕСТ
1. Обставиною є виділене слово в реченні
✅ В Відповідай на уроці впевнено. (відповідай як? — обставина способу дії).
2. Обставина місця є в кожному реченні, ОКРІМ
✅ А Усі двері розчинено навстіж. (навстіж — обставина способу дії; у решті: до струмка, із поля, на небі — місця).
3. Обставину причини вжито в реченні
✅ В Сергій замовк від здивування. (замовк чому? з якої причини?).
4. Обставиною мети є виділене слово в реченні
✅ В Діти побігли колядувати. (побігли з якою метою? для чого?).
Вправа 227
СИТУАЦІЯ. Складіть і розіграйте діалог-розпитування (6–7 речень) за поданою ситуацією. Використайте різні за значенням обставини.
— Добрий день! Ми плануємо поїхати восени відпочивати в Карпати.
— Вітаю! Раджу вам зупинитися в Яремчі й поселитися в готелі з чудовим краєвидом.
— Чудово, а скільки часу займає дорога?
— Від залізничної станції їхати автомобілем лише пів години.
— Чи є можливість узяти спорядження напрокат?
— Звісно, ви зможете весело провести час та щоранку милуватися горами.
— Дякую, ми плануємо поїхати на три дні й неодмінно повернемося вчасно.
Вправа 228
І. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Підкресліть обставини. Визначте вид за значенням кожної з них.
1. Ентузіасти наперекір стихіям (допустова) насаджували й насаджували ясени.
2. Десятикласники вчились у другу зміну (часу) й поверталися зі школи (місця) вже ввечері (часу).
3. А до берега (місця) тихо (способу дії) хвилі несуть поранені душі живих кораблів.
4. Устав туман удосвіта (часу), запряг сиві воли та й почумакував у Крим (місця) по сіль (мети).
5. Дощ на світанку (часу) стих, але за мить (часу) він перейшов у вариво огненне (способу дії).
ІІ. Виконайте письмово синтаксичний розбір двох перших речень.
1. Ентузіасти наперекір стихіям насаджували й насаджували ясени.
(Речення просте, двоскл., пошир., ускл. однорід. присудками, розпов., неокл.).
2. Десятикласники вчились у другу зміну й поверталися зі школи вже ввечері.
(Речення просте, двоскл., пошир., ускл. однорід. присудками, розпов., неокл.).
Вправа 229
Напишіть допис для соцмережі (4–5 речень) за поданою світлиною. Використайте щонайменше три обставини. Підкресліть їх як члени речення.
Сьогодні вранці я зустрів сонце на Центральному залізничному вокзалі в Києві. На перонах вирує життя: люди поспішають, щиро обіймаються та радісно зустрічають рідних. Потяги вирушають у різні куточки країни, надійно єднаючи міста. У цю мить по-справжньому відчуваєш незламний ритм столиці.
Вправа 230
І. Спишіть речення. Підкресліть члени речення. Надпишіть скорочено над кожною обставиною вид її за значенням.
1. Лиш під вечір глибоко й тривожно в завірюху сови закричать.
2. Розбудилася роса раненько, у росі личко вмила...
3. Птиця каменем падала вниз.
4. У безжурнім небі над країною ходять зорі тисячі віків.
5. Аж під вечір трави буйні в полі никнуть...
6. Звідусіль злітаються лелеки, летять поодинці, парами, по троє, по десять.
7. Від виднокраю і до виднокраю назустріч літу журавлі летять.
ІІ. Розберіть за будовою виділені слова.
ІІІ. Виконайте усно синтаксичний розбір двох перших речень.
1. Лиш під вечір глибоко й тривожно в завірюху сови закричать.
Речення просте, двоскладне, поширене, ускладнене однорідними обставинами способу дії, розповідне, неокличне.
Граматична основа — сови закричать; другорядні члени: обставини — під вечір, в завірюху, глибоко й тривожно.
2. Розбудилася роса раненько, у росі личко вмила…
Речення просте, двоскладне, поширене, ускладнене однорідними присудками, розповідне, неокличне.
Граматична основа — роса розбудилася, вмила; другорядні члени: додаток — личко; обставини — раненько, у росі.