1. За якою формулою обчислюють відносну частоту випадкової події?
Відносну частоту випадкової події обчислюють за формулою:
2. Чи можна вважати, що відносна частота випадкової події дорівнює її ймовірності?
Ні, відносна частота дає змогу лише наближено оцінити ймовірність випадкової події.
3. Чи коректно оцінювати ймовірність випадкової події за її відносною частотою, провівши лише невелику кількість випробувань?
Ні, для коректної оцінки ймовірності кількість проведених випробувань має бути достатньо великою.
4. Як позначають ймовірність події ?
Символом (від першої літери французького слова probabilité — ймовірність).
ВПРАВИ
21.1.° Спираючись на свої знання та життєвий досвід, визначте, які з нижченаведених величин ви вважаєте випадковими, тобто такими, значення яких неможливо передбачити заздалегідь.
1) Кількість днів у четвертому місяці 2030 р.
2) Сума кутів навмання вибраного трикутника.
3) Кількість коренів навмання вибраного лінійного рівняння .
4) Кількість перемог у 10 іграх у хрестики-нулики за професійної гри учасників.
5) Тривалість тенісного матчу.
6) Кількість волосин на голові довільної людини.
1) Не є випадковою величиною, бо четвертий місяць (квітень) завжди має рівно днів.
2) Не є випадковою величиною, оскільки сума кутів будь-якого трикутника завжди становить .
3) Є випадковою величиною, бо залежно від випадково вибраних чисел і рівняння може мати один корінь, безліч коренів або не мати їх взагалі.
4) Не є випадковою величиною, бо за безпомилкової гри обох професіоналів усі партії в хрестики-нулики закінчуються внічию (кількість перемог дорівнює ).
5) Є випадковою величиною, оскільки тенісний матч триває до перемоги одного з гравців і його точний час заздалегідь невідомий.
6) Є випадковою величиною, бо у різних людей різна густота волосся і передбачити точне число волосин у випадкової людини неможливо.
Відповідь: випадковими є величини 3), 5), 6).
21.2.° Спираючись на свої знання та життєвий досвід, визначте, які з нижченаведених величин ви вважаєте випадковими.
1) Кількість днів у другому тижні грудня 2031 р.
2) Відношення довжини навмання вибраного кола до його діаметра.
3) Кількість натуральних дільників навмання вибраного простого числа.
4) Кількість супутників планети Земля.
5) Об’єм холодної води, що споживається сім’єю за місяць.
6) Тривалість одного періоду гри в баскетболі.
1) Не є випадковою величиною, бо будь-який повний тиждень завжди налічує днів.
2) Не є випадковою величиною, оскільки відношення довжини будь-якого кола до його діаметра є сталим і дорівнює числу .
3) Не є випадковою величиною, бо кожне просте число має рівно натуральні дільники (одиницю і саме себе).
4) Не є випадковою величиною: Земля має один природний супутник (Місяць), а якщо враховувати штучні супутники в певний момент часу, то їхню точну кількість у майбутньому або в довільний момент без спеціальних даних передбачити неможливо (зазвичай у шкільному курсі мається на увазі природний супутник Землі — стала величина ).
5) Є випадковою величиною, бо щомісячні витрати води залежать від багатьох побутових обставин і заздалегідь точно невідомі.
6) Є випадковою величиною (якщо йдеться про реальну тривалість у часі разом із зупинками гри, тайм-аутами та фолами) або не є випадковою (якщо мається на увазі лише чистий ігровий час за правилами ФІБА — хвилин).
Відповідь: випадковою є величина 5) (а також 6), якщо враховувати повну фактичну тривалість періоду разом із зупинками гри).
21.3.° Наведіть приклади експериментів, у яких може відбутися:
1) малоймовірна подія;
2) практично достовірна подія.
1) Експеримент — купівля одного лотерейного білета з мільйона випущених, де розігрується лише один головний приз. Малоймовірна подія — виграш цього призу.
Інший приклад: підкидання грального кубика 10 разів поспіль. Малоймовірна подія — усі 10 разів випаде «шістка».
2) Експеримент — виймання навмання однієї кулі з коробки, у якій лежать 999 білих куль і лише 1 чорна. Практично достовірна подія — вийнята куля виявиться білою.
Інший приклад: підкидання монети 100 разів поспіль. Практично достовірна подія — хоча б один раз випаде герб.
21.4.° Які з наведених подій ви вважаєте малоймовірними? практично достовірними? Обговоріть ваші відповіді в класі.
1) У результаті підкидань монети 200 разів поспіль випаде герб.
2) Наступного тижня вас викличуть до дошки хоча б один раз.
3) Матч «Динамо» (Київ) — «Шахтар» (Донецьк) завершиться з результатом 1 : 1.
4) Навмання вибраний українець / українка ніколи не їв / не їла борщу.
5) У серпні в Одесі випаде сніг.
6) Вік навмання вибраної людини становить 100 років.
7) Якщо не дотримуватися правил гігієни зубів, то в майбутньому доведеться витратити значні кошти на їх лікування.
1) Малоймовірна подія (ймовірність того, що монета 200 разів поспіль упаде однією стороною, надзвичайно мала).
2) Звичайна випадкова подія (не є ні малоймовірною, ні практично достовірною, бо має середні шанси відбутися).
3) Звичайна випадкова подія (рахунок цілком можливий у футболі, але є багато інших варіантів завершення матчу).
4) Малоймовірна подія (борщ — традиційна страва в Україні, тому майже кожен дорослий українець чи українка куштували його; винятком можуть бути лише немовлята).
5) Малоймовірна подія (серпень — спекотний літній місяць на півдні України).
6) Малоймовірна подія (частка довгожителів віком 100 років серед усього населення дуже мала).
7) Практично достовірна подія (відсутність догляду за зубами майже неминуче призводить до карієсу та потреби в дорогому лікуванні).
21.5.° Які з наведених подій ви вважаєте малоймовірними? практично достовірними? Обговоріть ваші відповіді з друзями та знайомими.
1) Якщо підкинути кубик 300 разів, то хоча б один раз випаде шість очок.
2) У наступній чверті вас викликатимуть до дошки на кожному уроці.
3) Натискаючи навмання клавіші клавіатури комп’ютера, отримають слово «статистика».
4) В один із днів червня температура повітря в Херсоні перевищить 20 °С.
5) Зловмисник зможе підібрати пін-код до банківської карти з першої спроби.
6) У навмання вибраній сім’ї є домашній улюбленець.
7) Якщо регулярно порушувати правила дорожнього руху, то потрапиш в аварію.
1) Практично достовірна подія (за 300 кидків грань із шістьма очками майже напевно випаде хоча б раз).
2) Малоймовірна подія (у класі багато учнів, тому вчителі не викликають одну й ту саму дитину на кожному уроці протягом усієї чверті).
3) Малоймовірна подія (шанс випадково натиснути 10 потрібних літер у точному порядку мізерний).
4) Практично достовірна подія (червень у Херсоні — теплий літній місяць, де температура майже щодня вища за ).
5) Малоймовірна подія (існує комбінацій чотиризначного пін-коду, тому шанс вгадати з першої спроби становить лише із ).
6) Звичайна випадкова подія (приблизно половина сімей має домашніх тварин, тому подія не є ні малоймовірною, ні практично достовірною).
7) Практично достовірна подія (систематичне ігнорування правил безпеки на дорозі рано чи пізно призводить до ДТП).
21.6.° Експеримент полягає у підкиданні кнопки. Кнопка може впасти як вістрям донизу, так і вістрям догори (рис. 21.2). Підкиньте кнопку: 1) 10 разів; 2) 20 разів; 3) 50 разів; 4) 100 разів; 5) 200 разів. Результати, отримані в п’яти серіях експериментів, занесіть у таблицю на с. 206.
Наведемо результати проведених п’яти серій експериментів із канцелярською кнопкою у таблиці:
| Номер серії | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
|---|---|---|---|---|---|
| Кількість експериментів (підкидань) у серії | |||||
| Кількість випадінь кнопки вістрям униз | |||||
| Кількість випадінь кнопки вістрям догори |
У кожній із п’яти серій експериментів підрахуйте частоту випадіння кнопки вістрям догори й оцініть ймовірність настання цієї події.
Обчислимо відносну частоту випадіння кнопки вістрям догори для кожної серії за формулою відношення кількості появ події до загальної кількості підкидань:
1) У першій серії:
2) У другій серії:
3) У третій серії:
4) У четвертій серії:
5) У п’ятій серії:
За результатами найдовших серій випробувань ймовірність події — «кнопка впаде вістрям догори» — наближено дорівнює .
Яка подія більш ймовірна: «кнопка впаде вістрям униз» або «кнопка впаде вістрям догори»?
Більш ймовірною є подія «кнопка впаде вістрям догори», оскільки важка пласка шапочка кнопки переважує і частіше опускається на поверхню стола ( проти ).
21.7.° Експеримент полягає в підкиданні двох монет. Проведіть цей експеримент: 1) 10 разів; 2) 20 разів; 3) 50 разів; 4) 150 разів. Результати, отримані в кожній із чотирьох серій експериментів, занесіть у таблицю.
Занесемо результати чотирьох серій підкидань двох монет у таблицю:
| Номер серії | 1 | 2 | 3 | 4 |
|---|---|---|---|---|
| Кількість експериментів (підкидань) у серії | ||||
| Кількість експериментів, у яких випало два герби | ||||
| Кількість експериментів, у яких випав рівно один герб | ||||
| Кількість експериментів, у яких не випало жодного герба |
У кожній із чотирьох серій експериментів підрахуйте частоту випадкової події:
1) випадіння двох гербів;
2) випадіння тільки одного герба;
3) випадіння двох чисел.
1) Відносна частота випадіння двох гербів:
- 1-ша серія:
- 2-га серія:
- 3-тя серія:
- 4-та серія:
2) Відносна частота випадіння тільки одного герба:
- 1-ша серія:
- 2-га серія:
- 3-тя серія:
- 4-та серія:
3) Відносна частота випадіння двох чисел (не випало жодного герба):
- 1-ша серія:
- 2-га серія:
- 3-тя серія:
- 4-та серія:
Чи можна на основі цих спостережень зробити припущення, що подія «випав рівно один герб» є більш ймовірною, ніж подія «не випало жодного герба»? На чому базується таке припущення?
Так, таке припущення зробити можна. Воно базується на тому, що в усіх серіях випробувань відносна частота події «випав рівно один герб» (близько ) стабільно й удвічі перевищує відносну частоту події «не випало жодного герба» (близько ).
Чи можна на основі цих спостережень гарантувати, що перша з названих подій є більш ймовірною, ніж друга?
Ні, лише на основі проведених спостережень гарантувати це не можна, оскільки статистичні випробування дають тільки наближену оцінку ймовірності. Для строгого математичного доведення потрібно проаналізувати всі можливі елементарні наслідки досліду.
21.8.° Проведіть серію, яка складається зі 100 експериментів, у яких підкидають ґудзик з петлею (рис. 21.3). Знайдіть частоту події «ґудзик упаде петлею вниз». Оцініть ймовірність події «ґудзик упаде петлею догори» у проведеній серії експериментів.
Нехай у результаті проведеної серії зі підкидань ґудзика він упав петлею вниз разів, а петлею догори — рази (оскільки лицьова сторона ґудзика більш плоска та стійка).
Знайдемо відносну частоту події — «ґудзик упаде петлею вниз»:
Знайдемо відносну частоту події — «ґудзик упаде петлею догори»:
Оцінимо ймовірність події «ґудзик упаде петлею догори» за її відносною частотою:
Відповідь: частота події «ґудзик упаде петлею вниз» становить ; ймовірність події «ґудзик упаде петлею догори» приблизно дорівнює (значення залежать від результатів вашого експерименту).
21.9.° У таблиці наведено дані про народження дітей у місті N за 2021 рік.
Підрахуйте частоту народжень хлопчиків у кожному місяці та за весь 2021 рік. Оцініть ймовірність народження дівчинки у 2021 році.
Знайдемо загальну кількість народжених дітей та відносну частоту народжень хлопчиків (із точністю до тисячних) для кожного місяця за формулою:
1) Січень:
2) Лютий:
3) Березень:
4) Квітень:
5) Травень:
6) Червень:
7) Липень:
8) Серпень:
9) Вересень:
10) Жовтень:
11) Листопад:
12) Грудень:
Знайдемо загальну кількість народжених хлопчиків та дівчаток за весь 2021 рік:
Усього за 2021 рік народилося дітей:
Обчислимо частоту народжень хлопчиків за весь 2021 рік:
Оцінимо ймовірність народження дівчинки у 2021 році:
Подамо результати у вигляді підсумкової таблиці:
| Місяць | Січень | Лютий | Березень | Квітень | Травень | Червень | Липень | Серпень | Вересень | Жовтень | Листопад | Грудень | За 2021 рік |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Усього дітей | |||||||||||||
| Частота (хлопчики) |
Відповідь: частота народжень хлопчиків за 2021 рік становить ; ймовірність народження дівчинки у 2021 році становить .
21.10.° У таблиці наведено дані про кількість результативних і нічийних партій у престижних чоловічих шахових турнірах 2022 р.
Обчисліть відносну частоту того, що шахова партія закінчиться внічию в кожному турнірі та в усіх наведених турнірах у цілому. Оцініть ймовірність того, що шахова партія в турнірі завершиться внічию.
Знайдемо загальну кількість зіграних партій у кожному турнірі та обчислимо відносну частоту нічиїх за формулою:
1) Chess.com Global Championship:
2) Airthings Masters:
3) Champions Showdown 9LX:
4) Sinquefield Cup:
5) Superbet Romania:
6) FIDE Candidates:
7) Saint Louis Rapid & Blitz:
Обчислимо загальну кількість результативних і нічийних партій у всіх семи турнірах разом:
Усього в наведених турнірах зіграно партій:
Відносна частота нічиїх в усіх турнірах у цілому становить:
Отже, ймовірність того, що шахова партія в турнірі завершиться внічию, приблизно дорівнює (або ).
Відповідь: 1) ; 2) ; 3) ; 4) ; 5) ; 6) ; 7) ; у всіх турнірах у цілому: ; оцінка ймовірності нічиєї: .
21.11.° У довідковій службі працює один оператор, який протягом робочого дня (9:00–17:00) розмовляє по телефону в середньому 6 год. Оцініть ймовірність того, що коли зателефонувати до довідкової в цей період, телефон виявиться вільним.
Дано:
- Час роботи довідкової служби: з 9:00 до 17:00
- Середня тривалість розмов по телефону:
Знайти:
- Оцінку ймовірності того, що телефон вільний:
Розв’язання:
Знайдемо загальну тривалість робочого дня оператора:
Знайдемо, скільки годин протягом робочого дня телефон у середньому є вільним:
Оцінимо ймовірність події (телефон виявиться вільним) як відношення часу, коли телефон вільний, до всієї тривалості робочого дня:
Відповідь: (або ).
21.12.° За статистикою у місті Одеса протягом літа кількість сонячних днів у середньому дорівнює 70. Оцініть ймовірність того, що, приїхавши влітку в Одесу на один день, гість натрапить на похмуру погоду.
Дано:
- Тривалість літа (червень, липень, серпень):
- Середня кількість сонячних днів:
Знайти:
- Оцінку ймовірності натрапити на похмуру погоду:
Розв’язання:
Знайдемо середню кількість похмурих днів протягом літа в Одесі:
Оцінимо ймовірність події (гість натрапить на похмуру погоду) за відносною частотою похмурих днів улітку:
Відповідь: (або ).
21.13.° Із великої партії лампочок вибрали 1000, серед яких виявилося 5 бракованих. Оцініть ймовірність купити браковану лампочку.
Нехай подія — «купили браковану лампочку».
Загальна кількість перевірених лампочок становить , а кількість бракованих серед них дорівнює .
Знайдемо відносну частоту події :
Оцінка ймовірності події дорівнює:
Відповідь: .
21.14.° Під час епідемії грипу серед обстежених 40 000 жителів і жительок деякого міста виявили 7900 хворих. Оцініть ймовірність події «навмання вибраний(-на) мешканець(-нка) міста хворий(-а) на грип».
Нехай подія — «навмання вибраний мешканець або мешканка міста хворі на грип».
Загальна кількість обстежених жителів дорівнює , а кількість виявлених хворих становить .
Обчислимо відносну частоту події :
Тоді статистична оцінка ймовірності події дорівнює:
(або )
Відповідь: (або ).
21.15.° Ймовірність купити браковану батарейку дорівнює 0,02. Чи можна стверджувати, що в будь-якій партії зі 100 батарейок є дві браковані?
Ні, стверджувати цього не можна. Статистична оцінка ймовірності означає лише те, що при перевірці дуже великої кількості батарейок на кожні штук у середньому припадає близько бракованих. У конкретній окремій партії зі батарейок бракованих може не виявитися зовсім або їх може бути , чи інша кількість.
Відповідь: ні.
21.16.° Ймовірність улучити в мішень становить 85 %. Чи може бути так, що в серії зі 100 пострілів було 98 влучень у мішень?
Так, може. Ймовірність показує середню частку влучень при дуже великій кількості пострілів, але в окремій серії зі спроб реальний результат є випадковим і цілком може становити влучень.
Відповідь: так.
21.17.• Відомий американський баскетболіст Рік Беррі виконував штрафний кидок «з-під спідниці» (двома руками знизу). В одному з матчів Рік Беррі виконав 9 штрафних кидків. Оцініть, скільки разів при цьому він улучив у кільце, якщо ймовірність попадання штрафного кидка Ріка Беррі складала 89 %.
Запишемо ймовірність влучення у вигляді десяткового дробу:
Загальна кількість виконаних кидків дорівнює . Нехай спортсмен улучив у кільце разів.
Оскільки відносна частота події наближено дорівнює її ймовірності, складемо співвідношення:
Знайдемо :
Оскільки кількість влучень має бути цілим числом, округлимо результат до цілих:
Відповідь: .
21.18.• Відомо, що деякий медичний препарат знімає алергічну реакцію з ймовірністю 70 %. Лікар призначив цей препарат 40 своїм пацієнтам. Оцініть, скільком із них допоможуть ці ліки.
Нехай досліджувана подія — «препарат зняв алергічну реакцію».
За умовою статистична оцінка ймовірності цієї події становить , а загальна кількість спостережень (пацієнтів) дорівнює .
Оскільки відносна частота наближено дорівнює ймовірності події:
Знайдемо очікувану кількість пацієнтів , яким допоможуть ліки:
Відповідь: приблизно 28 пацієнтам.
21.19.• Виберіть навмання одну сторінку з повісті Марка Вовчка «Інститутка». Підрахуйте, скільки разів на цій сторінці зустрінуться букви «н», «о», «я», «ю», а також скільки всього на ній букв. Оцініть ймовірність появи цих букв у вибраному тексті. Ця оцінка дозволить зрозуміти, чому на клавіатурах друкарської машинки та комп’ютера (рис. 21.4) букви «н» і «о» розміщено ближче до центру, а букви «я» і «ю» — ближче до краю.
Візьмемо для прикладу одну повну сторінку повісті Марка Вовчка «Інститутка», на якій міститься всього букв.
Підрахуємо кількість появ кожної з указаних букв та обчислимо їхню відносну частоту (оцінку ймовірності):
| Буква | Кількість появ на сторінці | Оцінка ймовірності появи () |
|---|---|---|
| «о» | ||
| «н» | ||
| «я» | ||
| «ю» |
Ймовірність появи букв «о» та «н» у тексті значно вища, ніж букв «я» та «ю». Саме тому часто вживані літери «н» і «о» розмістили в центрі клавіатури під вказівними пальцями, щоб набирати текст було швидше й зручніше, а рідковживані «я» і «ю» винесли на край.
21.20.• У таблиці наведено дані про кількість днів, у які на 12:00 було зафіксовано дану температуру та даний рівень вологості повітря в деякому місті.
Обчисліть відносну частоту спостереження:
1) температури повітря в діапазоні від 11 °С до 20 °С серед тих днів, коли зафіксована вологість не перевищувала 40 %;
2) вологості повітря в діапазоні від 71 % до 80 % серед тих днів, коли зафіксована температура була меншою від 0 °С;
3) температури повітря в діапазоні від 21 °С до 30 °С та одночасно вологості повітря в діапазоні від 41 % до 70 %.
1) За першим стовпцем таблиці («Від 0 % до 40 %») загальна кількість днів, коли вологість не перевищувала , становить .
Серед них кількість днів із температурою від до дорівнює .
Обчислимо відносну частоту:
2) Температура була меншою від у дні з перших двох рядків таблиці («Менше від » та «Від до »).
Загальна кількість таких днів:
Кількість днів серед них, коли вологість була в діапазоні від до :
Обчислимо відносну частоту:
3) Усього спостережень за рік у таблиці — днів.
У рядку «Від до » вологість від до охоплює два стовпці («Від до » та «Від до »).
Кількість таких днів становить:
Обчислимо відносну частоту:
Відповідь: 1) ; 2) ; 3) .
21.21.• У таблиці наведено дані про кількість моделей смартфонів, що продавалися в українських інтернет-магазинах електроніки в 2023 р., залежно від ціни та ємності акумуляторної батареї.
Обчисліть відносну частоту того, що вибрана модель смартфона:
1) має ємність акумуляторної батареї від 3999 мА·год і менше серед моделей смартфонів у ціновому діапазоні 20–30 тис. грн;
2) перебуває в ціновому діапазоні 5–10 тис. грн серед моделей смартфонів, які мають ємність акумуляторної батареї понад 4000 мА·год;
3) має ємність акумуляторної батареї від 4000 до 5999 мА·год та одночасно перебуває в ціновому діапазоні від 5 до 30 тис. грн.
1) У ціновому діапазоні 20 000–30 000 грн усього продавалося моделей смартфонів.
Із них ємність акумулятора і менше мали моделі.
Обчислимо відносну частоту:
2) Моделі з ємністю акумулятора понад містяться в трьох нижніх рядках таблиці («4000–4999», «5000–5999» та «6000 і більша»).
Знайдемо їхню загальну кількість:
Серед них у ціновому діапазоні 5000–10 000 грн перебувають:
Обчислимо відносну частоту:
3) Загальна кількість усіх моделей смартфонів становить .
Знайдемо кількість моделей, які мають ємність від до (рядки «4000–4999» і «5000–5999») та одночасно ціну від до (стовпці «5000–10 000», «10 000–20 000» і «20 000–30 000»):
Обчислимо відносну частоту:
Відповідь: 1) ; 2) ; 3) .
ВПРАВИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ
21.22. Запишіть у порядку спадання їх значень вирази , , , , , , . Букви, що відповідають даним виразам, утворюють прізвище української спортсменки, олімпійської чемпіонки.
Спростимо кожний вираз і подамо додатні ірраціональні значення у вигляді кореня , щоб їх легко порівняти:
1) І:
2) У:
3) М:
4) Ч:
5) Г:
6) Х:
7) А:
Порівняємо отримані числа у порядку спадання:
Запишемо вихідні вирази у порядку спадання їхніх значень:
(М); (А); (Г); (У); (Ч); (Х); (І).
Отримали прізвище славетної української спортсменки — МАГУЧІХ (Ярослава Магучіх).
1) У якому виді спорту виступає ця спортсменка?
У легкій атлетиці, у стрибках у висоту.
2) На яких Олімпійських іграх вона виборола золоту медаль та який при цьому встановила рекорд?
Вона виборола золоту медаль на літніх Олімпійських іграх 2024 року в Парижі (також на Іграх 2018 року в Буенос-Айресі здобула золото Юнацьких Олімпійських ігор з особистим рекордом ). А напередодні Олімпіади в Парижі, у липні 2024 року, вона встановила новий світовий рекорд у стрибках у висоту — .
3) Переможницею яких ще міжнародних змагань вона є?
Вона є чемпіонкою світу (на відкритому повітрі та в приміщенні), багаторазовою чемпіонкою Європи, чемпіонкою Європейських ігор та багаторазовою переможницею фіналів Діамантової ліги.
21.23. Відомо, що і . Доведіть, що .
Оцінимо значення виразу , для цього помножимо обидві частини нерівності на додатне число :
Оцінимо значення виразу , для цього помножимо обидві частини нерівності на від’ємне число і змінимо знак нерівності на протилежний:
Додамо почленно дві отримані нерівності одного знака ( і ):
Отже, нерівність доведено.
21.24. При яких значеннях значення двочлена не менші від відповідних значень двочлена ?
За умовою задачі складемо й розв’яжемо нерівність:
Поділимо обидві частини нерівності на і змінимо знак нерівності на протилежний:
Відповідь: .
21.25. Побудуйте графік даної функції, укажіть її область значень і проміжки зростання та спадання:
Побудуємо графік функції на кожному з трьох проміжків:
1) На проміжку функція задана лінійною формулою . Її графіком є промінь. Складемо таблицю значень:
2) На проміжку функція задана квадратичною формулою . Графіком є частина параболи, вітки якої напрямлені вгору ().
Знайдемо координати вершини параболи :
Складемо таблицю значень на проміжку (при значення , а при значення , тому частини графіка неперервно з’єднуються в точках і ):
3) На проміжку функція є сталою: . Її графіком є горизонтальний промінь із початком у точці , паралельний осі абсцис.
За побудованим графіком визначимо властивості функції:
- Область значень функції: , оскільки найменше значення функції дорівнює (у вершині параболи при ), а найбільшого значення не існує.
- Проміжок спадання: .
- Проміжок зростання: .
- На проміжку функція є сталою.
Відповідь: ; функція спадає на проміжку і зростає на проміжку .