ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
169. І. Прочитайте деформований текст онлайн-трансляції футбольного матчу. Запишіть букви, що позначають кожне речення, у такій послідовності, щоб відновити хронологію подій до, під час та після поєдинку.
Е — Г — Є — А — Д — Б — В.
Хронологія відновленого тексту:
1) Е — передматчева інформація (зустріч стане восьмою в історії);
2) Г — початок поєдинку (Словаччина контролює м’яч і відкриває рахунок);
3) Є — 29-та хвилина гри (момент Ярмоленка);
4) А — завершення першого тайму (свисток арбітра на перерву);
5) Д — початок / перебіг другого тайму (збірна України змогла зрівняти рахунок);
6) Б — 80-та хвилина зустрічі (вирішальний гол Яремчука);
7) В — післяматчевий коментар (слова головного тренера Сергія Реброва).
169. ІІ. Завдання за текстом.
1. Випишіть два прості та два складні словосполучення. Побудуйте схеми до кожного з них.
Прості словосполучення:
Складні словосполучення:
2. Випишіть з усіх речень граматичні основи. Укажіть тип присудків за будовою.
- А: футболісти почали грати (складений дієслівний), пролунав свисток (простий дієслівний).
- Б: Яремчук став автором (складений іменний).
- В:
- Пряма мова: Я рекордсмен (складений іменний із нульовою зв’язкою); ми пропускаємо (простий дієслівний), але перемагаємо (простий дієслівний).
- Слова автора: сказав головний тренер … Сергій Ребров (простий дієслівний).
- Г: Словаччина намагається контролювати (складений дієслівний) і відкриває рахунок (простий присудок, виражений стійким сполученням слів / фразеологізмом).
- Д: збірна змогла зрівняти (складений дієслівний).
- Е: Зустріч стане восьмою (складений іменний).
- Є: забити … міг (або міг забити) Андрій Ярмоленко (складений дієслівний).
3. Знайдіть і зачитайте слова або стійкі вислови, характерні для професійного мовлення футболістів (професіоналізми).
З тексту онлайн-трансляції: контролювати м’яч, відкривати рахунок, забити гол, гол у відповідь, свисток арбітра, перерва, перший тайм, зрівняти рахунок, вирішальний гол, матч, збірна, тренер.
4. Що означають подані нижче футбольні фразеологізми? Знайдіть одне речення, у якому можна замінити присудок одним із фразеологізмів.
Значення футбольних висловів:
- Сколихнути сітку воріт, розписатись у воротах, покласти м’яч у ворота — забити гол.
- Розпечатати ворота — забити перший гол у матчі (відкрити рахунок).
- Запалити своє ім’я на табло — відзначитися забитим голом (стати автором взяття воріт).
Варіанти заміни присудка:
- У реченні Б: Яремчук розписався у воротах суперника на 80-й хвилині (або: Яремчук запалив своє ім’я на табло на 80-й хвилині).
- У реченні Г: Словаччина з перших хвилин намагається контролювати м’яч і розпечатує ворота України.
- У реченні Є: На 29-й хвилині покласти м’яч у ворота у відповідь міг Андрій Ярмоленко.
5. На основі інформації, отриманої з тексту онлайн-трансляції футбольного матчу, визначте, які ДВА зображення суперечать прочитаному.
Прочитаному тексту суперечать зображення друге та четверте:
- Зображення 2 (рахунок 1:1 на 28:00, 1 тайм) суперечить реченню Д («Після поразки в першому таймі…») та реченню Є («На 29-й хвилині забити гол у відповідь міг Андрій Ярмоленко»): Україна не зрівнювала рахунок у першому таймі.
- Зображення 4 (рахунок 2:2 на 90:00, 2 тайм) суперечить реченню Б («Яремчук став автором вирішального голу…») та коментарю тренера про перемогу: Україна виграла матч з рахунком 2:1.
170. Прочитайте речення. Поміркуйте, у яких із них виділені дієслова є частиною складеного присудка.
1) Лікар заборонив хворому вставати з ліжка. — Не є частиною присудка. Підмет лікар лише заборонив, а дію вставати має (або не має) виконувати інша особа (хворий). Інфінітив є додатком (заборонив що?).
2) Лікарі зобов’язані піклуватися про здоров’я пацієнтів. — Є частиною складеного присудка. Дію виконує підмет лікарі, виражає значення обов’язку.
3) Я зателефонував сказати кілька слів. — Не є частиною присудка. Інфінітив вказує на мету дії (зателефонував для чого? з якою метою?), є обставиною мети.
4) Я намагався сказати кілька слів. — Є частиною складеного присудка (намагався сказати — складений дієслівний присудок).
5) Ми хотіли помилуватися пам’яткою архітектури. — Є частиною складеного присудка (хотіли помилуватися — складений дієслівний присудок зі значенням бажання).
6) Ми зупинилися помилуватися пам’яткою архітектури. — Не є частиною присудка. Інфінітив виражає мету (зупинилися з якою метою?), тому є обставиною мети.
7) Бабуся попросила онука принести окуляри. — Не є частиною присудка. Дію попросила виконує бабуся, а дію принести — онук. Інфінітив є додатком (попросила про що?).
8) Бабуся почала готувати сніданок. — Є частиною складеного присудка (почала готувати — складений дієслівний присудок з фазовим дієсловом).
9) Бабуся прийшла побажати всього доброго. — Не є частиною присудка. Інфінітив вказує на мету переміщення (прийшла з якою метою?), виступає обставиною мети.
Висновок: виділені інфінітиви є частиною складеного присудка у реченнях 2, 4, 5, 8.
171. І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть граматичні основи.
1) Дуби поважні, а ясен, клен і явір — гордовиті (Леся Українка).
2) Говорити — не горох молотити (Нар. творчість).
3) Дід любив спати під дубом (О. Довженко).
4) Густішали й ставали довші дні… (В. Шевчук).
5) Поезія — це діло совісне… (А. Малишко).
6) Колишній замок був розкішний (М. Павленко).
171. ІІ. Перебудуйте останнє речення (усно) на речення з пропущеним дієсловом-зв’язкою.
Колишній замок — розкішний. (При вилученні дієслова-зв’язки «був» між підметом іменної будови та присудком-прикметником при інтонаційному наголошенні ставиться тире).
172. Відредагуйте усно речення. Поясніть суть допущених помилок.
1) Заклад освіти видає документи про закінчення школи.
2) Суд розглядає позовну заяву протягом місяця.
3) Учнів переводять на наступний рік навчання.
4) Комп’ютер обробляє результати глядацького голосування.
5) У нашій школі вивчають англійську мову.
6) На третій касі покупців не обслуговують (або: Третя каса не обслуговує покупців).
7) Протокол зборів підписали голова та секретар (або: Голова та секретар підписали протокол зборів).
8) Верховна Рада затверджує перелік пам’яток архітектури.
Суть помилок: використання невластивих українській мові пасивних дієслів на -ся з орудним відмінком діяча («розглядається судом», «видаються закладом»), а також неприпустиме поєднання безособових дієслівних форм на -но, -то з орудним відмінком дійової особи («підписано головою» замість активного стану «голова підписав»). В українській мові перевага надається активним дієслівним конструкціям.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
173. Виконайте тестові завдання.
1. Лише словосполучення подано в рядку
✅ Г (розповідати казки, казка про добро, давно відремонтований)
Обґрунтування: у рядку А форма «будемо читати» є аналітичною формою майбутнього часу дієслова (не словосполучення); у рядку Б «Південний Буг» є власною назвою; у рядку В «бити байдики» — неподільний фразеологізм.
2. Підмет виражено двома словами в реченні
✅ Г (Зустрілися дві подруги.)
Обґрунтування: підмет дві подруги виражений синтаксично неподільним словосполученням (числівник + іменник).
3. Граматичну помилку допущено в словосполученні
✅ Б (зрадити Батьківщині)
Обґрунтування: в українській мові дієслово зрадити вимагає прямого додатка у формі знахідного відмінка без прийменника: зрадити (кого? що?) Батьківщину (а не давального відмінка кому? чому?).
4. Прочитайте діалог (цифра позначає репліку). Спонукальні речення є в репліках
✅ А (4 і 7)
Обґрунтування: репліка (4) «Привітайте мою подругу Лізу» містить наказ/прохання (наказовий спосіб), репліка (7) «Насолоджуймося!!!» виражає заклик до спільної дії.
5. Складним є речення
✅ А (Ніч була ясна, я стежками біг.)
Обґрунтування: речення має дві граматичні основи: 1) Ніч була ясна; 2) я біг.
6. Складений дієслівний присудок є в реченні
✅ Г (Тихі сутінки поволі почали спускатися з поблідлого неба.)
Обґрунтування: присудок почали спускатися складається з фазового допоміжного дієслова почали та інфінітива спускатися.
7. Складений іменний присудок є в реченні
✅ В (Михайло Мудрик упродовж усього матчу був активним на полі.)
Обґрунтування: присудок був активним складається з дієслова-зв’язки був та прикметника в орудному відмінку активним.
8. Тире потрібно поставити в усіх реченнях, ОКРІМ
✅ Б (Хвилину тому був я чародій.)
Обґрунтування: у реченні «Хвилину тому був я чародій» підмет виражений особовим займенником (я), а дієслово-зв’язка (був) передує підмету, тому тире не ставиться. В інших реченнях тире обов’язкове (перед часткою це в А та Г; між іменниками у В).