Перейти до основного вмісту
Українська мова• 8 хв читання

§ 10. Речення (вправи 116–125)

Д
До уроку
Опубліковано: (Оновлено: )

Зміст

ПРИГАДАЙМО. Які є члени речення? На які питання відповідають підмет і присудок?

Члени речення поділяються на головні (підмет і присудок) та другорядні (означення, додаток, обставина). Підмет відповідає на питання хто? що?, а присудок — що робить підмет? хто він є? що він є? яким він є? тощо.

116 А. Зіставте два записи. У якому з них виражено певну думку?

Певну думку виражено у другому записі: «І сіяв вечір густу полову на пережовклу суху траву (В. Симоненко)».

Б. У якому записі можна визначити підмет і присудок? Чи можна цей запис назвати реченням?

Підмет і присудок можна визначити у другому записі. Цей запис можна назвати реченням, оскільки він має граматичну основу та виражає завершену думку.

В. На основі спостереження з’ясуйте, за яких умов певний набір слів може бути реченням.

Певний набір слів стає реченням, якщо слова в ньому пов’язані за змістом і граматично, він має граматичну основу (підмет і присудок або один із них), виражає відносно завершену думку та має інтонаційну завершеність.

117 І. Прочитайте речення вголос із відповідною інтонацією. Визначте тип кожного з них за метою висловлювання та емоційним забарвленням.

1) «Лунко гриміли громи, і злі блискавиці змигували» — розповідне, неокличне.

2) «І сонце яре з глибини небес сипнуло світанкову позолоту!» — розповідне, окличне.

3) «Чом верба свої віти над водою так уклінно нагиба?» — питальне, неокличне.

4) «Розкажи мені казку теплим голосом ночі, срібним променем дня» — спонукальне, неокличне.

5) «Хай доля матері всміхнеться і рушником застеле слід» — спонукальне, неокличне.

6) «Нічого в Бога не проси! За землю дякуй і за воду!» — спонукальне, окличне.

ІІ. Поміркуйте, що саме виражає кожне із спонукальних речень: наказ, заклик, застереження, пораду, прохання, заборону тощо.

  • Речення 4 («Розкажи мені казку…») — виражає прохання.
  • Речення 5 («Хай доля матері всміхнеться…») — виражає побажання.
  • Речення 6: перша частина («Нічого в Бога не проси!») виражає застереження / заборону, а друга («За землю дякуй і за воду!») — пораду / заклик.

ІІІ. Зіставте перше й друге речення за кількістю граматичних основ. Яке з них складне?

Перше речення («Лунко гриміли громи, і злі блискавиці змигували») має дві граматичні основи (громи гриміли та блискавиці змигували), тому воно є складним.
Друге речення («І сонце яре з глибини небес сипнуло світанкову позолоту!») має одну граматичну основу (сонце сипнуло), тому воно є простим.

118 КОЛО ДУМОК. Поміркуйте, чому саме речення, а не словосполучення є одиницею спілкування.

Речення є одиницею спілкування, тому що лише воно передає закінчену думку, виражає ставлення мовця до дійсності, має інтонаційне оформлення та граматичну основу. За допомогою речення ми можемо про щось повідомити, запитати або спонукати співрозмовника до дії. Натомість словосполучення лише детальніше називає предмети, дії чи ознаки, але не містить повідомлення і не виражає завершеної думки.

119 І. Спишіть речення. Підкресліть граматичні основи. Доведіть, що серед поданих речень є одне складне.
ІІ. Схарактеризуйте усно перші два речення за такими критеріями: 1) двоскладне / односкладне; 2) поширене / непоширене; 3) ускладнене / неускладнене.
ІІІ. Назвіть частину мови кожного слова в першому реченні.

1) І вечір у малиновій сорочці із поля на спочинок поспіша (Д. Луценко). (двоскладне, поширене, неускладнене)

2) І сонце яре з глибини небес сипнуло світанкову позолоту! (М. Боровко). (двоскладне, поширене, неускладнене)

3) Зимовий вітер хилить вільху на скуту кригою ріку (Д. Кремінь).

4) Завірюха стугоніла, вила, а мороз гострив свій білий ніж (І. Драч).

5) Золоте свічадо розливає теплі ноти дня (О. Довгоп’ят).

Доведення: 4-те речення є складним, оскільки складається з двох простих речень, об’єднаних сполучником а, і має дві граматичні основи: 1) підмет завірюха, однорідні присудки стугоніла, вила; 2) підмет мороз, присудок гострив.

Частини мови в 1-му реченні:
І (сполучник), вечір (іменник), у (прийменник), малиновій (прикметник), сорочці (іменник), із (прийменник), поля (іменник), на (прийменник), спочинок (іменник), поспіша (дієслово).

120 І. Прочитайте гасла природоохоронної (екологічної) пропаганди. Яку думку виражено в кожному з них та з якою метою їх було створено? Якби ви були керівником місцевої громади, де ви розмістили б одне із цих гасел?

  • «Чистий дім, чиста вулиця, чисте місто!» — заклик підтримувати чистоту довкілля, починаючи із власної оселі.
  • «Озеленімо своє життя!» — заклик саджати дерева, кущі та квіти.
  • «Зі сміттєзвалища в космос не полетиш!» — застереження про те, що накопичення відходів гальмує розвиток суспільства.
  • «У лісі не палять!» — категорична заборона розпалювати багаття в лісі та підпалювати суху траву.
  • «У бруді не виростуть квіти!» — нагадування, що краса природи несумісна зі сміттям.
  • «Сортуймо сміття!» — заклик розділяти відходи для їх вторинної переробки.
  • «Дай шанс Землі!» — заклик берегти планету та її ресурси.
  • «Використовуй екоторбинку!» — заклик відмовитися від шкідливого одноразового пластику.

Мета створення: виховувати екологічну свідомість громадян та спонукати людей до практичних дій заради збереження природи.
Якби я був керівником місцевої громади, гасло «Сортуймо сміття!» я б розмістив біля контейнерних майданчиків для збору побутових відходів, а гасло «У лісі не палять!» — на в’їздах до лісопаркових зон.

ІІ. Поміркуйте, чи всі ці речення емоційно забарвлені. Про що інформує знак оклику? Визначте спонукальні речення.

Усі подані гасла є емоційно забарвленими (окличними). Знак оклику в кінці кожного речення вказує на піднесену, закличну інтонацію та наголошує на важливості висловленої думки.
Спонукальні речення:

1) Озеленімо своє життя!

2) Сортуймо сміття!

3) Дай шанс Землі!

4) Використовуй екоторбинку!

ІІІ. Складіть і запишіть два гасла природоохоронної (екологічної) пропаганди, які були б такими реченнями: 1) розповідним окличним; 2) спонукальним окличним.

1) Розповідне окличне: Чисте довкілля — запорука здорового майбутнього наших дітей!

2) Спонукальне окличне: Бережіть рідну природу від пожеж та пластику!

121 Гра «Непоширене речення». Знайдіть три непоширені речення. Доповніть кожне з них якнайбільшою кількістю другорядних членів і запишіть. Хто придумає речення з найбільшою кількістю слів?

Непоширеними є речення, що складаються лише з граматичної основи:

  • 1. Літак приземлився.
  • 3. Скрипить клен.
  • 5. Виростуть гарбузи.

Доповнені речення з другорядними членами:

1) Величезний білокрилий пасажирський літак після тривалого й виснажливого перельоту нарешті безпечно приземлився на вологу посадкову смугу столичного аеропорту.

2) Старий крислатий клен під вікнами нашої тихої батьківської хати протяжно й жалібно скрипить від холодного осіннього вітру.

3) На родючому, добре прогрітому лагідним травневим сонцем городі обов’язково виростуть до осені велетенські соковиті гарбузи.

122 СИТУАЦІЯ. Уявіть, що вхід до аптеки чи житлового будинку необхідно облаштувати поручнями та нековзким покриттям. Ви хочете звернутися з такою ініціативою до керівника аптеки чи до мешканців будинку. Складіть відповідне висловлення (3–5 речень). Використайте кілька поданих словосполучень, а також спонукальне чи питальне речення.

Шановні мешканці нашого будинку! Пропоную разом подбати про якісне облаштування входу до нашого під’їзду. Нам вкрай необхідно встановити міцні поручні та покласти нековзке покриття, щоб забезпечити безпечне пересування для кожного. Чи не час проявити справжню повагу до людей та допомогти людям похилого віку й особам з інвалідністю мати дійсно комфортний вхід? Зробімо наш під’їзд зручним і безпечним для всіх сусідів!

123 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Поміркуйте разом, які почуття виражено в кожному реченні. Зачитайте по черзі речення вголос із відповідною інтонацією.

1) «Я дуже щасливий / щаслива сьогодні!» — виражено радість, захоплення, душевний підйом.

2) «Чому до зимових канікул так довго?» — виражено нетерпіння, втому, сум або досаду.

3) «Це неприйнятно!» — виражено категоричну незгоду, обурення, протест.

124 І. Знайдіть у реченнях граматичні помилки. Зачитайте речення правильно.

1) Дехто ходить у ліс по гриби, щоб побути наодинці з природою. (помилково: «за грибами»)

2) На ранковій риболовлі можна милуватись чудовим краєвидом. (помилково: «із чудового краєвиду»)

3) Часто відпочивальники та відпочивальниці своїми необдуманими вчинками завдають шкоди природі. (помилково: «шкоду» — дієслово завдавати вимагає родового відмінка)

4) Відпочиваючи біля річки, не потрібно ігнорувати правила безпечної поведінки на воді. (помилково: «правилами» — дієслово ігнорувати вимагає знахідного відмінка)

5) Коли я йшов до школи, почався дощ. (помилково: «Ідучи до школи, почався дощ», оскільки дія дієприслівника «ідучи» та присудка «почався» стосуються різних суб’єктів)

ІІ. Перебудуйте усно два речення (на вибір) на спонукальні.

1) Ходіть у ліс по гриби, щоб побути наодинці з природою!

2) Не завдавайте шкоди природі своїми необдуманими вчинками під час відпочинку!

125 І. Запишіть прислів’я, поєднавши частини складних речень. Поясніть, що означає останнє прислів’я. Яким прислів’ям про працю ви могли б доповнити цей перелік?
ІІ. Підкресліть у записаних прислів’ях граматичні основи.

1) Праця чоловіка годує, а лінь марнує.

2) Ноги носять, а руки годують.

3) Очі страхаються, а руки роблять.

4) Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.

5) Не тямить голова, що язик лепече.

6) Хто полю годить, тому воно родить.

7) Дотанцювалися, що без хліба зосталися.

Пояснення значення останнього прислів’я: вислів «Дотанцювалися, що без хліба зосталися» означає, що безтурботне життя, нерозважливість, постійні розваги та небажання працювати неминуче призводять до злиднів, бідності та нестатків.

Прислів’я про працю для доповнення переліку:

  • Без труда нема плода.
  • Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.
  • Бджола мала, а й та працює.
  • Хто дбає, той і має.

Теги статті:

#8 клас укрмова Заболотний#Граматична основа#Типи речень#Українська мова#Члени речення
Д

До уроку

Освітній портал «До уроку»

← До розділу «Українська мова»↑ Вгору