Перейти до основного вмісту
Історія• 4 хв читання

§42. Розвиток культури у 20–90-х роках XVIII ст.

Д
До уроку
Опубліковано: (Оновлено: )

Зміст

Поміркуйте, як суспільно-політичні події XVIII ст. впливали на розвиток української культури.

Ліквідація Гетьманщини, поділ українських земель та тиск Російської імперії обмежили автономію, що загальмувало розвиток освіти й книгодрукування. Попри це, культура розвивалася: квітнуло бароко в архітектурі та мистецтві, зароджувався театр і література, які оберігали національну ідентичність.

📝 Діємо: практичні завдання

За цитатою О. Субтельного, українська культура XVIII століття мала дві головні, парадоксальні особливості:

Історик стверджує, що культура одночасно переживала розквіт у стилі бароко і змушена була підлаштовуватися під російські імперські стандарти.

  • Розквіт проявився у зведенні храмів (собор Святого Юра), музиці (М. Березовський, Д. Бортнянський) та філософії Г. Сковороди.
  • Адаптація до імперії виразилася, зокрема, у переведенні Києво-Могилянської академії на російську мову викладання (1765 р.).

«Адаптація до російських імперських взірців» несла загрозу втрати власної ідентичності та повного розчинення в російській культурі.

✨ Свідчать документи

Про діяльність церковнопарафіяльних шкіл на Харківщині (XVIII ст.)

Які особливості мало навчання в церковній школі?

Освітній процес мав таку специфіку:

  • Локація: школа розташовувалася біля церкви.
  • Структура: три класи, розподілені за рівнем знань (від абетки до Псалтиря).
  • Програма: вчили читати й писати.
  • Учні: навчалися діти й дорослі.
  • Приладдя: писали крейдою на дощечках або чорнилом на папері.

✨ Поміркуймо!

Визначте причини зменшення кількості церковнопарафіяльних шкіл з другої половини XVIII ст.

Скасування Гетьманщини, закріпачення селян та імперська політика уніфікації негативно вплинули на освіту. Шкіл стало менше, вони перетворилися на заклади для найбідніших верств.

✨ Історичні подробиці

На основі знань, здобутих на уроках історії й української літератури, поясніть, чому Г. Сковороду називають «українським Сократом».

Обидва філософи шукали істину через діалог і самопізнання. Як Сократ в Афінах, так і мандрівний філософ Сковорода через розмови спонукав людей мислити.

Основою їхніх вчень був заклик «пізнай самого себе». Вони стверджували, що щастя залежить від розуміння своєї природи (у Сковороди — ідея «сродної праці»).

Також обидва вели аскетичне життя, ігнорували багатство і славу, присвятивши себе моралі, добру та свободі.

📝 Діємо: практичні завдання

Розгляньте ілюстрації храмів. Використовуючи знання / додаткову інформацію з історії розвитку архітектури у світі, визначте спільне й відмінне в європейській і українській традиціях барокового архітектурного стилю.

Спільне: пишність, багатий декор та динамічні форми.

Відмінне: українське бароко стриманіше. Його унікальність — у грушоподібних банях та впливі дерев’яної народної архітектури, що додає гармонії.

✨ Думки істориків

Які причини популярності стилю бароко в українському мистецтві наводить історик?

Олександр Бойко називає дві причини. По-перше, бароко відповідало українській ментальності, поєднуючи святковість із ліричністю. По-друге, через контакти зі Сходом українцям була близька любов до пишності та декоративності.

Запитання і завдання

Знаю і систематизую нову інформацію

Можу назвати і розпізнати визначні пам’ятки української культури XVIII ст.

Архітектура: Успенський собор Почаївської лаври, собор Святого Юра (Львів), Андріївська та Покровська церкви (Київ), дерев’яний Троїцький собор у Самарчику (без цвяхів). Мистецтво: іконостас у Великих Сорочинцях, ікони з Березни.

Можу назвати видатних діячів української культури.

Філософ Г. Сковорода, композитори М. Березовський і Д. Бортнянський, архітектори І. Григорович-Барський та Я. Погребняк, художники В. Боровиковський і Й. Г. Пінзель («галицький Мікеланджело»), вчені Н. Амбодик, І. Фальковський, Ф. Гродзіцький.

Можу простежити культурні зв’язки українських земель з Європою.

Н. Амбодик став доктором медицини у Страсбурзі. У Києво-Могилянській академії вивчали європейські мови. В Україні творили іноземці (Растреллі), а роботи українців (Пінзель) визнавали в Європі, зокрема в Луврі.

Можу визначити особливості мистецького стилю українського бароко.

Воно поєднує європейську пишність зі стриманістю та народними традиціями (грушоподібні куполи). Стиль відображає українську ментальність: суміш святковості та філософської лірики.

Обговорюємо в групі

2. Об’єднайтеся в групи й розшифруйте словесні хмаринки: утворіть афоризми Г. Сковороди й розкрийте значення їхнього змісту.

“Не за обличчя судіть, а за серце”.

Значення: Не варто оцінювати людину за зовнішністю. Важливі її внутрішній світ, вчинки та сутність, а не зовнішня оболонка.

“Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора”.

Значення: Правда, як гіркі ліки, може бути неприємною, але вона необхідна для зцілення та духовного росту. Її треба приймати, щоб ставати кращим.

Мислю творчо

3. За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся, у яких регіонах України збереглися пам’ятки архітектури бароко. Виконайте творчий проект «Зразки барокової архітектури на карті України».

Київ та область

  • Андріївська церква, Маріїнський палац (Растреллі).
  • Києво-Печерська лавра (Успенський собор, дзвіниця).
  • Михайлівський Золотоверхий монастир (відновлений).
  • Старий корпус Києво-Могилянської академії.

Чернігівщина

  • Катерининська церква та Троїцький собор (Чернігів).
  • Собор Різдва Богородиці (Козелець).
  • Миколаївський собор (Ніжин).

Полтавщина

  • Спасо-Преображенська церква (Великі Сорочинці).
  • Мгарський монастир (Лубни).

Харківщина

  • Покровський собор (Харків).
  • Спасо-Преображенська церква (Ізюм).

Львівщина

  • Собор Святого Юра, Домініканський костел (Львів).
  • Костел св. Юра (Дрогобич).

Тернопільщина

  • Успенський собор Почаївської лаври.
  • Ратуша в Бучачі, Домініканський костел у Тернополі.

Інші регіони

  • Сумщина: Церква Миколи Козацького (Путивль).
  • Житомирщина: Монастир Кармелітів (Бердичів).
  • Дніпропетровщина: Троїцький собор (Новомосковськ, дерев’яний шедевр).

Теги статті:

#Відповіді Щупак Іст Укр 8 клас#Григорій Сковорода#культура XVIII століття#українське бароко
Д

До уроку

Освітній портал «До уроку»

← До розділу «Історія»↑ Вгору